Підготував Іванченко Олександр

1. Підготував Іванченко Олександр тероризм

2. Вступ Тероризм має багатовікову історію. Його першопочатки відносять ще до нашої ери. Саме поняття “тероризм” виникло, на думку деяких дослядників, у роки Великої Французької революції. Масштаби терору швидко розросталися. Загалом тероризм до ХХ ст. не мав масового характеру, не було у той час ідеології і тих форм, які притаманні йому сьогодні (тоді терористичні акції багато в чому мали індивідуалістичне, а й іноді й романтичне забарвлення, як приміром, боротьба за гідність і свободу особистості). У ХХ ст.мотиви, стратегія і зброя терористів стали дещо іншими.

3. Найбільш відомі терористичні організації

4. Хамас Хамас (араб. حماس, повнаназва - «Ісламськийрухопору») – правлячийусекторіГаза (з 2007 року) палестинськийісламістськихрух і політичнапартія, відомасвоєютерористичноюдіяльністю. Рухбулостворено в секторіГаза 15 грудня 1987 року, незабаромпісляпочаткуПершоїпалестинськоїінтифади. ЗасновникамиХамассталирадикальноналаштованіактивісти «Братів-мусульман», однієї з найбільшихісламістськихорганізацій. ДуховнимлідеромрухуставшейхАхмедМуса, з дитинстваприкутийдоінвалідногокрісла.[8] Прапор “Хамас” Махмуд аль-Захар - один із засновників і лідерів руху ХАМАС

5. Аль-Каїда Аль-Каїда (араб. القاعدة, «основа», «база», «фундамент») - міжнародна терористична організація ваххабітского напрямку ісламу, організована в середині 80-х в Афганістані для боротьби з радянськими військами. Після виводу радянських військ з Афганістану Аль-Каїда спрямувала боротьбу проти США, країн т. зв. «Західного світу» і їх прихильниками в ісламських країнах. [8] Метою організації є повалення “прогнилих” та “єретичних” світських режимів в ісламських країнах з встановленням у цих державах шаріатського правління, створення «Великого ісламського Халіфату». Після вибухів посольств США в столицях Кенії і Танзанії в 1998 році Аль-Каїда набула звання терористичної організації № 1 у світі. Герб Аль-Каїди Прапор Аль-Каїди Керівник: Усама бен Ладен

6. Терорист №1 Уса́ма бен Ла́ден Народився 10 березня 1957р. в Ер-Ріяд, СаудівськаАравія) — лідерісламскоїтерористичноїорганізації «Аль-Каїда». Визнанийтерористом № 1 в США та іншихкраїнах. Створення Аль-Каїди У 1989р. Усама бен Ладен повернувсяпіслязакінченняАфганськоївійни, де керувавствореною ним організацією з допомоги мусульманам, у сімейнийпідрядно-будівельнийбізнес, однакйогоорганізаціяпродовжиладопомагатиопозиційномуруху в СаудівськійАравії. Післяконфліктуіз властями СаудівськоїАравіїпереїздить до Судану. У ційкраїні приступив до створенняОб‘єднаноїісламськоїдержави (у цю державу на думку бін Ладена малиувійтибл. 50 країнАзії, Африки та Європи). Там вінзаснувавпідпільнуорганізацію Аль-Каїду. Терористичнадіяльність ПіслязакінченняАфганськоївійнивирішивпродовжитиборотьбу, але вжепроти США. У 1995 роціпереїздить до Афганістану, де продовживісламськуекстремістськудіяльність. У 1998 году вінвипустив наказ, якийприписувавусім мусульманам знищуватиамериканськихцивільнихгромадян. [8] Усама бен Ладен (фото 2001р)

7. ФБР США вважає його відповідальним за терористичні акти 11 вересня 2001 года, в ході котрих декілька пасажирських авіалайнерів, захоплених у повітрі, буле спрямовані на будівлі Всесвітнього торгового центру та Пентагона. Сам бен Ладен категорично відкидав свою причетність до теракту, однак, у 2004р. Був поширений відеозапис виступу бін Ладена, який документував опис планування й здійснення теракту. У березні 2002р. Молодший брат Усами шейх Ахмед також стверджував в інтерв'ю телекомпанії CNN, що терорист «номер один» не міг бути організатором терактів 11 вересня в США: «Він — мій брат, я знаю його. Я жив з ним багато років і знаю, як він боїться Бога». Таким чином, безпосередніх доказів причетності бен Ладена до терактів 11 вересня немає. 6жовтня телекомпанія Аль-Джазіра передала виступ бен Ладена. У ньому він говорив: «Аллах ударив Америку в одне з її найвразливіших місць. Америка охоплена страхом із півночі на південь, із заходу на схід. Я вдячний Аллахові за це». Експерти схильні вважати це зізнанням у причетності бен Ладена до терактів 11 вересня у США, однак, прямого зізнання він не робив. Бен Ладен на американському пропагандистському плакаті в Афганістані. 2002р.

