Робота учня 7 класу

1. Робота учня 7 класу Вишнівськоїзагальньоосвітньої школи |-||| ступенів №3 Києво-Святошинського району Київської області Гончар Валерії Олександрівни Вчитель історії:Кравчук О.О.

2. Проект на тему: Порівняльний аналіз історичних подій: 1)Війни Росії з Наполеоном(1812 року),що відбулися 200років тому. 2)Війни з Фашистською Німеччиною на території Радянського Союзу 1941-1945 років-Великої Вітчизняної війни Для порівняння обрано фрагменти битви за Москву.

3. План 1)Наполеон Бонапарт та його план відносно Москви. 2)Партизанський рух та його підпільна боротьба жителів Москви. 3)Розгром Армії з Наполеоном у 1812 році під Москвою. 4)Плани Адольфа Гітлера відносно Москви у 1941 році 5)Мужність і героїзм захисників Москви. 6)Кінець міфу про непереможність Німецької фашистської армії під Москвою. Висновки: А)поразка Армії Наполеона стала важливою подією визволеного руху Європейських народів проти Наполеонівського панування. Б)Перемога червоної армії у битві під Москвою у 1941 році, розвіяла міф про непереможність німецько–фашистської армії.

4. Наполеон Наполеон Бонапарт І— французький імператор у 1804—1814 і 1815. Генерал революційної армії з 1796, 1799 року повалив владу Директорії, ставши консулом, а згодом — імператором. З 1803 завоював майже всю Європу, створивши на її території маріонеткові королівства для своїх братів. Зазнавши поразки у битві під Лейпцигом (1813), після вступу армії союзників до Парижа, був змушений зректися престолу, після чого його було заслано на острів Ельбу. В березні 1815 знову захопив владу, але зазнав поразки від англійських військ біля Ватерлоо, після чого його було заслано на Острів Святої Єлени. Встановлені ним закони понині діють у Франції. Наполеон Бонапарт походив з небагатоїкорсиканськоїдворянськоїродини Шарля та ЛетиціїБуонапарте (всього в сім'їбуло 5 синів і 3 доньки). Коли ЛюдовікXVI надавдітямзізбіднілихдворянськихсімей право безкоштовноздобуватиосвіту, цимскористалися і корсиканці, зокремадекількасинів і дочок Шарля, включно з Наполеоном. 1779 року післядекількохмісяціввдосконаленнясвоєїфранцузькоїмови в коледжіОтена, Наполеон вступив до військовоїакадемії в Брієнні. Висміюванийтоваришами по навчанню за провінціалізм і незграбність, будучи найбіднішимнавітьсередучнів, що не були аристократами, він активно сповідувавідеїкорсиканськогопатріотизму. 1784 року Наполеона перевели в паризькуВійськову школу. Бонапарт виявив себе посереднімучнем, закінчивши школу сорок другим із 58 учнів. 1785 року післяздобуттязваннямолодшого лейтенанта артилерії Наполеона було направлено у Валанс на південьФранції. У вересні 1793 року Бонапарта булопризначено начальником артилерії в армію, щооблягалазайнятийанглійцями Тулон. Тулон було взято, а сам Наполеон отримавзвання бригадного генерала за внесок у підсумковийуспіх облоги. На той час Наполеону було 24 роки.

5. В червні 1812 року Наполеон розпочав похід у Росію. Він розраховував розгромити російську армію в генеральній битві недалеко біля західного кордону, але не зміг розгромити армію Барклая-де-Толі і примусити імператора Олександра І укласти мир. Наполеону довго не вдавалось нав'язати росіянам генеральну битву, армія, ведучи бої, втяглась глибоко в Росію. В битві під селом Бородіно французи завдали поразки російським військам, але не змогли їх остаточно розгромити. • Після битви французи зайняли Москву, але так і не дочекавшись мирних пропозицій росіян, Велика армія була вимушена розпочати відступ на захід, який завершився майже повною її загибеллю. Партизанська війна, російська армія і суворі морози призвели до повної катастрофи військ Наполеона. До Франції повернулось трохи більше 100 тисяч людей!

