Гендерна оцінка соціально-демографічної політики в Україні

1. Гендерна оцінка соціально-демографічної політики в Україні Лібанова Елла Марленівна, д.е.н., проф., член-кор. Національної академії наук України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

2. Оцінити якість політики можна лише за отриманими результатами Відповідно критерієм гендерної оцінки є гендерні відмінності за основними складовими формування і реалізації людського потенціалу, зокрема: Освіченості Зайнятості Доходів Тривалості життя

3. Освіченість населення

4. Співвідношення жінок та чоловіків з вищою освітою, %

5. Частка осіб з вищою освітою, на 1000

6. Індекси гендерного паритету серед учнів та студентів навчальних закладів

7. Гендерні особливості зайнятості та доходів

8. Рівні зайнятості, за статтю і освітою, %

9. Частка жінок серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за категоріями посад станом на 31 грудня 2007 р., %

10. Зайнятість та заробітки жінок, 2007 рік

11. Пенсії за віком, на початок року, грн.

12. Доходи за статтю та освітою, грн., 2007 рік

13. Гендерний склад децильних груп населення, 2007 рік

14. Статус жінки та насильство над жінками МДОУ-2007 - УЦСР, Держкомстат, МООЗ, МОН та Macro Internetional

15. Участь жінок у прийнятті інших рішень Відсотковий розподіл наразі заміжніх жінок віком 15-49 років МДОУ-2007 - УЦСР, Держкомстат, МООЗ, МОН та Macro Internetional

16. Ставлення до побиття чоловіком дружини, % МДОУ-2007 - УЦСР, Держкомстат, МООЗ, МОН та Macro Internetional

17. Досвід подружнього насильства серед жінок МДОУ-2007 - УЦСР, Держкомстат, МООЗ, МОН та Macro Internetional

18. Гендерні особливості способу життя

19. Обізнаність щодо туберкульозу Тільки за останні 5 років в Україні було зареєстровано 191 тис. нових випадків активного туберкульозу (в 1995 році – 21,5 тис., а в 2007 – 37,1) • Населення України добре обізнане щодо проблеми – 98% • 95% жінок і 94% чоловіків правильно вказують шлях передачі захворювання • 77% жінок і 73% чоловіків знають про повну виліковність туберкульозу (70% жінок з низькою освітою і понад 80% - з вищою) МДОУ-2007 - УЦСР, Держкомстат, МООЗ, МОН та Macro Internetional

20. Паління • Паління обумовлює розвиток серцево-судинних захворювань, викликає рак легенів, ускладнює протікання пневмонії, хронічних бронхітів, емфіземи. • За даними ВООЗ, в Україні на початку 1990-х років понад 40% всіх смертей чоловіків віком 35-69 років були викликані палінням тютюну. • Оскільки паління – це набута звичка, яка розвивається у особи за її власним бажанням, показники захворюваності і смертності, що зумовлені палінням, можуть бути зменшені, а отже – в Україні є значний і до того ж такий, який відносно легко реалізувати, резерв зниження смертності, передовсім чоловіків.. • Паління традиційно більше поширене серед чоловіків – 52% (серед жінок – 15). • Найбільш схильними до паління є особи 20-24 років, при чому 89% чоловіків цього віку викурюють понад 10 цигарок на добу. • Що раніше починає людина палити, то більш тривалий період її організм потерпає від вдихання небезпечних продуктів нікотинового розпаду. Тому особливо непокоїть невпинне зниження віку початку паління. Зокрема, ніколи не палили 81% жінок 45-49 років (покоління 1958-1962 рр. народження) і 62% жінок 20-24 років (покоління 1983-1987 рр. народження). З покоління 1958-1962 рр. народження лише 10% почали палити до досягнення 18 років (до 20 років – 14%), а серед покоління 1983-1987 рр. народження – відповідно чверть і третина. Рівень паління серед молодик жінок зростає навіть швидше, ніж серед чоловіків. • Більшість курців не замислюється над шкодою пасивного куріння, хоча ті, хто не палять схильні до заборони паління на роботі та в громадських місцях. Тому видається вкрай необхідним запровадження більш жорстких заходів державної політики щодо паління. МДОУ-2007 - УЦСР, Держкомстат, МООЗ, МОН та Macro Internetional

21. Зловживання алкоголем • Зловживання алкоголем визнається третім за значенням ризиком передчасної смерті. • Потенційні наслідки: • підвищений ризик нещасних випадків та аварій; • цироз • підвищений кров’яний тиск • психологічні захворювання • уроджені вади розвитку • алкогольна залежність • сімейні проблеми • ускладнення на роботі • кримінальна поведінка • насильства, вбивства і самогубства • Збитки, спричинені зловживанням алкоголю, становлять у східноєвропейському регіоні – 1-3% ВВП • 38% жінок вживають алкоголь менше одного разу на місяць, 9% вживають алкоголь 1-2 рази на тиждень і лише менше 2% (переважно жінки 20-24 років – 12% – і мешканки східних областей – 14%) – кожний день або майже кожний день. • Серед 15-19-річних чоловіків алкоголь вживають 51%, серед 20-24-річних – 77%, а після 25 років – 82-84%. У східних областях п'ють 90% чоловіків • Половина жінок і дві третини чоловіків 1983-1987 рр. народження почали випивати до 18 років, і цей показник зростає від покоління до покоління. • Смертність від причин, пов’язаних із алкоголем: у 1990 р. – 12,6 випадки на 100 тис. осіб, в 1995 – 27,3, в 2000 – 25,8, а в 2006 – 61,6 випадки. • У 2006 році від причин, пов’язаних із алкоголем, померло 28716 осіб, тобто 3,8% загальної кількості летальних випадків. МДОУ-2007 - УЦСР, Держкомстат, МООЗ, МОН та Macro Internetional

22. Гендерні особливості режиму смертності

23. Середня очікувана тривалість життя чоловіків в Україні та країнах Західної Європи за окремі роки у період 1900–2006 рр.

24. Середня очікувана тривалість життя жінок в Україні та країнах Західної Європи за окремі роки у період 1900–2006 рр.

25. Імовірність прожити повністю весь період, жінки, ‰

26. Імовірність прожити повністю весь період, чоловіки, ‰

27. Втрати жінок упродовж визначених вікових інтервалів в Україні порівняно з іншими країнами, ‰

28. Середня очікувана тривалість життя при народженні, Україна, 1897-2005

29. Різниця у тривалості життя чоловіків і жінок, років

30. Різниця у тривалості життя чоловіків і жінок, років

31. Індекси надсмертності чоловіків в Україні, %

32. Тривалість життя при народженні, років

33. Гендерна нерівність за тривалістю життя • Україна має не лише одні з найнижчих у Європі показники тривалості життя, а й дуже високу – і до того ж зростаючу – гендерну різницю в тривалості життя: при народженні вона становить 12,4 років • Більшу різницю має лише Російська Федерація (13,1 років), хоча високі рівні надсмертності чоловіків характерні для всіх без винятку країн колишнього СРСР • У розвинутих країнах відмінність очікуваної тривалості життя при народженні жінок і чоловіків близька до біологічно зумовленої (5 років)

34. Висновки • Соціально-демографічна політика в Україні забезпечує гендерну рівність у формуванні людського потенціалу (здоров'я, освіта) • Соціально-демографічна політика в Україні не забезпечує гендерну рівність у реалізації людського потенціалу (зайнятість, доходи)