Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

1. "Знати, любити, берегти" Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету Дошкільний навчальний заклад “Сонечко”

2. Активізація пізнавальної діяльності дошкільників в процесі ознайомлення з навколишнім З досвіду роботи Черниш Наталії Владиславівни вихователя - методиста дошкільного навчального закладу “СОНЕЧКО”

4. Вихователю необхідно забезпечити: • наочну демонстрацію повідомлюваних природничих знань; • активну пошуково - перетворюючу діяльність дітей; • поетапне ускладнення знань; • варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації повідомлення другорядних ознак.

5. Основні завдання в роботі з дітьми • розуміння самоцінності природи (природа може існувати без людини, а людина без природного середовища — не може); • усвідомлення дитиною себе як частини природи; • виховання розуміння того, що в природі все взаємопов'язано; • формування емоційно-позитивного ставлення до навколишнього світу; • розуміння неповторної краси природи в усі пори року; • виховання у дітей активної життєвої позиції, любові та бережливого ставлення до природи і всього живого в ній; • усвідомлення того, що стан здоров'я людини залежить від якості навколишнього середовища; • збагачення духовного світу дитини; • знання і виконання правил поведінки в природі.

6. Форми роботи з дітьми: • милування природою; • відображення вражень в зображувальній діяльності; • розгляд ілюстрацій, творів живопису; • слухання музичних творів; • читання творів художньої літератури; • індивідуальні та групові бесіди; • догляд за мешканцями куточка природи; • праця на городі, на квітнику, в саду; • складання дітьми казок, загадок, віршів та оповідань;

7. Форми роботи з дітьми: • виконання вправ психогімнастики; • розв’язання словесно – логічних та розвиваючих завдань; • дослідницька та експериментально-пошукова діяльність дітей; • уроки доброти та мислення в природі; • екологічні екскурсії – експедиції; • екологічні виставки та експозиції; • екологічні спостереження; • “Книга добрих справ”;

8. Форми роботи з дітьми: • обговорення та програвання ситуацій; • колекціювання; • інсценування творів; • використання малих фольклорних жанрів про природу; • сюжетно-рольові, дидактичні, рухливі, народні обрядові ігри природничої тематики тощо

10. Потрібно навчити дітей: • бачити і визначати найпростіші зв’язки між явищами природи; • помічати красу навколишнього; • розвивати допитливість, вміння спостерігати; • виховувати бережне ставлення та любов до живого й неживого .

11. Спостереження за рослинами: • назва (цікаві відомості, пов'язані з назвою); • класифікація (дерево, кущ, трав'яниста рослина); • зовнішній вигляд, частини, призначення; • умови, необхідні для росту та розвитку; • навколишнє середовище; • рослина як місце існування тварин; • рослина як їжа тварин; • способи розповсюдження насіння, розмноження; • значення в житті людини; • як людина допомагає рослинам; • правила поведінки в природі.

12. Спостереження за тваринами: • назва (цікаві відомості, пов'язані з назвою); • зовнішній вигляд, особливості; • класифікація (комахи, птахи, риби, ссавці); • спосіб пересування, пристосуван­ня кінцівок до способу пересування; • спосіб добування їжі, пристосування до способу добування їжі; • харчування; • навколишнє оточення, пристосування до нього; • розмноження; • взаємозв'язки, що існують у природі; • значення у житті людини; • роль людини в житті тварин; • правила поведінки у природі.

13. В дитячому садку найефективнішими дляусвідомлення дітьми знань про природу є методи, що забезпечують єдність чуттєвого сприйняття, словесних міркувань і практичної діяльності самих малят.Це впорядкована система спостережень за об’єктами та явищами природи, перевірка набутих знань у практичній діяльності, підведення дітей до самостійних висновків після простих дослідів, поповнення уявлень розповідями вихователя, читанням художньої літератури з використанням наочності.

14. Ця система не універсальна, але за умови творчого підходу сприяє здійсненню таких завдань: • виховання дошкільників, враховуючи місцеві умови; • формування уявлення про причини найпоширеніших явищ неживої і живої природи; • уточнення та розширення знань про значення природи в житті людини і необхідність праці, спрямованої на використання й відновлення природних багатств.