8. Найбільші терористичні актиХХІ ст. (у хронолгічному порядку):

9. Терористичний акт в США 11 вересня 2001 року

10. Терористичний акт у США 11 вересня 2001 року Терористичний акт 11 вересня 2001 року (часто називають просто 9/11) - серія координованих терористичних атак, що відбулися у Сполучених Штатах Америки. За офіційною версією відповідальність за ці атаки лежить на ісламістській терористичній організації «Аль-Каїда». Вранці того дня дев'ятнадцять терористів, розділені на чотири групи, захопили чотири рейсових пасажирських авіалайнера. Кожна група мала як мінімум одного члена, що пройшов початкову льотну підготовку. Терористи спрямували два з цих лайнерів у башти Всесвітнього Торгового Центру (ВТЦ), рейс 11 American Airlines в башту ВТЦ 1, а рейс 175 United Airlines в башту ВТЦ 2, у результаті чого обидві вежі обвалилися, викликавши серйозні руйнування прилеглих будівель.[3]

11. Жахливий вигляд палаючої будівлі

12. Третій літак ( рейс 77 American Airlines) був спрямований у будівлю Пентагону. Пасажири і команда четвертого авіалайнера (рейс 93 United Airlines) спробували перехопити керування літаком у терористів, літак впав у полі біля міста Шенксвілл в штаті Пенсільванія. Крім 19 терористів, в результаті атак загинули 2974 людини: 246 пасажирів і членів екіпажів літаків, 2603 людини – у Нью-Йорку у будівлях ВТЦ та на землі, 125 – у будівлі Пентагону, ще 24 зникли без вісти. Більшість загиблих були цивільними особами.

13. Все, що залишилося від Башт-близнюків

14. 13 вересня 2001 р.: Нью-Йоркский пожежник дивиться на залишки Південної вежі ВТЦ

15. Руйнації будівлі Пентагона

16. Захоплення і точне виведення на цілі кількох літаків потребувало ретельно відібраних і добре підготовлених виконавців. Це були досвідчені холоднокровні диверсанти-професіонали, які спромоглися миттєво вбити членів екіпажу самими лише ножами. Терористи, безумовно, мали високу льотну і технічну підготовку, важливою складовою якої було пілотування саме "Боїнгів". Адже невідомі камікадзе в перші секунди після знищення пілотів відключили т.зв. "транспондери" (системи автоматичного стеження за літаком з землі). Пілот-початківець, що навчався в "аматорській" школі, звичайно, не міг би цього зробити. Крім того, для зруйнування хмарочосів, за висновками інженерів-будівельників, потрібно було скерувати літак у конкретну частину будівлі, що також не під силу початківцю-аматору. Нарешті, майбутні смертники, без сумніву, довго готувалися до операції морально і психічно. Вони, вочевидь, вважали вбивство тисяч людей подвигом, відчували себе обраними для почесної культової місії.[3]

17. Терористичний акт на Дубровці “Норд-Ост ” 23 жовтня 2002 року

18. Драма заручників розпочалася 23 жовтня, коли будівля театру у московському кварталі Дубровка захопила група чеченців. Заручниками цих 40 терористів стали 800 глядачів та працівників театру. У той вечір давали один із найпопулярніших вистав сезону – мюзикл «Норд-Ост». терористами, які захопили заручників, керував Мовсар Бараев – знаменитий чеченський командир, ім‘я котрого досить рідко згадується у повідомленнях про диверсії проти федеральних сил. Неодноразово його оголошували загиблим.[4] Жінки-смертниці обвішані вибухівкою Величезна саморобна бомба – одне із найсильніших вибухових пристроїв, що знаходилися у глядацькому залі

