Об'єктом дослідження – даної магістерської роботи є технологія вирощування конюшини .

1. Тема: Вивчення факторів які впливають на якість конюшини та розроблення стандарту на технологію вирощування Керівник магістерської роботи - доктор сільськогосподарських наук, професор Гуменюк Галина Денисівна Доповідач: Данюк Тамара Анатоліївна

2. Актуальність вибраної теми магістерської роботи полягає в тому, що стандарт буде розроблено вперше.

3. Об'єктом дослідження – даної магістерської роботи є технологія вирощування конюшини . Предмет дослідження - режими технологічних процесів вирощування конюшини та основоположні стандарти щодо розроблення стандартів.

4. Головною метою роботи є -розроблення стандарту на технологію вирощування конюшини. Завдання полягає у дослідженні інтенсивної технології вирощування конюшини.

5. Методи проведення дослідження - аналіз, порівняння та узагальнення. Вимоги національної стандартизації до розроблення стандартів

7. Технологічна схема вирощування конюшини

9. Догляд за травами 2 – 3 – го і наступних років використання

10. Урожайність конюшини на зрошуваних і достатньо зволожених ділянках

11. НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ______________________________________________________ КОНЮШИНА технологія вирощування. Загальні вимоги (Проект, ДСТУ) ХХХХ : 2011 Видання офіційне Київ ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2011

12. ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕННО: Національним університетом біоресурсів і природокористування України. РОЗРОБНИКИ: Гуменюк Г.Д. (керівник розробки)Данюк Т.А. 2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАННО ЧИННОСТІ: Наказом Держспоживстантарту від _______ № ____ 3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ: ____________________________________________________________________________ Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатися до Держспоживстандарту України. Держспоживстандарт України, 2011

13. (Проект, ДСТУ)Зміст С. 1 Сфера застосування……………………..……………………….……1 2 Нормативні посилання……………………….…………………………1 3 Терміни та визначення понять ……………………………………....4 4 Позначки та скорочення ….………………………….…………..…….4 5. Вимоги до робіт у технологічному процесі…………………..……..4 5.1 Грунти. Попередники .................................…………...……………4 5.2 Обробляння грунту .…..……………………...…..……………..…....5 5.3 Внесення добрив…………...….………..….………….……..… ….…6 5.4 Готування насіння до сівби ……………………...……………………7 5.5 Сівба культури .................................................……...….……..……7 5.6 Догляд за посівами………………………… ………………….………7 5.7 Збирання врожаю……….. ..............................................................9 6 Методи контролювання ...................................………...………..……9 6.1 Вимоги до охорони праці ………………………...…………. ..………9 6.2 Вимоги до охорони довкілля …….................................................10 Додаток А Бібліографія………………………....…………………………12

14. Проект ДСТУНАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИКонюшина. Інтенсивна технологія вирощування.Загальні вимогиКлевер. Интенсивная технология выращивания.Общие требованияClover. Intensive cultivation technology.General requirements Чинний від __________ • Сфера застосування 1.1 Цей стандарт установлює технологічні операції в тій послідовності, якої потрібно дотримуватись під час вирощування конюшини, а також параметри щодо їх виконання, методи контролювання і оцінювання якості робіт. 1.2 Вимоги безпеки для життя і здоров’я людини та охорони довкілля під час виконування технологічних операцій, подано у розділі 8 цього стандарту.

