90 likes | 260 Views
КОНГО - ЦАРИНА ДЖУНГЛІВ. Долуди Світлани Учениці 11 – Б класу Богодухівської гімназії № 1. Богодухів 2008. Розташування. Площа 2 344 900 кв. км; Столиця - Кіншаса . Рельєф: басейн ріки Заїр із тропічними лісами і саваною; гори на сході і заході.
E N D
КОНГО - ЦАРИНА ДЖУНГЛІВ Долуди Світлани Учениці 11 – Б класу Богодухівської гімназії № 1 Богодухів 2008
Розташування Площа 2 344 900 кв. км; Столиця - Кіншаса. Рельєф: басейн ріки Заїр із тропічними лісами і саваною; гори на сході і заході. Голова держави Мобуту Сесе Секо Куку Нгбенду ва Забанга з 1965; голова уряду Фаустін Біріндва з 1993. Політична система — соціалістична плюралістична республіка. Експорт: кава, мідь, кобальт (80 % світового видобутку), промислові алмази, пальмова олія. Населення 35,330 млн чол. (1990), 48,22 млн чол. (2001). Мови: французька (державна), суахілі, лінгала, інші африканські мови. Грошова одиниця – заїр. Демократи́чна Респу́бліка Ко́нго — країна в центральній Африці, межує на північному заході з Конго, на півночі з Центрально-Африканською Республікою і Суданом; на сході з Угандою, Руандою, Бурунді і Танзанією; на півдні з Замбією; на південному заході з Анголою і коридором через ангольську територію по ріці Конго до її гирла з Атлантичним океаном
ПРАПОР ТА ГЕРБ ПРАПОР ГЕРБ Державний устрійЗмішана республіка. Президент - Жозеф Кабіла. Прем'єр – міністрАнтуан Гізенга. Незалежність - від Бельгії30 червня1960
ІСТОРІЯ Недавня історія: незалежність від Бельгії отримана в 1960; до того часу країна називалася Республікою Конго, стала Республікою Заїр у 1971. Повстання у провінції Шаба 1977 і 1978 подавлені за допомогою військ Марокко, доставлених повітрям у Заїр Францією, а також французькими і бельгійськими десантниками. У 1990 знята заборона на багатопартійну політику. Після антиурядових виступів 1991 Мобуту погодився ділити владу з опозицією. Етьєн Тшісекеді став прем'єр міністром, пізніше знятий і знову відновлений у 1992 за бажанням Мобуту; сформувалася парламентська опозиція. Тшісекеді знятий Мобуту в 1993, його місце зайняв Фаустін Біріндва, але Тшісекеді, як і раніше, вважає, що займає цю посаду.
ПРИРОДА Б.ч. держави – западина Конго та плато вис. до 1300 м, яке її обрамовує. На сході – гори: масив Рувензорі (вис. 5109, пік Маргеріта), вулканічні гори Вірунга (вис. до 4507 м), в т.ч. діючі вулкани. Гол. ріки: Конго (Заїр) з притоками. У країні багато боліт, а р. Конго в декількох місцях розширяється і утворює озера, зокрема Малебо (Стенлі-Пул). Великі озера утворюють ланцюжок вздовж східного кордону: Альберт, Едуард, Ківу, Танганьїка (природний кордон з Танзанією) і Мверу. Найбільші з озер всередині країни – Маі-Ндомбе і Тумба. Біля 75% території Конго покрито лісами. Клімат екваторіальний, на півдні і крайній півночі – субекваторіальний. ПРИРОДА
ЕКОНОМІКА Конго-Кіншаса – аграрна країна з розвинутою гірничодобувною промисловістю. Основні галузі промисловості: гірничо-видобувна і збагачувальна, виробництво споживчих товарів (текстиль, сигарети, харчова), цементна. Тр-т: автомобільний, частково залізничний. Головною перешкодою для розвитку гірничодобувної й інших галузей промисловості є нерозвиненість транспортної системи і недостача енергетичних потужностей. Основа транспортної мережі ДРК - маршрути вивозу експортної продукції по ріках і залізницях. Протяжність майже всіх авто- і залізниць невелика; як правило, вони зв'язують водні шляхи з районами експортного виробництва. У 1990-х рр. більша частина доріг потребувала ремонту. Залізниця зв'язує Катангу із зарубіжними морськими портами Лобіту і Бенгелою (Ангола), Бейрою (Мозамбік), Дар-ес-Саламом (Танзанія) та Іст-Лондоном, Елізабет і Кейптауном (ПАР). У 1990 протяжність залізниць, що діяли склала бл. 5,1 тис. км. Важливу роль відіграють внутрішні авіаперевезення. Міжнародні аеропорти розташовані в містах Кіншаса, Лубумбаші і Кісангані. Країна має в своєму розпорядженні значні енергоресурси - гідроенергію, нафту і природний газ, які стали розроблятися лише в останні роки. Гідроенергетичний потенціал оцінюється в 1 млрд кВт.
