Внутрішні води Південної Америки. Парана

1. Внутрішні води Південної Америки. Парана Підготувала вчитель географії Макіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Личак С.В.

2. Парана – річка в Південній Америці, в Бразилії і Аргентині, друга за величиною після Амазонки; частково служить кордоном між Аргентиною і Парагваєм. Довжина 4380 км, площа басейну2970 тис. км²; середня глибина становить 12 м, максимальна - 48 м.

3. Назва річки на мові індіанців означає «родич моря», «мати моря», адже вона має значні розміри. Також існують версії походження від слова Паранапано, що означає «річка нещастя». У перекладі з мови індіанців гуарані«Парана» означає «Велика каламутна річка», її водний потік дійсно дуже каламутний, особливо в нижній течії.

4. Парана утворюється на території Бразилії в південній частині Бразильського плоскогір'я в результаті злиття річок Паранаіба і Ріу-Гранді. Початок річки Ріу-Гранді перебуває на західних схилах гір Серра-да-Мантікейра, а річки Паранаіба - в горах Серра-да-Канастра. Від злиття приток Парана тече переважно в південно-західному напрямку.

5. У верхній течії річка перетинає лавове плато, через що русло ускладнене численними порогами і водоспадами, в тому числі водоспадом Урубупунга висотою до 12 м.

6. На лівій притоці - річці Ігуасу - знаходяться відомі водоспади Ігуасу висотою до 72 м. Після порожистої ділянки річка виходить на Лаплатська низовина, по якій тече до гирла.

7. В Аргентині річка «підживлює» знамениту пампу. Колись індіанські племена полювали тут на диких тварин, що у великій кількості мешкали на рівнинних просторах безмежного океану трав. Сьогодні пейзаж прикрашають численні поля золотоглавої пшениці, традиційної американської кукурудзи, стоги запашного сіна, посіви со­ковитої люцерни і, звичайно, величезні череди великої рогатої худоби, Це головні багатства Аргентини. Не дивно, що на мідних монетах цієї країни зображене колосся пшениці й голова бика, а справжньою їжею аргентинці вважають тільки яловичину.

8. Нижче злиття зі своєю найбільшою притокою - рікою Парагвай – Парана повертає на південь і розширюється до 2 км, ділячись на багато рукавів, приток і стариць. За містом Дьяманте, вийшовши на рівнинні пампаси, річка розширюється до 50 км.

9. Від міста Росаріо річка повертає на південний схід і утворює обширну дельту з безліччю проток і рукавів, яка тягнеться близько 130 км, розширюючись з 18 до 65 км. Дельта складається з 11 великих рукавів, головний з яких - Парана-Гуасу.

10. Після злиття з річкою Уругвай Парана утворює великий естуарій – затоку Атлантичного океану під назвою Ріо-де-ла-Плата завдовжки 320 км і завширшки від 20 до 220 км.

11. Ліві притоки: Тьете, Пейшо, Паранапанема, Іваї, Ігуасу, Корриентес, Гуалегуай, Уругвай. Праві притоки: Парагвай, Сан-Хав'єр, Ріо-Саладо, Чоканчарава, Агуапеі.

12. Живлення річки переважно дощове. Опади на більшій частині басейну річки становлять 1000-2000 мм/рік. Рівень води нерівномірний, часто трапляються паводки і повені. У верхній течії висока вода припадає на весняний період, в середньому - на літо, а в нижній течії - на осінь.

13. Середньорічний витрата води становить 17,5 тис. м/с, може коливатися від 6 тис. до 30 тис. м/с. Річний стік в океан становить близько 480 км, а разом з річкою Уругвай - близько 650 км.

14. Парана - основна водна артерія, що забезпечує водопостачання і судноплавство в регіоні. До міста Росаріо (640 км від гирла) можуть підніматися морські судна (з осадкою до 7 м); до міста Посадас можна дістатися на середніх судах (з осадкою в 4 м), вище - на дрібних річкових судах.

15. Ітайпу - одна з найбільших ГЕС у світі   Парана володіє величезним гідроенергетичний потенціал. На річці побудовано 29 великих дамб і планується ще 4.

16. 1. Андрощук А.І. Південна Америка //Географія. – 2005. - №3(31). – с.14. 2. Географія. Практичний довідник / Шматько О.Є., Байназаров А.М., Яковчук О.В., Височин М.Ю. –Х.: ФОП Співак Т.К., 2009. – 426с. 3. http:// uk.wikipedia.org/wiki/ Використані джерела: