Голодомор 1932-1933 р. в Яготині та Яготинському районі

1. Голодомор 1932-1933 р. в Яготині та Яготинському районі

2. Вся Україна скорботно згадує важкі, голодні 1932-1933 роки. Місто Яготин не стало винятком. По Яготинщині також пронеслася важка, чорна хмара голоду.

3. Яготинщина

4. “Лихоліття – трагедія віку, Жертв безвинних і досі без ліку. Голод нищив безжально родини, Вкарбувався у пам’ять дитини.”

5. Яготинський район створений постановою Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року. 30-ті роки минулого століття були позначені чорною сторінкою в історії Яготинщини – голодомором. Насильницькими методами здійсьнювалась колективізація та під впливом розкуркулення проводилось масове знищення селянських господарств. Здійсьнювалось воно руками сільських активістів, які забирали все до останку, застосовуючи покарання до тих, хто противився віддавати нажиті тяжкою працею майно, худобу, птицю, реманент до колгоспу.

6. Насильницькі методи з вилучення продовольчих запасів застосовувались і проти колгоспників, прирікаючи людей на неминучу смерть від голоду. Голодні люди змушені були споживати в їжу макуху, рогозу, кропиву, спориш, лободу, кукурудзяні стебла та ін. Вимирали сім”ї. За п”ять колосків, піднятих на полі, жорстоко бли та ув”язнювали. В багатьох селах району зафіксовані факти людоїдства.

7. Архіви, повязані з голодомором, у районі відсутні. Події трагедії Голодоморуи1932-1933 років частково висвітлювалися на сторінках районої газети. За свідченнями очевидців вдалося встановити імена 7860 померлих від голоду. На сьогодні в Яготинському районі проживає 3138 постраждалих від голоду 1932-1933 років. У селах району встановлено 18 пам”ятних знаків жертвам Голодомору 1932-1933 років.

8. м. Яготин

9. В 30-х роках ХХ ст. селяни Яготина і Лісняків об”єдналися в 9 колгоспів, проте добрий урожай, вирощений в 1932 році, обернувся голодом 1933 року. Загальна кількість людей, які загинули в Яготині, точно не відома.

10. с. Богданівка

11. Село засноване у 1730 році. На початку 30-х років с. Богданівка входило до Шрамківського району Харківської області. За свідченями очевидців, загальна кількість померлих від голодомору – 194жителі. Хоронили померлих на сільських кладовищах.

12. с. Воронівщина

13. Засноване в 1911 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Під час голодомору померлих ховали на місцевому кладовищі. Свідки трагедії пригадали прізвища 94-ох своїх односельців, замучених голодом.

14. с. Годунівка

15. Засноване 1648 року. На початку 30-х років вуходило до складу Шрамківського району Харківської області. В 1930 році в селі був створений колгосп “Нова громада”, який існував до розподілу в 1934 році на два колгоспи: “Нова громада” та “Червоний заможник”. 12 сімей були розкуркулені, з яких 3 сім”ї вивезено з села. Під час штучного голодомору, викликаного тим, що сільські активісти відібрали у односельців усі продовольчі запаси, померло94жителі.

16. с. Двірківщина

17. Засноване в 1911 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Встановлено 35 імен померлих від голоду односельців, які поховані на місцувому кладовищі.

18. с. Добраничівка

19. Засноване в 1859 році. На початку 30-х років входтлр до складу Шрамківського району Харківського області. Архівні дані про період колективізації і голодомору в селі відсутні. Очевидцями трагедії встановлено 144 прізвища померлих односельців, які поховані на місцевому кладовищі.

20. с. Жоравка

21. Засноване в 1714 році. На початку 30-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області. У 1930 році було створено 3 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Сталіна та ім. Дімітрова. Очевидцями трагедії голодомору встановлено імена 81-го загиблого від голоду односельця.

22. с. Засупоївка

23. Засноване в кінці ХVІІІ ст. На початку 30-х років входило до складу Переяславського району Харківської області. Колгосп створений 1933 році з назвою “Перше Травня”. Очевидцями трагедії голодомору встановлено імена близько 235-ти загиблих від голоду.

