Засідання творчих груп вчителів початкових класів

1. Районний методичний кабінет Засідання творчих груп вчителів початкових класів січень, 2014

2. План засідання творчих груп Теоретична частина 1. Дидактико-методичне забезпечення контролю та оцінювання навчальних досягнень молодших школярів на засадах компетентнісного підходу. 2. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів. Практична частина Робота вчителів у творчих групах. Використання сучасних педагогічних технологій для розвитку творчої особистості. Різне Висвітлення досвіду вчителів початкових класів впродовж 5-ти років. Участь у районному конкурсі “Урок 21 сторіччя”. січень, 2014

3. Дидактико-методичні вимоги до організації контрольно-оцінювальної діяльності вчителя • Вимоги щодо організації контролювальної діяльності вчителя: • систематичність; • своєчасність; • об‘єктивність; • дієвість; • методична різноманітність.

4. Систематичність - відомо, що контроль і перевірка ефективні, якщо здійснюються систематично Індивідуальний підхід – упереджує психологічне напруження дітей, створює умови для повнішого виявлення їхніх індивідуальних можливостей і об'єктивного оцінювання вчителем

5. Своєчасність Першорядне значення має не частота, а своєчасність контролю в межах певного етапу засвоєння чи окремого уроку і всієї теми

6. Об'єктивність Умови об'єктивності контролю: • чітке визначення загальних і конкретних цілей оволодіння учнями всіма компонентами змісту навчального предмета; • врахування вимог до навчальних досягнень учнів з кожного предмета; • обгрунтоване виділення об‘єктів контролю; • адекватність мети, змісту і способів перевірки вимогам програм і методик; • застосування науково обгрунтованих критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

7. Дієвість у визначенні змісту контрольних, перевірних робіт, способу їх проведення важливо знаходити такі форми, які дають змогу за короткий час виконати більше завдань, що дають об'єктивну інформацію про підготовку учнів, допомагають дійти до кожного

8. В.О.Сухомлинський «Не допускайте, щоб єдиною метою перевірки знань було – поставити учневі оцінку. Нехай найчастіше оцінювання знань поєднується з іншими цілями, передусім з новим осмисленням, розвитком, поглибленням знань. Не допускайте крайності – оцінювання кожної відповіді, кожної письмової роботи – це призводить до негативних результатів»

9. Контроль і оцінювання усних видів мовленнєвої діяльності молодших школярів

10. Аудіативні уміння 1) усвідомлення значень окремих елементів тексту (слів, словосполучень, речень); 2) розуміння тексту (його теми, фактичного змісту, основної думки, окремих особливостей побудови, стилю).

11. Діалог 1) відтворення, розігрування діалогу з прослуханого чи прочитаного тексту; 2) складання діалогу за ситуативним малюнком, опорою на допоміжний матеріал, а також самостійно, дотримуючись правил етикету, культури спілкування.

12. Монолог 1) переказування прочитаних чи прослуханих текстів; 2) побудови власних висловлювань на основі побаченого, пережитого.

13. Об'єкти перевірки та оцінювання навчальних досягнень з усного мовлення • аудіювання; • діалог; • усний переказ; • усний твір; • читання.

14. Поточна перевірка Під час перевірки домашнього завдання При актуалізації знань У ході повторення, закріплення та узагальнення знань, умінь і навичок індивідуально фронтально

15. Періодична перевірка Аудіювання Діалог Усний переказ Усний твір Читання

16. Читання у 1 класі Спосіб читання Правильність читання Виразність читання Швидкість читання Початковий рівень – до 20 слів/хв Середній рівень – 20-24 слова/хв Достатній рівень – 25-29 слів/хв Високий рівень – 30 і більше слів/хв Наприкінці навчального року

17. Контроль і оцінювання писемного мовлення молодших школярів

18. Провідні принципи контролю й оцінювання сформованості компетентності учнів Значущість Адекватність Об'єктивність Інтегрованість Відкритість Зрозумілість Об'єкти контролю Орфографічні й пунктуаційні навички Графічні й технічні навички Зв'язні висловлювання Швидкість письма Культура оформлення письмових робіт Види перевірки писемного мовлення списування диктанти перекази

19. Списування Основнівиди: списуванняспрощене і ускладнене Спрощене 1 клас – І семестр з рукописного речення (періодичний контроль), кінець року – з друкованого тексту (підсумковий контроль). Ускладнене – під час поточного контролю у 1-4 класах • підкреслити виучувану форму, • вставити пропущені букви, • змінити час дієслова, • число іменника, • виписати з тексту окремі слова та ін.

