Стратегія розвитку промисловості в умовах СОТ

1. Стратегія розвитку промисловості в умовах СОТ

2. Зараз до СОТ входить близько 150 країн, які контролюють більше 95% міжнародної торгівлі. Вступ до цієї організації є безальтернативним тому, що більшість із 197 зовнішньоекономічних партнерів України є членами СОТ і нам у відносинах з ними доводиться в односторонньому порядку підкорятися вимогам СОТ, не маючи відповідних можливостей захисту своїх інтересів. З формально-юридичної точки зору Україна може вступити до СОТ вже в 2007 році, але промисловість України не в повній мірі готова до ефективної роботи в умовах СОТ.

3. Системні невідповідності СОТ • Єдині правила до всіх суб'єктів СОТ; • Базові промислові та економічні категорії (виробництво, баланс попиту-пропозицій, конкуренція, інновації та інвестиції, фінансові потоки) переносяться з національного простору в наддержавний. При цьому важелі впливу на ці процеси національних урядів практично відсутні; • Застосування єдиних правил системно протирічить вимогам інших течій глобалізаційних процесів, в першу чергу, щодо сталого розвитку; • Невелика відкрита система, якою, зокрема, в СОТ буде економіка України, має велику ймовірність підпасти під зовнішнє управління.

4. Більшість з переваг, які декларуються офіційними структурами СОТ, не завжди отримуються її новими членами. В першу чергу, це стосується: • Балансу зовнішньоекономічної діяльності. Часто зростає від'ємне сальдо; • Кількість антидемпінгових розслідувань за останні роки в межах СОТ зростає; • Збільшення обсягів інвестицій в значній мірі нівелюється зростанням обсягів відтоку капіталу. • Внаслідок вступу до СОТ існують розширені можливості для розвитку в умовах світової конкуренції окремих підприємств, галузей і промисловості держави в цілому, але ефективність реалізації цих можливостей залежить не стільки від України, скільки від дій значної кількості інших країн, які мають свої власні цілі.

5. Лідери: США, Японія, Швеція, Німеччина...... Потенційні лідери: Іспанія, Італія, Чехія, Польща, Мексика,...... Країни, що сприймають первинні інновації: Уругвай, Китай, Бразилія, Єгипет, Індія...... Країни, що сприймають вторинні інновації: Нікарагуа, Пакистан...... Інші: Білорусь, Росія, Монголія, ...... Світова технологічна та інноваційна структуризація і місце в ній України Мета розвитку – гармонійна економіка з поступовим переходом до другого кола (рівня) Існуюча тенденція – витиснення України в третє коло (рівень) Технологічна структуризація Інноваційна структуризація Вищий рівень, ядро: країни G7. Вони досягли фази постіндустрі-ального суспільства, а в їх національних економіках домінують виробництва 5 та 6 технологічного укладів В світі відбувається нова структуризація. Положення кожної країни в новій структурі визначається її спроможністю до породження, швидкого, масового і ефективного застосування нових знань та похідних від них, здатних кардинально змінювати життя. 3 2 Другий рівень - розвинені країни, які впроваджують новітні досягнення країн з ядра і співпрацюють з ними. Роль цих країн у глобальних процесах і прибутковість їх економік значно менша, ніж країн вищого рівня 1 Третій рівень - країни, що розвиваються. Їм відведена пасивна роль країн "додаткової економіки", постачальників сировини продукції з низьким рівнем переробки. У них впроваджуються технології, що, як відпрацьовані, часто застарілі та екологічно шкідливі, передаються з країн другого та першого рівнів Україна не підпадає під таку структури-зацію. Є виробництва які характерні для ядра (авіакосмічне, мікробіологічне), другого рівня (обробна, хімічна промисло-вість) і третього рівня (гірничо-металур-гійна промисловість, поставка сировини) УКРАЇНА

6. Виробничо-торгова та владно-власнісна структуризація ТНК Правове поле СОТ Країни G7 Розвинені країни Україна Країни РЕВ та СНД Країни, що розвиваються

7. Основні характеристики концептуальних доктрин розвитку промисловості

8. Економіка Регіон Про-мисловість Бюджет Екосфера Фінанси Соціальна сфера Наука, Освіта Техносфера Роль і місце промисловості в суспільстві Роль промислових підприємств у цих сферах є основною (системоутворюючою): В економіці вони – базис, центр утворення її головної категорії вартості; в бюджетній сфері – джерела наповнення; в територіальній – містоутворювачі; в науковій та освітній – рушії розвитку, споживачі та джерела знань; в соціальній сфері – місця реалізації людських можливостей, забезпечення засобами існування; в техносфері – виробники техніки, машин та іншої продукції; в фінансовій – мультиплікатори грошей Інші елементи вказаних сфер по відношенню до промислових підприємств є інфраструктурними (допоміжні, забезпечуючи, тощо)

