Далекосхідні тигри

1. Далекосхідні тигри

2. . Найстарішим “азіатським тигром” є Японія, котра розпочала гонитву за Заходом ще наприкінці XIX століття, але справжнього прискорення набула на початку 50-х років ХХ століття.

3. На початку 60-х до перегонів приєдналися чотири наступні країни: Гонконґ Тайвань Південна Корея Синґапур

4. Нарешті, у 70-х роках на шлях прискореного розвитку стали Таїланд, Малайзія та Індонезія. Наймолодший “тигр” – Китай, котрий у 1977-1987 роках подвоїв свій національній дохід. Слідом за ним, схоже, прямує В’єтнам. Однак дві останні країни заслуговують на окреме обговорення, як зразки посткомуністичної трансформації в азіатській версії. Додам лише, що джерела швидкого зростання посткомуністичних “азіатських тигрів” варто шукати зокрема в їх специфічній економічній структурі на початках: чимало легкого для приватизації аграрного сектора, обмаль деформованої соціалізмом промисловості.

5. Держава Японія Державний прапор Державний герб

6. Японія – острівна держава у Східній Азії. Розташована на Японському архіпелазі у західній частині Тихого Океану. Складається з 47 адміністративних одиниць – префектур. Японія відділена від материка Східно-Китайським, Японським і Охотським морями. Зі сходу і південно-сходу країну омивають води Тихого океану. Між островами Хонсю, Сикозу і Кюсю розташоване Внутрішнє Японське море.Японія – гірська країна (75% території).

7. *Офіційна назва - Японія - Nippon (Nihon).         *Площа території - 377 835 кв. км (включаючи архіпелаг Рюкю з найбільшим островом Окінава). 60 місце в світі.        *Адміністративний поділ - 47 префектур (prefecture, todofuken), у тому числі столична префектура Токіо, префектура Окінави (з 1972 р.) і дві міські префектури - Кіото й Осака. Префектури поділяються на повіти. Хоккайдо - особлива адміністративна область, яка поділяється на 14 округів. *Столиця - Токіо - Tokyo - 8,18 млн., з передмістями 12,24 млн. осіб (2002 р.).          *Інші великі міста: Йокогама (3,484 млн. мешканців), Осака (2,603 млн.), Нагоя (2,186 млн.), Саппоро (1,842 млн.), Кобе (1,518 млн.), Кіото (1,472 млн.), Фукуока (1,361 млн.).

8. *Державний устрій - Японія - конституційна монархія. Глава держави - імператор. Найвищим законодавчим органом держави є парламент, який складається з двох палат: Палати представників (нижньої) і Палати радників (верхньої). Виконавча влада здійснюється урядом на чолі з Прем'єр-міністром, який обирається парламентом з числа його членів. *Японія є країною “Великої сімки”, членом ООН, ОЕСР, СОТ, АТЕС, МБРР, МфЧХіЧП, МВф та інші . Хірохіто(1901 -1989), 124-тий імператор Японії *Державна мова - японська.  *Релігія - буддизм. *Державне свято - 23 грудня - День народження Імператора (1933 р.). *Грошова одиниця – єна = 100 сенам.

9. То́кіо (яп.東京, とうきょう, токьо) або Метрополія Токіо (яп. 東京都, とうきょうと, токьо то) — столиця Японії офіційно з 1867р., а фактично була нею з 1603 р. Одна з сорока семи префектур Японії, розташована у регіоні Канто, східній частині острова Хонсю. Нині Токіо – одне з найбільших міст світу. Токійська агломерація налічує 32 млн жителів. Прапор

10. Населення Японії -оцінка 2005р – 127767994 -перепис 2005р. – 127767994 -густота – 337 осіб/км² Японія – однонаціональна країна, майже 99% її жителів – японці. Рівень урбанізації високий: 76% населення проживають у містах. Там велика кількість багатомільйонних агломерацій і мегаполісів: Токіо – Йокогама, Осака – Кобе – Кіото, Кітакюсю – Фукуока. Приріст населення за рік – 0,4%. Це зумовлено державною політикою контролю над народжуваністю і прагненням населення підвищити рівень життя. В Японії зафіксовано найбільша в світі середня тривалість життя – близько 80 років. Панівними релігіями є буддизм і синтоїзм.