15. 2. Нормативні посилання (Проект, ДСТУ) У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи: Закон України про пестициди і агрохімікати № 86 /95 – ВР від 02.03.95 ДСТУ EN 632 – 2001 Сільськогосподарські машини. Комбайни зернозбиральні та сіно (фуражо) – підбирачі. Вимоги безпеки (ЕN 632: 1995, IDT) ДСТУ EN 708-2001 Сільськогосподарські машини. Машини землеобробні з приводними робочими органами. Вимоги безпеки. (ЕN 708:1996 Amd. 1:2000, ІDT) ДСТУ EN 907 -2002 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Оприскувачі – обпилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Вимоги безпеки (EN 907:1997, ІDT) ДСТУ 2189-93 Система стандартів безпеки праці. Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки. ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять ДСТУ 2949-96 Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення. ДСТУ 4138-2002 Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості. ДСТУ 4691:2006 Землеробство. Терміни і визначання понять ДСТУ EN 12761-1:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Оприскувачі — опилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Захист навколишнього середовища. Частина 1. Загальні вимоги (EN 12761-1:2001, ІDT) ДСТУ EN 12761-2:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Оприскувачі — опилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Захист навколишнього середовища. Частина 2. Оприскувачі польових культур (EN 12761-2:2001, ІDT) ДСТУ EN 13740-1:2004 Сільськогосподарські машини. Машини для внесення твердих добрив багаторядні. Захист навколишнього середовища. Частина 1. Вимоги (EN, EN 13740-1:2001, ІDT) ДСТУ ргEN 14017:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Машини для внесення твердих добрив. Вимоги безпеки (ргEN 14017:2000, ІDT) ДСТУ ргEN 14018:2002 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Сівалки. Вимоги безпеки (ргEN 14018:2000, ІDT) ДСТУ*…Насіння зернових, зернобобових і круп'яних культур. Сортові та посівні якості ДСТУ*…Насіння сільськогосподарських культур. Зберігання. Технічні умови ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги) * На розгляді. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.2.019-86 ССБТ. Тракторы и машины самоходные сельскохозяйственные. Общие требования безопасности ССБТ. Трактори та машини самохідні сільськогосподарські. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 17.1.3.11-84 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования охраны поверхностных и подземных вод от загрязнения минеральньїми удобреннями (Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги охорони поверхневих і підземних вод від забруднення мінеральними добривами) ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установлення допустимих выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами) ГОСТ 17.2.4.02-81 Охрана природы. Атмосфера. Общие требования к методам определения загрязняющих веществ (Охорона природи. Атмосфера. Загальні вимоги до методів визначання забруднюючих речовин) ГОСТ 17.4.3.03-85 Охрана природи. Почвы. Общие требования к методам определения загрязняющих веществ (Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до методів визначання забруднюючих речовин) ГОСТ 162-90 Штангенглубиномеры. Технические условия (Штангенглибиноміри. Технічні умови) ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови).

16. (Проект, ДСТУ)3. Терміни та визначення понять У цьому стандарті вжиті терміни та визначення згідно з ДСТУ 2293, ДСТУ 2949, ДСТУ 4691, а також: 3.1 інтенсивна технологія вирощування Сукупність послідовних технологічних операцій для отримання продукції певної якості і кількості 3.2 елементи технології Взаємопов'язані агротехнічні, меліоративні, організаційні заходи, з яких складаються системи сівозмін, обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин від шкідників і хвороб 3.3 агротехнічні прийоми Система прийомів вирощування сільськогосподарських культур з метою забезпечення високої врожайності за мінімальних витрат праці і засобів виробництва на одиницю продукції 3.4 строк сівби Календарний період, у який проводять сівбу з урахуванням біології культури та ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування

17. (Проект, ДСТУ)5 ВИМОГИ ДО РОБІТ У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ5.1 Ґрунти. Попередники. Ділянка для сівби 5.1.1 Придатними ґрунтами для вирощування конюшини є чорноземи, сірі лісові, бурі та каштанові ґрунти з родючим і багатим підґрунтям з рН 5,5-7,0. 5.1.2 Не переносить ґрунтів з поганою аерацією, а також затоплення понад 12 днів. Чутлива до засолення і кислотності ґрунту. 5.1.3 Основні вимоги до попередників для покривних культур, під які планується підсіватись конюшина, - чистота полів, тому що він дуже чутливий до бур'янів. Кращими покривними культурами для неї вважаються однолітні трави ( вико-вівсяна суміш), колосові, а також просо, суданська трава й кукурудза на зелений корм. При гарнім зволоженні іноді конюшину підсівають і під озимі культури. 5.1.4 Конюшина червона гірше, ніж інші боби, переносять вирощування як беззмінну культуру або частий повторний посів на тому ж самому полі. Це явище називається клевероутомлением. Рослини в повторних посівах погано зростають і дають низькі урожаї. Тому потрібно вибирати ділянку для сівби культури враховуючи сівозміну. 5.1.5 Поліпшуючи агрофізичні, агрохімічні й біологічні властивості ґрунту, конюшина є кращим попередником для всіх небобових культур. 5.1.6 Повертатись на попереднє поле з конюшиною можна не раніше як через 4-6 років. 5.1.7 Конюшина червона - культура помірного клімату. Це вологолюбна рослина, що погано переносить посуху.