9. Роль і місце промисловості в соціально-економічних відношеннях Забезпечення інноваційною продукцією в необхідній кількості потреби внутрішнього і зовнішнього ринків Фінансово-кредитна система Експорт-імпорт Домашні господарства 63% Бюджет Реальний сектор економіки Промисловість АПК Машинобудування і приладобудування Сільгоспмашинобудування Металургійний і добувний комплекс Паливно-енергетичний комплекс Існуюча парадигма: мало купили – мало виробили – мало заробили Хімічна промисловість 20% Легпром, ТНП, Автобудування Нова парадигма: багато виробили – багато заробили – багато купили Інфраструктурні галузі: транспорт, зв'язок, будівництво, торгівля, послуги Заробітна плата та інші доходи

10. Потенціал розвитку внутрішнього ринку, млрд. грн.

11. Оцінка загальних макропоказників розвитку промисловості до 2010 року, млрд. грн.

14. Науково-інформаційне забезпечення Фінансово-кредитна система Громадські організації Зовнішні ринки Зовнішні ринки ФПГ, ТНК, Холдинги Нові сфери Нові сфери Регіони Загальна схема інституціональних перетворень у промисловості Правове поле політичної та соціально-економічної сфер Вищі органи державної влади і управління Інші міністерства і відомства Мін промполітики Правове поле промисловості Нове правове по-ле промисловості Структура матрична функціонально-орієнтована Структура лінійна галузева Інфраструктурний ринок: -Фондовий -Фінанси -Товари і послуги Промислово- виробничі об'єкти Ресурсний ринок

15. Загальна стратегія розвитку промисловості • Перших два роки • Забезпечення населення продовольством: • Інвестування в розвиток сільгоспмашинобудування (розробка і освоєння виробництва нової високопродуктивної конкурентноспроможної техніки, реконструкція і реструктуризація підприємств); • Інвестування в розвиток хімічної промисловості (виробництво добрив); • Створення державної компанії з продажу селянам “ГАРАНТОВАНОГО УРОЖАЮ” на рівні 50ц\га з рентабельністю не менше 50%. Компанія продає в кредит селянам: нові агротехнології, техніку для їх реалізації, добрива, пальне та інше необхідне для отримання гарантованого урожаю (виробництва іншої продукції: м'яса, молока, яєць). За сезон селяни спроможні повернути кредити. • Забезпечення населення промисловими товарами: • Інвестування в розвиток легкої промисловості (реконструкція і реструктуризація підприємств); • Інвестування в розвиток виробництва ТНП (розробка і освоєння виробництва нової конкурентноспроможної техніки, реконструкція і реструктуризація підприємств). • Наступні роки • прискорений розвиток інших галузей (по окремим пріоритетам) із забезпеченням структурних змін в напряму збільшення наукоємної продукції.

16. Основні напрями реформування промисловості • Вдосконалення системи управління галуззю; • Розвиток інституційного складу промисловості; • Реструктуризація підприємств; • Розвиток системи прискореного інноваційного розвитку промисловості; • Вдосконалення ринкової інфраструктури; • Створення прийнятних макроекономічних умов діяльності промислового комплексу; • Розвиток людського потенціалу в промисловості; • Поліпшення нормативно-правового забезпечення функціонування і розвитку промисловості.

17. Функціонально-орієнтована структура управління Міністр Політика, стратегія, вищі органи влади, вищий управлінський персонал Перший заступник Міністра з пи-тань галузей промисловості та ОПК Перший заступник Міністра з питань розвитку промисловості Тактичні і оперативні завдання та дії Формування ринків Управл державною власністю Промислова політика і ЦКП Науково-техніч та інноваційна Інвестиційна політика Регіональна політика Нормат-правове забезпечення Фінансово-еко-номічне забезп. • Основні функції галузевих підрозділів • П1 - Формування і реалізація державної промислової політики і ЦКП; • П2 - Науково-технічна та інноваційна політика; • П3 - Управління інвестиційною діяльністю; • П4 - Формування внутрішнього і зовнішнього ринків; • П5 - Управління державною власністю; • П6 – Регіональна промислова політика; • П7 – Нормативно-правове забезпечення. • П8 – Фінансово-економічна; • П9 - Управління діяльністю підгалузі. Заступники Міністра по комплексам галузей Департаменти управ- ління П4 П5 П1 П2 П3 П6 П7 П8 П9 управ- ління П4 П5 П1 П2 П3 П6 П7 П8 П9 управ- ління П4 П5 П1 П2 П3 П6 П7 П8 П9 Департамент управ- ління П4 П5 П1 П2 П3 П6 П7 П8 П9 управ- ління П4 П5 П1 П2 П3 П6 П7 П8 П9 Нові функції Поновлені функції Традиційні функції