19. Перед штурмом Драма, що отримала світовий резонанс, незабаром була охрещена російський 11 вересням. Відразу після того як стало відомо про захоплення заручників, біля будівлі театру на Дубровці почали збиратися рідні людей, які опинилися у приміщенні театру. До будівлі їх не підпускали загони московської міліції та ОМОНа. Біля театру також стали з‘являтися представники керівництва країни та політики. Чеченці вели себе непослідовно: погоджувалися на переговори, вимагали приходу людей, яким довіряють, відпускали кілька заручників, але потім несподівано відмовилися від своїх обіцянок. Напруга наростала. Вранці 26 жовтня, коли чеченці стали погрожувати, що почнуть розстріл заручників, російські спецслужби почали штурм театру.[4]

20. Жертви трагедії “Норд-Ост” Операція, в результаті якої повинні були звільнити близько 800 заручників, забрали життя 129 із них; більшість загинула від застосованого під час штурму газу, ще близько 700 постраждали. Російські офіційні особи досі не повідомили, який саме газ було використано 26 жовтня. Зарубіжні та російські спеціалісти прийшли до висновку, що смертельне отруєння заручники отримали від фентаніла, який повинен був присипити терористів й позбавити їх можливості опиратися штурму.[4]

21. Скільки людей було в ДК на Дубровці, власті не можуть порахувати досі. Або не хочуть казати. За різними непідтвердженими даними у момент штурму в будинку було від 750 до 860 чоловік. Відома лише кількість убитих терористів. Сорок один. Спецоперацію зі звільнення людей керівництво країни і практично усі політики називають блискуче проведеною. Мотивуючи це тим, що при самому штурмі всі бойовики були ліквідовані, а заручників, убитих терористами, було двоє. А те, що сто сімнадцять чоловік убило газом, то це наслідки. Виходить, до штурму і знищення бандитів підготовка було хороша, до порятунку життів отруєних людей — погана. [4] У заручниках виявилося 30 українців. Вони були найбільшою групою іноземців. У лікарнях опинилися двадцять шість чоловік, Євген Демченко з Донецька пропав безвісти. Наталю Юхтяєву, Євгена Кочета і Григорія Бурбана упізнали в морзі. Наталя і Євген працювали музикантами «Норд-Осту» і жили в Москві. Одесит Григорій Бурбан прийшов подивитися «російський мюзикл світового класу». Народженим у двох сорочках можна назвати 13-річного Кирила Головенка: він був одним із глядачів скнилівського авіашоу. Приїхавши до Москви, вирішив сходити на «Норд-Ост» — шоу про авіаторів. [8] Цей терорист, як і інші учасники нападу, не встиг допомогти слідству

22. Терористичний акт у Беслані 1 вересня 2004 року

23. 1 вересня 2004 в північноосетинському місті Беслані ніщо не віщувало біди. • Діти з батьками йшли до школи. На урочистій лінійці біля середньої школи №1 зібралося декілька сот людей. Раптово на лінійку ввірвалися озброєні люди і почали заганяти присутніх у будівлю школи. Так почалося Бесланське лихо. Терористи висунули вимоги: звільнити бойовиків, що брали участь у нападі на Назрань вночі 22 червня. Останньою вимогою було - надати Чечні незалежність. Після переговорів з колишнім президентом Інгушетії Русланом Аушевим терористи звільнили групу заручників - 26 жінок і дітей. [2]

24. Фрагменти фото із відео, що потрапило на російські телеканали, яке знімали самі терористи

25. План штурму школи Стрімкий розвиток подій навколо школи став повною несподіванкою для всіх - керівників оперативного штабу, членів групи «парламентерів», що входили в нього, підтримували контакт з терористами, а також бійців спецпідрозділів. Штурм, можливість якого з самого початку виключали, почався 3 вересня у відповідь на вибух бомби в школі. Вибухівка, приклеєна скотчем, за словами заручників, вибухнула самовільно. Вогонь вівся як з школи, так і по школі - стріляли армійці і міліціонери впереміж з ополченцями. У відповідь бойовики поливали штурмуючих вогнем з даху і з вікон другого поверху. Весь цей час з школи на вулицю продовжували вибігати сотні скривавлених дітей і дорослих. Школа Беслана у вогні

26. Діти в полоні у терористів

27. Батьки рятують вцілілих дітей

28. На руїнах Бесланської школи

29. Частина терористів не підлягає пізнанню, і їх особистості взагалі можуть бути не визначені. Деяких ідентифікували завдяки відбитками пальців, оскільки вони раніше затримувалися правоохоронними органами. [8] Руслан Хучбаров – безпосередній керівник терористів, які захопили школу в Беслані

