Лекц ія №3

1. Лекція №3 ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИБОРСТВА

2. План • Основні поняття інформаційного протиборства. • Основні поняття інформаційної війни. • Основні форми інформаційної війни. • Інформаційна зброя в інформаційній війні. • Основи теорії інформаційної боротьби (самостійна робота/ Богуш В.М., Юдін О.К. Інформаційна безпека держави – стр.77-93)

3. 1. Основні поняття інформаційного протиборства. Інформаційне протиборство,характеризується, з однієї сторони, впливом на системи добування, оброблення, розповсюдження та зберігання інформації противника, а з іншої — застосуванням заходів захисту своїх подібних систем від деструктивного та керуючого впливу.

5. Інформаційна війна Про ведення інформаційної війни можна говорити лише у тому випадку, коли здійснюється комплексний вплив на інформаційну сферу противника, який має за мету створення умов для ведення бойових дій (інформаційна боротьба) або виступає як самостійний фактор, який змушує конфронтуючу державу відмовитися від намічених політичних, економічних та інших цілей.

6. Інформаційно-психологічним називається прямий або опосередкований вплив на системи прийняття управлінських рішень суб'єкта (особистості, суспільства, держави) шляхом змінювання його психічного стану, світоглядних установок, системи знань про навколишній світ і т.ін. До інформаційно-комп'ютерного впливу відноситься здійснення управлінського та деструктивного впливу на автоматизовані інформаційні системи. Радіоелектронна боротьба, призначена для запобігання розповсюдження інформації в різноманітних середовищах шляхом створення відповідних завад, а також для виведення з ладу автоматизованих інформаційних та комунікаційних систем.

7. Інформаційний тероризм Під інформаційним тероризмом (кібертероризмом) звичайно розуміють дії окремих особистостей або їхніх груп із дезорганізації роботи автоматизованих інформаційних систем і мереж зв'язку, які створюють небезпеку загибелі людей, спричинення значних майнових збитків або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони здійснюються з метою порушення суспільної безпеки, залякування населення або здійснення впливу на прийняття рішень органами влади, а також загроза здійснення вказаних дій у тих же цілях.

8. Інформаційна злочинність Питання про злочинність в інформаційній сфері також має кримінально-правовий характер, так як будь-який злочин — це суспільно-небезпечне діяння, заборонене кримінальним законом під загрозою покарання. Інформаційні злочини можуть здійснюватися як із використанням інформаційно комп'ютерних, так і інформаційно психологічних методів впливу. Так прикладом складу інформаційно-психологічних злочинів можна назвати наклеп та образу.

9. Інформаційне протиборство У зв'язку з усе більш активним використанням інформаційної сфери для розв'язання соціальних конфліктів останнім часом стаєвсе більш актуальною і друга мета інформаційного протиборства — забезпечення інформаційної безпеки. Пасивне забезпечення інформаційної безпеки передбачає реагування на вже наявні загрози, воно спрямоване на безпосередню протидію акціям, що є деструктивними по відношенню до до соціаль­ної системи. На відміну від пасивного, активне забезпечення інформаційної безпеки спрямоване на завчасне виявлення та попередження загроз.

10. 2. Основні поняття інформаційної війни Інформаційна війна - розглядається як комплекс заходів і операцій, спрямованих на забезпечення інформа­ційної переваги по відношенню до потенційного або реального про­тивника.

11. Концепція інформаційної війни — система поглядів на інформаційну війну та шляхи її ведення. За останніми оцінками концепція інформаційної війни повинна передбачати: • заглушення (у воєнний час) елементів інфраструктури держав­ного і воєнного управління (ураження центрів командування і управління); • радіоелектронна боротьба;

12. радіоелектронна розвідка; • хакерна війна; • психологічна війна; • одержання необхідної інформації шляхом перехоплення і оброблення відкритої інформації, що передається незахищеними ка­налами зв'язку або циркулює в інформаційних системах, а також опублікованої у засобах масової інформації.

13. Органи інформаційної війни Органи інформаційної війни — це органи керування війною інформаційною та люди (фахівці, офіцери, підрозділи) для її ведення. До органів інформаційної війни можуть відноситись: • органи планування й координації з питань інформаційної війни; • органи стратегічного рівня з відслідковування ознак початку інформаційної війни; • органи проведення операцій зі захисту від інформаційної зброї; • підрозділи розроблення конструкцій та архітектури автоматизо­ваних систем керування (АСК); • групи незалежних експертів, що здійснюють аналіз уразливості АСК.

14. 3. Основні форми інформаційної війни.

16. 4. Інформаційна зброя в інформаційній війні. До інформаційної зброї відноситься широкий клас засобів і способів інформаційного впливу на противника від дезінформації і пропаганди до засобів радіоелектронної боротьби.

17. Інформаційну зброю від звичайних засобів ураження відрізняє: • скритність — можливість досягнення мети без видимої підготовки та оголошення війни; • масштабність — можливість наносити непоправні збитки не визнаючи державних кордонів і суверенітетів, без звичного обмеження простору в усіх середовищах життєдіяльності людини; • універсальність — можливість багатоваріантного використання як воєнними, так і цивільними структурами країни, що нападає, як проти воєнних, так і цивільних об'єктів країни ураження.