18. Система наукового забезпечення діяльності Міністерства Основні завдання Міністр Промислова політика, стратегія розвитку промисловості, координація формування і реалізації програм розвитку промисловості Національний науковий центр промисловості Заступники Міністра Державні наукові центри Напрямки розвитку галузей промисловості, координація формування і реалізації програм розвитку галузей ДНЦ по машинобудуванню ДНЦ по металургійній промисловості ДНЦ по хімічній і легкій промисловості Департаменти і управління ДНЦ по оборонно-промисловому комплексу Наукові установи поєднанні в Академію промислових наук

19. Формування великомасштабних макротехнологічних промислових об'єднань • Великомасштабні промислові об'єднання формуються для: • Забезпечення конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках; • Концентрації і ефективного використання промислового, фінансового, торгівельного і людського капіталів; • Посилення впливу держави на зростання темпів промислового виробництва. • Великомасштабні промислові об'єднання в першу чергу формуються з: • Державних і казених підприємств, НДІ, КБ; • Акціонерних товариств з державною часткою акцій. • Першочергові великомасштабні державні холдингові компанії створюються в галузях: • Сільськогосподарське машинобудування; • Виробництво товарів народного споживання; • Енергетичне машинобудування; • Оборонно-промисловий комплекс; • Авіаційна промисловість; • Хімічна та нафтохімічна промисловість; • Приладобудування; • Легка промисловість.

20. Загальна схема організації макротехнологічного комплексу з виробництва складної сільськогосподарської техніки Міністерство промислової політики Ринок сільськогосподарської техніки Суміжні підприємства Фінансово-кредитна система Корпорація (Холдинг, ФПГ, ТНК) Банк Лізингова компанія Комбайнове виробництво Тракторне виробництво Система сільгоспмашин Інститути науково-дослідні та проектні, КБ, ТБ Моніторинг ринку, визначен-ня потреб Розробка нових видів техніки Технологія і організація виробництва Двигунобудівні підприємства Підприємства

21. Головні принципи реформування підприємств

22. Основні етапи розвитку підприємств галузі • Перший етап.Короткострокові заходи щодо ліквідації “вузьких місць” у виробництві, управлінні, оргструктурі, технології, забезпеченні якості тощо. Досягається відновлення рентабельної роботи підприємств, зростання обсягів виробництва до рівня, що перевищує точку беззбитковості, конкурентоспроможність. Відновлюється розширене відтворення виробництва. Зростання обсягів виробництва – 70-75%. Обсяги інвестицій для реалізації етапу – 15-20% від зростання обсягів виробництва • Другий етап.Реструктуризація і модернізація підприємств, технологічне переоснащення. Досягається суттєве підвищення обсягів виробництва і продаж, фінансових результатів, зростання рівня зарплати. Створюється сучасне конкурентоспроможне на внутрішньому і зовнішньому ринках підприємство. Зростання обсягів виробництва – 80-200%. Обсяги інвестицій для реалізації етапу – 35-50% від зростання обсягів виробництва на початку етапу і 50-70% на закінчені. • Третій етап.Самостійна ефективна робота підприємств в ринкових умовах. Зростання обсягів виробництва – по потребі. Обсяги інвестицій для забезпечення зростання – 85-100% від зростання обсягів виробництва

23. Короткострокові заходи Комплексні заходи організаційно-технічної спрямованості. Діють в короткостроковому періоді. Потребують для своєї реалізації 10-15% від обсягів виробництва. Реалізуються за 9-18 місяців. Забезпечують зростання обсягів виробництва на 70-75%

24. Інвестиції Інвестиції 15-20% від приросту обсягів Інвестиції 30-60% від приросту обсягів 30-45% 55-80% Інвестиції 2010 2007-2009 2012 2009-2011 2005-2006 2007-2008 Зміна ефективності інвестицій Обсяги виробництва, млрд. грн. Приріст обсягів виробництва - по потребі Етап 3 – самостійна робота підприємств 1000 Приріст обсягів виробництва в 2,5-3 рази Державна підтримка промисловості Етап 2 – Реструктуризація, реконструкція і модернізація 500 Приріст обсягів виробництва в 1,7-2,2 рази Етап 1 - Короткострокові заходи Інвестиції 90-100% від приросту обсягів Час

