Download
1 / 9
E N D
та їх значення Мікроелементи
В живихорганізмахмікроелементибулизнайденіщев ХІХ сторіччі, алеїх роль в організмізалишаласьневідомою. Велику роль у вивченнівпливумікроелементів на життєдіяльністьзробив В. І. Вернадський. Згіднозсучаснимидослідженнямиблизько 30 мікроелементівєжиттєво-необхідними для рослин та тварин. Більшістьз них — метали (Fe, Сu, Mn, Zn, Mo, Со тощо), а такожнеметали (I, Se, Br, F, As). Позначенню для організмумікроелементиподіляють на безумовнонеобхідні (Со, Fe, Cu, Zn, Mn, I, F, Br), умовнонеобхідні (Al, Sr, Mo, Se, Ni). Значення та локалізація у органах деякихелементівневідомі (Sc, ZrNb Au, La тощо). Історія досідження
В організмімікроелементивходять до складу різнихбіологічно-активнихречовин: ферментів(Zn — до карбоангідрази, Cu — в поліфенілоксидазу, Mn — в аргіназу, Mo — в ксантиноксидазу; всьоговідомобіля 200 металоферментів), вітамінів (Со — до складу вітамінуB12), гормонів (I — до тироксину, Zn и Со — до інсуліну, дихальнихпігментів (Fe — до гемоглобіну та іншізалізовмісні, Cu — до гемоціаніну). Діямікроелементів, щовходять до складу перерахованихречовин, полягає в змініінтенсивності тих чиіншихпроцесівжиттєдіяльності. Деяківпливають на ріст (Mn, Zn, I — у тварин; В, Mn, Zn, Cu — у рослин), розмноження(Mn, Zn — у тварин; Mn, Cu, Mo — у рослин), кровотворення (Fe, Cu, Со) тощо. Значення мікроелементів
Головне джереломікроелементів для людини — їжарослинного та тваринногопоходження. Питна вода забезпечуєтільки 1 — 10 % добової потреби в таких елементах як I, Cu, Zn, Mn, Со, Mo та тільки для таких як F, Srєголовнимджерелом. Вмістрізнихмікроелементів у харчовомураціонізалежитьвідгеохімічних умов місцевості, в якійбулиотриманіпродукти, а такожвід набору продуктів, щовходять до раціону. Джерела надходження
Мікроелементирозподіляються в організмінерівномірно. Підвищенеїхнакопичення в тому чиіншомуорганіпов'язанозфізіологічнимвпливом того чиіншогоелементу на життєдіяльністьцього органу. Так накопиченняZn у статевихзалозахпов'язанозвпливомцьогоелементу на процесутвореннястатевихклітин. Рівеньвмістумікроелементів в органах та тканинах можесуттєвоколиватись в залежностівідмісцяпроживання, раціону та відіндивідуальнихособливостейорганізму. Такожвстановлено, щоконцентраціядеякихмікроелементів у кровіпідтримується на постійномурівні (Со 4—8 мкг %, Cu 80—140 мкг %, Fe 45—60 мкг %). Більшістьмікроелементівзнаходиться в організмі у зв'язаномузорганічнимисполукамистані, аледеякіможуть бути присутні у виглядііонів. Використаннямікроелементів в клінічніймедицинімаєобмежений характер. Ефективновикористовуються у боротьбіздеякими видами анемійпрепарати Со, Fe, Cu, Mn. Як фармакологічнізасобивикористовуютьпрепаратиBr и I. Такожмікроелементивикористовуються у галузігігієни: йодуваннясолі та хліба для попередженняендемічного зобу, фторування води для попередженнякарієсутощо. Людина
В годуваннісільсько-господарськихтваринмікроелементивикористовують для підвищенняпродуктивності. Соліаборозчинимікроелементівдодають до силосу та грубихкормів. Вони входять до складу багатьохкомбікормів, щовипускаютьсяпромисловістю. Тварини
Рослиниотримуютьмікроелементизґрунту, де вони можутьміститись у досить великий кількості, алепредставленіпереважнонерозчиннимисполуками, в той час як рослиниможутьзасвоюватитількирозчинніформи. На рухомістьмікроелементів та їхдоступність для рослинвпливаютькислотність та вологістьґрунту, наявністьорганічнихречовинтощо. Нестачаабонадлишокмікроелементівшкідливий для рослин. Так при нестачі Мо пригнічуєтьсяутворенняквітів у деякихбобових, нестачаCu — у злаків, при надлишку В рослиниуражаютьсягниллю, хворіють хлорозом. Рослини