15. Важливо, щоб дитина сприймала об’єкти природи як суб’єкти. Тому при доборі інформації потрібно дотримуватись таких умов: • дошкільнят потрібно спочатку знайомити із зовні привабливими рослинами і тваринами; • формувати уявлення про конкретну рослину або тварину, а не про певний вид чи клас; • підвищенню пізнавального інтересу сприяє проведення паралелі в інформаціях про живі істоти з людиною: йдеться про влаштування гнізда, догляд за дитинчатами, розмноження квітів, їх ріст, дихання тощо.

16. Засоби активізації пізнавальної діяльності • пізнання причин і наслідків спостережуваних явищ у природі, що також має велике значення для розумового розвитку дитини - піднімає рівень їхнього мислення від конкретно-образного до логічного, формує елементарні абстрактні судження ; • словесні логічні завдання, особливо природоохоронного характеру; • використання попереджувальних та заборонних знаків; • використання прислів’їі та приказок; • пошуково-дослідницька діяльність та залучення дітей до простих дослідів.

17. Цінність словесно-логічних завдань • взаємодія вихователя і дітей у процесі їх розв’язаня виступає як момент зацікавленого спілкування педагога з вихованцями; • проблемне запитання викликає у дошкільників активне пізнавальне ставлення, внутрішнє зацікавлення; • розкриття причинових зв’язків сприяє формуванню доказовості, критичності мислення; • моральні ситуації, що лежать в основі логічних завдань, збуджують гуманні почуття; • розв’язуючи завдання, діти закріплюють знання про правила природокористування.

18. Ефективність використання приказок та прислів’їв: • розкривають зв’язок і причинову залежність між ними; • дають чітке словесне позначення спостережуваних об’єктів і явищ природи; • спонукають порівнювати, співставляти, самостійно встановлювати зв’язки, узагальнювати, доходити висновку; • стимулюють моральні і естетичні переживання; • збагачують лексику дитини; • відповідають художнім вимогам до фольклорних творів; • легко входять у процес спілкування дорослих з дітьми дошкільного віку.

19. Тематичні групи приказок про природу: • Про красу і користь природного оточення. • Про пори року і характерні особливості сезонних явищ. • Про місяці кожної пори року, їхні особливості • Народні прикмети.

21. Структурні компоненти пошуково-дослідницької діяльності: • спостереження; • поетапне фіксування результатів; • зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів; • висновки.

22. Беручи за основу структуру досліду і враховуючи чуттєво-предметну сутність пошуково-дослідної діяльності, слід виділити такі елементи: • вихователь та його діяльність у галузі екологічного виховання; • задум і планування діяльності, визначення його мети, засобів, змісту складників до початку і після закінчення дослідження; • практична робота вихователя і дітей; • інтерпретація результатів цієї діяльності в інші види з дещо зміненим змістом, завданнями й умовами.

23. Етапи пошуково-дослідницької діяльності: • визначення мети, куди входить формулювання вихідного припущення мовою раніше набутих знань і життєвого досвіду; • змістовне планування роботи з предметом дослідження, тобто перехід від гіпотези до певної схеми організації дослідної роботи; • власне пошуково-дослідна діяльність, тобто збирання емпіричних даних, складовою частиною чого є активність кожної дитини і вихователя; • аналіз зібраних даних; • розповсюдження результатів діяльності на ширше коло явищ і об'єктів.

24. Структура досліду: • підготовка до пошукової діяльності в природі , яка має бути спрямована на виявлення знань дітей про певні об'єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості; • початок досліду, який розпочинається із висування припущень; • перебіг досліду та подальший обмін думками; • заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Отже робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.

25. Організація пізнавальної діяльності Забезпечення: • наочної демонстрації повідомлюваних природничих знань; • активної пошуково-перетворюючої діяльність дітей; • поетапного ускладнення знань; • варіативності повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації суттєвої ознаки об’єкта чи явища.

26. Основні методи: • експеримент; • спостереження; • праця; • поетапна фіксація результатів; • дидактичні ігри; • технічні засоби навчання.

27. Педагогічні прийоми: • показ; • пояснення; • порівняння; • зіставлення; • створення проблемних і пошукових ситуацій; • активізація знань і досвіду дітей.

28. Засоби: • об’єкти живої природи; • об’єкти неживої природи; • обладнання за змістом роботи.

