340 likes | 738 Views
Хімічні процеси під дією зовнішніх фізичних факторів. Фотохімія. Основні поняття фотохімії. Фотохімія вивчає хімічні перетворення речовин в умовах електронного збудження атомів та молекул під дією електромагнітного випромінювання.
E N D
Хімічні процеси під дією зовнішніх фізичних факторів
Основні поняття фотохімії Фотохімія вивчає хімічні перетворення речовин в умовах електронного збудження атомів та молекул під дією електромагнітного випромінювання Одиниця вимірювання кількості фотонів – Ейнштейн (Ес), відповідає 1 моль світлових квантів Енергія одного фотону Енергія одного моля фотонів Фотохімічний діапазон Видима область
Початкова стадія фотохімічної реакції – електронне збудження молекул, під дією видимого та УФ випромінювання. Наступні стадії (темнові) відбуваються без участі фотонів.
Особливості фотохімічних процесів • Особливості фотохімічної активації (порівняно з термічною): • Велика величина енергії, що поглинається молекулою (на порядки вище). • Висока локалізація додаткової енергії (селективне поглинання) замість розподілу по багатьом ступеням свободи. • Збудження декількох електронних станів, у яких молекула має різну хімічну активність. • При електронному збудженні властивості молекули можуть суттєво змінюватися: • Ядерна конфігурація • Довжини зв'язків • Дипольний момент • Донорно-акцепторні властивості (енергія іонізації, спорідненість до електрону) Приклад: утворення ексикомплексів (LiHe, XeCl) – молекулярних комплексів, стійких лише у збудженому стані. Частковий випадок: ексимери (складаються з однакових молекул).
Відмінність фотохімічних реакцій від темнових
Основні закони фотохімії • – коефіцієнт екстинкції с – концентрація Закон Бугера-Ламберта-Бера Кювета з речовиною • Світло викликає перетворення лише за умови його поглинання речовиною (закон Гротгуса-Дрепера, 1819, 1841). • Швидкість фотохімічного перетворення пропорційна інтенсивності випромінювання, яке було поглинуте (закон Вант-Гоффа, 1904). • Кожний поглинутий фотон викликає фотохімічне перетворення лише однієї молекули (закон Ейнштейна-Штарка, 1911-1912).
Квантовий вихід Закон Бугера-Ламберта-Бера: Кількість поглинених за одиницю часу фотонів:
Квантовий вихід Реакції з квантовим виходом 1: h CH3COCH3 CO+ 2CH3 ФМ 1 Реакції з квантовим виходом < 1: h NH3 NH2+ H NH2+ H NH + H2 NH+ NH N2 + H2 NH2+ H NH3 ФМ = 0,2 – 0,5
Квантовий вихід Реакції з квантовим виходом > 1: h HI H + I ФМ2 h 3O2 2O3 ФМ3 за киснем Реакції з квантовим виходом >> 1: Ланцюгові реакції з великою довжиною ланцюга (взаємодія хлору з воднем, реакції радикальної полімеризації)
Квантові переходи у двоатомних молекулах Електронна енергія – функція між’ядерних відстаней
Квантові переходи у двоатомних молекулах
Електронні спектри двоатомних молекулах • Зв'язаний стан: є мінімум на кривій потенційної енергії, енергетичні стани – дискретні. • Незв'язаний стан – немає мінімуму на кривій потенційної енергії, енергетичні стани – безперервні. • Смугасті спектри: переходи із зв'язаного стану у зв'язаний стан. • Суцільні спектри: із зв'язаного стану у незв'язаний стан або навпаки.
Квантові переходи у багатоатомних молекулах Принцип Франка-Кондона: електронне збудження молекули відбувається практично без зміни між’ядерних відстаней (вертикальні переходи) Зазвичай, електронні переходи супроводжуються зміною коливального стану (вібронні переходи) Синглетні (S) та триплетні (T) стани:
Фотохімічна дисоціація HI h HI H + I H + I2 HI + I I + I I2 I + H2 HI + H Потенціальні криві молекули НІ: 1 – основний стан (терм); 2 – збуджений стан (при дисоціації атом йоду в основному стані); 3 – збуджений стан (при дисоціації атом йоду в збудженому стані) (за нуль прийнято енергію мінімуму потенціальної кривої основного стану) не перебігає, оскільки процес ендотермічний в великою енергією активації
Фотоліз NOCl (ФM = 2) h NOCl NO+ Cl Cl + NOCl NO + Cl2 Фотохімічна дисоціаціяковалентних молекул, в яких атоми зв'язані простим -зв'язком.
Фотохімічна дисоціаціядвоатомних молекул з кратними зв'язками Електронні переходи у двохатомних молекулах: а — з основного коливального стану в основний; б — з основного у коливально-збуджений; в — фотодисоціація
Фотохімічна дисоціація кисню та озону Потенціальні криві молекули O2: 1– основний стан; 2,3 – метастабільні збуджені стани; 4 – «дисоціативний» збуджений стан Залежність концентраціїозону в повітрі від висоти над рівнемморя h O2 O+ O O+ O2+ M O3 + M’ ФМ = 2 (за озоном) h O3 O+ O2 O3+ O 2O2
Фотохімічні та каталітичні процеси в атмосфері Землі NO + O3 NO2+ O2 O + NO2 NO+ O2 O3 + O 2O2 h NO2 NO+ O У верхніх шарах атмосфери (100 – 300 км): h N2 N+ N N + O2 NO + O
Каталітичний цикл розкладу озону у присутності продуктів фотолізу фреонів h CF2Cl2 CF2Cl + Cl Cl + O3 ClO+ O2 ClO + O O2 + Cl O3 + O 2O2
Фотохімічні та каталітичні процеси в атмосфері Марса h СO2 СO+ O M СO2 СO+ O на три порядки швидший, ніж M СO + O СO2 h H2O OH + H CO + OH CO2+ H M H+ O2 HO2 HO2 + O OH + O2 CO + O CO2
Фотоліз ароматичних діазосполук h, H2O Цис-транс ізомеризація азобензолу