Заказник загальнодержавного значення «ТАРАСІВ ОБРІЙ»

1. Заказник загальнодержавногозначення«ТАРАСІВ ОБРІЙ» Підготували: Щекань М.С. - вчитель біології Покуль Л.Д. -вчитель географії Тимошівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Кароля Шимановського

2. Тара́сів О́брій — ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований на території Канівського району Черкаської області. В основі заказника лежить озеро Криве.Створений 18.01. 1990 року на території Прохорівського лісництва. • Має площу 405 га. • Створений для збереження ландшафтних комплексів заплави середньої течії річки Дніпра. Розташований у межах лівобережної заплави, поблизу міста Канева, навпроти Чернечої гори та могили Т. Г. Шевченка.

3. Природні умови заказника • До заказника потрапилиземлі, що лежать у видноколіТарасової гори. ЦезаплаваДніпра та ліс. • У геоструктурному відношенні територія приурочена до Переяславсько-Черкаської западини Українського щита. • Характерними ознаками рельєфу території є рівнинні поверхні з незначними зниженнями. • Найпоширенішим варіантом ґрунтового покриву є дерново-лучні слабо-опідзолені ґрунти.

4. Флора заказника На території представлено близько 400 видів судинних рослин . Характерними на заплаві є водні, лучні, лісові, псамофільні та болотні рослини. З деревної рослинності переважають ліси з тополі білої та чорної, верби білої, ламкої та гостролистої.

5. Рідкісні види рослин Рідкісні- це види, яким в даний час ще не загрожує зникнення, але зустрічаються вони в такій невеликій кількості або на таких обмежених територіях, що можуть зникнути при несприятливій зміні середовища проживання під впливом природних або антропогенних факторів. жовтозілля татарське латаття біле незабудка українська

6. Види рослин, які занесені до Червоної книги Півники сибірські • Таксономічна належність: родина Півникові • Природоохоронний статус виду: вразливий. • Господарське та комерційне значення: декоративне. • Зозульки м'ясочервоні • Таксономічна належність: родина Зозулинцеві • Природоохоронний статус виду: вразливий. • Господарське та комерційне значення: лікарське, декоративне.

7. Плодоріжка болотна • Таксономічна належність: родина Зозулинцеві. • Природоохоронний статус виду: вразливий. • Господарське та комерційне значення: декоративне, лікарське. Сальвінія плаваюча • Таксономічна належність: родина Сальвінієві. • Природоохоронний статус виду: неоцінений. • Господарське та комерційне значення: декоративне, кормове, водоохоронне.

8. Фауна заказника На території заказника представлено 24 види ссавців, 6 видів земноводних, 5 видів плазунів. Орнітофауна, типова для заплав Черкаської області. Домінує -зяблик, численні -вільшанка, велика синиця, дрозди, кропив’янки, вівчарики та терновий сорокопуд.

9. Ссавці, занесені до Червоної книги Видра річкова • Таксономічна належність: клас Ссавці. • Природоохоронний статус виду: неоцінений. • Господарське та комерційне значення: мисливський вид. Норка європейська • Таксономічна належність: клас Ссавці. • Природоохоронний статус виду: зникаючий. • Господарське та комерційне значення: раніше мисливський вид.

10. Горностай • Таксономічна належність: клас Ссавці. • Природоохоронний статус виду: неоцінений. • Господарське та комерційне значення: був мисливським видом. Нічниця Наттерера • Таксономічна належність: клас Ссавці. • Природоохоронний статус виду: вразливий. • Господарське та комерційне значення: не має.

11. Птахи, занесені до Червоної книги Чорний лелека • Таксономічна належність: клас Птахи. • Природоохоронний статус виду: рідкісний. • Господарське та комерційне значення: відомостей немає. Орлан-білохвіст • Таксономічна належність: клас Птахи. • Природоохоронний статус виду: рідкісний. • Господарське та комерційне значення: через низьку чисельність не має.

12. Змієїд • Таксономічна належність: клас Птахи. • Природоохоронний статус виду: рідкісний. • Господарське та комерційне значення: відомостей немає. Кулик-сорока • Таксономічна належність: клас Птахи. • Природоохоронний статус виду: вразливий. • Господарське та комерційне значення: раніше був об'єктом спортивного полювання.

13. Загально-екологічна значимість заказника визначається: • забезпеченням охорони місцевих популяцій вищевказаних та зникаючих видів флори середньодніпровської заплави; • збереженням важливих для підтримання біогеоценотичного різноманіття регіону типів біотопів.

14. Список використаних джерел інформації • Гродзинський М.Д. Стаценко М.П. “Заповідна справа в Україні” Київ, географіка, 2003р. • Заповідні об’єкти Черкаської області. Реєстр. Черкаси-1976 • Смик Г.К., Капустян В.В. “Рослинний світ України” український фіто-соцілогічний центр, Київ, 1991р. • Чорний М.Г., Чорна Л.О., Грищенко В.М., Шевчик В.Л. “Заповідна Черкащина” Черкаси : Брама-Україна, 2012р. • http://redbook-ua.org/plants/region