Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

1. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ 46001, вул. Родини Барвінських, 10, м. Тернопіль тел./факс (0352) 25-37-45 е-mail nmc.ternopil@mns.gov.ua Товарницький Ігор Юліанович

2. Основні заходи ЦЗ: • Оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту. • Укриття в захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційні заходи. • Заходи евакуації. • Інженерний захист територій. • Радіаційний та хімічний захист населення і територій. • Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. • Біологічний захист населення, тварин і рослин. • Психологічний захист населення.

3. Оповіщення та інформування

4. Кодекс цивільного захисту України №5403 від 02.10 2012. Оповіщення – це доведення сигналів і повідомлень органів управління ЦЗ про загрозу та виникнення НС аварій, катастроф епідемій, пожеж до центральних і місцевих органів виконавчої влади, ПУО, населення.

5. Єдина державна система оповіщення Організація Оповіщення Загальнодержавна включає: Регіональна Локальна Об’єктова

6. Оповіщення про загрозу або виникнення НС забезпечується шляхом: 1) функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об’єктових систем оповіщення; 2) централізованого використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих телекомунікаційних мереж і телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації;

7. 3) автоматизації процесу передачі сигналів і повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій; 4) функціонування на об’єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; 5) організаційно-технічної інтеграції різних систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; 6) функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.

8. Переривчасті гудки електросирен транспортних засобів означають надходження попереджувального сигналу оповіщення ЦЗ: УВАГА ВСІМ!

9. Основний засіб оповіщення населення - передача повідомлення по радіо і телебаченню

10. Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання. Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.

11. Порядок оповіщення: • Керівників та інших працівників ПНО; • Оперативних чергових працівників аварійних служб, відповідних територіальних органів ЦЗ та НС, оперативних чергових МВС по прямих телефонах; • Керівників та інших працівників ПУО (насамперед) дитячих садків, навчальних та медичних закладів, що знаходяться в межах зони можливого ураження.

12. Укриття населення у захисних спорудах ЦЗ та евакуаційні заходи

13. Захисні споруди – це інженерні споруди,призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів,що виникають внаслідок НС, воєнних дій або терористичних актів.

14. Захисні споруди Сховища Протирадіаційні укриття Швидко- споруджувані

15. Основні приміщення 1. Приміщення для захищених 2. Пункти управління 3. Медична кімната Допоміжні приміщення 4. Фільтровентиляційне приміщення 5. Дизельна електростанція 6. Санітарні вузли 7. Приміщення для ПММ та електрощитова 8. Приміщення для продуктів харчування 9. Вхід з тамбуром 10. Аварійний вихід з тамбуром Сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів

17. Протирадіаційне укриття(ПРУ) – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості. ПРУ можуть бути стаціонарні так і пристосовані приміщення (підвали, напівпідвали, цокольні приміщення і перші поверхи будинків)

18. Переобладнання приміщень під ПРУ • Метрополітени; • Транспортні та пішохідні тунелі; • Підвали житлових будинків та будівель різного призначення; • Овочесховища; • Природні печери, гірські виробки

19. Переобладнання підвалу під ПРУ Вентиляція в ПРУ може бути припливна – витяжна(якщо укривається не більше 50 осіб) і примусова (якщо укривається більше 50 осіб)

20. Швидкоспоруджувана захисна споруда ЦЗ –захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

21. Заходи з евакуації

22. Евакуація – організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження.

23. Види евакуації:

24. Обов’язкова евакуація проводиться: • аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин; • катастрофічного затоплення місцевості; • масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів; • збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).

25. Загальна або часткова евакуація загальна евакуація проводиться: • можливого радіоактивного та хімічного забруднення; • катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд. часткова евакуація проводиться: • для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають(обслуговують) таких осіб.

26. Екстрена евакуація проводиться: У невідкладних випадках керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а в разі його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

27. Інженерний захист Заходи інженерного захисту населення й територій повинні передбачати: 1.Урахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування, можливих проявів в окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних катастрофічних явищ. 2. Здійснення контролю за раціональне розміщення ПНО з врахуванням можливих наслідків виникнення НС для безпеки населення і довкілля.

28. 3. Будівництво будинків, інженерних мереж та транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки й надійності. 4.Розроблення і запровадження заходів щодо безаварійного функціонування ПНО 5.Створення комплексних схемзахисту населених пунктів та об’єктів від небезпечних природних процесів шляхоморганізації будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд, спеціального призначення.

29. Радіаційний та хімічний захист населення і територій.

30. Радіаційний захист включає: • виявлення та оцінку радіаційної обстановки; • організацію та здійснення дозиметричного контролю; • розроблення та запровадження типових режимів радіаційного захисту; • використання засобів колективного захисту; • використання засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної та хімічнї розвідки, дозиметрчного контролю. • п

32. Хімічний захист - це комплекс заходів ЦЗ щодо захисту населення та територій у разі хімічного забруднення в умовах мирного та воєнного часу.

33. Заходи хімічного захисту включають: • виявлення та оцінку хімічної обстановки; • організацію та здійснення хімічного контролю; • забезпечення населення та аварійно-рятувальних формувань засобами індивідуального захисту; • проведення дегазації одягу, майна і транспорту, санітарної обробки населення.

34. Засоби радіаційного і хімічного захисту • засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри (3І3): (фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори, захисні костюми Л-1,ЗЗК); • прилади радіаційної і хімічної розвідки

35. Респіратори

36. Протигаз фільтруючий ГП-7 1 – лицева частина 2 – коробка фільтруюча поглинальна 3 – трикотажний чохол 4 – вузол клапана вдиху 5 – устрій переговорів 6 – вузол клапана видиху 7 – обтюратор 8 – наголовник (пластина потилиці) 9 – лобна лямка 10 – скроневі лямки 11 – лицеві лямки 12 – пряжки 13 – сумка Ріст шлему-маски підбирається за обміром параметрів голови: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. По сумі двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої частини.

37. Захисний костюм Л-1, захисний комплект ЗЗК Додаток №6-б Загальновійськовий захисний костюм ЗЗК забезпечує захист від хімічних речовин в рідкому, аерозольному чи пароподібному стані. Склад: - захисний плащ; - захисні чоботи; - захисні рукавички (літні - п'ятипалі, зимові - двопалі) - чохол для зберігання та перенесення ЗЗК. Легкий захисний костюм Л-1 забезпечує захист від хімічних речовин в рідкому, аерозольному чи пароподібному стані. Маса - 3 кг. Склад: - штани з чоботами; - підшоломник; - сорочка з капюшоном; - двопалі рукавиці; - сумка для зберігання костюма.

38. Вимірювання потужності дози гамма та рентгенівського випромінювання Особливості: Наявність п’яти незалежних вимірювальних каналів з почерговим виведенням інформації на один рідкокристалічний індикатор. Вмонтований гамма-, бета-чутливий лічильник Гейгера-Мюллера. Оперативна оцінка гамма-фону протягом 10 секунд. Автоматичне віднімання гамма-фону при вимірюванні бета-забрудненості. Автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань. Звукова сигналізація кожного зареєстрованого гамма-кванта чи бета-частинки з можливістю її відключення. Двотональна звукова сигналізація перевищення запрограмованих порогових рівнів. Призначення Вимірювання потужності еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень. Вимірювання еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень. Вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення. Вимірювання часу накопичення еквівалента дози. Вимірювання реального часу (годинник).

39. Вимірювання потужності дози гамма та рентгенівського випромінювання Особливості: Автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань. Наявність сигналізації кожних зареєстрованих гамма-кванта чи бета-частинки. Підзарядження акумуляторної батареї . Багаторівнева індикація ознаки розряду елементів живлення. Можливість роботи в умовах атмосферних опадів, запиленої атмосфери та при зануренні виносного детектора у воду на глибину до 0,5 м. Вимірювання аварійних рівнів ПЕД гамма-випромінення з розташуванням виносного детектора на відстань до 30 м. Можливість запису в енергонезалежну пам’ять з передачею у ПК через інфрачервоний порт до 4096 результатів вимірювань. Призначення: Вимірювання потужності еквівалентної дози гамма- та рентгенівського випромінень. Вимірювання ЕД гамма- та рентгенівського випромінень. Вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок та альфа випром. Вимірювання часу накопичення ЕД. Вимірювання реального часу (годинник).

40. Вимірювання потужності дози гамма та рентгенівського випромінювання Особливості: Можливість запам’ятовування в енергонезалежній пам’яті історії накопичення дози з прив'язкою до реального часу. Можливість передачі в комп’ютер через інфрачервоний порт історії накопичення дози. Можливість програмування порогових рівнів ПЕД чи ЕД гамма-випромінення з комп’ютера та в ручному режимі за допомогою органів керування. Світлова та звукова сиглалізації перевищення запрограмованих порогових рівнів ПЕД чи ЕД гамма-випромінення. Періодичне самотестування елементів живлення та детектора. Енергоскомпенсований лічильник Гейгера-Мюллера. Призначення: Вимірювання потужності індивідуального еквіваленту дози гама-випромінення Вимірювання індивідуального еквіваленту дози гама- випромінення. Годинник, будильник. Дозиметр використовується як електронний прямопоказуючий прилад для АСІДК-21, а також як автономний прилад.

41. Переноснийгазоаналізатор - газосигналізаторвідхіднихгазів ДОЗОР-С-М

42. Медичний, біологічний і психологічний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

43. Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає: • надання медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, рятувальникам та іншим особам, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; • планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності; • своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів; • контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання; • завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань; • утворення в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я; • накопичення медичного та спеціального майна і техніки; • підготовку та перепідготовку медичних працівників з надання екстреної медичної допомоги; • навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам дотримання особистої гігієни;

44. Біологічний захист населення, тварин і рослин включає: • своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію; • прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів; • проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення; • своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту; • запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину; • здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення; • інші заходи біологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

45. Психологічний захист населення Заходи психологічного захисту населення спрямовуються на зменшення та нейтралізацію негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій