Загальна характеристика типу Членистоногі

1. Загальна характеристика типу Членистоногі підготувала Осадча Оксана Миколаївна вчитель біології Бойківщинської ЗОШ І-ІІІ ступенів

2. Класифікація

3. Підтип Зябродишні або Ракоподібні • Клас Цефалокариди • Клас Зяброногі Ракоподібні • Клас Реміпедії • Клас Максилоподи • Клас Черепашкові Ракоподібні • Клас Вищі Раки • Підтип Багатоніжки або Міріаподи • Клас Губоногі • Клас Двопарноногі • Клас Пауроподи • Клас Симфіли • Підтип Комахоподібні або Шестиногі • Клас Покритощелепні • Клас Комахи або Відкритощелепні • Підтип Трилобітоподібні • Клас Трилобіти • Підтип Мареллоподібні • Підтип Хеліцерові або Павукоподібні • Kлас Меростомові • Клас Павукоподібні • Некласифіковані членистоногі • Клас Морські павуки або Пантоподи • Ряд Йогоніди

4. Представники Членистоногих

5. Характерною ознакою членистоногих, від якої походить назва типу, є будова їхніх кінцівок. Вони складаються з окремих члеників, що рухомо з'єднані між собою суглобами, утворюючи багатоколінні важелі, здатні до складних і точних рухів. Відповідно до тагматизації тіла членистоногих відбулася й спеціалізація їхніх кінцівок. На голові знаходяться кінцівки, що виконують чутливу функцію — антени (одна або дві пари), решта кілька пар кінцівок перетворилися на ротові органи, що беруть участь у захопленні, утриманні та подрібненні їжі (верхні та нижні щелепи або хеліцери та частково педипальпи).Важливою особливістю членистоногих, яка відрізняє їх від кільчастих червів і обумовлює основні риси їх організації, є наявність твердої кутикули, що виконує не тільки захисну функцію, а є також зовнішнім скелетом (екзоскелетом), до якого прикріплюються м'язи. Зовнішня будова Членистоногих на прикладі рака річкового

6. Внутрішня будова Членистоногих на прикладі представника Павукоподібних

7. Травна система членистоногих складається з трьох відділів: ектодермальної передньої, ентодермальної середньої та ектодермальної задньої кишки. Кожен із цих відділів, у свою чергу, диференціюється залежно від типу живлення. Характерною рисою травного тракту членистоногих, яка відрізняє їх від інших типів тварин, є перетворення кінцівок передніх сегментів тіла на ротові, призначені для утримання й механічної переробки їжі. Видільна система первинноводяних форм (ракоподібні, мечохвости) представлена видозміненими парними целомодуктами, які мають різні назви залежно від їх розміщення (антенальні, максилярні, коксальні залози). У наземних членистоногих замість них цю функцію виконують мальпігієві судини разом із заднім відділом кишечника. Кровоносна система членистоногих незамкнена і частково редукована. У ній залишаються головні судини — спинна, іноді черевна та деякі бічні, капілярів не має. З'являється серце. Усі артерії відкриваються в порожнину тіла. Нервова система членистоногих складається з надглоткового ганглія, або головного мозку, навкологлоткових конектив і черевного нервового ланцюжка. Будова надглоткового ганглія дуже складна. Він має три відділи: передній (протоцеребрум), середній (дейтоцеребрум) та задній мозок (тритоцеребрум). Найскладнішу будову має протоцеребрум. У черевному нервовому ланцюжку часто спостерігається концентрація гангліїв і утворення більш складних гангліїв. У деяких випадках усі ганглії зливаються в єдиний синганглій, як у краба або кімнатної мухи.

8. Більшість членистоногих мають добре розвинені органи чуття (дотику, хімічного чуття, рівноваги, зору). Очі членистоногих бувають двох типів — прості, що мають одну лінзу, й складні, або фасеткові, до складу яких входить велика кількість, інколи кілька тисяч, вічок, або оматидіїв, що щільно прилягають одне до одного. Кожен оматидій сприймає тільки одну точку предмета, що знаходиться перед ним, у результаті чого фасеткове око дає зображення, що складається з безлічі окремих точок, тобто мозаїчне. Фасеткові очі характерні для мечохвостів, більшості ракоподібних і комах, а також для викопних трилобітів. Членистоногі розмножуються лише статевим шляхом. Більшість їх — роздільностатеві, хоча відомі й гермафродити. Часто присутній виразний статевий диморфізм — зовнішня відмінність самиць і самців. Запліднення внутрішнє або сперматофорне — за допомогою одягнених оболонкою пакетів сперми (сперматофорів), які самець вводить у статеві отвори самиці чи підвішує до них.

9. Клас Ракоподібні

10. Клас Павукоподібні

11. Клас Комахи Ряд Бабки

12. Ряд Перетинчастокрилі

13. Список використаних джерел : Горностаев Г. Н. Насекомые / Г. Н. Горностаев ; ред. А. Минин ; худ. Г. Бабаянц, В. Гансон, А. Сочивко. – М. : ABF, 1998. – 557 с. : цв. ил., ил. – (Энциклопедия природы России). – На обл. авт. не указан. – Указ. : С. 508–556. Живая природа / ред. А. Элиович, А. Ратина, Н. Заиченко. – М. : Мир энциклопедий Аванта+, 2008. – 495 с. : цв. ил. – (Универсальная энциклопедия для детей ; т. 1). Большая книга о самых маленьких : Жуки, моллюски, пауки / пер. Н. Ю. Кашлевская. – М. : Астрель : АСТ, 2002. – 408 с. : цв. ил. Грин Т. Вредные и полезные насекомые : Вредители, помощники, паразиты и нахлебники / Т. Грин ; пер. с англ. С. В. Бобровской. – М. : Астрель : АСТ, 2002. – 45 с. : цв. ил, фото. цв. – (Всё обо всём). Насекомые : полная энциклопедия / пер. М. Авдонина. – М. : Эксмо, 2006. – 256 с. : цв. ил.

14. КІНЕЦЬ