18. (Проект, ДСТУ)5.2. Обробляння ґрунту 5.2.1 Основною у системі підготовки ґрунту є зяблева оранка БЗТС – 1, 0, Т – 70, ДТ – 75. Під конюшину грунт обробляють на глибину 30 -32 см, особливо на чорноземних суглинкових ґрунтах, а також на сірих і темно сірих лісових. Чим глибше і якісніше зорано грунт тим кращі умови для росту трав у 1 – 2 –й роки вегетації. У подальшому цього вже не достатньо – грунт ущільнюється і для підтримання високої продуктивності травостою необхідні спеціальні прийоми догляду. На окремих видах ґрунтів де не має можливості провести глибоку оранку через загрозу вивертання малородючих шарів обробіток ґрунту (20 – 22 см) припустимий і виправданий лише на легких супіщаних ґрунтах, які мало ущільнюються, зберігаючи майже не змінну об’ємну масу. Для літніх посівів трав (післяукісних і післяжнивних) застосовують поверхневий обробіток грунту. 5.2.2 Крім оранки плугом з передплужником на землях що зазнають ерозії, можна застосовувати плоско різний обробіток на глибину 22 – 24 см. 5.2.3 Для знищення бур'янів у покривній культурі (ячмінь) і підсіяній конюшині можна використовувати наступні гербіциди: агрітокс, базагран, 2М-4Х, дікопур МЦПА, луварам - після появи 1-2-го трійчастого листка. На другий рік вегетації конюшина сама здатна перемогти бур'яни внаслідок швидкого відростання навесні і скошування першого укосу у кінці фази бутонізації, коли бур'яни ще зелені.

19. 5.3 Внесення добрив • 5.3.1 . Щоб забезпечити конюшину достатньою кількістю поживних речовин, необхідно під покривну або під попередню культуру вносити органічні і мінеральні добрива, а перед посівом і у всі роки життя слід застосовувати підживлення мінеральним; добривами і мікроелементами. • 5.3.2 Сильне кущення конюшини в перший рік життя починається після збору покривної культури. В цей період рослини конюшини потребують фосфор, калій і в невеликих дозах азот. • 5.3.3. Вплив фосфору на життєздатність конюшини надто багатогранний за оптимального фосфорного живлення значно підвищується врожай і покращується його якість фосфор сприяє розвитку кореневої системи вона дуже розгалужується і глибоко проникає в грунт, що покращує забезпеченість рослин поживними речовинами. • 5.3.4 Фосфорні і калійні добрива (Р60-80К60-90) вносять під оранку. Вони використовуються покривною культурою і рослинами конюшини. Норма азотних добрив під конюшину не повинна перевищувати N30-60, щоб не допустити вилягання посівів. На другий рік вегетації немає потреби вносити азотні добрива. Восени чи навесні посіви конюшини підживлюють фосфорними і калійними (Р30-60К30-60) добривами. • 5.3.5 Для збагачення коріння конюшини активними расами бульбочокових бактерій проводять передпосівний обробіток насіння нітрагі­ном. Особливо ефективний цей агрозахід при висіванні конюшини вперше або на полях, де її тривалий час не вирощували. Насіння обробляють нітрагіном у тіні чи під навісом у день сівби. Сонячні промені вбивають бактерії. • 5.3.6 Дерново-підзолисті ґрунти обов'язково вапнують. Доза вапна залежить від гідролітичної кислотності ґрунту. На важких суглинках і підзолистих ґрунтах вносять гіпс, який поліпшує живлення конюшини калієм та сіркою. • 5.3.7 Вирощування конюшини на схилах захищає ґрунт від ерозії. Використання азоту з повітря і можливість знижувати внесення мінеральних добрив дозволяє вирішувати екологічні проблеми.

20. 5.4 Готування насіння до сівби 5.5 Сівба конюшини 5.4.1 Для передпосівної підготовки насіння слід застосовувати повітряно – теплове обігрівання. 5.4.2 Насіння треба ретельно очистити. Якщо це не зроблено з осені то, його очищають за 1 – 2 місяці до сівби. 5.4.3 Насіння конюшини обов’язково скарифікують на спеціальних барабанних скарифікаторах. Без скарифікації можна втратити до 50% дуже дорогого насінного матеріалу, оскільки тверде насіння сходиь пізніше через 2 – 3 тижні , місяць і навіть рік. Перебуваючи у стані фізичного спокою , має після скарифікації більшу енергію проростання. 5.4.4 Від хвороб проводять протруювання насіння бобових препаратами відповідно до чинного «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» [ 2]. 5.2.5 Перед сівбою насіння обробляють ризоторфіном і мікродобривами (бор, молібден) та протруюють фундазолом. 5.2.6 Після сівби пускають легкі котки, краще в одному агрегаті із сівалкою. 5.5.1 Сівбу конюшини розпочинають коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см становить не менше (10 - 14) С̊ 5.5.2 Конюшину сіють рано навесні під покрив переважно ранніх ярих культур - ячменю, однорічних трав зерно-трав’яними сівалками СЗТ-3,6. 5.5.3 Сіють конюшину насінням районованих і перспективних сортів, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні [ 1].Для сівби використовують виповнене насіння, яке за посівними кондиціями відповідає ДСТУ «Насіння зернових, зернобобових і круп’яних культур. Сортові та посівні якості». 5.5.4 Конюшину та її суміші з іншими травами сіють під покрив пере­важно ранніх ярих культур — ячменю та вико-вівсяної суміші зерно-трав'яними сівалками. Розкидним способом висівають при підсі­ві конюшини рано навесні під покрив озимих, коли ґрунт ще мерз­лий. Для цього використовують зерно-трав'яні сівалки без сошників. 5.5.3 Спосіб сівби – звичайний рядковий з міжряддям 7,5 – 15 см, краще з міжряддям 7,5 см. Насіння заробляють на глибину 1 — 3 см, залежно від типу ґрун­ту, зокрема, на важких запливаючих ґрунтах 1 - 1,5 см, на ґрунтах середньої зв'язності, не запливаючих 2 — 2,5 см, на ґрунтах легких, які швидко висихають, 2,5 — 3 см. 5.5.4 Норма висіву 8—10 млн. схожих насінин, або 15 — 20 кг насіння, на гектар. 5.5.5 На насінних ділянках застосовують не тільки звичайний рядовий, але й широкорядний спосіб посіву з метою швидкого розмноження нових сортів.