6. Адольф Гітлер • Адольф Гітлер20 квітня 1889, Браунау-на-Інні, Австрія — † 30 квітня 1945, Берлін) — рейхсканцлер Німеччини з 1933 по 1945 рік, провідникНаціонал-соціалістичноїробітничоїпартіїНімеччини (НСДАП), ідеолог нацизму. Військово-промисловий комплекс, якийвіндопомігстворити, вивівНімеччину з глибокоїекономічноїкризи, в якій та опиниласяпісляПершоїсвітовоївійни. Гітлеррозв'язав Другу світовувійну, у якійНімеччиназазналапоразки. • Адольф Гітлернародився 20 квітня 1889 р. в готелі «У померанця» в Браунау-на-Інні, маленькому австрійськомумістечкупоблизуЛінцу, на кордоні з Баварією, на територіїтодішньої Австро-Угорщини. Вінбувчетвертим з шести дітейАлоїсаШикльґрубера[Джерело?], дрібногослужбовця-митника, який 1876 року взяв прізвищесвогоприйомного батька — Гітлер, та КлариГітлер (дівочепрізвищеПельцль (Pölzl)). Алоїс та Клара були родичами, і для їхньогошлюбу (1884 р.) довелосяотримуватидозвіл Риму. Сам Адольф Гітлерніколи не вживавпрізвищеШикльґрубер, як цепізнішестверджувалийогополітичні супротивники, якітакожприписувалийомуєврейськепоходження. З шести дітейАлоїсаШикльґруберадорослоговікудосяглилише Адольф та його сестра Паула. • Йогодитинство проходило підсильнимвпливомсуворогобатьковоговиховання, якийхотівпримуситисинаповторитийогокар'єруслужбовця, та безумовноїлюбові з боку матері. • ДитячоючитанкоюГітлерабули твори Джеймса Фенімора Купера та Карла Мая. Випадковонатрапивши в батьківськомудомі на брошурку на військову тему (антинаполеонівськівійни), почав цікавитисявійною та солдатами. • 3 січня 1903 року у віці 65 років помер йогобатько. Гітлерубулотоді 13 років. Спробиматеріпродовжувативиховання в батьківськийспосіббули не надтоуспішними. • У реальнійшколі, яку відвідував хлопчик, вінмавсерйознітруднощі. Вже перший рікшколи (1900/01) йомудовелосяповторити. У школіГітлер мало чимвиділявся. Йоговчителі говорили про недостатнє та швидкозникаючебажанняпрацювати. Це, а такожчастіпереїздиродини і змінашкіл, не допомоглойомудосягтиакадемічнихчипрофесійнихуспіхів. У своїйкнизі-життєписі «Моя боротьба» Адольф Гітлернаголошує, щонавмисневчився погано, протестуючипротибажання батька бачитийогодержавнимслужбовцем, а не художником, як того хотів Адольф.

7. Лише з другоїспроби вступивши до вищоїреальноїшколи, у віці 16 роківвін покинув навчання. Тодівін почав пити, причому одного разу напився так сильно, щобувпідібранийвночі на приміському шляху якоюсьслужницею. Післяцієїподіївін став анти-алкоголіком. • З 1905 року Гітлер жив доситьнепоганимжиттям у Відні, отримуючипенсію для сиріт, яка, всуперечрозповідям про йогоюність, була не такою вже маленькою, та матеріальнупідтримкувідсвоєїматері. Такожвінпідпрацьовував у якостітимчасовогопрацівника, коли мав потребу в грошах, та як художник, продаючиакварелі. • АкадеміявишуканихмистецтвВіднявідхилилайогозаяву на вступдвічі: в 1907 і 1908, пославшись на його «нездатність до живопису». Директор академіїрекомендувавГітлера в якостідослідникаархітектури, але у нього не булодокументів про освітущобцеякосьпідтвердити. • 21 грудня 1907 року, йогомати померла у віці 47 роківвід раку грудей. Гітлервтративостанню в житті опору. Родичі не хотілифінансовопідтримуватишкільногоневдаху та безробітного. В нього почали закінчуватисягроші, а родичі не бажалинадаватийомужодноїматеріальноїпідтримки. В той періоджиттяйогоєдиним доходом стала сирітськапенсія. • У 1909 роцівін жив у притулку для бездомних, а в 1910 році, віноселився в будинку для біднихробітників. У той час, коли Гітлер жив у Відні, цемістобулоосередкомрелігійнихзабобонів і пережитків расизму XIX століття. Побоювання навали іммігрантівзі Сходу були широко розповсюдженісередмістян, навітьтогочасний мер містанерідковикористовував риторику забарвленуантисемітизмом для політичногоефекту. • Гітлер читав місцевігазети, щороздмухувализабобони і грали на християнськихпобоюваннях про заполоненнявсіх сфер життяєвреямизі Сходу. Зважаючи на такузагальну обстановку у Відні, складно визначити коли саме в Гітлеріпрокинувсяйогошаленийантисемітизм. Деякіджереланавітьдаютьпереконливідокази, щоГітлермавєврейськихдрузів в гуртожитку і в іншихмісцях у Відні. Погляди багатьохісториків та дослідниківрозходяться з цього приводу. • ПовністюГітлеротримавмайносвого батька лише в травні 1913 р. і відразу ж переїхав до Мюнхена. Історикивважають, Гітлерпоїхав з Відня, щобуникнути призову в австрійськійармії. Гітлерпізнішестверджував, щовін не бажавслужитидержавіГабсбургів, в арміїбулозабагатопредставників «нижчоїраси».Згодомвін провалив медичнеобстеження в Зальцбурзі 5 лютого 1914, післячогоповернувся в Мюнхен.