24. с. Капустинці

25. Засноване в 1723 році. На початку 30-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області. Село дуже постраждало під час голодомору. Хоронили померлих від голоду, за спогадами очевидців, на сільських кладовищах. З різних джерел встановлено 284 імені загиблих.

26. с. Кулябівка

27. Засноване в 1759 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Під час колективізації штучного голодомору в селі померло багато людей. Імена 240 односельців вдалося встановити.

28. с. Лемешівка

29. Засноване у 1625 році. У 1923 році Лемешівка ввійшла до складу Пирятинського району Прилуцького округу Полтавської губернії. Під час колективізації 1928 році Лемешівську економію було реорганізовано в радгосп ім. Молотова. У Лемешівці під час голоду 1932-1933 років померло 40 осіб. З них 3 сім”ї вимерло повністю. Всі жертви голодомору, які загинули страшною смертю, поховані на цвинтарі. На загальній могилі 1992 році було встановлено пам”ятний хрест.

30. с. Лозовий Яр

31. Заснодване в 1723 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. У 1929 році було створено колгосп. Під час голодомору 1932-1933 р. померло 475 односельців. Хоронили померлих на місцевому кладовищі.

32. с. Ничипорівка

33. Засноване 1655 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. У 1930 році було створено колгосп ім. Артема, до якого вступили бідняки і середняки із 50 дворів. Після страшних експерементів радянської влади і партії більшовиків над селом в Нечипорівці під час штучно організованого голоду померло в страшних муках 59 чоловік.

34. с. Озерне(до 1947 року називалося Нові Війтовці)

35. Засноване у 1922 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Під час колективізації був утворений колгосп ім. Комінтерну, розкуркулені сім”ї О. Рубана та Гречухи П.Д. Під час Голодомору в торьх сім”ях вимерли всі, а в 5-х залишилось по 1-2 чоловіки. Захоронені жертви Голодомору на цвинтарі с. Озерне. Очевидці трагедії пригадали 15 односельців, замордованих голодом.

36. с. Панфили

37. На початку 30-х років входило до складу Переяславського району Харківської області. Під час колективізації близько ста сімей було розкуркулено. До 1933 року в селі налічувалось близько 700 дворів, населення – 3500 чоловік, після голодомору залишилося 550 дворів. Від голоду, за далеко не повними архівними даними, бо не фіксувались ті, про чию смерть не повідомили сільській раді рідні та ті, хто помер у пошуках чогось їстівного в інших населених пунктах, загинули: протягом січня-грудня 1932 року – 71 житель, січня-червня 1933 року – 188 жителів і липня-грудня 1933 року – 113 жителів села. Всього 372 чоловіки. Вони були захоронені на сільському кладовищі, також були захоронення тих, що вимерли сім”ями, у дворах, на городах.

38. с. Плужники

39. Засноване у 1723 році. На початку 30-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області. Загальна кількість померлих від голодної смерті, за спогадами очевидців, 92 особи, але настравді вона значно більша. Точно ж встановити її за відсутністю документів того часу і все меншим числом живих очевидців трагедії неможливо.

40. с. Райківщина

41. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Колгосп створений у 1928 році. У селі Райківщина голодна сметь забрала близько 200 осіб.

42. с. Розумівка

43. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Колгосп створений у 1929 році. За свідченнями очевидців Голодомору, в селі померло 54 особи, які захоронені на місцевому кладовищі.

44. с. Рокитне

45. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Колгосп створений у 1929 році. За свідченнями очевидців, у селі померло 47 осіб. Жертви Голодомору захоронені на місцевому цвинтарі.

46. с. Сотниківка

47. Засноване у 1729 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. У перші роки радянської влади село одержало від міста інвентар для сільськогосподарських робіт. Проте у 30-х роках до населення почали застосовуватись репресивні заходи – відбирались продукти харчування, худоба, сільгосптехніка. Загальна кількість померлих від голоду, за свідинями очевидців, - понад 600 осіб.

48. с. Сулимівка

49. Засноване в 1714 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. В селі до голодомору налічувалось 482 двори, в яких проживало 2900 чоловік. Після 1932-1933 років населення села складало 1600 чоловік. Загальна кількість померлих від Голодомору 1932-1933 років, зі слів очевидців тих подій, складає близько 1300 чоловік.

50. с. Супоївка(до 1947 - Війтовці)