11. ЕГП Японії Зв'язок Японії з іншими країнами світу здійснюється морським шляхом.Положення Японії на стику материка Євразія і Тихий океан, що знаходиться в центрі Азіатсько-Тихоокеанського регіону, відкриває дуже великі можливості для участі країни в міжнародному поділі праці.Значний вплив на господарське освоєння робить висока сейсмічність і вулканізм. Щорічно в Японії відзначається близько 1,5 тисяч землетрусів різної сили. На островах знаходяться 15 діючих вулканів, а ще кілька десятків можуть пробудитися. Найвища вершина Японії – гора Фудзіяма (3776 м.). Утім, життя на островах не можна назвати ідилічної. За рік тут випадає до 1700 мм опадів – більше, ніж у дощовій Великобританії. До цього треба додати тайфуни і тропічні зливи, цунамі і землетрусу, що є тут нерідкими гістьми. І тільки дивні стійкість і працьовитість японського народу дозволяють країні не тільки протистояти природним стихіям, але і процвітати.

12. Культура На Японському архіпелазі є знахідки мезолітичної (додзьомон, 10-6 тис. років до н.е.) і неолітичних (протодзьомон і дзьомон, 7 тис., 6-1 тис. років до н.е.) культур. Письмові джерела датуються початком VIII ст. н.е. З цього часу можна досить точно простежити історію зміни правителів (імператорів) Японії. Запозичення китайської писемності в середині I тисячоліття відкрило японцям доступ до китайської культури.       У середині XIX ст., після падіння сьогуната, робляться зусилля для запозичення досягнень європейської цивілізації. Здатність японців засвоювати все краще допомогла їм стати однією з найрозвинутіших націй у світі.

13. Обробна промисловість Японія - найбільший у світі виробник морських суден (52% світового обсягу), телевізорів (понад 60%), піаніно, автомобілів (приблизно 30%), алюмінію, міді, цементу, каустичної соди, сірчаної кислоти, синтетичного каучуку, шин і велосипедів. Японія - світовий лідер у випуску різних електротоварів і виробів машинобудування, оптичних приладів, комп'ютерів.       Характерний високий ступінь територіальної концентрації обробної промисловості. Виділяються райони Токіо - Йокогама, Осака - Кобе і Нагоя, на які припадає більше ніж половина доходів обробних галузей. Найбільш відсталі в індустріальному відношенні Хоккайдо, північний Хонсю і південний Кюсю, де розвинуті чорна і кольорова металургія, коксохімія, нафтопереробка, машинобудування, електронне приладобудування, військова, скляно-керамічна, цементна, харчова, текстильна, поліграфічна промисловість.

14. Енергетика       Незважаючи на те, що Японія бідна на енергоресурси, по виробництву електроенергії у 1995 (950 млрд. кВтг) вона посідала третє місце у світі. В середині 1990-х років енергоспоживання в Японії оцінювалося в 3855 кВт на душу населення. У структурі енергетичного комплексу переважала нафта (56%), причому на 99,7% імпортна, на частку вугілля припадало 17%, природного газу - 11%, атомної енергії - 12% і гідроресурсів - 3%. Житловий фонд у Японії повністю електрифікований, але витрати енергії не настільки значні, як у США, через обмежене використання центрального опалення.       У 1979-1980 роках уряд вжив заходів для зменшення залежності країни від цього джерела палива. Тепер також використовуються нетрадиційні джерела - енергія сонця і вітру, хоча вони становлять лише 1,1% загального енергоспоживання.

