ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

1. ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ Підгтівала: Белімова Віра Іванівна

2. На українській етнічній території поряд з корінним народом цієї землі – українцями - здавна проживали представники інших народів. Їх поселення спричинювалося географічним положенням України, історичними умовами буття, політичними, економічними чинниками, участю в процесі колонізації та освоєння певних частин української території. Залежно від дії цих факторів в Україні формувався і в різні періоди змінювався склад національного населення та його Етнічний склад населенняУкраїни по регіонах (2001 р.) співвідношення з корінними жителями. Великий вплив на цейпроцес мала експансіоністськаполітикачужоземнихпоневолювачів, для яких фактор заселення і освоєннязахопленоїукраїнськоїземлівідігрававважливу роль.

3. Станом на 1 січня 2012 року чисельністьнаселенняУкраїни становила 45 млн. 634 тис. мешканців. З початку року чисельністьнаселенняскоротилась на 144,9 тис. осіб (-3,1 на 1000). За січень-грудень 2011 року в Україні народилось 502,6 тис. дітей, померло 664,6 тис. осіб. Природнескороченнясклало 162 тис., що на 38.6 тис. меншеніж за аналогічнийперіод 2010 року. Природнезростаннянаселенняспостерігалось у Волинській (+778), Закарпатській (+3872), Рівненській (+3529), Чернівецькій (+89) ЗміначисельностінаселенняУкраїни 1990—2011 роки областях і м.Києві (+5018). В іншихрегіонахбулозафіксованоприроднескороченнянаселення, яке коливалосьвід 160 осіб у Івано-Франківськійобласті до 29322 у Донецькійобласті. Міграційнийприріст за 2011 ріксклав 17.1 тис. осіб, що на 1 тис. більшеніж у 2010 р.

4. За національним складом Українавідноситься до мононаціональних держав. УкраїнцістановлятьабсолютнубільшістьнаселенняУкраїни. Більшістьукраїнцівпроживає на своїхетнічних землях, де сформувавсяукраїнський народ. На цих землях українцізавждималичисельнуперевагу над іншиминаціональними та етнічнимигрупами. За данимипершоговсеукраїнськогопереписунаселення 2001 року, в Україні проживало 37,5 млн українців, або 77,8% відзагальноїчисельностінаселеннядержави. Українцістановлятьабсолютнубільшість (понад 90%) у 13 з 27 регіонівУкраїни та переважнубільшість (70-90%) — в 7 регіонах. Часткаукраїнцівзнижується до 60% лише у двох областях Донбасу та Одеськійобласті. І тільки в АвтономнійРеспубліціКримчасткаукраїнців не досягає 50% і становить 24,3% . Майжемоноетнічною є Тернопільська область, у якійукраїнцістановлять 97,8% населенняобласті.

5. Часткаукраїнців у населенні за переписом 2001 року За данимипершоговсеукраїнськогопереписунаселення 2001 року, в Україні проживало 37,5 млн українців, або 77,8% відзагальноїчисельностінаселеннядержави. Українцістановлятьабсолютнубільшість (понад 90%) у 13 з 27 регіонівУкраїни та переважнубільшість (70-90%) — в 7 регіонах. Часткаукраїнцівзнижується до 60% лише у двох областях Донбасу та Одеськійобласті. І тільки в АвтономнійРеспубліціКримчасткаукраїнців не досягає 50% і становить 24,3% . Майжемоноетнічною є Тернопільська область, у якійукраїнцістановлять 97,8% населенняобласті. Поряд з українцями на територіїдержавипроживаєпонад 100 національностей

6. Національний склад населення за переписом 2001 року За данимипершоговсеукраїнськогопереписунаселення 2001 року, найчисельнішоюетнічноюменшиною в Україні є росіяни. Вони становлятьблизько 17,3% загальноїчисельностінаселенняУкраїни. Найбільшеросіянпроживає в АвтономнійРеспубліціКрим. ЦеєдинийрегіонУкраїни, де вони становлятьбільшість (58,3%). До 40% загальноїчисельностінаселеннярегіонівстановлятьросіяни в ЛуганськійтаДонецькій областях і представляютьблизькотретиниусіхросіянУкраїни. З 1897 року по 2001 чисельністьросіян в межах сучасноїУкраїнизбільшилась на 374,1%[3]. Близько 5% населенняУкраїнипредставленезахідними (поляки, чехи, сло¬ваки) та південними (болгари) слов'янами, романомовними (молдавани та румуни), фіноугорцями (угорці та естонці), тюркомовними (татари, кримськітатари, азербайджанці та гагаузи) народами. До окремихетнічнихспільнот належать в Українієвреї, вірмени та греки.

