110 likes | 347 Views
Мета.<br> Розширювати уявлення дітей про пору року-осінь, її. прикмети, вчити бачити осінню красу. Формувати вміння школярів декламувати вірші, інсценувати пісні, відгадувати загадки. Розвивати у дітей мовлення, відчуття рими. Виховувати у школярів любов до природи, почуття колективізму.<br>
E N D
Мета. Розширювати уявлення дітей про пору року-осінь, її. прикмети, вчити бачити осінню красу. Формувати вміння школярів декламувати вірші, інсценувати пісні, відгадувати загадки. Розвивати у дітеймовлення, відчуттярими. Виховувати у школярівлюбов до природи, почуттяколективізму. Обладнання. Столи із осіннім урожаєм, золотим колоссям, овочами, фруктами, ваза із осінніми квітами, каравай, емблема, аудіозапис голосу, костюми героїв інсценізації. Хід свята: І. Вступна. Організаційна частина. Святковоприкрашений зал. У центрі залу стіл, на якому: пшеничний колосок, дозріліяблука, ваза, зякоївиглядаютьрізніовочі та фрукти. Звучитьмелодіяпісні «Хлібвсьому голова». Поступовомелодіязатихаєіз'являютьсяведучі у залі. Вони обережноступають на сцену іроздивляютьсянавоколо. (А навколостоли, які прикрасили учні кожного класу). Покиведучірозглядають дари осеніз-закулісзвучитьмова на фонітихоїмелодії.
Слова із-закуліс. Небеса просторі, як глибіньріки Падають, як зорі, з явора листки. А над полем нитка дзвенить, як струна, Зажурилась квітка, сніг, вода. Зажурлива пора, очей зачарування, Якіприємнідніпрощальноїкраси, Люблю я природизав'ядання, В багрецьі золото одягнутіліси. Голос із-за кадру стихаєі разом з ним стихаємелодія). Ведучий.Щоце говорить, звідки? Ніякзрозуміти не можу. Ведуча. І я не можузрозуміти. Такадовкола краса, такебагатстводовкола, а такатужливамелодіяітакіпохмурівірші звучать. Щоце могло бути? Ведучий.А я здаєтьсязрозумів. Цеговорятьовочі та фрукти, що на столах у нас. Чуєш, яка приємнанасолода в цих словах, вони задоволені красою навколо, алетужать за останнімисонячними днями, аджепоглянь у вікно. На дворіосінь, а якщоосінь, то скоро і зима . Ведуча. Тизнаєш, вони задоволені собою, задоволенііосінню, адже як би не осінь, нележати б їм тут такими гарними, нарядними на цьомусвятковомустолі.
ІІ. Основна частина. (В цей час до залу входить Осінь у розкішномувіночкужовтоголистя, осінніхквітів та Урожай, щотакож у віночкуіз пшеничного та житньогоколосся. Ведучі зразу ж помічають). Ведучий. Поглянь-бо, а до нас уже гостізавітали. А ми тут говоримо, говоримо ізовсімзабули, що у нас сьогоднітакевелике свято. І скільки гостей запрошено до нього.
Ведуча У школі свято урожаю. І гості в школу поспішають, А ми тут трошкизабарились, Можливо, в чомуйпрогнівили. Урожай. Здрастуйте, дорогінашідрузі! Осінь. А я і не подумала, що на нас тут чекаютьстільки людей. Це ми, дорогийВрожаю, очевидно забарилисятрохи, поки обходили своїволодіння. Сьогодні ми прийшли на свято, Щобусіх вас привітати, Хай будутьзавжди в ріднімкраї Багаті, щедріурожаї! Урожай. Цілеліто я ріс у полях, З кожним днем добираючисьсили, Слава дружнімробочим рукам, Що мене для достатку зростили. Ведучий. Заходьте, гостідорогі. Ми дужерадізустрічати вас на нашомусвяті. Як відразу весело на душі стало, а то ми справдій зажурились. І що не тільки ми, а йвсіовочійфруктизасумували без вас. Ведуча. Чули б ви, якихсумнихпісеньспівали вони.
