« Моя Кіровоградщина – перлина Скіфського степу» Напрям: Історико-краєзнавчий (Історія краю)

1. Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 14 Кіровоградської міської ради, Кіровського району «Моя Кіровоградщина – перлина Скіфського степу» Напрям: Історико-краєзнавчий (Історія краю) Автор: Вітюк Катерина Керівники: СкобіоалеНаталія Вікторівна Перевалова Олена Віталіївна

2. Видатні історичні особистості Кіровоградщини

3. ДостоєвськийАндрій Михайлович(15 (27) березня 1825 — 7 (19) березня 1897) • Російськийархітектор, мемуа-рист; молодший братросійсько-гописьменника Федора Михай-ловичаДостоєвського. • На посаді головного будівничогосучасногоукраїнськогоКірово-градабрат Ф. М. ДостоєвськогоАндрійпрацюваввіджовтня 1849 року до липня 1858 року, звівшиабокеруючибудівництвомбага-тьохспоруд у місті, що активно розбудовувалось в ту пору.

4. Торгова (Сінна) площапід час щорічногосвяткуванняМолозькоївільноїпожежноїдружини. Праворучпожежна каланча, побудована за проектом А. М.Достоєвського. • 1875 року Андрій Михайлович задумав скласти записки про своєжиття, однакодразуприпинивцюдіяльність, молодшийсинАндрій, щонавідав батька влітку 1895 року, попросив йогопоновитиведеннянотаток, крім того від 1884 року Андрій Михайлович вівщоденник, останнійзапис в якомудатується 18 жовтня 1896 року.

5. Пашутін Олександр Миколайович26 листопада 1846 — 1 листопада 1906 • Колезькийрадник, єлисаветградськийміський голова (1878—1905), почеснийгромадянинміста. • 25 червня 1871 року О.М. Пашутінбуввпершеобранийгласнимєлисаветградськоїміськоїдуми, а 12 травня 1878 року — міським головою, перебуваючи на ційпосадіфактично до останніхроківсвогожиття.

6. Попри винятковузайнятість на усіхофіційних і громадських посадах О.М. Пашутін став першою особою, що в історіїмістазвела до купи і виклала на паперійогоісторичнийрозвиток, — він є автором унікальноїміськоїхроніки, виданої [1897] року підназвою «Исторический очерк г. Елисаветграда». • За управлінняОлександраПашутінаЄлисаветград пережив розквіт у всіх сферах міськогожиття — так, саме в цей час запущено водогін (1893), у містівідкрився перший українськийпрофесіональний театр (1882), з'явивсяміський трамвай (першіпроективід 1887 року, реальний запуск — у 1897 році).

7. Пам'ятникПашутіну в Кіровограді

8. Цікавіфакти з життяПашутіна: • ПерейменуванняОлександромПашутінимвулиціНевської на Пашутінськупід час святкування 25-ліття перебуванняйого на посадіміськогоголови є першим випадком в історіїКіровоградаіменуваннявулиці на честь конкретної особи за їїжиття. Це є такожунікальнимвипадкомнайменуваннявулиці на честь себе самого, щоісторичнобулозвичайним для осіб в ранзіімператора. Вул. Пашутінська. Фото поч. ХХ-гостоліття

9. Перебуваючи на відомчійслужбіМіністерствнародноїпросвіти та юстиції, ОлександрПашутіндослужився до чину надвірногорадника, а це означало, щонаступний чин (8-й клас), якщо б вінйогоотримав, надавбийому право на спадкове дворянство. • Самемонографія з історіїмістазумовила те, щоім'яПашутіна не буловикреслено (абозамовчувалося) навіть у радянський час.

10. Ястребов ВолодимирМиколайович(1855-1898) • Історик, етнограф, археолог, краєзнавець, дослідникстарожитностейЄлисаветградщини (сучасноїКіровоградщини). • У 1876 р. закінчивуніверситет і отримавпризначення на посаду викладачаісторії у Єлисаветградськугромадськудівочугімназію. • На момент призначенняЯстребовазавідувачемісторико-географічниммузеємвінскладався з невеликоїколекціїстарожитностей, до якоївідносились 240 предметів, в тому числі 270 монет і медалей, 57 документів, рукописна карта Єлисаветградськоїпровінції ХVІІ ст., 3 кам’яні молотки і ціннезібранняпредметівскіфськоїепохи з кургану біля села Мартоноші.

