Шигельоз (Shigellosis), дизентерія. Протозойні коліти (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз).

1. Шигельоз (Shigellosis), дизентерія.Протозойні коліти (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз).

2. Шигельоз – гостра кишкова інфекція, що характеризується запаленням дистального відділу товстої кишки з явищами інтоксикації та проносом

3. ЕТІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗА • Збудники - бактерії родини Enterobacteriaceae, роду Shigella A – S. dysenteriae; B – S. flexneri; C – S. boydii; D – S. sonnei. • грамнегативні палички; • нерухомі; • факультативні анаероби; • відносно стійкі в довкіллі (стійкість тим вища, чим слабша патогенність)

4. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ Джерело збудника — хвора людина або бактеріоносій (реконвалесцент, транзиторний) Механізм передачі – фекально-оральний Шляхи передачі – через воду (частіше S. flexneri), харчові продукти (частіше S. sonnei), предмети побуту, брудні руки, мухи Епідемії (спалахи) – контактні, водні, харчові Сезонність - літньо-осіння Імунітет - типоспецифічний

5. ПАТОГЕНЕЗ ШИГЕЛЬОЗУ • Потрапляння збудника через рот • Інвазія та внутрішньоепітеліальне розмноження збудника в товстій кишці • Звільнення ендотоксину при загибелі бактерій, ендотоксемія з ураженням ЦНС і нервового апарату кишечника (мейснеровське і ауербаховське сплетення), серцево-судинної системи • Зміни водно-сольового і білкового обміну • Алергічні реакції (попередня сенсибілізація слизової товстого кишечника)

6. Класифікація шигельозуВид збудника:S. dysenterіae, S. flexnerі, S. boydiі, S. sonneі. Клінічні форми:колітна, ентероколітна, гастроентероколітна, гастроентеритна. Тривалість хвороби: гостра, затяжна.Ступінь тяжкості:легкий, середній, тяжкий. Ступінь зневоднення:без зневоднення, зізневодненнямІ, ІІ ступеня.Характер ураження слизової оболонки дистального відділу товстої кишки:катаральний, геморагічний, ерозивний, виразковий проктосигмоїдит.Ускладнення: інфекційно-токсичний або змішаний шок, рецидиви, загострення, перфорація кишки,пневмонія, поліартрит, поліневрит тощоСубклінічна форма(бактеріоносійство).

7. КЛІНІКА ШИГЕЛЬОЗУ Інкубаційний період – 12 год - 7 діб • Початок хвороби гострий, з ознобу, гарячки, явищ інтоксикації, болів у животі, проносу • Болі переймоподібні, частіше в лівій здухвинній ділянці, посилюються при дефекації (тенезми), несправжні поклики на дефекацію • Сигмоподібна кишка щільна, болюча, спазмована • Випорожнення рідкі, мізерні, з домішками слизу і крові, іноді втрачають каловий характер (“ректальний плювок”)

8. КРИТЕРІЇ ТЯЖКОСТІ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ • Виразність інтоксикації (у т.ч. гарячка – субфебрильна, фебрильна, висока) • Блювота (одноразова, повторна, невпинна) • Пронос - частота (до 10 разів, 11-20, більше 20 разів за добу) і характер випорожнень (наявність патологічних домішок – слизу, крові) • Дегідратація (I-IV ступеня)

9. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ШИГЕЛЬОЗУ Етіологічна діагностика Виділення збудниказ випорожнень, блювотиння, промивних вод Серологічні реакції (наявністьантитіл до відповідного збудника і наростання титру в динаміці хвороби) Молекулярно-генетичні методи (ПЛР) – виявлення ДНК шигел у калі і зішкребу зі слизової оболонки прямої кишки Стан організму – загальні аналізи крові (нейтрофільний лейкоцитоз), сечі (токсичні зміни), копрограма (порушення процесів перетравлення, патологічні домішки)

10. Копрограма при гострому шигельозі (велика кількість нейтрофільних лейкоцитів і еритроцитів у калі). Забарвлення метиленовим синім. Випорожнення хворого на амебіаз («малинове желе»)

11. Ректороманоскопічна картина при шигельозі та амебіазі: а – катаральний проктосигмоїдит,б – фібринозно-некротичний проктосигмоїдит і псевдомембранозний коліт,в , г – виразковий коліт (амебіаз). в б а г

12. Ускладнення шигельозу. Випадіння прямої кишки у дитини.