15. Сільське і лісове господарство Рис складає основу харчового раціону японців, займає приблизно 55% усіх посівних площ. Культура рису поширена по всій Японії, однак його посіви обмежені на Хоккайдо, де клімат недостатньо теплий. Тутове дерево, що використовується для розведення шовкопрядів, і чай також тяжіють до субтропічних районів. Овочі вирощують в околицях великих міст. М'ясна і молочна продукція посідає все важливіше місце в харчовому раціоні населення.    

16. Рибальство Японія - велика рибальська держава. Високою ефективністю відзначений промисел у глибоких водах. У прибережній зоні лов риби ведеться з невеликих баркасів. В акваторії північних островів добуваються лососеві, тріска й оселедець, поряд з узбережжям південних островів - тунець, скумбрія і сардини.

17. Зовнішньоекономічні зв'язки Японська економіка значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі. У 1996 р. країна витратила 38 трлн. ієн (315 млрд. дол.) на імпорт і виручила 44,7 трлн. ієн (372 млрд. дол.) від експорту. У 1995 частка Японії у світовому товарному експорті становила 9%, а в імпорті - 6,7%, що забезпечило їй другі місця відповідно після США і Німеччини. Основні статті експорту - автомобілі, залізо і сталь, судна, електротехнічні і радіоелектронні товари (головним чином телевізори, музичні центри, радіоприймачі і магнітофони), машинне устаткування, фото- і кінокамери.       Найбільший торговельний партнер Японії - США. У 1996 р. ЄС наздогнав США за обсягом продажу в Японію автомобілів, хімікатів, а КНР продовжувала домінувати на японському ринку готового одягу.  Японія - найбільший інвестор. Приблизно чверть капіталовкладень припадає на виробництво сировини, третина - на обробні галузі промисловості і більше третини - на забезпечення нестатків зовнішньої торгівлі. Основна частина інвестицій була спрямована в Північну і Південну Америку, Східну і Південно-Східну Азію.

18. Південна Корея Прапор Герб

19. Республіка Корея (кор. 大韓民國, 대한민국, РК, Південна Корея), країна на сході Азії, що межує на півночі з Північною Кореєю, на сході омивається Японським морем, на заході - Жовтим, на півдні - Східно-Китайським морем. Південній Кореї також належать кілька островів, найбільші з яких – Чеджудо, Чедо і Коджедо. Південна Корея - один із найгористіших районів світу, 70% території займають сопки - гори висотою 500- 600 м над рівнем моря. Країна мало забезпечена корисними копалинами. Промислове значення мають лише запаси вугілля, залізної руди, свинцю, цинку, брому, графіту, хоча потреби країни в цій сировині власними ресурсами задовольняються не повністю. Південна Корея майже не має лісових ресурсів.

20. *Офіційна назва – Республіка Корея • *Площа території – 99,6 кв. км • Столиця – м.Сеуп (близько 10 млн. жителів, 1999) • Державна мова – корейська • Державний устрій – Президентська республіка • Релігія –християнство (49% віруючих), буддизм (47% віруючих), конфуціанство (3% віруючих), чондоге та інші - 1% віруючих • Грошова одиниця –1 вона Південної Кореї (W) = 100 чонів • Державне свято – день звільнення ( 15 серпня, з 1948р.)

21. Релігія –християнство (49% віруючих), буддизм (47% віруючих), конфуціанство (3% віруючих), чондоге та інші - 1% віруючих • Членство – ООН (з 1991р.), АТЕС, ОБСЄ (партнер), ЮНЕСКО, Світова організація торгівлі, Організація економічного співробітництва і розвитку тощо. *Законодавчий орган – Однопалатні Національні збори *Адміністративно-територіальний поділ – 9 провінцій та 7 міст центрального підпорядкування

22. Сеу́л — (кор. 서울 , соуль, «столиця»; яп. 京城, けいじょう, кейдзьо́, «столичний замок») — найбільше місто і столиця Південної Кореї, місто з особливим статусом. Розташоване на річці Ханган на північному заході країни, приблизно за 50 кілометрів від кордону держави з Північною Кореєю. Сеул є старовинним містом: було столицею династії Пекче (18 р. до н. е. — 660 р. н. е.) і династії Чосон (1392—1910). У 1394 році Сеул став столицею Кореї.