29. Організаційні форми: • заняття; • екскурсії; • прогулянки; • цільові прогулянки.

30. Четвертий - п’ятий рік життя: І. Об’єкти неживої природи: вода, сніг, лід, пісок, глина ІІ. Явища неживої природи: дме вітер, іде дощ, падає сніг, град ІІІ. Об’єкти живої природи: • рослини городу, квітника, поля, лісу, лугу, кімнатні рослини; • тварини кутка природи, свійські, дикі.

31. Шостий рік життя: І. Об’єкти неживої природи: сніг, лід, крупа ІІ. Явища неживої природи: грім, блискавка, веселка, снігопад, хуртовина, льодохід, туман, іній, град ІІІ. Об’єкти живої природи: • рослини городу, квітника, саду, поля, лугу, лісу, парку, болота, водойми, кімнатні рослини; • тварини свійські, дикі, кутка природи.

32. Формування малих груп: • використання спонтанних дитячих об'єднань; • об'єднання дітей у малі групи за їхнім бажанням, подібністю або життєвими ситуаціями; • розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими; • об'єднання дітей у малі групи шляхом утворення пар, трійок, четвірок, шісток.

33. Умови об’єднання в малі групи за бажанням: • зібратися так, щоб були дівчатка і хлопчики (або тільки дівчатка, тільки хлопчики); • щоб усі були однакового (різного) зросту; • з однаковим або різним кольором очей, волосся, бантиків, шкарпеток, суконь, черевичків тощо; • щоб в усіх було щось шовкове, вовняне, м'яке, легке тощо; • ті, у кого є що-небудь одного кольору, розміру, назви, форми, щоб діти були чим-небудь схожі; • розподілитися на групи: за кількістю стільців за кожним столом; на 2—4 рівні частини; • за кількістю наочного матеріалу, розкладеного на столах для кожної групи.

34. Зібратися в групу: • зі своїми друзями; • з тим, із ким живеш поруч; • з ким спиш поруч у дитячому садку; • з ким сидиш за обіднім столом; • з ким понад усе любиш гратися (ліпити, малювати тощо).

35. Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими: Розподіл на підгрупи за словом, спрямуванням, дією • Вихователь пропонує дітям розрахуватися на 1—4 (залежно від кількості груп) і зібратися в групи за порядковими номерами. • Назвати дні тижня, частини доби, місяці, пори року і розподілитися на мікро групи. • Називати за ланцюжком 3—4 кольо­ри (повторюючи тільки їх, наприклад червоний, синій, зелений) і зібратися в групу тим, хто називав однаковий колір. • Називати за ланцюжком 3-4 види тварин, рослин, транспорту тощо й об'єднатися в групу. • Пригадати за ланцюжком 3-4 різних дії, повторюючи їх у тому ж порядку.

36. Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими: Розподіл на підгрупи за розрізаним матеріалом Вихователь пропонує дітям узяти по одній частині загального малюнка і зібратися в групу, складаючи ціле зображення.

37. Матеріал: • розрізані на частини листівки; • невеличкі сюжетні картинки; • предмети, вирізані по контуру і розрізані на частини; • великі плакати або картини; • шматочки тканини різної (або однакової) форми і різного (або однакового) малюнка; • стрічки, шнурки, тасьма; • геометричні фігури, розрізані на частини: - різні за назвою, але однакові за кольором і розміром; • однакові за назвою, але різного кольору і розміру; • однакові за назвою, кольором і розміром, але розрізані на різну кількість частин; • однакові за назвою, розміром, але різного кольору.

38. Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими: Розподіл на підгрупи за окремими предметами, об'єднаними однією назвою (ознакою) Вихователь пропонує дітям узяти по одному предмету і знайти, в кого предмет, що підходить йому.

39. Матеріал: • Окремі дрібні предмети, що можна об'єднати за назвою або якоюсь озна­кою в одну групу. Кількість предметів відповідає кількості дітей у групі і вони можуть бути розподілені на 3-4 групи за ознаками (залежно від кількості малих груп). • Геометричні фігури однакового розміру і кольору, але різні за назвою (6 червоних кругів, 6 червоних квадратів, 6 червоних трикутників). • Однакові за кольором і назвою, але різного розміру (6 великих червоних трикутників, 6 малих червоних трикут­ників, 6 середніх червоних трикутників). • Однакові за назвою, але різного розміру і кольору (6 великих синіх квадратів, 6 середніх червоних квадратів, 6 малих зелених квадратів). • Дрібні іграшки або картинки тварин, птахів, риб, комах тощо. • Муляжі або силуетні зображенню овочів, фруктів, дерев тощо. • Предмети побуту: одяг, взуття, по­суд, тканина. • Транспорт.