20. Критерії оцінювання звичайного списування на швидкість: - форма літери (відповідність прийнятому зразку); - розмір літери (не нижче 2,5 мм, не вище 6 мм, пропорційність складових елементів); - нахил літер (пишуться під однаковим нахилом); • поєднання букв (відповідність прийнятим типам поєднань); • культура письмової роботи (охайність, лінійність, відстань між словами, дописування рядка, дотримання лівого і правого полів, абзацу); • швидкість письма (відповідає встановленій нормі письма для певного класу).

21. Технічний і гігієнічний бік письма - положення тіла учня під час письма; • розташування зошита на парті; • утримування ручки в руці; • рух кисті у рядку. Швидкість списування за хвилину по класах: • 1 клас – 10-15 знаків/хв; • 2 клас – 15-20 знаків/хв; • 3 клас – 21-30 знаків/хв; • 4 клас – 31-40 знаків/хв. Контрольне списування проводиться: У 1 класі – кінець навчального року, У 2-4 класах – наприкінці кожного семестру.

22. Диктант Поточний контроль – слухові, зорові, творчі, вибіркові, самодиктанти, комбіновані. Підсумковий контроль – Слуховий диктант: • 2 клас – 30-50 слів (І семестр – 1, ІІ семестр - 2), • 3 клас – 50-70 слів (І семестр – 2, ІІ семестр - 2), • 4 клас - 70-90 слів (І семестр – 2, ІІ семестр - 2).

23. Кількість помилок (диктант) Початковий рівень: - 1 бал – 9 і більше помилок, • 2 бали – 8 помилок, • 3 бали – 7 помилок. Середній рівень: • 4 бали – 6 помилок, • 5 балів – 5 помилок, • 6 балів – 4 помилки. Достатній рівень: • 7 балів – 3 помилки, • 8 балів – 2 помилки, • 9 балів – 1 помилка. Високий рівень: • 10 балів – 1 негрубапомилка або 2-3 виправлення, • 11 балів – 1 виправлення, • 12 балів – жодної помилки чи виправлення.

24. Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з математики

25. Властивості якості засвоєння школярами змісту математики • Повнота; • Глибина; • Дієвість; • Гнучкість; • Конкретність і узагальненість; • Стислість і розгорненість; • Систематичність; • Системність; • Усвідомленість; • Міцність.

26. Контролі навчальних досягнень учнів з математики Поточний – це систематична перевірка й оцінювання освітніх результатів з метою одержання об'єктивної і оперативної інформації про якість навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах певної теми, про їхні навчальні досягнення. Тематичний контроль – діагностування якість засвоєння учнями структурних основ і взаємозв'язків вивченого матеріалу, їхніх особистісних освітніх надбань за виокремленими складовими. Державна підсумкова атестація – новий вид підсумкового контролю.

27. У процесі навчання математики застосовуються методи усного, письмового, практичного, програмового контролю й самоконтролю

28. Критерії усних відповідей учнів: Якість знань і вмінь – повнота і глибина, конкретність і узагальненість, правильність, системність та систематичність, усвідомленість та автоматизація. Культура мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків, чіткість, розгорненість. Суб'єктивні якості - самостійність, активність, оперативність, гнучкість.

29. Письмовим контролем передбачається виконання письмових завдань (вправ, математичних диктантів, обчислень значень виразів, розв'язування задач, рівнянь та ін.). Цей метод реалізовується у процесі виконання учнями самостійних і контрольних робіт.

30. Самостійна робота - це короткотривала (до 20 хвилин) письмова перевірка засвоєння учнями незначного за обсягом навчального матеріалу, наприклад, за частиною однієї теми. Провідною метою контрольних робіт є перевірка й оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу з певної теми. Починаючи з 2 класу, контрольні роботи проводяться чотири рази на семестр. Виконання перевірних робіт триває: У І семестрі в 2 класі – до 20 хвилин, У ІІ семестрі – до 30 хвилин, у 3 і 4 класах – до 35 хвилин.

31. Практичний контроль застосовується для визначення рівня сформованості в учнів предметних умінь і навичок виконання практично зорієнтованих завдань, а також сформованості маніпулятивних умінь (уміння координувати рухи, користуватися креслярськими і вимірювальними інструментами)

32. Програмований контроль За допомогою комп'ютерних програм перевіряється оволодіння учнями обчислювальними навичками (знання таблиць додавання і множення натуральних чисел), вміння встановлювати закономірності в побудові числових послідовностей, знання взаємозалежностей між елементами множин тощо. Програмований контроль сприяє формуванню в учнів уміння здійснювати самоконтроль і самооцінювання результатів навчання.

33. Дякую за увагу!