Дослідження етно-географічних груп бойків, гуцулів та лемків в Україні

1. Дослідження етно-географічних груп бойків, гуцулів та лемків в Україні Бабинюк Ліна, Лотоцька Лілія, Степанець Інна магістранти першого року навчання кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

2. Бойківщина Бойки заселяли в основному гірськірайонисередніхЛісових Карпат (Львівську, Івано-Франківську та Закарпатськуобласті). Бойківщина - суміжний з Гуцульщиною на заходіетнографічний район, щозаймаєцентральнучастинуУкраїнських Карпат. Назва бойки — зафіксована у джерелахXVII—XVIII ст. їїпоходженнямаєрізнепояснення. Розташування, формипоселеньіплануванняїх на Бойківщині в першу чергувизначаютьсярельєфоммісцевості. Найбільшепоселень у долинах Опору, Стрия, Мізунки. Щесхіднішегірськімасививищі, долинизвужені.

3. Поселення Бойків Окрімвидовженихіскупченихпоселень, поширенимибулирозкидані села. Цепоселення, в якихсадибиспоруджуваливдолиніабо по схилах. Такий характер розселеннябувзручнийтим, що давав змогузводитистодоли та іншігосподарськібудівлісередполів. Кожнийгосподарбудувався на своїйділянці, тому цей тип поселеньмає характер хутірського. Такими поселеннямиєСлавсько, Погар.

4. Бойківське господарство Господарювання на Бойківщинірозвивалосянаосновіскотарстваіземлеробства. Отже, бойки вели напіврільничий, напівскотарськийспосібжиття, займаючись ремеслами іпромислами. «Важканевдячна земля, неврожайністьпривчилаїх бути постійнодіяльними, навчилапромислуі ремесел», – писав про бойківІванВагилевич. Добування солі Виробництво будматеріалів обробкашкіри, шевство, ткацтво кушнірство, гончарство, бондарство, ложкарство, теслярство, столярство. 

5. Бойківська Хата Народнімайстрибудувалихати з галереями, водянімлини, церкви, дзвіниці, які ми сьогоднівважаємо шедеврами народного зодчества. Впродовжстолітьвироблявсянеповторнийбойківський стиль, в якомувідобразилисякмітливість, спостережливість, естетичнісмаки та уподобаннябудівничих. Оригінальнийвиглядбойківських хат пояснюєтьсядужевисокимі крутим дахом, широким піддашшям. Декоративна різьба в оздобленнібойківських хат дужестримана.

6. Два чудовихпам'ятникицього виду народноїархітектурипредставлені в Музеїнародноїархітектури та побуту у Львові: Церковна архітектура Бойківські церкви відзначаються оригінальністю архітектурних форм, конструктивною простотою, доцільністю та виразністю окремих деталей. . Це церкви 1763 року з с.Кривки Турківського району і 1863 року із села Тисовець Сколівського району Львівської області

7. Основні напрямки бойківського мистецтва Іконопис Вишивка Різьба Писанкарство Бойківський фольклор Музика

8. Гуцульщина 9,2 тис. км2 • Походження етноніму “гуцул”: • - від опришків (так званих гуців) – з румунської - розбійник; • від господарської діяльності населення — скотарства, ключовим поняттям якого було слово когул — чабан, вівчар; • від давньослов'янського племені уличів або улуців; • - за прізвищем людини (Гуцуляк, Гуцул) — засновника племені. 470 тис. жителів

9. Зайняття Гуцулів скотарство, дещо примітивне землеробство, пізніше – курортне господарство, лісове господарство. домашні промисли - ткацтво, обробка металу і шкіри, різьба по дереву, художня вишивка та ін. Хата збудована з коленого, вигибльованого дерева, покрита дошками-драницями, мала сіни та дві кімнати; на подвір’ї – комори, стайня та інші господарські будівлі;

10. Гуцульське мистецтво

11. Це історико-етнографічна область України, що охоплює район північно-західних Карпат. Назва походить від населення цього регіону – лемків, які селились по обох схилах Бескидів, у межиріччі Сяну і Попраду, а також на захід від річки Уж. Лемківщина

12. Походження назви • вони є одним із відгалужень давньослов'янського племені білих хорватів, які у VI—VII ст. мешкали у Західних Карпатах. • внаслідок уживання в розмові діалектної частини «лем» (у значенні «тільки», «лише»). • частиналемківськогонаселенняЗакарпаттяназивала себе «лемаки». • від власного імені людини –Лемко • через уживання частки лем у значенні «лише».

13. Побут і культура лемків села розташовувались переважно на низьких незаливних терасах потоків і рік, а видовжена форма і спосіб забудови були пов’язані з системою землекористування земля громади ділилася на широкі смуги(лани), які простягалися упоперек долини класичним типом лемківського житла була «довга хата», тобто «хижа» на оселях зображували різні орнаменти: солярні знаки, закарлючки, кривульки, «дерево життя», «квіти»

15. Соціологічнедослідження • Всього в соціологічному опитуванні взяло участь 167 осіб, з яких бойків та гуцулів – по 55, лемків – 57. • Опитування проводилось в основному через мережу Інтернет (Facebook) за допомогою електронної анкети Google, а у роботі з гуцулами – і через живе спілкування. • В опитуванні взяли участь 82 чоловіки та 85 жінок. • Вік респондентів – 17-77 років, середній вік – 32 роки, медіана – 26 років, тобто більше половини опитаних старші 26 років. • Серед опитаних – журналісти, фотографи, історики, громадські діячі, місцеві чиновники, працівники освіти та культури, а також студенти, представники малого бізнесу, сільського господарства і промисловості.

16. Виявлено високий рівень самоідентифікаціїбойків, гуцулів та лемків понад 65% населення без вагань відносить себе до тієї чи іншої етнографічної спільноти • найвищий рівень серед гуцулів (85%), дещо менше у бойків і лемків (78 і 68% відповідно); найбільший відсоток нейтрального відношення – серед лемків (23%). Виявлено позитивне ставлення до місця свого проживання

17. Переваги регіону Представники усіх етнографічних груп вважають перевагами свого регіону місце розташування, фольклор і культуру, власну автентичність та екологічну ситуацію.

18. Актуальніпроблеми для лемків найбільш значимою є проблема міграції населення за кордон; особливо гостро для гуцулів стоїть проблема зайнятості та безробіття, а також проблеми розвитку туризму; специфічні проблеми – надто ліберальна міграційна політика влади (Бойківщина) суперечки власності на землю, ізольованість населених пунктів (Гуцульщина), проблема територіального розселення (Лемківщина). • проблеми екології та збереження довкілля (в т.ч. вирубка лісів); запобігання несприятливим природним явищам і процесам; збереження культурної, архітектурної, історичної спадщини; недостатня увага до розвитку регіонів з боку влади; проблеми розвитку освітнього комплексу; поширення соціальних негараздів та ін. • для усіх етнографічних груп – нерозвинена інфраструктура, відсутність робочих місць, погіршення екологічної ситуації;

19. Мобільність Найменш мобільними серед досліджуваних груп є гуцули (як щодо внутрішніх поїздок державою , так і щодо закордонних). Крім того, вони становлять більшість тих, хто б не хотів переїжджати до інших регіонів України (53%) та за кордон (49%). Що сточується інших етнографічних груп, то 42% бойків хотіли б переїхати до іншого регіону (в тому числі за кордон – 20%), так само як і 35% лемків (за кордон на постійне проживання виїхало б 37% респондентів).

20. Висока вага історичного фактору • Найбільш важливі історичні події відрізняються через територіальну неоднорідність поширення населення: - діяльність ОУН-УПА, друга світова війна (Бойківщина); - опришківський рух під проводом Олекси Довбуша XVI-XIX ст., Гуцульська Республіка 1918-19 рр., діяльність ОУН-УПА 1930-50-ті рр. (Гуцульщина);- операція «Вісла», проголошення ЗУНР, голодомор 1939-41 рр (Лемківщина). • Лише 4-7% опитаних взагалі не цікавляться історією свого рідного краю. В середньому по етнографічних групах співвідношення тих, хто добре знає свою історію та знайомих з нею в загальних рисах приблизно однакове (коливається в межах 42-51%). Це частково свідчить про культурний занепад та втрату національної самобутності.