21. 5.6 Догляд за посівами 5.6.1 У рік висівання важливо своєчасно зібрати врожай по­кривної культури і забезпечити добре відростання конюшини. Пере­важно восени і в підпокривних посівах конюшина нарощує 80 — 100, до 120 — 140 ц/га зеленої маси. Рослини досягають фази цвітіння. Це корисно для накопичення запасних поживних речовин в кореневій шийці. Травостій треба обкосити — це додатковий корм, але не пізніше початку другої декади жовтня. Після цього вносять по 45 кг/га фос­фору й калію. 5.6.2 Навесні підживлюють травостій, вносячи по 30 — 45 кг фосфору й калію, і, якщо потрібно, по 30 - 45 кг/га азоту по тало-мерзлому ґрунту, по так званому «черепку». Пізнє підживлення менш ефективне. Зріджений посів до початку відростання доцільно проборонувати середніми зубовими або легкими голчастими боро­нами, на густих посівах боронування менш ефективне. 5.6.3 Конюшина формує густий травостій, швидко росте й добре заті­нює бур'яни, особливо в перший рік користування, тому не потребує гербіцидів. Якщо навіть є певна кількість бур'янів, то їм не дають дозріти більш раннім укосом. 5.6.4 Конюшину легко вирощувати за екологічно чистою енергоресур-созбегіраючою технологією. При цьому восени в перший рік корис­тування та навесні проводять підживлення посівів. На другий рік одержують здебільшого один укіс і переорюють поле або під зайнятий пар, або під післяукісний посів однорічної кормової культури — кукурудзи, її сумішей з бобовими, суданської трави, редьки олійної з вівсом. При значному зрідженні посівів після перезимівлі інколи доцільно засіяти поле вівсом або однорічним райграсом. У першому випадку одержують за укіс 400 — 500 ц/га зеленої маси конюшини з вівсом, у другому 2 — 3 укоси конюшини з райграсом. Після цього поле переорюють. 5.6.5 З шкідниками - довгоносики, попелиці, клопи, совки, вогнівки, лучний метелик, товстоніжки - на насіннєвих посівах борються за допомогою інсектицидів: діазинон, золон. 5.6.6 Важливу роль у зібранні добрих врожаїв відіграє правильна та добра підготовка культури до перезимівлі трави позитивно реагують на снігозатримання. Рівномірність снігового покриву забезпечують, використовуючи стерню покривної культури, на невеликих ділянках – щити, фашини, лозу, хмиз. На великих площах застосовують валкоутворювачі і снігозгортачі.

22. (Проект, ДСТУ)5.7 Збирання врожаю 5.7.1 Збирання конюшини й конюшино-злакових сумішей на сіно проводять у фазі бутонізації - початку цвітіння. При затягуванні зі збиранням якість кормів погіршується, тому що зміст протеїну зменшується, а частка клітковини зростає. Більш раннє скошування також недоцільне, тому що врожай буде нижче; до того ж молоду траву дуже важко висушити. 5.7.2 При оптимальному строку скошування створюються сприятливі умови для формування другого укосу. 5.7.3 Перед збиранням насіння конюшини при побурінні 75-80% голівок проводять десикацію реглоном супер 3,0-4,0 л/га. 5.7.3 Обмолочують прямим комбайнуванням через 5-7 днів після десикації.

