ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕКОЛГІЇ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

1. ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕКОЛГІЇ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ В УКРАЇНІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ

2. Україна – суверенна, молода Держава Дата незалежності України 24 серпня 1991 року (від СРСР) Столиця – КИЇВ Київ Форма правліня: Парламентсько-президентська республіка Територія: 603 628 км², 43-я у світі Населення: 45 999 934 чол., 26-е у світі (2009 рік) ВВП: 336 355 $ млн., 32-й у світі* (2008 рік) *World Development Indicators database, World Bank, 15 September 2009

3. Національна система державного управління у сфері енергоефективності ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ - Глава Держави забезпечує національну безпеку, у тому числі енергетичну безпеку країни • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ – • єдиний орган законодавчої влади в Державі (Парламент) • визначає засади державної політики у • сфері енергоефективності • (прийняття законів) КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ вищий орган виконавчої влади (Уряд) забезпечує здійснення державної політики у сфері енергоефективності Прийняття урядових рішень Схвалення пропозицій НАЕР Подання пропозицій щодо забезпечення енергетичної обезпеки Подання пропозицій щодо реалізації державної політикиу сфері енергоефективності НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ (НАЕР) центральний орган виконавчої влади забезпечує реалізацію єдиної державної політики у сфері енергоефективності Координація регіональної політики Координація галузевої політики ОБЛАСНІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ (мунціпалітети) відповідно до пріоритетів єдиної державної політики забезпечують реалізацію політики у сфері енергоефективності в регіонах МІНІСТЕРСТВА відповідно до пріоритетів єдиної державної політики забезпечують реалізацію політики у сфері енергоефективності в галузях Подання пропозицій Подання пропозицій Здійснення державного контролю за ефективним використанням енергоресурсів СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

4. Принципи: • Формування свідомості громадян щодо необхідності, можливості та переваг високоефективного використання енергоресурсів для гарантованого досягнення стандартів їх персонального добробуту. • Пріоритетність високоефективного використання енергоресурсів при здійсненні управлінської, інноваційної, економічної діяльності. • Економічне заохочення постійного підвищення енергоефективності та невідворотність економічної відповідальності за неефективне використання енергоресурсів. • Шляхи досягнення: • Розвиток інтелектуального потенціалу енергоефективності. • Інноваційна модернізація техніко-технологічної основи економіки. • Застосування результативних механізмів фінансового забезпечення. • Оптимізація економічних механізмів регулювання. • Удосконалення законодавства. • Мобілізація рушійних факторів енергоефективності. • Забезпечення державного управління та контролю. Мета державної політики у сфері енергоефективності:досягнення максимального соціально-економічного результату при мінімізації затрат енергії та негативного впливу на довкілля

5. Урядом визначено такі пріоритети діяльності України в сфері енергоефективності: • удосконалення законодавства та створення системи національних стандартів у сфері енергоефективності; • створення системи економічної мотивації підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів; • розроблення державних, галузевих та місцевих програм у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та енергозбереження; • збільшення частки використання відновлюваних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів у паливному балансі Держави.

6. Національне законодавство у сфері енергоефективності У сфері енергоефективності в Україні діє більше 200 актів законодавства: • 10 Законів України; • 15 Указів Президента України; • 120 рішень Уряду; • інші підзаконні акти. На даний час в сфері енергоефективності діють 50 національних стандартів групи “Енергозбереження”. Основними законами, які регулюють відносини у сфері енергоефективності є: • Про енергозбереження; • Про електроенергетику; • Про альтернативні види палива; • Про альтернативні джерела енергії; • Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного потенціалу; • Про газ (метан) вугільних родовищ.

7. Законодавство України передбачає економічне стимулювання енергоефективності: • Звільнення підприємств, що реалізують устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії або буде використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії чи альтернативних видів палива від податку на прибуток до 80 %. • Звільнення імпортованого енергозберігаючого обладнання від сплати ввізного мита (ставка податку – до 10 %) – діє з 2008 року. • Звільнення імпортованого енергозберігаючого обладнання від сплати податку на додану вартість (ставка податку – 20%) – діє з 2008 року. • Звільнення підприємств, що виробляють альтернативні види палива або енергоефективне обладнання від податку на прибуток (ставка податку - 25 %) – буде введено в дію після прийняття Урядом переліку відповідного обладнання. • Звільнення підприємств, що впроваджують енергозберігаючі технології від податку на прибуток до 50 відсотків (ставка податку - 25 %) – діє з 2008 року. • Застосування “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з альтернативних джерел (величина “зеленого” тарифу розраховується від розміру найвищого роздрібного тарифу для промислових споживачів на 01.01.09 р. в євровому еквіваленті, помноженого на коефіцієнт від 0,8 до 4,8) – діє з 2009 року.