11. Про роль Ястребова в діяльності музею свідчить той факт, щопісляйогосмертівінзанепав на десять років. А колекцію 435 писанокізХерсонської, Київської, Подільської, Чернігівської та Бесарабськоїгубернійбуло передано за межі краю, на Полтавщину. як писав у некролозі про смерть дослідника О. Маркевич: "Вкажуще на заслугу В.М. Ястребова - улаштуванняісторичного й географічноговідділу в музеї при єлисаветськійреальнійшколі: цебув перший музей свого роду, якиймавстаровинніречінеабиякоїнауковоївартості, які й булинабутіЯстребовимабо через йогопосередництво.

12. Кіровоградщина – перлина скіфського степу

13. Мельгунівський курган Мельгýнівськийкургáн (Литий курган, Лита могила) — один знайдавнішихмогил-курганівскіфів, царський курган 2-ї пол. 7 ст. до н. е. Розкопаний у вересні 1763 року біля с. КопаніЗнам'янського району Кіровоградськоїобласті. Роботипроведені за вказівкою генерала-губернатора Новоросійськоїгубернії О. Мельгунова. Додатководосліджувався В. Ястребовим у 1892 та Н. Бокій у 1989. Відомості про розкопкиуривчасті та суперечливі. Висота кургану близько 10,5 м. На вершинізнайденакам'яна баба. Насипскладавсязперепаленого грунту, в якомузнайденізалишкипереплавленихметалів, горілихкісток, каміння, землі та глини, змішанихзвуглинами. Деякі дослідники вважають, що саме ця скіфська баба була знайдена на вершині Мельгуновського кургану

14. В курганізнайдено ряд золотих прикрас та оздоб меча, якізберігаються в Ермітажі. На глибині 2-х м підкам'яними плитами знайденізалізнийакінак з окутим золотом руків'ям та вкритими золотою платівкоюдерев'янимипіхвами, прикрашеноюзображеннямифантастичнихтварин у передньосхідномустилі, срібнідеталівідассирійськогопалацевого табурету, золота діадема, 17 масивнихзолотихплатівок з зображенням орла з петлями на звороті, платівки з зображеннямимавп, птахів, бронзовазастібка з голівкамилевів на кінцівках, 40 бронзовихнаконечниківстріл та інше. Прикраси і зброя в скіфо-урартськомустилі. Речі не малислідіввогню.

15. Глодоський скарб • Cвященні шляхи. Так називалася у часи Великої Скіфії територія між сучасним Кіровоградом та річкою Синюхою.Саме тут, в сакральному центрі Великої Скіфії, за свідченнями давньогрецького історика Геродота, було головне святилище скіфів, від якого в усі кінці держави розходилися Священні Шляхи. • А в околицях сучасного села Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, біля витоку річки Ексапмеї, стояв гігантський бронзовий казан - символ величі і непереможності Скіфії. Герб Новоукраїнського району Кіровоградської області

16. Біля селища Глодоси Новоукраїнського району в 60-ті роки ХХ століття місцевим хлопчиком був знайдений один з найбагатших золотих скарбів України Глодоський скарб • У музеї історичних коштовностей України, розташованому на території Києво-Печерської лаври, слід обов'язково зупинитися біля вітрини, за склом якої - найцінніші раритети знаменитого «Глодоського скарбу». • Скроневі підвіски й нагрудні прикраси, браслети і персні, деталі піхов кинджала й меча, прикраси вузди - і все це золоте й срібне диво було створено майстрами-ювелірами майже півтора тисячоліття тому! В експозиції виставлені дорогоцінні частини скарбу, загалом же він, згідно з описом фахівців, налічує більше двохсот предметів. Серед них майже сто золотих предметів вагою 2,583 кг та сімдесят срібних 1,026 кг. Глодоський скарб Карта Скіфії

