Наука

1. Наука Руда Валентина Антонівна - вчитель історії та правознавства, Сунківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Смілянської районної ради Черкаської обл.

2. Економічний прогрес країн Європи наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст. зумовив розвиток науки. Удосконалення випуску продукції фабрик і заводів, кораблебудування, спорудження мостів і залізниць вимагали складних і точних розрахунків, знань з механіки, математики, фізики, хімії. Тому роль науки у виробничій сфері неухильно зростала. А в останній третині ХІХ ст. в передових країнах Європи І США завершується друга науково – технічна революція.

3. Математика Стрімко зростала роль математики як фундаментальної науки, а її досягнення застосовувалися у вирішенні практичних завдань. Видатний російський математик М. Лобачевський зробив справжню революцію в математичній науці, висунувши й розвинувши теорію неевклідової геометрії.

4. Математика Андрі́й Андрі́йович Ма́рков  — російський математик, представник петербурзької математичної школи. У 1874 р. вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету, де під впливом Пафнутія Чебишева зайнявся теорією неперервних дробів і теорією чисел.

5. Математика Буняковський Віктор Якович  — український математик,   професор вищих шкіл у Петербурзі. Академік (з 1830) і віце-президент (з 1864) Петербурзької АН. Автор понад 100 праць з математичного аналізу, теорії чисел, геометрії, теорії ймовірностей та її застосування до демографії, статистики, страхової справи, теорії похибок тощо.

6. Математика Олекса́ндр Миха́йлович Ляпуно́в -  російський математик і механік, учень П. Л. Чебишева. . Основні праці Ляпунова присвячені небесній механіці, математичній фізиці, теорії ймовірностей.

7. Математика Теорія ймовірності отримала подальший розвиток у роботах французьких математиків П. Лапласа, А. Лежандра, С. Пуассона й німецького вченого К. Гаусса. К. Гаусс П. Лаплас С. Пуассон А. Лежандр

8. Математика Наступний період розвитку теорії ймовірності пов'язаний з іменами математиків М. Остроградського, П. Чебишева та інших. М. Остроградський П. Чебишев

9. Фізика Один із основоположників термодинаміки С. Карно (Франція) дослідив питання про одержання «рушійної сили» при переході тепла від більш нагрітого тіла до менш нагрітого. С. Карно Установлення механічного еквівалента теплоти є заслугою Дж. Джоуля (Велика Британія) і Г. Гельмгольца (Німеччина). Г. Гельмгольц Дж. Джоуль

10. Фізика Італійський фізик А. Вольта дав тлумачення дослідів Л. Гальвані й створив «гальванічну батарею». Його іменем була названа одиниця електричної напруги - вольт. Російський учений В. Петров сконструював електричну батарею.

11. Фізика Англійський фізик М. Фарадей запровадив поняття «електромагнітне поле». Французький фізик А. Ампер у 1820 р. відкрив явище взаємодії електричних струмів. Його іменем була названа одиниця сили електричного струму - ампер.

12. Фізика Встановлення кількісних співвідношень між величинами опору електричного ланцюга, електрорушійної сили й сили струму здійснив німецький фізик Г. Ом у середині 20-х рр. XIX ст. (закон Ома). Французький фізик Ж. Фуко в 1851 р. здійснив дослідження з маятником («маятник Фуко»), які підтвердили добовий оберт Землі.

13. Фізика У 1898 р. російський учений і винахідник К.Ціолковський обгрунтував можливість використання ракет для міжпланетних експедицій У 1897 р. англійський фізик Дж. Томсон відкрив першу елементарну частинку - електрон, який входив до складу атома.

14. Фізика Французькі фізики А. Беккерель, П. Кюрі й М. Складовська-Кюрі досліджували ефект радіоактивності. Також П. Кюрі й М. Складовська-Кюрі вперше впровадили термін “радіоактивність” А. Беккерель П. Кюрі М. Склодовська-Кюрі

15. Хімія Нові ідеї остаточно перемогли в роботах французького хіміка А. Лавуазьє. Французькі вчені запропонували нову хімічну номенклатуру, уперше запровадили такі назви речовин, як «кисень», «водень». У 1811 р. італійський хімік А. Авогадро довів, що в рівних обсягах газів за однакових умов міститься рівна кількість молекул.

16. Хімія У 1869 р. російський учений Д. Менделєєв відкрив періодичний закон, який встановив зв'язок між будовою атомів елементів та властивостями їх сполук і відкрив можливості для більш глибокого пізнання навколишнього світу. Відомий російський хімік О. Бутлєров у 1861 р. сформулював теорію хімічної будови органічних речовин. На базі розвитку науки відбувся поштовх для розвитку хімічної промисловості.

17. Біологія і медицина Французький зоолог Ж. Б. Ламарк є основоположником учення про еволюцію («ламаркізм»). Він першим запровадив термін «біологія». Французький учений Ж. Кюв'є вперше досліджував і зробив опис викопних решток вимерлих форм життя нашої планети.

18. Біологія і медицина У 1827 р. російський натураліст К. Бер сформулював основи ембріології. Англійський лікар Е. Дженнер розробив першу вакцину проти віспи. У 1839 р. німецький біолог Т. Шванн створив теорію про клітинну будову рослинних і тваринних організмів.

19. Біологія і медицина У 1859 р. англійський учений Чарльз Дарвін у своїй роботі «Походження видів» висунув теорію еволюції живих організмів шляхом природного відбору. У книзі «Походження людини й статевий відбір» (1871 р.) він висунув гіпотезу походження людини від мавпоподібних предків.

20. Біологія і медицина Дослідження в галузі фізіології серцево-судинної системи, органів травлення здійснив російський учений І. Павлов. Він вивчив вплив вищої нервової діяльності на хід фізіологічних процесів, розробив теорію умовних рефлексів.

21. Біологія і медицина Основоположником мікробіології й імунології був видатний французький учений Луї Пастер. Російський мікробіолог І.Мечников створив теорії імунітету, походження багатоклітинних організмів, займався проблемами старіння.

22. Біологія і медицина • У 1895 р. німецький учений Вільгельм Рентген відкрив промені, які використовувалися для діагностики травм і хвороб

23. Біологія і медицина • Грегор Йоганн Мендель  — католицький священник і моравський біолог та ботанік, засновник сучасної генетики. Відкрив закони спадковості, названими пізніше його ім'ям. Закони Менделя — одні із найважливіших у сучасній генетиці.

24. Біологія і медицина • У 1896 р. австрійський невропатолог і психіатр Зігмунт Фрейд сформулював основи методу психоаналізу, принципи якого він поширив на міфологію, фолькльор, художню творчість, релігію.

25. Для систематизації навчального матеріалу 1. Які були передумови розвитку науки наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст. 2.Складіть таблицю:

26. Список використаних джерел: Література: - Бердичевський Я.М., Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч.для 9 кл. загальноосвіт.навч.закладів.- Запоріжжя: Прем’єр, 2009.-320 с. (книга трьох авторів) Інтернет ресурси: - http://uk.wikipedia.org