40. Об'єднання дітей у малі групи шляхомутворення пар, трійок, четвірок, шісток: • Вихователь пропонує дітям індивідуальне завдання і після його виконання дитина знаходить собі товариша, із яким може обмінятися своїм результатом і об’єднатися. • Потім кожна пара знаходить собі ще пару або дві, і в такий спосіб створюється мала група, що спроможна продовжувати подальшу роботу. (Наприклад: кожна дитина складає розповідь за своєю картинкою і розповідає її кому-небудь із групи).

41. Завдання: • скласти розповіді про свою улюблену іграшку, книгу, кішку, собачку тощо; • намалювати малюнок на визначену тему (або без неї); • зробити аплікацію або виріб; • скласти пропозицію (слово) і знайти, із чим його можна об’єднати.

42. Форми роботи з батьками: • День відкритих дверей (перегляд занять, свят, вечорів, пройнятих екологічною тематикою); • Спільні походи до лісу, на луг; • Туристичні свята; • Конкурси на кращі роботи про природу; • Виставка робіт, виконаних батьками спільно з дітьми; • Консультації, бесіди за круглим столом; • Батьківські конференції, диспути тощо.

43. Правила поведінки на природі: • після нас краще (чистіше), ніж до нас; • смітили не ми — приберемо ми; • добрим людям завжди легше та радісніше жити; • якщо втомився, допоможи товаришу, і тобі буде легше.

44. Туристська пам'ятка з охорони природи • На природі не слід нічого рвати або ламати просто так. • Для багаття збирають тільки сухостій. • Суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки і, залишаючи бівуак, перевіряти, чи не залишилося тліючих головешок, решток розбитих пляшок. • Потрібно дуже дбайливо ставитися до всіх живих істот: ссавців, птахів, риб, земноводних, плазунів, комах, хробаків, молюсків. • Під час збирання плодів та ягід не можна пошкоджувати дикоростучі дерева та кущі, ягідні чагарники, не треба зривати недозрілі плоди. • У поході туристи повинні запобігати забрудненню озер, річок, джерел, криниць. • Не робити написів на об'єктах та пам'ятниках природи. • Не збирати в букети лісові та лугові квіти.

46. Виконання посильної суспільно-корисної природознавчої роботи під час походу: • Виявити місця проростання рідкісних для даної місцевості дерев, кущів, трав'янистих рослин. • Відвідати старовинні парки з цікавим видовим складом рослинності. • Виявити старі дерева. • Уживати відповідних заходів на випадок загрози цінним, старим або рідкісним рослинам. • Обстежити в лісах місця, заселені рудими лісовими мурашками, обгородити їх. • Збирати влітку і восени насіння дикоростучих рослин для підгодівлі диких птахів узимку.

47. Програма туристичного свята: • Виконання різноманітних завдань по дорозі на галявину, де проводитиметься свято. • Туристський сніданок. • Туристська смуга перешкод. • Змагання і конкурси природознавчого напряму. • Художньо-театралізовані ігри, співи, хороводи. • Підведення підсумків свята.

48. Поради дорослим: • частіше бувати з дітьми на природі, давати їм можливість безпосередньо спілкуватися з усім живим; • не забувати, що дорослий є взірцем для малюків в усьому; • разом з дітьми робити добрі справи (посадити деревце, виготовити шпаківню, полікувати зламану гілочку тощо), радіти красі незайманої природи; • надавати малюкові самостійність, не примушувати зазубрювати правила поведінки, а робити так, щоб дитина сама усвідомила, як слід чинити в тому чи іншому випадку; • пам’ятати, що лише добрий, чуйний дорослий може виховати гуманну особистість; • не пускати розвиток дитини на самоплив - сама по собі вона не виросте доброю і вихованою.

49. Фотоматеріал Наш садочок дорогий …

50. Ми працюємо залюбки…