17. Маленький Стоунхендж КіровоградщиниМаленький Стоунхендж Кіровоградщини • Межовікамені — археологічна пам’ятка Українидобипізньогонеоліту. Являє собою два ряди з 15 пар паралельнихкам'янихмонолітів — алею менгірів. Можливо, культоваспоруда, пов'язана з божеством Сонця. Ряди зорієнтованізі сходу на захід, висотапаралельних пар брил однакова. Найвища друга пара (до 1,50 м), висотанаступнихпоступовозменшується. Відстаньміжсусіднімибриламирядівзбільшується, деякі з кам’яних брил розташовані на іншомуберезірічки. • Кваліфікованихархеологічнихдослідженьпам'ятки не проводилось. Межовікаменірозташовані в місцізлиттяСугоклеютаСугоклейчика, неподаліксілНечаївка та Голубієвичі. Поблизузнаходиться курган періодубронзи та грот (кам'янийнавіс) Чортовапечера, розкопки в якому показали наявність культурного шару (знайденізалишкибагаття, черепки посуду, кісткитварин).

18. Скіфськістатуїкіровоградськогообласногокраєзнавчого музею • Кіровоградськийобласнийкраєзнавчий музей маєунікальнуколекціюскіфськоїкам’яноїскульптури – збірка шести статуй VI – IV століть до н.е. робитьїїчи не найбільшою в Україні. Три з цихдревніхавтохтоннихзразківкам’яної пластики отримані у спадоквідпершого музею в місті • Кіровоградськиймузейнийлапідаріумналічуєвсього 9 одиниць (одна неолітична антропоморфна стела, саркофаг зрубноїкультури, 6 скіфських статуй і одна середньовічнаполовецька "баба”), але за кількістювитворівскіфськогокам’яногорізб’ярствавінможевважатисявизначноюколекцією. Розташованіекспонати у примузейномусквері та у музейному дворі. Якщодивитися на них з вулиціЛеніна, то вони розміщенізліва-направо у такійпослідовності:

19. VI ст. до н.е. Гранітчервоний. Станішине (тепер – с. СокільникиЗнам’янського району). 1883. Знайшов і передав К.А.Абертасов.

20. VII (?) ст. до н. е. Гранітрожевий. Єлисаветград (точнемісцезнахідкиневідоме, можливо Лита могила, абоМельгуновський курган, тепер – біля с. КучерівкиЗнам’янського району; 1763, О.П.Мельгунов)

21. V ст. до н. е. Гранітрожевийдрібнозернистий. Куцеволівка (Онуфріївський район). 1985. Н.М.Бокій.

22. VI ст. до н. е. Гнейс. Ерделівка (тепер – с. ЛенінаМаловисківського району). 1880-?. Я.Г.Ерделі.

23. VI-V ст. до н.е. Гранітчервоно-чорний. Медерове (Кіровоградський район). 1964. О.І.Тереножкін.

24. VI-V cт. до н.е. Гранітрожевий. Новосавицьке (Долинський район, іншаприв’язка – с. Інгуло-Кам’янкаНовгородківського району). 1989. В.Ф.Єлісєєв.

25. З історії Кіровограда • Знайденопам'ятники, щопідтверджуютьперебуваннялюдини на землях сучасногоКіровограда з часівверхньогопалеолітуРозкопкипоховань, проводяться і в межах Кіровограда - так, в 2000-х буввиявлений практично не пошкодженийдерев'янийкорабель у ходірозкопок на кіровоградськійвулиці Попова • У XVI - 1-й половині XVIII столітьземлісучасногоКіровограда та прилеглихтериторійбуливолодіннямиЗапорізькоїСічі. • ІсторіясучасногомістаКіровоградбезпосередньопов'язана з утвореннямЄлизаветинськоїфортеці.

26. План фортеці

27. Використані джерела Ресурси Інтернет:http://www.oblrada.kirovograd.uahttp://library.kr.uahttp://uk.wikipedia.orghttp://www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl18_u.htmlhttp://megaskop.ruЛітература:…