200 likes | 421 Views
Україна моя країна. Виконали учні 5-б Сахно Данило і Скибун Володимир. Географічне положення. води.
E N D
Україна моя країна Виконали учні 5-б Сахно Данило і Скибун Володимир
води • В Українінараховуєтьсямайже 4 тис. малихрічок (завдовжки до 100 км), 123 – середніх (100-500 км), 14 – великих (понад 500 км). Річки є найактивнішоюланкоюсеред вод суші. Вони повертають у море більшучастинуопадів, є основнимджерелом води для господарських та побутових потреб людини, а такожтранспортними шляхами та джереломенергії. На територіїкраїнирікирозподіляютьсянерівномірно. Цезумовлено характером рельєфу, кліматом, водопроникністюгірськихпорід, особливостямирослинногопокриву та іншимиприроднимичинниками. Для порівняннявикористовуютьщільністьрічковоїсітки, яка визначаєтьсявідношеннямзагальноїдовжинирічок до площітериторії. Найбільшаїїщільність у Карпатах (до 1,1 км/км2), а в степах міжрічкамиДніпро і Молочнацейпоказникнайменший – 0,25 км/км2. ПереважнабільшістьрічокУкраїниналежить до басейнівЧорного та Азовськогоморів і тільки 4 % – до басейнуБалтійського моря. ЦезумовленозагальнимнахиломповерхніУкраїни. На заходікраїни проходить ГоловнийЄвропейськийвододіл, щорозділяєбасейниукраїнськихрічокміжбасейнамизгаданихморів. Відрельєфузалежитьпадіння та середнійпохилрічок, швидкістьїхтечії, будоварічкових долин. Гірськірічки Карпат і Кримухарактеризуються не тількизначнимпохилом та швидкістю, але й глибокими (до 900 м) долинами зістрімкимисхилами, порогами і водоспадами. Утворюються порога і перекати й на деякихрівниннихрічках, щоперетинаютьПодільську і Придніпровськувисочини. Через малийпохилрічокПоліссяїхнітечіїдужесповільнюються, щозначнопосилюєзаболоченістьприлеглихтериторій.
Держави сусіди • Українамежуєіз 7-ма країнами, в т.ч . з двома на суші та по морю (Румунія, Росія): • Польща • Словаччина • Угорщина • Румунія • Молдова • Росія • Білорусь
столиця • За правліннявеликого князяВолодимира (980–1015) територіякиївськогоДитинцябуларозширена і укріплена. В історіографіїїїназивають«містомВолодимира»[2][5]. Дитинецьоточував вал ізтрьома воротами, парадними з якихбулиСофійські[5]. ПісляхрещенняРусі в 988роціКиїв став центром митрополіїКонстантинопольськогопатріархату. Головнимміським храмом булаДесятиннацерква, зведенанеподалік княжого палацу і ринку «Бабин торжок»[5]. СинВолодимира, Ярослав (1019–1054), щебільшерозширивДитинець, збудувавши так зване«місто Ярослава»[5]. Вінзвівновіфортечніукріплення, довжиноюпонад 3,5 км, якіоточувалиплощу 80 га[5]. Київбулоперетворено на найбільшемістоРусі[5]. Новою головною брамою стали Золоті ворота, а головним храмом — Софійський собор, кафедра київськихмитрополитів[5]. ЯрославовінащадкиІзяслав (1054–1068, 1069–1073) і Святополк (1093–1113) розбудували так зване«містоІзяслава-Святополка». Його центром став Києво-Михайлівський Золотоверхий собор, що дав назвуоднойменномумонастирю[5]. • Найбільшим районом КиєвабувпридніпровськийПоділ. У 12—13 століттяхвінзаймавплощублизько 200 га, щобула оточена оборонним валом[5]. У центрі Подолу розміщувавсяголовнийміськийринок — «Торговище», довколаякого стояли церкваПирогоща, Борисоглібська й Михайлівська церкви[5]. На західвідмістапролягавКопирівкінець, де за князюванняСвятослава Ярославича (1073–1076) булозакладеномонастир святого Симеона[5]. За містомрозташовувалисямонастирі — Кирилівський, Кловський, Печерський (з 1598 — Києво-Печерська лавра) та Видубицький Свято-Михайлівський[5]. Довколамістатягнулисяприміські села Предславине і Берестове, князівські й боярськідвори, урочища Дорогожичі та Угорське[5]. • На середину 12 століття в Києві проживало близько 50 тисячмешканців, діялоблизько 400 церков, 8 базарів. Площаміста становила до 400 га[5
Державні символи • Жовтий (золотий) ісинійкольоривикористовувалися на гербіРуськогокоролівства 14 століття. Вони такожвживалися на гербах руських земель, князів, шляхтиімістсередньовіччяіраннього нового часу. У 18 століттікозацькіпрапориВійськаЗапорозького часто вироблялисязсинього полотнища ізлицарем у золотихчичервленихшатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 року українціГаличинивикористовувалисиньо-жовтий стяг як національний прапор. В 1917–1921 роках, під час українськоїреволюції, цей стяг бувдержавним прапором УкраїнськоїНародноїРеспублікийУкраїнськоїДержави
З найдавнішихчасівтризубшанується як магічнийзнак, свого роду оберіг. Цезображення археологи зустрічали у багатьохпам'яткахкультури, датованих першими століттяминашоїери. Відомийсереднародів Сходу і Середземномор'я з найдавнішихчасів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорійпоходження і значеннятризуба (сокіл, якір, символ триєдинствасвітутощо). • За часівКиївськоїРусітризуббувродовим знаком Рюриковичів. Йогозображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настіннихрозписах.