Специфіка психофізіологічного розвитку учнів початкової, основної та старшої школи

1. Специфіка психофізіологічногорозвитку учнів початкової, основної та старшої школи Носенко Володимир Вікторович завідувач Центру практичної психології і соціальної роботи КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

2. Найважливіше завдання діяльності працівників психологічної служби є збереження психологічного здоров’я учасників навчально-виховного процесу: дітей, вчителів, батьків.

3. Специфіка психофізіологічногорозвитку учнів початкової школиПсихологічні характеристики дітей дошкільного та молодшого шкільного вікуЗагальне Сприйнятливість, схильність до навіювання, піддатливість, чуйність, здатність до співчуття, товариськість, швидка збудливість, емоційність, допитливість, вразливість. Стійкий бадьорий та радісний настрій. Переважають мотиви, пов’язані з інтересом до світу дорослих, встановленням позитивних стосунків з оточенням. Чіткі прояви в поведінці типологічних властивостей вищої нервової діяльності. Пластичність нервової системи. Рухливість, непосидючість. Імпульсивність поведінки. Слабкість волі, нестійкість, мимовільність уваги.

4. Особливе Дошкільник Первісне формування особистості на основі виникнення супідрядності мотивів, пов’язане з їх боротьбою. Поступовий перехід до довільності, регуляції психічних процесів. Переважання мотивів поведінки, пов’язаних з зацікавленістю до процесу гри. Учень Формування нового рівня потреб, які дозволяють керуватися цілями, моральними вимогами, почуттями. Прийняття вимог до виконання норм поведінки як необхідних. Переважання мотивів поведінки, пов’язаних з навчанням.

5. Основні чинники, які здатні бути причиною шкільної неуспішності: • недоліки в підготовці дитини до школи; • соціально-педагогічна занедбаність; • тривала і масивна психічна депривація; • соматична ослабленість дитини; • порушення формування шкільних навичок (дислексія, дисграфія); • рухові порушення; • емоційні розлади.

6. Ознаки стомлювання дитини: • зниження якості роботи, підвищення кількості помилок, порушення рухомих дій при письмі; • погіршення регуляції фізіологічних функцій (іноді підвищується виділення поту, червоніє обличчя), порушення координації рухів (змінюється почерк); • скарження на втомленість (у деяких дітей процес гальмування може привести до раптового засинання).

7. Специфіка психофізіологічногорозвитку учнів основної школи (5-9класи) • 5 класи – учні (10,11 років) знаходяться на межі дитячого та підліткового віку. завершується період дитинства і з’являються передвісники перехідного віку. • Провідною діяльністю п’ятикласників є навчання. • 7 класи – учні 13-14 років. Головна реальність для підлітка – його теперішній стан, у правоті якого він ні на хвилину не сумнівається. Підвищується стомлюваність. На зміну невпевненості з’являється підвищена самооцінка. Зростає працездатність (зростає фізична та розумова сила, концентрується увага). Перехід до підліткового віку визначається появою мотиваційної кризи щодо навчальної діяльності. • Провідною діяльністю є потреба в інтимно-особистісному спілкуванні з ровесниками . • 9 класи –учні 14-15 років. Протиріччя між свободою та відповідальністю. • Провідною діяльністю є потреба в інтимно-особистісному спілкуванні з ровесниками, значущими дорослими . • Педагогічне завдання – розвивати у підлітків вольову поведінку, використовуючи для цього емоційно привабливі цілі, підтримувати їх наміри й уявлення про можливість досягти власного рівня домагань.

8. Психологічні особливості підлітка: • Чутливість до думки навколишніх із приводу зовнішності, знань, здібностей. • Реакція емансипації-прагнення вивільнитися з-під контролю, опіки дорослих, зовнішнє бунтарство, демонстративність. • Потреба в довірчому спілкуванні. • Страх бути відкинутим. • Прагнення бути прийнятим у своїй соціальній ролі і статусі, потреба бути ідентифікованим з однолітками, що володіють значимими якостями. • Низька стійкість до стресів.

9. Головними потребами цього віку є: • потреба в позитивній оцінці з боку дорослих, які для нього значущі; • потреба в самоповазі; • потреба в спілкуванні з ровесниками.