8. 1 серпня 1914 почалася Перша світовавійна. Гітлерзрадівзвістці про війну. У грудні 1940 року Адольф Гітлерпідписав свою Директиву № 21, яка отрималаназву «План Барбаросса». За ним німецьківійськамали за декількамісяцівпіслявторгнення до СРСР пройти величезнітериторії та вийти на рубіж Волга-Астрахань. З боку Гітлерацейхідможевидатисядоситьсамовпевненим, хоча не доводиться посилатися на поганезнаннясталінськоїдійсностіадміністрацієюГітлера: з квітня 1922 року, коли булопідписаноРапальськийдоговір, СРСР та Німеччина регулярно надсилалисвоїхофіцерів на стажування одна до одної, тому напевнесередоточення фюрера були люди, якіособисто знали всю правду про стан справ у Сталіна. • 22 червня 1941 року німецьківійська, виконуючи наказ Адольфа Гітлера, перейшли кордон з СРСР та почали широкомасштабнийнаступ. • Реальний стан справ на Східномуфронтісуперечив планам Гітлера, в чомувін як завждизвинувачувавсвоїхгенералів. На його думку середвищоговійськовогокерівництваНімеччинивідходитьпостійнанебезпека, яка загрожуєйомуособисто і ходу всіхбойовихдійзагалом. В свою чергу на окупованихтериторіяхКраїни Рад булофактичнозамінено культ особи Сталіна на Гітлерівську пропаганду, яка постійноагітувала до переходу на бік Рейху та добровільноговиїду на роботу в Німеччину. • Крах планів про світовепанування • Вже у 1942 році стало зрозуміло, що планам Гітлера про швидку та беззаперечну перемогу на всіх фронтах прийшов крах: у грудні 1941 роцівійська Вермахту буливідкинутівідМоскви, а у жовтні 1942 року зазналипоразкибіля Ель-Аламейну. Лютий 1943 року остаточно зірвавплани на Східномуфронті — грандіозна облога Сталінградазавершиласярозгромом та оточеннямТепер на сходіГітлерпрагнуввже не захопитиновітериторії, а утримативженаявніздобутки. Із Заходу прийшла нова небезпека: 6 червня 1944 утворивсяновий фронт, відбуласявисадкасоюзників у Нормандії. ПочалисястратегічнібомбардуванняНімеччини, якісіялижахсереднаселення та підірвали колись могутнюпромисловістьцієїдержави. • Навітьнайближчомуоточенню фюрера колись могутньоготисячолітнього Рейху точно не відомо коли самевіноблишивсвоїпланипідкоритисобіпівсвіту, але факт йогозневіри на останньомуетапіжиття у власну перемогу заперечитидійсно складно.

