E N D
ПоходженняназвиПочаївськогомонастиряМожливосамеКиєво-печерські монахи і дали назву новому місцю — в пам'ять про річкуПочайну, неподаліквідякої стояв колись їхмонастир.За легендою монастирутворився на горіПочаївськійсамепісля того, як на нійбулоявленняБожоїМатерііутворенняцілющогоджерелавідїї стопи. І після того почав народ говорити: «ПочаДіватворити чудеса». За думкою деякихдослідників, в живійрозмовніймові «Діва» втратилопочатковий звук «д» ікінечний «а», і так іздвохслів «ПочаДіва» утворилосяодне — Почаів.
Почаївська Лавра - ценайбільша православна святиняВолиній друга, післяКиєво-ПечерськоїЛаври, в Україні. За легендою, монастирзаснуваличенціКиєво-Печерськогомонастиря, які втекли від нападу татар в 1240 році. Впершезгадується в документах в 1527 році.
Вперше про неїзгадується в 1450 р. У 1597 р. шляхтянка А. ГойськаподаруваламонастиревічудотворнуіконуМатеріБожої, щоїїпривіз на Волинь у 1559 р. болгарський митрополит Неофіт.
У 1675 р. завдякиційіконі турки відступиливідмонастиря (ційподіїприсвячена дума "Ой, зійшла зоря вечоровая"). Йогорозквітпов'язанийздіяльністюігуменаЙоваЗаліза (1602-51 pp.). Почаївська Лавра - однезвеличних в Українімісцьпрощі на УспінняПресвятоїБогородиці (28 серпня) і преподобного Йова (10 вересня).
До їїсвятинь належать: слід стопи МатеріБожоїзджереломцілющої води, її чудотворна ікона, мощі преподобного Йова
"Почаївська лавра непідвладнаруйнівнійсилі часу, тому вона стоятиме до Страшного суду Другого пришестя Спасителя", - сказав чернецьІєронім. З сивоїдавниний по сьогодніПочаївськиймонастирєоднієюзнайшанованішихсвятинь, яку щорічновідвідуєбезлічпрочан .
Благословенна пішохідна мандрівка до Почаєва у наших прабабусь завжди вважалася найкращим виявом набожності православних, для яких регулярні відвідини Почаєва були внутрішньою запорукою спасіння.
За легендою, яка записана, щоправда, у середині XVII ст., свідкомпоявиБогородиці на Почаївськійгоріще у ХІІІ ст. став побожниймісцевиймешканець на ім’я Туркул
Пізніше до ньогоприєднавсячернець одного змонастирів Афону Мефодій. От вони, згіднозпереказом, ізаснуваличернечу обитель. А святинеюпісляз’явленняМатеріБожої став слідїї стопи у скелі, зякого потекла цілюща вода…
Перша письмовазгадка про Почаївналежить до 1450 р., а зафіксована у документах історіяПочаївськогомонастиряпочалася 14 листопада 1597 р.
Почаївськиймонастирбув невеликим, алевідвідатиікону, помолитисябілянеї приходили все більшепаломників
І от коли виприїдете у лавру тепер, то неодміннопочуєтетакуісторію: “ОнукзасновницімонастиряАндрійФірлей став протестантом івирішивпознущатися над іконою. У 1623 р. він наслав на монастирсвого слугу ГригоріяКозинськогоіз загоном, і вони викралиікону. Вдома дружина Фірлеяодягнулася у священицькіризиі вчинила наругу над реліквією. Та враз вона захворіла. Господар же, злякавшись, віддав усе пограбоване назад у монастир”
Почаївськиймонастирзаймавсяпросвітницькоюдіяльністю, щорозпочаласяще при князіКостянтиніОстрозькому, якийнадрукував у XVI столітті в монастирськійдрукарні «ОстрозькуБіблію».
Багатовидатних людей за різнихчасівпобувало в Почаєві. У XVIII століттійоговідвідалиГригорій Сковорода, Феофан Прокопович, Василь Григорович-Барський
Навесні 1846 року в Почаєвіпобував Тарас Шевченко - чотириакварелікраєвидівПочаєвавінзробивсаме тут, записавши, крім того, ще три пісні.
Почаївська лавра вражаєбагатством золота йблакиті, живопису, ліній, граней, ярусів, геометричних форм. А ще - аж дух захоплюєвід простору, щопомістивсяпідїїсклепіннями, масивнимий такими, щопідносять. Монастир пережив за сімстоліть десять великих імалихвійн, піднімавсявід абсолютного зубожіння до великих пожертвувань; відгоніньірепресій до вищоїдуховноїслави. Історіялаврипідтверджує, щоневидимий Покров ПресвятоїДівиМаріїохороняєїї…