7. В Україні одна державнамова — українська. У світі, нею користуютьтсяблизько 45 млн людей, і вона належить до третього десятка найпоширенішихмовсвіту. За данимиВсеукраїнськогоПереписуНаселенняУкраїни 2001 року, українськумовувважають за рідну 67,5 % населенняУкраїни, що на 2,8 % більше, ніж за данимипереписунаселення 1989року. КонституціяУкраїнигарантуєвільнийрозвитокмовнаціональних та етнічнихменшинщопроживають на територіїУкраїни[Джерело?] (див. такожЄвропейськахартіярегіональнихмов). Так, 29,6 % населеннявизначили за ріднуросійськумову. Проте, українськоюмовоювільноволодіють 87,8% громадян. Найвищийвідсотокосіб, яківільноволодіюукраїнськоюмовою, спостерігаєтьсясереднаселеннязахідних (99-89%), північних (99-95%) та центральних (понад 70%) областей. РосійськоюмовоюволодієдвітретининаселенняУкраїни. Вона більшепоширена на півдні та сходіУкраїни. У великих містах сходу й півдняУкраїнипомітнаперевагаросійськоїмови в щоденномуспілкуванні, незважаючи на значнучасткунаселення, щовказалоукраїнську як ріднумову. Ріднамова — українська. Діаграмаспіввідношеннямов Ріднамова — російська.

8. Кількістьрелігійних громад в Україні, 2004 р. (дані Державного департаменту у справах релігій

9. За переписом 2001 року, з 48.240.902 жителівУкраїни 42.909.474 (88.9%) народились на територіїУкраїни. На території держав СНДнародились 4.837.303 (10.0%), серед них в Росії — 3.613.240 (7.5%), Білорусі — 270.751 (0.6%), Казахстану — 245.072 (0.5%). В державахЄвропи народились 288.489 (0.6%), в тому числі 145.106 (0.3%) — в Польщі. Народженими у країнах Америки є 3.135 осіб, 24.324 — Азії, 2.708 — Африки, 281 — Австралії та Океанії. Не вказалимісценародження 175.188 осіб. Найвищийвідсоток людей, народжених на територіїУкраїни, спостерігається у західних та центральних областях (без м. Києва) — 91-97%. Меншимвін є у східних — 85-87%, південних — 65-87%, а також у містахКиєві — 87.0% та Севастополі — 65.9% 62.5% населенняпроживає на місцісвогопостійногопроживання все життя. Середміськогонаселенняцейпоказник становить 57.8%, середсільського — 72.2%. Найвищимвін є у західних областях (70-87%), найнижчим — у АвтономнійРеспубліціКрим — 39.4%, Севастополі — 39.5%, Києві — 47.2%. ГромадянамиУкраїни у 2001 роцібули 99.35%, громадянамикраїн СНД 0.33% всьогонаселення. Налічувалось 86047 осіб (0.18%) без громадянства

10. На 1 січня 2010 року густота населенняУкраїнисклала 76.1 чол. на 1км2. Найгустіше заселена Донецька область, найменше — Чернігівська область. Доситьнизька густота населення в поліських і степових областях України. Дуженерівномірнорозміщененаселення на територіях таких областей, як Луганська,Запорізька, Закарпатська, Чернівецька, а також Автономна РеспублікаКрим.Певнийвплив на густоту населеннямаютьприродніпоказники. Так, у наш час найменша густота населення характерна для північнихрайонівкраїни, де найвищийкоефіцієнтлісистостітериторії, значназаболоченість, ґрун¬тимаютьнизькуродючість. До таких регіонів належать північнічастиниВолинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігів-ської та Сумськоїобластей.Природніумовивизначаютьнизьку густоту населеннятакож у високогірних районах Карпатських і Кримськихгір. ЦестосуєтьсяокремихчастинЗакарпатської, Львівської, Чернівецької областей та АвтономноїРеспублікиКрим. Густота населення в Україні (на 01.01.2010) Густота населення в УРСР (на 15.01.1970)

12. Низькіпоказникигустотинаселення і в посушливих районах степових областей. Найнижчі вони в Херсонськійобласті — 38.4 осіб на 1 км2, а також в окремихчастинахОдеської, Миколаївської, Запорізької, Кіровоградської областей. Найкращіприродніумови для життя і виробничоїдіяльностінаселення в нашійкраїнісклалися в лісостеповійзоні. Тут спостерігаєтьсянайвища густота населення. З другоїполовиниXX століття на розміщеннянаселенняУкраї¬ни все більшийвплив мало поступовезагостренняекологічноїкри¬зи і особливо чорнобильська катастрофа. Так, у 1986 р. булипо¬вністювідселенімешканціміст і сіл 30-кілометрової зонинавколоЧорнобильської АЕС. Пізнішебуловизначено й іншітериторіїбезу¬мовного (обов'язкового) відселення та гарантованогодобровільноговідселення. Населеннязалишає й іншізониекологічноїбіди, якізаймаютьблизько 15% територіїУкраїни. Густота населення в УРСР (на 15.01.1959) Густота населення в Україні (на 01.01.2010)