9. Карта Москви 1812 рік

10. Карта Москви 1941 року

11. Висновки: • Таким чином, оборона містаМоскви у ВітчизнянійВійні 1812 р. Наполеона з Росією і оборона містаМоскви у війніРадянського Союзу з фашистськоюНімеччиною у 1941-1945р.р. малибагатоспільного. • В першу чергу, цепатріотизмжителівМоскви в обохвійнах. І Наполеон і Адольф Гітлеррозраховували, щоїхнівійськашвидкозламаютьопірзахисниківМоскви і оволодіють столицею, але обидваглибокопомилилися. Провалилисярозрахунки Адольфа Гітлера і Наполеона про непереможністьїх «Великих армій». • І у війні 1812 р. і у війні 1941 – 1945 р. р. ворог маввійськовуперевагу, але віра у перемогу захисниківМоскви, партизанськаборотьба, діяльністьпідпільнихорганізацій привели до поразки 640 тисячнуармію Наполеона у Вітчизнянійвійні 1812 р. у битві за Москву і до зубівозброєнуармію Адольфа Гітлера. • Сотнітисячмосквичівбудувалиоборонніспорудибарикади у 1812 р. і у 1941р. • Порівняльнийаналізбитви за Москву у 1812 році у періодвійниРосії з Наполеоном і битви за Москву у війні з фашистськоюНімеччиною на територіїРадянського Союзу 1941-1945 р.р. – ВеликоїВітчизняноївійни. • У червні 1812року, зібравши 640-тисячну «Великуармію»,Наполеон рушив на Росію і рвався до Москви, сподіваючись,щозахопленнядругоїросійськоїстолицізмусить царя Олександра І капітулювати. ЖителіМосквипішли у партизанські загони, розпочаласяпо-справжньому народна війна,якапідриваласили противника. Партизанистворювалицілі загони, ворожихфуражирів, які не могли вжезабезпечитиарміюфранцузівпродовольством. Наполеон засвідчив, що кожного дня йогоарміявтрачаєвіднападів партизан більше, ніжпід час боївіз регулярною армією. Війна стала по-справжньомуВітчизняною в ходібитви за Москву. • Залишаючи Москву, Наполеон вимовивгрізні слова: «Горе, тим,хто стане на моєму шляху». У цих словах поєдналася вся гіркота і лютьвідусвідомленихфатальнихпрорахунків. Розгромармії Наполеона І підМосквою, втрата 29 тисячфранцузьких солдат став важливоюподієювизвольногорухуєвропейськихнародівпротинаполеонівськогопанування. Зівступом до Москвизавершивсяпроцес морального занепадубагатонаціональноїармії Наполеона І. Вимушенийвідступати за обставиннародноїпартизанськоївійни Наполеон І сам назвав свійпохід на Москву «Фатальною помилкою».

12. Висновки (продовження) • ЗахистМоскви у періодВеликоїВітчизняноївійни. • СтолицяРадянського Союзу Москва булаголовнимстратегічнимоб’єктом в планах німецькогокомандування. ІззахопленнямМосквиГітлермавнадіїзакінчитивійну. Фашистськекомандуваннясконцентрувало на московськомунапряміповітряне і сухопутнеугрупуваннявійськ – 51 дивізію і 20 танковихдивізій. ЗахисникиМоскви проявили мужність і героїзм у битві за Москву. Червонаармія в битві за столицювперше нанесла великупоразку основному військовомуугрупуваннюГітлера. В битвіпідМосквоюбулозакладеноміцний фундамент для подальшогорозгромуфашистськоїНімеччини. • СотнітисячжителівМосквипішли на фронт, ізмосквичівбуло сформовано 12 дивізій. Жителімістабудувалиукріпленнябарикади. Битва підМосквоюрозвіяламіф про непереможністьнімецько-фашистськоїармії. • В самінапружені для Москвидніпартизани і підпільники пустили підукіс 224 поїзди, дезорганізувалипідвізбоєприпасів, військовоїтехніки, обмундирування. • Сотнітисячмосквичівбудували на окраїнахглибокупротитанкову оборону. Порядізжінкамипрацювалипідлітки. • Ворог буввідкинутийвідМоскви на 250кілометрів. • КонтрнаступпідМосквоюпереріс у загальнийнаступЧервоноїармії.