8. Державні цільові програми з енергоефективності Економічне стимулювання енергоефективності Облік енергоресурсів та паливно-енергетичні баланси Державна експертиза з енергоефективності Нормування використання енергоресурсів Стандартизація використання енергоресурсів Енергетичне маркування Наукове забезпечення державної політики з енергоефективності Поширення інформації, освіта та виховання у сфері енергоефективності Державний енергетичний аудит (нагляд, контроль) Відповідальність за неефективне використання енергоресурсів Механізми реалізації державної політики енергоефективності в Україні Франкфурт-на-Майні, Німеччина, 8 жовтня 2011 року Енергоефективність в Україні, С. ЄРМІЛОВ

9. Оцінка стану енергоефективного розвитку в Україні \

10. Рушійні фактори підвищення енергоефективності Наявність дійсної потреби (індивідуальні, колективні, корпоративні) суспільства щодо економіїї енергоресурсів Наявність реальних можливостей суспільства (індивідуальних, колективних, корпоративних) економити енергію на основі науково-технічного прогресу Політична воля Уряду забезпечувати досягнення вищого рівня соціально-економічного розвитку за мінімізації витрат енергоресурсів Підвищення рівня ефективності використання енергетичних ресурсів Політична воля Уряду забезпечувати досягнення найвищого результату із застосуванням на це мінімальних витрат енергії

11. Україна у 2030 році 0,27 Енергоємність ВВП країн світу, кг н.е./дол. США(за даними Міжнародного Енергетичного Агентства) 2,3 рази

12. Місце України у відновлюваній енергетиці 0,8 % 6,9 % 7,0 % 9,9 % 20,3 % 22,4 % 31,5 % **Energy Yearly Statistics 2006 European Communities, 2008 ***Energy Information Administration Office of Coal, Nuclear, Electric and Alternate Fuels U.S. Department of Energy Washington, DC 20585

13. Споживання первинних енергоресурсів *(2005 г.) Всього 140,4 млн. т н.е. Рівень енергонезалежності 45 % * "Енергетична стратегія України на період до 2030 року", Київ, 2006 р.

14. Газотранспортна система України • Загальна протяжність газопроводів перевищує 37,6 тис. км. Одна з найбільших у світі. З них 14 тис. км – магістральні газопроводи діаметром 1020-1420 мм.  • Пропускна спроможність на вході – 290 млрд. кубометрів, а на виході - 176,2 млрд. кубометрів на рік. • Забезпечує подачу до 80% експортних поставок російського газу до Європи і Туреччини.  • 13 підземних сховищ з найбільшим в Європі після Росії активним об'ємом газу - більше 32 млрд. куб. м, 21,3% від загальноєвропейської активної ємності. Більшість з них знаходиться біля транзитних газопроводів поблизу західного кордону України.  • Сплив термін амортизації біля 30% українських газопроводів. • 60% комунікацій газотранспортної системи перебували в експлуатації від 10 до 33 років.

15. Структура споживання природного газу * Споживання газу, млрд. м3/рік Галузі Імпорт Власне виробництво ВСЬОГО 66,9 ** млрд. м3/рік * Станом на 2005 рік. " Енергетична стратегія України на період до 2030 року " , Київ, 2006 р. ** Без урахування технологічних потреб

16. Обсяг споживання природного газу в Україні

17. Видобуток газу в Україні

18. Видобуток нафти і конденсату в Україні

19. Національна стратегія енергоефективності

20. Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів (про енергоефективність) Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлювальних джерел енергії Про внесення змін до Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного потенціалу» врегулювання відносин, що виникають при використанні всіх видів ПЕР, шляхом впровадження відповідних механізмів заохочення, стимулювання, відповідальності, інформаційного, наукового та фінансового забезпечення, адаптованих до законодавства ЄС. встановлення порядку надання гарантії походження енергії з відновлювальних джерел адаптованого до законодавства ЕС. встановлення порядку надання гарантії походження енергії, виробленої на принципі когенерації, механізмів прискорення розвитку когенерації, спрощення адміністративних процедур. Удосконалення законодавства та створення системи національних стандартів у сфері енергоефективності Прийняття Законів України У 2009-2015 роках заплановано здійснити розроблення більше 600 національних стандартів з визначення енергоємності технологічних процесів виробництва.