23. Населення -45,9 млн. чоловік (1999) Корея населена майже виключно корейцями. Частка міського населення перевищує 75%. Корейці - єдина етнічна сім'я, яка розмовляє однією мовою. Вважається, що корейці є нащадками кількох монгольських племен, які мігрували на Корейський півострів з Центральної Азії. У Кореї практично відсутні національні меншини, за винятком приблизно 20 тисяч китайців, більшість яких здавна проживають у столиці та її околицях.

24. Культура Традиційна конфуціанська структура суспільних відносин все ще в значній мірі визначає поведінку корейців. Вік і суспільне положення мають велике значення. Вважається, що молодші за віком або що стоять нижче по суспільному положенню зобов’язані слідувати бажанням старших без заперечень. У Кореї вступ до браку традиційно вважається найважливішою подією в житті, а розлучення - ганьбою не тільки для колишнього подружжя, але і для їх сімей. Сучасна весільна церемонія декілька відрізняється від традиційної. Корейці не люблять надмірного прояву емоцій і зазвичай обмежують прямі фізичні контакти ввічливим рукостисканням. За традицією корейці сидять, їдять і сплять на підлозі

25. Промисловість Промисловість країни повторює шлях Японії. Енергетична і сировинна база дуже слабка і традиційно тут розвивалася легка і харчова промисловість. Було створено потужну енергетику на базі імпортної нафти і будівництва АЕС. Вирішальними чинниками бурхливого розвитку стали дешева, освічена і дисциплінована робоча сила, іноземні технології і капітали, гарантовані ринки збуту в розвинених країнах, цілеспрямована державна політика. Сучасна промисловість Південної Кореї включає: а) виробництво одягу, взуття, тканин і продуктів харчування; б) галузі важкої промисловості — металургію, хімічну, загальне машинобудування, судно­будування, автомобілебудування; в) електронне машинобудування. Як виробник та експортер суден (танкери, контейнеровози, хімічні танкери), автомобілів та електроніки (комп'ютерне обладнання і частини, електронні пристрої, оптичні прилади, телевізори, інформаційні системи) Південна Корея займає одне з провідних місць у світі.

26. Зовнішньоекономічні зв'язки Південна Корея - учасник ГАТТ більше 20 років. Південна Корея пройшла шлях від відсталої до індустріальної країни. Основними експортними товарами є продукція машинобудування, зокрема, електроніка, відео-, аудіотехніка, комп'ютери, мікрохвильові печі, автомобілі, судна, взуття, продукція текстильної промисловості та ін. Найближчим часом зростає експорт високотехнологічних товарів мікроелектроніки, більш складних побутових електронних товарів. У структурі імпорту 90% займають товари виробничого призначення, причому одна третина з них використовується для виробництва експортних товарів. В імпорті стабільно висока частка палива та сировини: нафти, вугілля, бавовни, вовни, лісу і т. п. 36% вартості імпорту в 1990 р. припадало на верстатне обладнання. Для Південної Кореї характерний імпорт технологій. Зареєстровано майже 5 тис. випадків отримання іноземних технологій, з них 90% японських. Реалізуючи великомасштабні плани економічного і соціального розвитку, Республіка Корея розраховує на ефективне економічне співробітництво й з Україною. За останні кілька років економічні зв'язки між двома країнами набули розвитку в галузі торгівлі, фінансів, обміну технологіями.

27. Дякую за увагу! P.S. Ваш Пух!