13. Диференційний діагноз • Харчові токсикоінфекції • Сальмонельоз (гастроінтестинальні форми) • Амебіаз • Балантидіаз • Лямбліоз • Гельмінтози • Неспецифічний виразковий коліт • Туберкульоз кишечника • Псевдотуберкульоз, кишковий єрсиніоз • Поліпоз і рак прямої чи сигмоподібної кишки • Геморой • Отруєння солями тяжких металів • Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (гострий апендицит, інвагінація кишок, панкреатит, тромбоз мезентеріальних судин)

14. ЛІКУВАННЯ ШИГЕЛЬОЗУ Режим – відповідно ступеню тяжкості хвороби Дієта – стіл 4, 4б (механічне і хімічне щадіння, виключення свіжих молочних продуктів) Етіотропні препарати - нітрофурани, сульфаніламіди, оксихіноліни, антибіотики Патогенетична терапія - ентеросорбенти, дезінтоксикація, про- і пребіотики, вітаміни, ферменти, імуномодулятори Лікування ускладнень

15. ЗАХОДИ В ЕПІДЕМІЧНОМУ ОСЕРЕДКУ • Медичне спостереження за контактними ( 7 днів) • Бактеріологічне дослідження калу (тільки декретованих груп) • Серологічне обстеження • Дезінфекція – поточна, заключна

16. ПРОФІЛАКТИКА ШИГЕЛЬОЗУ • Забезпечення населення доброякісною водою • Санітарно-гігієнічний контроль за об’єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами • Виявлення хворих і бактеріоносіїв • Диспансеризація реконвалесцентів (тільки декретовані групи)

17. ЗБУДНИКИПРОТОЗОЙНИХ КОЛІТІВ в а в б а Entamoeba histolytica: а – велика вегетативна форма, б – просвітна форма, в - циста а

18. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ПРОТОЗОЙНИХ КОЛІТІВ Джерело збудника — хвора людина чи паразитоносій (при амебіазі, лямбліозі, зрідка – при балантидіазі), свиня (при балантидіазі) Механізм передачі – фекально-оральний Шляхи передачі – через воду, харчові продукти, предмети побуту, забруднені руки, мух, при балантидіазі – при уході за свинями Сезонність - летньо-осіння

19. Органи, де найчастіше утворюються абсцеси при позакишковому амебіазі (мозок, легені, печінка). Відділи товстої кишки, що найчастіше уражаються при кишковому амебіазі.

20. Амебний виразковий коліт. Набряк і гіперемія навколо виразок, слизова оболонка мало змінена

21. Амебний коліт. Амебома в сліпій кишці. Рентгенограма з контрастуванням барію сульфатом.

22. Шигельоз Початок гострий Значна інтоксикація Болі в лівій здухвинній ділянці «Ректальний плювок» RRS – слизова набрякла, гіперемована, іноді геморагії, ерозії, виразки Виділення збудника, серологія Амебіаз Початок поступовий Інтоксикація менш виразна Правобічний коліт «Малинове желе» RRS – характерні виразки з підритими краями на незміненій слизовій Позакишкові прояви Паразитоскопія Диференційний діагноз

23. а б Lamblia (Giardia) intestinalis: а – вегетативна форма, б - циста

24. Balantidium coli: а – вегета-тивна форма, б - циста Відділи кишок, що уражаються при балантидіазі (сліпа, сигмоподібна, пряма).

25. Хвора на балантидіаз: до і після лікування

26. Лямблії у просвіті між ворсинками тонкої кишки і фіксовані до них.

27. ЛІКУВАННЯ ПРОТОЗОЙНИХ КОЛІТІВ Етіотропні препарати – протистоцидні (прямі, непрямі, тканинні, універсальної дії: метронідазол, трихопол, мератин, фазижин, тинідазол, фурамід), антибіотики (мономіцин, тетрациклін, ампіцилін) Патогенетична терапія - ентеросорбенти, дезінтоксикація, про- і пребіотики, вітаміни, ферменти, імуномодулятори, загальнозміцнювальна терапія. Лікування ускладнень (у т. ч. хірургічне)