21. Мета Державної Програми • створення умов для наближення енергоємності ВВП України до рівня розвинутих країн та стандартів ЄС; • підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і посилення конкурентоспроможності національної економіки; • скорочення рівня енергоємності ВВП протягом терміну дії Програми на 20 відсотків у порівнянні з 2008 роком (щорічно на 3,3 відсотки); • оптимізація структури енергетичного балансу України шляхом скорочення в ньому частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів та заміщення їх іншими видами енергоресурсів, в тому числі, отриманими з альтернативних джерел енергії та вторинними енергетичними ресурсами.

22. Перерозподіл споживання енергетичних ресурсів внаслідок впровадження програм млн. т н. е.

23. Обсяги фінансування заходів Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки, млн. $:

24. Реалізація Програми дасть можливість: • знизити енергоємність ВВП на 20% порівняно з 2008 роком; • оптимізувати структуру енергетичного балансу країни; • забезпечити зменшення частки природного газу та нафтопродуктів і заміщення їх іншими видами енергетичних ресурсів, отриманих з альтернативних джерел енергії, та вторинними енергетичними ресурсами; • забезпечити зменшення шкідливих викидів у навколишнє природне середовище на 15-20% і, відповідно, покращити стан довкілля; • зменшити втрати теплової енергії в житлових будинках та будівлях бюджетних установна 50%, за рахунок проведення їх санації.

25. Мала гідроенергетика Сонячна Геотермальна Енергетика довкілля Біоенергетика Вітроенергетика Потенціалвідновлюваних джерел енергії Загальний середній потенціал 56 млн. т н.е.* МЕТА УРЯДУ: збільшити частку відновлюваних джерел енергії в паливному балансі України до 5% на 2015 рік * Інститут відновлюваної енергетики НАН України

26. Державні програми збільшення частки відновлюваних джерел енергії в балансі України "Розвиток виробництва та використання біологічних видів палива"

27. З метою презентації досвіду України в сфері енергоефективності та енергозбереження розробленоНаціональну доповідь з питань реалізації державної політики енергоефективності

28. Структура Національної доповіді з питань реалізації державної політики енергоефективності • Енергоефективність як критерій конкурентоспроможності економіки • Енергетичний потенціал та структурні пропорції енергетичного балансу України • Програмування та моніторинг показників енергоефективності економіки України • Державне управління, регулювання та контроль у сфері енергоефективності • Економічний механізм реалізації політики енергоефективності • Науково-технічне забезпечення політики енергоефективності • Міжнародне співробітництво • Напрямки подальшого удосконалення державної політики енергоефективності

29. Ключові питання, що відображені вНаціональній доповіді з питань реалізації державної політики енергоефективності Національна доповідь: • системно підсумовує результати та висвітлює комплекс актуальних проблем; • розкриває механізми державного управління, регулювання і контролю у цій сфері; • висвітлює структурні складові енергетичного потенціалу та енергетичного балансу держави; • висвітлює результати виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм енергоефективності; • узагальнює кращий досвід енергоефективних проектів в Україні та містить рекомендації щодо подолання бар’єрів подальшої реалізації політики енергоефективності в Україні.

30. Основні напрямки міжнародного співробітництва України в питаннях енергоефективності STEM World Bank Скандинавські країни IEA SenterNovem EBRD Energy Charter Німеччина ADEME EIB IRENA США KDI NEFCO Японія інші DENA

31. Провідні міжнародні організації – партнери України в питаннях енергоефективності

32. Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕКОЛОГІЇ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ • Розробка та впровадження енергозберігаючих проектів на об'єктах комунального господарства міст України з використанням енергозберігаючого обладнання та технологій: • когенераційних установок; • теплових насосів; • сонячних колекторів; • іншого енергозберігаючого обладнання.

33. Інноваційні енергозберігаючі проекти Впровадження енергетичного комплексу з використанням когенераційної установки та теплових насосів в бухті Камишова м. Севастополь

34. Інноваційні енергозберігаючі проекти Модернізація об'єктів комунальної теплоенергетиким. Алчевськ із застосуванням сучасних енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії

35. Інноваційні енергозберігаючі проекти Впровадження енергетичного комплексу з використанням когенераційної установки та теплових насосів на котельні в м. Житомир

36. Інноваційні енергозберігаючі проекти Модернізація об'єктів комунальної теплоенергетиким. Кривий Ріг із застосуванням сучасних енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії

37. Інноваційні енергозберігаючі проекти Впровадження сонячних колекторів для гарячого водопостачання в міській поліклініці м. Мелітополь ГВ- гаряча вода ХВ – холодна вода ТВ – тепла вода Дублююче джерело теплоенергії (газовий або електричний котел, тепловий насос) Колектори

38. Інноваційні енергозберігаючі проекти Будівництво теплонасосної станції на Бортницькій станції аерації ВАТ "АК "Київводоканал