Історія освоєння мінеральних ресурсів Демократичної Республіки Конго У сучасному світі Демократична Республіка Конго (ДРК, Конго-Кіншаса) (Заїр), займає 1-е місце серед країн світу за запасами руд кобальту, танталу, германію і технічних алмазів, провідне місце на Африканському континенті за запасами руд міді, вольфраму, олова, ніобію, кадмію. Крім того, важливими корисними копалинами є: нафта, газ, вугілля, золоті і срібні руди. В останні десятиліття XX ст. у структурі ВВП країни частка гірничодобувної промисловості і кольорової металургії досягала 58%. Гірнича промисловість забезпечувала понад 70% надходжень від експорту. Основні гірничодобувні центри розташовані в пров. Шаба, де розробляються родовища руд міді, кобальту, цинку, срібла, урану, кадмію, германію, і в пров. Сх. і Зх. Касаї, де знаходяться великі родовища алмазів. В пров. Катанга видобувають мідь, свинець, вугілля, марганець, цинк і кобальт. У районах видобутку корисних копалин були створені великі гірничодобувні і металургійні комплекси. ДРК посідає 1-е місце в світі по виробництву промислових алмазів і кобальту і є одним з провідних світових виробників міді. ДРК — найбільший постачальник кобальту на світовий ринок, 25% алмазів, 8% міді, 1,7% олов’яних концентратів. ДРК на світовому ринку вагомий експортер цинку, срібла, марганцю, германію. Політична криза 1990-х років згубно відбилася на розвитку гірничодобувної і металургійній промисловості. Обсяг річного виробництва міді скоротився на 90%. У зв’язку з політичним та економічним станом в країні точна оцінка обсягів видобування і експорту корисних копалин на межі XX -XXI ст. утруднена. За даними [Mining J. — 2000. — 334, 8572] загальний видобуток алмазів оцінюється в 22 млн карат/рік, велика частина яких вивозиться контрабандно
Гідрогеологія Конго З точки зору гідрогеології на тер. країни розрізняють синеклізу Конго та масиви і складчасті зони, які її обрамляють. Водоносність теригенних відкладів осадового чохла синеклізи Конго нерівномірна внаслідок строкатості їх літологічного складу. Дебіти джерел коливаються від часток літра до 5-6 л/с, свердловин – 10-12 л/с. Мінералізація води не перевищує 0,5 г/л, склад HCO3- - Ca2+. Води четвертинних відкладів часто містять велику кількість органічних сполук і непридатні для пиття без попередньої очистки. Метаморфічні та магматичні породи обрамування синеклізи Конго обводнені спорадично в зоні екзогенної тріщинуватості. Головні водоносні горизонти пов'язані з сланцево-вапняковими та сланцево-пісковиковою зоною протерозою. Дебіти джерел та свердловин досягають 15-20 л/с, води прісні, склад HCO3- - Ca2+ - Na+, іноді з підвищеним вмістом SO42-. Ресурси підземних вод зони активного водообміну – 500 км3. Є запаси термальних підземних вод – азотні лужні терми на сході, азотно-метанові та метанові води в глибоких горизонтах синеклізи Конго.
Геологія Конго Тер. ДР Конго займає велику частину Африканської платформи. Вона охоплює найбільший в регіоні кратон Конго архейської або нижньопротерозойської стабілізації, а також фрагменти обрамовуючих його верхньопротерозойських складчастих поясів: на сході – Кібарського (1,3-0,97 млрд років) і на заході – Зах.-Конголезького (0,65 млрд років). На крайньому півд.-сході розташований Катангський складчастий пояс (0,65 млрд років). Фундамент кратону Конго виступає в двох підняттях (масив Касаї), розділених синеклізою. У його будові беруть участь мігматит-ґрануліто-ґнейсовий комплекс з базитами, амфіболітами, кварцитами і метавулканогенно-осадові товщі верх. архею і (або) раннього протерозою. Із зеленокам’яними поясами на півн. кратону пов'язані родов. руд заліза і золота. Найбільш древні відклади чохла кратону – ниж. і верх. протерозойські. Вище знаходяться континентальні відклади пермі-тріасу і юри, а також крейди. Континентальні кайнозойські відклади поширені як в синеклізі, так і по периферії масиву Касаї. Тут є численні трубки кімберлітів з великими родов. алмазів. У верхньопротерозойських відкладах зустрічаються мідно-поліметалічні зруденіння.