Осінь. Ні, ви без нас не сумуйте. Ми зУрожаємніколи не виростили б вас, не будь поручзавжди ось цихюнихтрударів, якідопомогли вам прибути на це свято, ізнайтитакічудові та зручнімісця. І теперви по праву належите їм, своїм господарям та їхдбайливим наставникам . Урожай. І знайте моїлюбідрузі, щоголовна заслуга в тому, що ми такідозрілі, таківеселі, щасливісьогодні – трударя-людини, щозростила нас. Ще раз всімнаголошуцепрекраснеім'я – Трудар! Самейому ми іприсвятимосьогоднішнє свято. (Звучитьпісня«Слава робочим рукам») Ведучий. Нашіучніівсі, хтозібрались тут, не відстаютьвід йоговеличності «Трударя. Ведуча. Так, вони завждидопомагаютьзбирати урожай івирощуватийогозвесний до осені. Цезнайомевсім – де ізвідкиберетьсяхліб. Учень 1. Приносив татоменіокрайця. Казав, що в житіпідня у зайця, Була у тімхлібізнайомаказка, Пропахла степом отецька ласка. Учениця 1. У ньомукраплі жаркого поту Рух роботящих, жагучезлото, І людськещастя на всічаси, Будь гіднийхліба, якийїси. ("Звучитьпісня "Мене в дитинствівітерколихав")
Урожай. Я приходжу в гостівосенилише до тих, хто трудом своїмзакликає мене до себе. І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, зякою я відвідуюкожну хату, де живутьтакіхорошітрударі,іми залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю. Осінь А де ж вона зараз, твоя родина? Урожай. Вона тут є, завжди вона зі мною.Вона також там, де робочі руки.Ви знаєте її. Ось її делегація. (Входять овочі.)
Цибулина. Як не віриш – перевір, На мені 12 шкір, А вгризеш – в сльозахпокинеш, Бо я звуся – цибулина. Картопля. Мене смажать, меневарять, Хочотрутоюікроплять, Всі мене їдятьіхвалять, Звати як мене? Картопля. Квасоля. Не стелюся я спатидолі Дерусь вгору. Я – квасоля . Гарбуз. Повз, мов танк, я на город, Повзй на грудки ізагруз, Та чомусь мене в народі Звуть не танк. А як?.. Гарбуз. Огірочки. Ми зеленоївсімасті, Всідовгасті, всісмугасті. Прив'язали нас в рядках, На зеленихланцюжках. Гарбузові сини й дочки, А зовуть нас – огірочки. Буряки. Є у нас братистолові, Учнівсі у нашійшколі. Виривалиїх на полі, Ми зростали там рядками, Люди звуть нас – буряками. Диня. Я на грядцісонцемсяю, Родичівбагато маю, Гарбузову господиню Усізнають. Хто я? Диня.
Сценка «Сперечалисьовочі» Морква.Кожензнає, щоморквиця на городі, мовцариця. Коси довгікучеряві, та щейплаттячкояскраве. Я смачна івітаміннаі не гірша апельсина. Той хтоморквуповажає, до ста роківпроживає. Буряк.Розхвалиласядивіться, ти не схожа на царицю. Я від тебе червоніший, красивішийітовстіший. Український борщ чудовий по усіх краях відомий. У борщі я головний, борщ без мене не смачний. Огірок. А зеленіогірочкивсівживаютьзалюбки. Нас шанують не даремно: Дух наш свіжийіприємний. На канапціі в салаті ми і в буденьі на святі. Цибуля. На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю, Вибачте, та я не винна, бо я лікарськарослина. Соком з медом почастую, іздоров’яподарую. Часник.Часничок я білозубий Ви мене не бійтесь, люди. Хочгіркий я та корисний, Всім мене потрібноїсти. Хтомій зуб з’їдаєсміло – Буде матизубибілі. Диня.Кожензнає – жовтадиня На городігосподиня. Я солодка, соковита Покуштуй – не схочешпити. А як їстимеш саму, всіхворобипрожену. Гарбуз. Не сваріться, любі, годі! Я найстарший на городі. Я великий ібокастий, Жовтогрудийісмугастий. Я чудовий дар осінній З гарним та смачнимнасінням. Хтоїсть кашу гарбузову Буде сильниміздоровим! Огірок.Який салат без огірка? Буряк. А що за борщ без буряка? Морква.Чи то без моркви? Капуста. Без капусти? Усі разом. Без нас в каструлі буде пусто! Це правда, хлопчики йдівчатка, Ми є – івсіживуть в достатку!
ІІІ. Заключна частина. Урожай. Що ж, радий, щови так гарнопідготувались до свята. У вас справжніробочітрудівничі руки. Спасибі вам. Осінь. І я дякуюусім. Уражайзалишаєтьсяз вами, а я піду, адже скоро прийде зима. І я мушузвільнитиїйсвоємісце. Аджерівно через рік я зновузавітаю до вас у гості. Тому на прощання я вас пригощусвоїмосіннімкороваєм та запрошую вас на виставку.