1 / 16

Філософія Середньовіччя та доби Відродження

Філософія Середньовіччя та доби Відродження. Кандидат філософських наук, викладач Голуб Є. С. План. Філософія Середньовіччя. Поняття «відродження» і характерні риси духовного та філософського життя цієї доби. Філософія Середньовіччя. Особливості філософії середніх віків.

hanh
Download Presentation

Філософія Середньовіччя та доби Відродження

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Філософія Середньовіччя та доби Відродження Кандидат філософських наук, викладач Голуб Є. С.

  2. План Філософія Середньовіччя. Поняття «відродження» і характерні риси духовного та філософського життя цієї доби.

  3. Філософія Середньовіччя Особливості філософії середніх віків. Головні ідеї філософії середніх віків. Основні догмати теологічної філософії. Представники середньовічної філософії. Загальна характеристика середньовічних філософських напрямів.

  4. Особливості філософії Середніх віків

  5. П’ять доказів буття Божого, висунутих Фомою Аквінським у “Сумітеології”: • Рух. Усе, що рухається, має причиною свого руху щось інше. Останньою причиною руху є Бог. • Причина. Все, що існує, має причину. Першопричиною всього є Бог. • Випадковість і необхідність. Випадкове залежить від необхідного. Абсолютною, первинною необхідністю є Бог. • Ступінь якості. Все, що існує, має свою якість (краще – гірше, добро – зло). Тому повинно бути мірило якостей. Цим мірилом, вищою досконалістю є Бог. • Мета. Світ цілеспрямований. Отже, існує той, хто спрямовує все до мети. Це Бог. Учення Томи Аквінського в 1879 р. було проголошене офіційною філософською доктриною католицької церкви під назвою “неотомізм”.

  6. Представники середньовічної філософії: • Тертуліан Карфагенський (160-220); • Августин Блажений (354 - 430); • Боеций (480 - 524); • Іоан Скот Еріугена (810 - 877); • Альбер Великий (1193 - 1280); • АнсельмКентерберійський (1033 - 1109); • Фома (Тома) Аквінський (1225 - 1274); • П’єр Абеляр (1079 - 1142); • УільямОккам (1285 - 1349).

  7. Загальна характеристика середньовічних філософських напрямів

  8. Схоластика

  9. Філософські вчення

  10. Поняття «відродження» і характерні риси духовного та філософського життя цієї доби Характеристика епохи. Особливості філософської думки епохи Відродження. Основні напрями філософії доби Відродження.

  11. Характеристика епохи Епоха Відродження (фр. ренесанс) – доба переходу від Середньовіччя XIV – XVII ст. – охоплює майже три сторіччя. Це період розвитку промисловості, торгівлі, мореплавства, що зумовило розвиток природознавства, математики, механіки і вимагало звільнення людського розуму від схоластики і повороту до природничо-наукового пізнання світу та людського буття.

  12. Особливості філософської думки епохи Відродження Філософія епохи Відродження – це су-купність філософських напрямів, що виникли у Європі в XIV – XVII ст. і мали антисхоластичну спрямованість, вірили у великий фізичний і духовний потенціал людини.

  13. Проблемно-пошукові завдання і вправи Афористичний вислів “Вірую, бо абсурдно” належить: а) Орігену; б) Василю Великому; в) Тертулліану. Як ви його розумієте? Схоластика виникла з метою: а) розробити Символ віри; б) виправити праці «отців церкви»; в) упорядкувати християнську догматику. П’ять доказів Божого буття розробив: а) Іоанн Скот Еріугена; б) П’єр Абеляр; в) Фома Аквінський. Де використовуються ці постулати в наш час? Що таке пантеїзм? : а) визнання присутності Бога в усій природі; б) ви-знання первинності матерії щодо свідомості; в) визнання того, що розум – головне знаряддя пізнання.

More Related