Належна сільськогосподарська практика

1. Належна сільськогосподарська практика Юрій Бакун Андрій Галяс

2. Проблеми сільськогосподарського виробництва ПРИЧИНИ • Фінансова спроможність сільськогосподарських товаровиробників: • Об’єми застосування добрив та пестицидів • Зношеність техніки досягла критичної планки • Низька технологічна дисципліна

3. НАСЛІДКИ • за останні 10 років внесення мінеральних добрив скоротилося в 10 разів, а органічних – у 7 разів • фактично припиненено вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів (у 2003 році порівняно з 1990 роком площі хімічної меліорації зменшились у 60 разів • скорочення обсягів лісомеліоративних і протиерозійних робіт активізувалася деградація земель, зростає інтенсивність ерозійних процесів • Від’ємний баланс азоту, фосфору та калію становить 100-120 кг/га щорічно • Концентрація виробництва молока, м’яса та овочів в особистих селянських господарствах • Гноєсховища в більшості випадків розміщені без врахування екобезпеки – не витримуються нормативи їх просторового розміщення та облаштування.

4. ВПЛИВ ДОБРИВ НА СКЛАД РОСЛИН ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ • Надлишок нітратів у рослинах внаслідок внесення підвищених доз азотних добрив (120 кг і більше азоту на 1 га). Їхній вміст у сухій речовині може зростати від 23 до 601 мг/кг і більше. • Порушення рівноваги мінеральних елементів у рослині, наприклад, високий вміст калію за низького магнію і натрію — одна із причин пасовищної титанії. • Нестача в рослині будь-якого мінерального елемента, що може викликати тяжкі захворювання. Так, нестача фосфору призводить до стерильності тварин, а надлишок заліза — до зменшення його кількості. • Низький вміст у рослинах вітамінів. Тварини, яким згодовують бідну на вітаміни зелену масу, хворіють на гіповітаміноз та інші захворювання. • Специфічною властивістю біологічно цінної продукції є її захисний ефект. Добрива можуть змінювати рівень деяких речовин, які виконують захисну функцію в організмі людини від речовин, що спричинюють захворювання

5. ПЕСТИЦИДИ • Застосування пестицидів в Україні регламентовано законодавством. • В 2003 році до Переліку дозволених пестицидів було внесено 492 препарати, діючу речовину яких представляють 219 хімічних сполук. На даний час заборонено використовувати персистемні високотоксичні пестициди, особливо хлорорганічні. Проблеми • Кількість фальсифікованих препаратів промислової упаковки становить до 20%, а дрібної фасовки  до 50% пестицидів, які реалізуються в Україні. • - недотримання санітарних та екологічних вимог щодо зберігання, транспортування та використання пестицидів; • - відсутність необхідної документації, журналів реєстрації, отримання та використання засобів захисту рослин; •  - порушення технологічних регламентів застосування пестицидів.

6. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ • постанова Верховної Ради України 2002 року "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", яка на тривалу перспективу окреслила шляхи дій та розв'язання екологічних питань в країні. • Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" • (1991р.); • Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (1992 p.); • Земельний кодекс (1992р); • Закон України "Про тваринний світ" (1993р.) • Лісовий кодекс (1994р.); • Кодекс про надра (1994р.); • Водний кодекс (1995р.); • Закон України "Про екологічну експертизу " (1995р.); • Закон України "Про відходи" (1998р.); • Закон України "Про рослинний світ" (1999р.); • Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (2000р.); • Закон України "Про захист населення і територій під надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру" (2000р.); • Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (2000р.). • Закон України "Про пестициди і агрохімікати" (1995 р.)

7. МІЖНАРОДНІ УГОДИ РАТИФІКОВАНІ В УКРАЇНІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА • Об'єднана Конвенція, Відень, від 05.09.97, ратифікована ЗАКОНОМ N1688-III від 20.04.2000, "Про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами" • Конвенція, Оргус (Данія), від 25.06.98, ратифікована ЗАКОНОМ N 832-XIV від 06.07.99, "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" • Конвенція від 25.02.91, ратифікована ЗАКОНОМ N534-XIV від 19.03.99, "Про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті" • Базельська Конвенція вiд 22.03.89, про приєднання див. ЗАКОН N803-XIV від 01.07.99, "Про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням" • Кабінет Міністрів України, Постанова від 29 березня 2000 р. N 574 "Про призначення компетентного органу та виділеного центру для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням" • Конвенція від 29.12.72, ратифікована 15.12.75, "Про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів" • Конвенція від 13.11.92, ратифікована 04.02.94, "Про захист Чорного моря від забруднення" • Стокгольмська конвенція про стійкі органичні забруднювачі від 22.05.01 СТОСОВНО ДИРЕКТИВИ НІТРАТІВ ЄС • Україна до цього часу не ратифікувала Гьотеборгський протокол, а відповідно не є виконавцем рамочного кодексу ЕЄК ООН по веденню сільськогосподарської діяльності яка сприяє скороченню надходження нітратів.

8. НАЛЕЖНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПРАКТИКА Належна Сільськогосподарська Практика (BAP) розроблена Дунайським Регіональним Проектом UNDP/GEF «Зниження забруднення довкілля через зміни в сільськогосподарській політиці та демонстрації пілотних проектів» та описує заходи, щодо сільськогосподарської практики, яка може бути впроваджена в країнах басейну ріки Дунай та навколишніх територіях.

9. ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ (BAP): • створює позитивний ефект як на господарську діяльність так і на довкілля; • є реальною та результативною, враховуючи наявні грунтово-кліматичні умови, вид сільськогосподарської діяльності, а також є результативною в зміцненні економічної стабільності господарства; • є протилежною до недбалої сільськогосподарської практики, яка забруднює водне середовище, а також погіршує економічну ефективність виробництва; • призначається для розповсюдження господарствами на добровільних засадах в Басейні річки Дунай з метою отримання економічної та екологічної користі, та відповідає сільськогосподарській політиці та політиці захисту навколишнього середовища Європейського Союзу

10. Термін «Належна сільськогосподарська практика» відповідає політиці Європейського Союзу, що відображена в наступних законодавчих актах ЄС, які також визначають подібну до BAP термінологію: • Кодекс Доброї Сільськогосподарської Практики, який пов’язаний з Директивою ЄС (676/91/EEC), щодо ведення сільськогосподарської діяльності яка сприяє скороченню надходженню нітратів в довкілля; • Спільні стандарти Доброї фермерської практики - визначені Регулятивною Радою 1257/1999/EEC, які передбачають, що країни члени ЄС мають провадити «добру фермерську практику» згідно з стандартами Плану Сільського Розвитку на 2004-2006; • Добрі умови сільського господарства та навколишнього середовища – визначені Директивою ЄС 1782/2003/EEC і виступають як місцеві заходи, яких фермери повинні дотримуватись при управлінні земельними ресурсами; • Найкращі технічні засоби – визначені Директивою ЄС 61/96/EEC, щодо Єдиного запобігання забрудненню та контролю «під цим треба розуміти, найбільш ефективні методи ведення господарства для запобігання, а коли таке практично не можливе то до зменшення забруднення навколишнього середовища». В 1991 році Європейський Союз видав Директиву N91\676 ЄЄС, яку названо Азотною директивою. (2) • Головні завдання Азотної директиви : • протидія забрудненню поверхневих і глибинних вод сполуками азоту з сільськогосподарського середовища; • захист якості питної води; • захист від евторифікації поверхневих вод

12. ЗАХОДИ ЩОДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НАЛЕЖНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ • Економічні аспекти • В основу формування Належної cільськогосподарської практики покладено баланс поживних елементів та розробка правил, які спрямовані на запобігання забруднення довкілля засобами хімізації та складовими органічних добрив. • Азот (N), фосфор (P) та засоби захисту рослин крім того, що є потенційно небезпечними забруднювачами довкілля також мають високу вартість і значний відсоток у структурі змінних затрат виробництва, тому сільськогосподарські виробники мають суттєвий економічний стимул до використання цих ресурсів якнайбільш результативно. • Азот (добрива) коштує 0.5 Є за кг. • Фосфор (добрива) коштує 1.0 Є за кг. • Гербіциди коштують від 20 до 50 Є на гектар.

13. Баланс азоту на 2005 рік в 8 фермерських господарствах Коли за результатами дослідження спостерігається високий баланс, як на прикладі двох фермерських господарств, тоді потрібно провести аналіз можливих причин цього: • Зберігання гною: недосконалий гноєзбірник для гною, не збалансоване удобрення гноєм, дуже висока щільність ВРХ в господарстві, тощо. • Система провадження рослинництва: відсутність сівозміни, не впроваджений поділ земель за якісними характеристиками, не застосовується планування удобрення, погана технологія внесення гною, гній не просочується в землю швидко, тощо. • Система провадження тваринництва: незбалансований раціон годівлі тварин, погана якість кормів, харчування тварин не відповідає їхнім потребам, тощо.

23. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