25. Система прискореного інноваційного розвитку Вдосконалене нормативно-правове поле Інституціональні складові Реструктуровані наукові установи (ДНЦП, об'єднання, перепрофілювання під задачі програм) Галузева інвести-ційна система (Інвестиційні, лізингові, страхові компанії) Інфраструктура (інформаційна, фінансова, науково-технічна) Інноваційні струтури (Центр трансферу технологій, технопарки, технополіси, технологічні інкубатори, ФПГ та інші) Споживачі інновацій (підприємства та їх об'єднання) Центр трансферу технологій, інноваційний менеджмент, консалтингові компанії • Механізми • Стимулювання зацікавленості підприємств у впроваджені інновацій; • Система цільових програм (великомасштабних, економічно і соціально значимих); • Цільове кредитування запровадження критичних технологій; • Стимулювання фінансово-кредитних установ в довгостроковому кредитуванні і вкладанні коштів в інноваційну діяльність; • Вдосконалений механізм бюджетного фінансування і кредитування інноваційної діяльності. Правове поле НДІ, КБ, впровад жувальні компанії База даних Підприємства Інтер нет Фінансові організації, Держбюджет

26. Стратегії розвитку техніки ІННОВАЦІЙНІ РІВНІ ТЕХНІКИ

27. Показники ефективності нової систем машин для рослинництва

28. Загальна схема ринку сільськогосподарської техніки Кабінет Міністрів України Мінаграрної політики Мінпромполітики Інші міністерства Правове поле Сільське господарство України Вітчизняні виробники сільськогоспо-дарської техніки Ринок сільсько-господарської техніки 70% 85% Експорт сіль-ськогосподар-ської техніки Імпорт сіль-ськогосподар-ської техніки 30% 15% Інфраструктура Банківська система Лізингові компанії Система страхування Система сервісу Дилерська система

29. Розвиток людського потенціалу в промисловості • Створення системи підвищення кваліфікації та перепідготовки інженерно – управлінських кадрів (конструктори, технологи, енергетики, економісти, маркетологи, менеджери та інші). Потужність такої системи – 70 – 100 тисяч спеціалістів на рік. • Створення системи підготовки та перепідготовки спеціалістів робочих професій. Потужність такої системи – 150-170 тисяч робітників на рік. • Підвищення рівня соціального забезпечення та заробітної плати; • Закріплення молоді.

30. Основні параметри макроекономічних умов ефективної діяльності промисловості

31. Структура нормативно-правового забезпечення державної промислової політики Концепція державної промислової політики України Концепції державної політики у суміжних сферах Система координуючих програм розвитку промисловості Система законів про промисловість (Промисловий кодекс України) Системи законів по регулюванню суміжних сфер Державна програма розвитку промисловості на 2003-2011 роки Закон про промисловість, Закон про управління промисловістю Загальні закони про суміжні сфери Система державних міжгалузевих і галузевихпрограмрозвитку промисловості Система законів про галузі і аспекти промисловості Закони про окремі аспекти і напрямки суміжних сфер Система законів про регіональні промислові комплекси Система міжрегіональних і регіональних програм розвитку промисловості Закони про регіональні особливості суміжних сфер Система підзаконних актів про промисловість Система підзаконних актів про суміжні сфери Система стратегічних, перспективних та поточних планів

32. Структура системи програм розвитку промисловості Програма діяльності Кабінету Міністрів України Програма розвитку АПК Розвиток умов Національна програма розвитку промисловості Розв. умов Розв. умов Програма розвитку транспорту Програма розвитку регіонів Розв. умов ● ● ● • Розвиток галузей • Розвиток галузей • Розвиток галузей • Розвиток регіонів Галузеві програми Програма розвитку легкої і деревообробної промисловості Програма розвитку ОПК Програма розвитку хімічної промисловості Програма розвитку гірничо-металургійного комплексу Програма розвитку умов діяльності промисловості Функціональні програми промисловості інноваційного розвитку формування ринків управління корпоративними правами регіональної політики ресурсозбереження економіки промисловості інвестиційної діяльності фінансово-кредитної політики нормативно-правового забезпечення Програма розвитку машинобудування Автомобілебудування ● ● ● Суднобудування

33. Нормативно-правова база України Закони України "Про промисловість", "Про управління промисловістю" Система нормативно-правового забезпечення АПК Система нормативно-правового забезпечення транспорту Система нормативно-правового забезпечення регіонів ● ● ● Нормативно-правова база легкої і деревообробної промисловості Нормативно-правова база ОПК Нормативно-правова база хімічної промисловості Нормативно-правова база гірничо-металургійного комплексу Нормативно-правова база умов діяльності промисловості Сфери промисловості інноваційного розвитку формування ринків управління корпоративними правами регіональної політики ресурсозбереження економіки промисловості інвестиційної діяльності фінансово-кредитної політики Організація законотворчої роботи Нормативно-правова база машинобудування Автомобіле-будування ●●●Судно-будування Структура Промислового кодексу

34. Оцінка ефективності стратегії та обсяги вкладень на її реалізацію