13. Процесурбанізації на територіїУкраїнирозпочався у ХІХ столітті. Особливо вінприскоривсяпісляскасуваннякріпацтва в 1861 році та початку швидкогорозвиткупромисловості. Але міськенаселенняпродовжувалоскладатинезначнучасткувсьогонаселення: Часткаміськогонаселення в 1897 р.  Волинськагубернія — 7.8%  Катеринославськагубернія — 11.4%  Київськагубернія — 12.9%  Курськагубернія — 9.3%  Подільськагубернія — 7.4%  Полтавськагубернія — 9.9%  Таврійськагубернія — 20.0%  Харківськагубернія — 14.7%  Херсонськагубернія — 28.9%  Чернігівськагубернія — 9.1% За переписомнаселення 1926 року в УРСР міськенаселення становило 5373.5 тис.(18.5%) з усьогонаселення 29018.2 тис Часткаміськогонаселення за районами (на 1 січня 2010 року) Часткаміськогонаселення у 1897 - 1900 рр.

14. Станом на 2001 рік з 45.802.450 осіб старше 5 роківмаютьосвіту:  повнувищу — 5.658.192 (12.4%)  неповнувищу — 8.024.682 (17.5%)  повнузагальнусередню — 15.249.889 (33.3%)  неповнузагальнусередню — 13.304.905 (29.0%)  не маютьпочатковоїзагальної — 3.110.813 (6.8%)  неписьменні — 269.624 (0.6%)

15. Для населенняУкраїнихарактернестаріннянаселення. Внаслідокпостійногозниженнянароджуваностівпродовжостанньогостоліття, часткадітейзнизилась з приблизно 40% на початку ХХ ст. століття до 15% на поч. ХХІ ст. Часткапрацездатногонаселеннязмінюваласяповільно і коливалась у межах 60% - 62%. Натомість, зізбільшеннямтривалостіжиття і зниженнямсмертності, спостерігалосязростаннячасткинаселення старше 60% — від 3-4% на початку ХХ ст. до 21% на початку ХХІ ст. Середнійвікнаселення (на 01.01.2010) Часткаосібвіком 0-14 років 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2010 ~41.0% 37.2% 33.0% 26.0% 24.9% 21.5% 21.6% 16.5% 14.2% Часткаосіб в працездатномувіці (15-59) 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2010 ~55.5% 56.6% 61.2% 63.5% 61.2% 62.8% 60.4% 62.1% 61.4% Часткаосібвікомпонад 60 років 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2010 ~3.5% 5.8% 6.3% 10.5% 13.9% 15.7% 18.0% 21.4% 24.4%

16. Тривалістьжиття у міськихпоселеннях на 2.2 роки вищаніж у сільських (69.0 проти 66.8). Це характерно для всіхрегіонівУкраїни, за виняткомЗакарпатськоїобласті, де тривалістьжиття в сільськіймісцевості на 0.9 роки вищаніж у містах. Найбільшеперевищеннятривалостіжиття у міськихпоселеннях над сільськимизафіксоване у Чернігівській (5.5 роки) і Житомирській (4.4 роки) областях.Середнятривалістьжиттячоловіків на 11.1 роківменшеніж у жінок (63.8 та 74.9 відповідно). Середняочікуванатривалістьжиття при народженні (2008—2009 рр.) Цейрозрив є більшим у сільськихпоселеннях (11.9 років), ніж у міських (10.6 років). Найбільшеперевищення (13.8 років) спостерігається у Чернігівськійобласті, причомусередсільськогонаселенняхвоно становить 15.9 років). Найменшівідмінності у тривалостіжиттячоловіків і жінокхарактерні для м. Києва (9 років) та Чернівецькоїобласті (9.6 років)

17. Основні причини смертності у 2008 р Хвороби с-м кровообігу — 480.120 Новоутворення — 89.008 Зовнішні причини захворюваності та смертності — 61.377 Хворобиорганівтравлення — 35.195 Хворобиорганівдихання — 23.276 Інфекційні та паразитарніхвороби — 17.256 Туберкульоз — 10.357 Хвороби, зумовленівірусомімунодефіцитулюдини (ВІЛ) — 5.171 ВСЬОГО — 754.462 Останніми роками зростаєкількістьпомерлихвід хвороб, зумовленихвірусомімунодефіцитулюдини (з 2005 по 2008 р.р.на 43%), від хвороб органівтравлення (на 11%), відінфекційних та паразитарних хвороб (меншніж на 1%). Кількість смертей відінших причин з 2005 року зменшилась.

18. Динаміказмінинаселення За 1970-1989 роки За 1989-2010 роки За 2002-2006 роки За 2006-2010 роки

20. Джерела: Українське народознавство. Львів, видавничий центр «Фенікс», 1997 р http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8