30. 17 вересня 2004 рокуШамільБасаєвпублічновзявнасебевідповідальністьзатеракт в Беслані, опублікувавзаявунасайтічеченськихсепаратистівКавказ-Центр. Надумкуголовиосетинськоїпарламентськоїкомісії з розслідуваннятерактуСтаніславаКесаева і представниківгромадськості , загибельлюдейбулавикликанаоперацієюпозвільненнюзаручників. Післятеракту в БесланіполітичнекерівництвоРосіїздійснилосерйозніреформи в федеративнийустрійРосії (скасуваннявиборностігубернаторів), а такожрядзаходів, спрямованих, надумкукритиківполітичногорежиму, наобмеженнясвободизасобівмасовоїінформації. Шаміль Басаєв Причетним до теракту вважають також Аслана Масхадова

31. Теракт у Лондоні 7 липня 2005 року

32. місця вибухів вибухових пристроїв у Лондоні

33. 2. Олдгейст О 8.50 бомба вибухнула у потязі №204 на лінії Circle, який слідував зі станції Ліверпуль-стріт на Олдгейст. Вибуховий пристрій знаходився на підлозі у 2 вагоні. Загинуло 7 людей і терорист, 100 осіб отримали поранення. Пасажир цього потяга розповідав, що після того, як пролунав вибух, хтось схопив вогнегасник і з його допомогою вибив двері, через які вибралися вцілілі. Інший чоловік бачив, що у вагоні, де стався вибух, тріснув дах. Терористом, що загинув, був 24-річний Шехзад Танвір із Лідса. [6] Вигляд вагону, де вибухнула бомба 3. Елдвер-роуд О 8.50 стався вибух у потязі №216, який щойно залишив станцію Елдвар-роуд й прямував до станції Паддінгтон. Вибуховий пристрій знаходився на підлозі другого вагону недалеко від дверей. 6 чоловік і терорист загинули, 120 чоловік отримали поранення. Післятого, як вцілілих виели на вулицю, їх розмістили у магазині “Марк енд спенсер” та Метрополь-готелі. Підривником виявився Мохаммед Сідік Хан (30 років). [6] Мохаммед Сідік Хан, фото Times

34. Вибухи в Лондонському метрополітені (руйнації на поверхні) Надання допомоги потерпілим біля метро

35. Вигляд понівеченого вибухом автобуса • Однак на цьому потрясіння для англійської столиці не закінчилися. О 9.47 відбувся вибух у 2-х поверховому автобусі неподалік від Тавісток-сквер. Автобус їхав із Марбл Арч у Хокні, але змінив маршрут, щоб уникнути пробок, що утворилися через вибухи в метро. Бомба, яка знаходилася на сидінні або на підлозі у кінці салона на 2 поверсі, вбила 13 чоловік і терориста. Частину криші віднесло вибухом. • Коли пролунав вибух, автобус знаходився неподалік від Британської медичної асоціації і медики, вибігши із будівлі, почали надавати допомогу постраждалим. • Пізніше поліція з'ясувала, що бомбу підірвав терорист-смертник – 18-річний Хасіб Хуссейн. • За оцінками експертів, цей вибуховий пристрій складався із 4,5 кг. вибухової речовини.[6] Хасіб Хуссейн, фото камери спостереження

36. 7 липня раніше невідоме угрупування від імені “Аль-Каїди” взяла на себе відповідальність за теракти у Лондоні. У заяві угрупування також погрожувала теректами Італії та Данії й вимагала в урядів цих країн вивести війська із Ірака та Афганістана. • 9 липня відповідальність за теракти взяло ще одне крило “Аль-Каїди” – угрупування “Бригади Абу Хафсаль-Марсі”. • “Бригади Абу Хафсаль-Марсі” заявили тоді, що ці атаки були першими у “хвилі операцій”, які угрупування планує здійснити у європейських країнах. • У результаті скоординованої атаки терористи нанесли удару по транспортній системі міста Лондона в час-пік 7 липня 2005 року загинуло 52 людини, поранено 700. Магді Асіель-Нашар – колишній студент-хімік університета Північної Кароліни, якого підозрівають у виготовленні вибухових пристроїв (зник) Абу аль Масрі