10. Як це враховувати у навчально-виховній роботі: • Уникати оцінок, говорити більш про себе і свої почуття. Надавати можливість висловитися кожному, підтримувати ініціативу. • Використовувати демократичний стиль. Надавати можливість висловлювати свої думки, говорити про свої почуття. • Демократичний стиль спілкування, але без панібратства. Звертатися особисто до кожного. • Заохочувати, сприяти спілкуванню, підтримувати, підбадьорювати невпевнених у собі. • Розбивати “могутні купки” (наприклад, слідкувати при роботі в малих групах, щоб були присутні учасники з різних груп та різного статусу). Давати групові домашні завдання, постійно змінюючи учасників груп. Обговорювати проблеми в групі, класі при груповому спілкуванні. • Проводити просвітницьку роботу про способи реагування в стресових ситуаціях. Демонструвати упевнену, спокійну поведінку.

11. Специфіка психофізіологічногорозвитку учнів старшої школи (10-11 класи) • Рання юність, старший шкільний вік (від 15 до 18 років) – період розвитку людини, що відповідає переходу від підліткового віку до самостійного дорослого життя. В учнів розвивається самосвідомість, посилюється значущість власних цінностей. Старші школярі вже можуть мислити логічно, займатися теоретичними міркуваннями і самоаналізом, засвоювати наукові поняття, оволодівають елементами дослідницької діяльності. Провідною діяльністювважають навчально-професійну діяльність. Самовизначення у професійній сфері.

12. Поведінка юнаків не позбавлена суперечностей: • підвищені вимоги до дорослих та поблажливе ставлення до власного їх порушення; • у вчинках (як і в свідомості взагалі) співіснують принциповість у великому та безпринципність у великому (зберігаються іноді риси дитячої поведінки); • емоційне підвищене переживання власних невдач, неприємностей, які іноді гіпертрофуються в справжнє горе.

13. Динаміка працездатності дитини Тижнева: • Понеділок – призвичаювання; • Вівторок, середа – найвища і стала працездатність; • Четвер – початок спаду працездатності. Розумова працездатність зростає аж до середини тижня, залишаючись низькою на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця).

14. Відставання в навчанні обумовлено такими чинниками, як: • методика навчання; • особистість вчителя; • допомога дитині з боку батьків; • атмосфера в школі і класі; • місце дитини у взаємостосунках з дітьми і вчителями; • особистість самої дитини.

15. Особливості року Рік є особливим з точки зору роботи з певною категорією дітей, а саме : • Діти, які були поранені чи зазнали психічних травм під час збройного конфлікту на Сході України; • Діти, які втратили батьків під час сутичок на Майдані, у збройному конфлікті на Сході України; • Діти, які були вимушено переміщені з тимчасово окупованих територій та території зони АТО.

16. Пріоритетні напрями виховної роботи у 2014/2015 навчальному році • Соціально-пеадагогічна робота з дітьми у конфліктний та пост-конфліктний період; • Національно-патріотичне виховання; • Превентивне виховання; • Сімейне виховання та педагогізація батьківської громадськості.

17. Шліхи реалізації пріоритетних завдань виховної роботи 1. Формування просоціальної поведінки підлітків від простої люб'язності до серйозної благодійної допомоги іншим людям через діяльність шкільного самоврядування; 2. Посилення національно-патріотичного характеру виховання, демонстрація та обговорення прикладів вчинку юних нахімовцев та героїзму військових тощо; 3. Допомога дитині у визначенні чим саме її сім'я, школа, вулиця, місто нацкращі; 4. Військово-спортивне загартування через проведення дитячих та молодіжних ігор “Сокіл”, “Джура”, “Козацькийгарт”, історичних клубів тощо; 5. Розвиток критичного мислення та аргументованого висловлювання через “Шкільнідебати” тощо; 6.Впровадження системи профілактичних дій, спрямованих на запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки через впровадження факультативних курсів просвітницько-профілактичного характеру; 7.Педагогізація батьківської громадськості через реалізацію просвітницько-профілактичних програм.

18. На згадку вчителю…Як я можу собі допомогти: • Вірити в себе: “Я вірю в себе!”, “Мій досвід вагоміший!”, “Я маю певні знання…”, “Сьогодні не вдалося, завтра я спробую знов…”, “В мене все обов'язково вийде…” • Звертатися за порадами до досвідчених фахівців. • Доступ до літератури, інтернет-ресурсів, науково-практичних семінарів. • Звертатися по допомогу до практичного психолога.

19. Дякуємо за увагу!