18. Сфера застосування інформаційної зброї включає як воєнну галузь, так і економічну, банківську, соціальну та інші галузі потенційного використання з метою: • дезорганізації діяльності управлінських структур, транспортних потоків та засобів комунікації; • блокування діяльності окремих підприємств та банків, а також цільових галузей промисловості шляхом порушення багатоланкових технологічних зв'язків та системи взаєморозрахунків, про­ведення валютно-фінансових махінацій і т.ін.; • ініціювання великих техногенних катастроф на території против­ника в результаті порушення штатного управління технологічни­ми процесами та об'єктами, які мають справу із значними кілько­стями небезпечних речовин та високими концентраціями енергії; • масового розповсюдження та впровадження у свідомість людей певних уявлень, звичок та поведінкових стереотипів; • виклику невдоволення або паніки серед населення, а також про­вокування деструктивних дій різноманітних соціальних груп.

19. Слід відзначити, що основними об'єктами застосування інформаційної зброї як к у мирний, так і у воєнний періоди можуть виступати: • комп'ютерні та телекомунікаційні системи, які використовуються державними організаціями при виконанні своїх управлінських функцій; • воєнна інформаційна інфраструктура, яка виконує завдання управління військами та бойовими засобами збирання та обро­блення інформації в інтересах збройних сил; • інформаційні та управлінські структури банків, транспортних та промислових підприємств; • засоби масової інформації, і у першу чергу електронні (радіо, телебачення і т.ін.).

20. Інформаційна зброя воєнного застосування За галузями застосування інформаційну зброю можна підрозділити на: інформаційну зброю воєнного; інформаційну зброю невоєнного призначення.

21. Інформаційна зброя, застосування якої можливе у воєнних умовах (радіоелектронна боротьба), включає в себе засоби з наступними функціями: • ураження звичайними боєприпасами за цілевказівками засобів радіо та радіотехнічної розвідки з частковим самонаведенням на кінцевій ділянці; • ураження високоточними боєприпасами нового покоління — інтелектуальними боєприпасами зі самостійним пошуком цілі та самонаведенням на її уразливі елементи; • радіопридушення засобів зв'язку маскувальними завадами; • створення завад імітації, які утруднюють входження у зв'язок, синхронізацію в каналах передавання даних, що ініціюють функції перезапиту та дублювання повідомлень;

22. придушення за допомогою засобів силової радіоелектронної боротьби (за допомогою потужного електромагнітного випромінювання, яке створює завади за рахунок паразитних каналів прийому) ; • виведення з ладу радіоелектронних компонент за рахунок впливу великих рівнів електромагнітних або іонізуючих випромінювань; • силовий вплив імпульсом високої напруги через мережі живлення; • порушення властивостей середовища розповсюдження радіохвиль (наприклад, зрив короткохвильового радіозв'язку шляхом модифікації параметрів іоносфери); • за допомогою спеціальних методів впливу на ЕОМ систем зв'язку; • засоби генерації природної мови конкретної людини.

23. Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування До інформаційної зброї, застосування якої можливе, як у воєнний, так і у мирний час, можуть бути віднесені засоби ураження інформаційних комп'ютерних систем; засоби ураження людей (їхньої психіки).

24. Засоби ураження комп'ютерних інформаційних систем представляють сукупність спеціально організованої інформації та інформаційних технологій, яка дозволяє цілеспрямовано змінювати (знищувати, спотворювати), копіювати, блокувати інформацію, долати системи захисту, обмежувати допуск законних користувачів, здійснювати дезінформацію, порушувати функціонування носіїв інформації, дезорганізовувати роботу технічних засобів комп'ютерних систем та інформаційно-обчислювальних мереж, що застосовується в ході інформаційної війни (боротьби) для досягнення поставлених цілей.

26. Засоби ураження (впливу) на людей та їхню психіку Засоби ураження (впливу) на людей та їхню психіку розрізняють залежно від мети їхнього застосування в психологічній війні. До таких цілей звичайно відносять: • спотворення інформації; • психологічне оброблення військ та населення; • ідеологічні диверсії та дезінформування; • підтримка сприятливої суспільної думки; • організація масових демонстрацій під фальшивими лозунгами; • пропаганда та розповсюдження фальшивих чуток; • змінювання та керування індивідуальною та колективною поведінкою.

27. Поряд з використанням традиційних засобів (друковані та еле­ктронні засоби масової інформації) іде активна розробка та апробу­вання спеціальних засобів впливу на людину як через ЗМІ, так і через комп'ютерні мережі: засоби інформаційно-психологічний (психо­фізичного) впливу, психогенного впливу, психоаналітичного впливу, нейролінгвістичного впливу, психотронного впливу та психотропного впливу. Засоби ураження (впливу) на людей та їхню психіку докладно розглядаються у розділі, що стосується психологічної війни та за­безпечення інформаційно-психологічної безпеки держави.