37. 3. Війна проти тероризму Війна проти тероризму іменується також глобальною війною проти тероризму або війною проти терору – це геополітична концепція, розроблена республіканською адміністрацією Джорджа Буша молодшого відразу після подій 11 вересня 2001 року з метою боротьби проти міжнародного тероризму. Після липня 2005 року адміністрація Буша більше не вживає даний термін, говорячи про світову боротьбу проти насильницького екстремізму. У Росії подібний ланцюг подій називається антитерористичною операцією. У червні 2004 року США, Великобританія та Австралія оголосили про створення глобальної антитерористичної сітки. Мета сітки – попереджувати акції “Аль-Каїди” та союзних їй угрупувань на всій території земної кулі. Спочатку передбачалося, що сітка буде включати 3 центри – американський Terrorist Threat Integration Center, британський The Joint Terrorism Analysis Centre та австралійський National Threat Assessment Centre. Однак, сітка незабаром була розширена за рахунокновозеландського та канадського сегментів. Таким чином була створена структура, яка повністю повторювала систему глобального радіоперехвату ECHELON.[8] 43-й президент США – Джордж Буш молодший Агітаційний плакат, який закликає боротися із тероризмом

38. Найбільш відомими акціями боротьби із тероризмом є Іракська війна (з 20 березня 2003 року – по нинішній час) — з метою усунення режиму Саддама Хусейна та операція «Литий свинець» (27 грудня 2008 року), метою котрої було знищення військової інфраструктури палестинської фундаменталістської терористичної організації Хамас. Іракська війна У результаті військових операцій американські війська та їх союзники окупували Ірак, режим С.Хусенна було скинено, у країні ідбулися парламентські вибори, тисячі життів було втрачено (як американців (загинуло 4264, поранено – 31153), миротворців різних країн, так і мирного населння Іраку); було зафіксовано тисячі випадків порушення прав людини обома сторонами. Американське суспільство сьогодні протестує проти утримання солдатів США в Іраці й вимагає вивести контингент з країни.[8] Зверху вниз по часовій стрілці: Американські танки в Багдаді, 2003р.; Евакуація пораненого солдата, 2004; Вибух замінованої машини в Багдаді, 2005; Іракські солдати, 2005

39. Кадри Іракської війни Морскі піхотинці перед входом в один із палаців Саддама Хусейна. 9 квітня 2003 Евакуація загиблого морського піхотинця, 15 квітня 2003 року Американський спеціаліст по веденню психологічної війні передає іракцю газету коаліційних сил. Мосул, 24 серпня 2004року Зустріч Д.Буша на палубі авіаносця “Авраам Лінкольн”, 1 травня 2003 року

40. Кадри Іракської війни Жінка просить солдата нової іракської армії звільнити родича, якого затримали у підозрі причетності до бойовиків, 4 вересня 2006 року Американська військовослужбова несе пораненого іракського хлопчика 20 березня 2007 року 155-мм гаубиця M198 веде вогонь в ході штурму Фаллуджи. 11 листопада 2004 Іракський солдат з виборцями. Парламентські вибори 30 січня 2005

41. операція «Литий свинець» У суботу 27 грудня об 11.30 за місцевим часом було нанесено першого удару ВВС Ізраїлю по інфраструктурі Хамас у секторі Газа. У повітряному ударі брало участь більше 50 винищувачів-бомбардувальників F-16 та бойових вертольотів АН-64. через півгодини відбувся другий наліт за участі 60 літаків і вертольотів. Всього у перший день операції було атаковано більше 170 цілей у секторі. Ізраїльська атака захопила Хамас зненацька. 3 січня об 18.31 Ізраїль почав другу (наземну) фазу операції “Литий свинець”.[8] Сектор Газа

42. Наслідки: Більшість намічених Ізраїлем цілей ліквідовано, але обстріли його території все ж припинити не вдалося. Однак, їх інтенсивність знизилася. Світове співтовариство у більшості випадків негативно віднеслося до операції, що виразилося у великій кількості масових антиізраїльських демонстрацій по всьому світу. Хамас та інші радикальні палестинські організації заявили про негайне припинення вогню за умови виведення ізраїльських військ із сектора. Операція знаву примусила світ звернути увагу на Палестино-ізраїльський конфлікт.[8] Мітинг в Танзанії, 2 січня 2009 рік Вибух ракети Хамас в ізраїльському місті Беер-Шева Демонстрація солідарності з Ізраїлем в Берліні 11 січня 2009 року

44. Дякую за перегляд!