23. (Проект, ДСТУ 6. Методи контролювання 6.1. Контролювання якості робіт необхідно здійснювати у присутності виконавців. 6.2.Глибину обробляння ґрунту визначають вручну за допомогою лінійки згідно з ГОСТ 427 або глибиноміра згідно з ГОСТ 162 шляхом проведення 10 – 15 замірів за діагоналлю ділянки. 6.3. Рівномірність глибини обробляння вираховують за формулою: , (1) де Е – рівномірність глибини обробляння, %; К – найбільший відхил фактичної глибини від заданої, см; Н – задана глибина, см. 6.4. Брилистість поверхні ґрунту визначають по діагоналі діагоналі ділянки у 10 місцях на поверхні ріллі. Накладають рамку розміром 1 м х 1м та підраховують площу всіх брил розміром більше ніж 10 см всередині рамки. Брилистість (%) розраховують шляхом ділення сумарної площі всіх брил на площу рамки та множенням на 100. 6.5. Глибину загортання насіння перевіряють за середнім показником 10 – 15 вимірювань лінійкою згідно ГОСТ 427 або глибиноміром згідно з ГОСТ 162 у триразовій повторності шляхом розкриття борозенок кожної насінини. 6.6. Ступінь знищення бур’янів визначають накладанням рамки площею 0,5 м2 по діагоналлі ділянки в 5 різних місцях і порівнюванням середньої кількості бур’янів до та після проведенняобробляння. 6.7. Фактичну дозу внесення добрив визначають у польових умовах . Розкидач заповнюють певною кількістю добрив і вносять до повного їх використання. Потім вимірюють площу, на яку внесли добрива, і розраховують фактичну кількість внесення добрив (С) за формулою: , (2) де С – дактична кількість внесених добрив, кг на певну площу А – норма внесеня добрив, переведена у фізичні туки, кг/га; L - довжина шляху, який пройшов агрегат В – ширина захвату агрегату, м. 6.8. Відхил фактичної норми внесення добрив (Д) від заданої увідсотках (%) визначають за формулою: , (3) 6.9 Норму фактичної витрати робочого розчину пестицидів на гектар визначають один-два рази за зміну. Для цього оприскувач заповнюють певною кількістю води і на робочій швидкості використовують агрегат до повного використання води. Вимірюють оброблену площу і розраховують фактичну витрату розчину (Q) на один гектар за формулою: , (4) де Q – фактична витрата розчину, л/ га; Р – місткість бака, л; S – оброблена площа, га. 6.2 Вимоги охорони праці 6.2.1 Згідно ДСТУ 2189 потрібно дотримуватись вимог безпеки, щодоПриексплуатації сільськогосподарської техніки та дотримуватись правилтехніки безпеки, що подається в інструкціях. Під час роботи з добривами, потри\ібно виконувати вимоги ДСТУ ЕИ 707:2005. При проведенні технологічних процесів необхідно дотримуватись вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12. 3. 02. 6.3 Вимоги до охорони довкілля Контролювання за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201-97. Охорону ґрунту від забрудненості побутовими і виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПин 42-128-4690. Залишкова кількість пестицидів в ґрунтах не повинна перевищувати МДР встановлені ДСан Пін 8. 8. 1. 2. З, 4. – 000 - 2001.

24. (Проект, ДСТУ)Додаток А Бібліографія Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Перелік пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні – Київ, офіційне видання, 2001 р. Охорона прав на сорти рослин. Офіційний бюлетень.: Мінагрополітики України, Державна служба з охорони прав на сорти рослин. - №2, 2005, частина 2 Київ. - 231 с. _______________________________________________ Код УКНД 65.020.20 Ключові слова конюшина, параметри, режими, стандарт, вимоги до технологічних процесів, вимоги безпеки, вимоги охорони довкілля

25. (Проект, ДСТУ)Висновки В результаті вивчення технології вирощування конюшини встановлено, що на якість конюшини впливають слідуючі технологічні процеси: Обробляння ґрунту; Внесення добрив; Готування насіння до сівби; Сівба конюшини; Догляду за посівами; Збирання врожаю Вибранні оптимальні режими вирощування конюшини покладено в основу розроблення проекту стандарту. Розроблено проект ДСТУ “Котушина. Технологія вирощування.” Впровадження даного стандарту на господарствах та дотримання стандартизованих показників технології вирощування конюшини забезпечить збільшення обсягу та вищої якості кінцевого продукту.

26. Розроблений проект національного стандарту «Конюшина. Технологія вирощування. Загальні вимоги» відповідає вимогам національної стандартизації рекомендується до впровадження Після проходження необхідних процедур та затвердження Держспоживстандартом України.

27. Дякую за увагу!