21. Національнігерої Степан Бандера, Роман Шухевич, Андрей Шептицький. Також до списку національних героїв потрапили уродженці міст і сіл Бойківщини, Гуцульщини та Лемківщини, письменники, гетьмани, сучасні політичні діячі

22. Виявлено негативне ставлення до перебування територій у складі Радянського Союзу Найбільше негативних відповідей (і жодної позитивної) – зі сторони лемків, що пояснюється їхнім історичним минулим, зокрема примусовим переселенням до Польщі та Німеччини в ході операції «Вісла». • Найбільший нейтралітет до радянського періоду розвитку проявили бойки (20% опитаних), адже саме територія Бойківщини була одним із найбільш розвинених регіонів Західної України в період СРСР.Відповіді респондентів-гуцулів в переважній більшості різко негативні з помітним політичним забарвленням. • Найбільш розвиненими сферами господарства краю в період СРСР респонденти виділили сільське господарство, промисловість, освіту, культуру, важливе значення у розвитку Гуцульщини відігравав туризм, а Лемківщини – торгівля.

23. Зв’язки із закордоном В цілому, представники бойків, лемків та гуцулів за кордоном проживають у сусідніх з Україною країнах Європи, також в Італії, Німеччині, Іспанії, країнах колишнього СРСР, США, Канаді. • найтісніші і найбільш чисельні – у лемків (95% опитаних лемків-українців мають за кордоном знайомих чи родичів з діаспори), це пов’язано знову ж таки з проведеною за радянських часів операцією «Вісла». • Значну діаспору мають також бойки. Що стосується гуцулів, їхня діаспора закордоном в основному складається із заробітчан.

24. Образ сучасного бойка Сучасний бойок особливо цінує сприятливу екологічну ситуацію, власну автентичність. Також переймається недосконалою політичною системою, низьким рівнем життя, безробіттям, поганою інфраструктурою та поширенням алкоголізму серед населення. Через це хотів би змінити місце проживання. Сучасний бойок любить подорожувати , ба більше навіть був за кордоном і йому настільки там сподобалось, що з’явилось бажання там і залишитися. Цікавиться історією свого регіону, але радянський період історії вважає ганебним для розвитку Бойківщини та України в цілому, хоча і розвивались сільське господарство, промисловість та освітня сфера. Його герої – С. Бандера, Р. Шухевич, І. Франко, а також княгиня Ольга та сучасні політики (наприклад, О. Доній). VS

25. Образ сучасного гуцула Сучасний гуцул живе переважно в сільській місцевості, працьовитий, зайнятий здебільшого у лісовій промисловості , будівництві або займається народними промислами. Віруючий. Добре ставиться до природи, але все більше намагається використати її з максимальною вигодою для себе, не завжди розуміючи наслідки. Дуже прив’язаний до рідної землі, за характером є доволі замкненим, хоча багато з ким контактує і багато де бував. Намагається триматися разом з такими самими, як він. З кожним наступним поколінням гірше знає історію, але намагається дотримуватись традицій. Цікавиться політикою, але в більшості випадків не вірить ні владі, ні політичним силам. Патріотичний, дещо з огидою згадує період історії України в складі СРСР. Має родичів за кордоном, але сам не дуже рветься покинути свій рідний край.

26. Образ сучасноголемка Сучасний лемок живе переважно у місті, віруючий, амбіційний, відкритий, достатньо мобільний. Часто їздить за кордон, не проти залишитись там жити. З іншого боку, він патріот, готовий боротися за правду та справедливість. Не може лишатися осторонь соціальних та політичних проблем. Героями вважає Андрея Шептицького та Степана Бандеру, негативно ставиться до рядянського режиму. Зберігає та поширює лемківську культуру і традиції, є активним учасником різноманітних етнографічних фестивалів.