Конкурс “МАН-Юніор Дослідник”

1. Конкурс “МАН-ЮніорДослідник” Напрям “Історик - Юніор” Проект на тему “Уроки історії: український Кос-Арал” Виконавець проекту: Дусик Анна Євгеніївна, учениця 5(9)-А класу комунального закладу “Луцький навчально-виховний комплекс “Гімназія №14” Керівник проекту: Коширець Тетяна Анатоліївна, вчитель історії комунального закладу “Луцький навчально-виховний комплекс “Гімназія №14” Луцьк - 2014

2. Актуальність проекту • Назву «Кос-Арал» знаєкоженукраїнець, якийнавчався в середнійшколі. Але далеко не кожензнає, щоцейострівзник, злившись із суходолом, уже півстоліття тому. • Сьогоднізникаєйсаме море, яке Шевченко назвав спересердя «нікчемним», алеякомузавдячував два найкращілітасвоєїпохмуроїдесятилітньоїсолдатчини. • Доля моря повинна бути для нас нагадуванням-пересторогою: що може статися з народом, коли його долю вирішують чужі, коли ми нехтуємо традиціями, забуваємо «чиї ми діти». • Нині, коли Україна втратила Крим, а на кордонах східний менший «старший брат» накопичує війська й далі попри всі міжнародні обмеження та застороги, як ніколи актуальними є поезії з циклу «В казематі».

3. Завдання проекту • Показати історичне підґрунтя творів Т. Г. Шевченка, написаних у період заслання; • довести їх актуальність через призму нинішньої ситуації, яка склалася у пост-майданівській Україні та щодо України у світі; • окреслити символізм географічних назв «Кос-Арал» та «Аральське море», що означають загрозу швидкого зникнення через бездумне використання чужинцями земель корінних народів (аж до зникнення самих народів).

4. Алгоритм реалізації проекту Ключові кроки: • ознайомлення із фактами біографії Великого Поета; • визначення причин заслання Тараса Шевченка; • вивчення особливостей роботи Аральської описової експедиції , організованої 1848– 1849 рр. Військовимміністерством для промірюванняАральського моря та оцінкийогоприроднихресурсіві умов майбутньогосудноплавства на чолізОлексіємБутаковим; • аналіз впливу умов заслання на творчі тенденції в поезіях Т.Г. Шевченка;

5. Алгоритм реалізації проекту Ключові кроки: • з’ясування сучасної ситуації, що склалася з Аральським морем, вивчення її причин; • встановлення паралелей між становищем на Кос-Аралі та в Криму; • визначення результатів дослідження, виходячи з обраного методу актуалізації; • оформлення проекту згідно з вимогами конкурсу.

6. Хід дослідження У середині XIX ст. постать Т. Шевченкавийшла на перший план як історичного та політичногодіяча. Про себе він сказав: «Історіямогожиттяєчастиноюісторіїмого народу». Вченітвердять, що на йогомісціможнабуло б сказати: «Історіямогожиттяєісторієювоскресіннямого народу». • 22 березня 1847 року київському генерал-губернатору надісланорозпорядження III відділу про арештШевченка, Костомарова, Марковича та іншихучасниківКирило-Мефодіївськоготовариства. …«Художника Шевченко, за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений, как одаренного крепким телосложением, определить рядовым в Оренбургский отдельный корпус, с правом выслуги, поручив начальству иметь строжайшее наблюдение, дабы от него, ни под каким видом, не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений».Біля абзацу про Шевченка Микола І додав: «Подстрожайшийнадзор и с запрещениемписать и рисовать» .

7. Хід дослідження • Цикл «В казематі», написаний навесні1847 в умовах ув'язнення і допитів у Петербурзі, відзначається глибоким ідейним змістом і високою художньою майстерністю. Він відкриває один із найважчих періодів у житті і творчості Шевченка— час арешту й заслання (1847-1857). Поет почав свою творчість на засланніпоезією «Думимої, думимої» (1847),щовідкриваєтьсятими самими словами, щойзаспів до «Кобзаря» (1840). Цим Шевченко підкресливнезмінністьсвоєїідейно-поетичноїпрограми та нерозривністьсвогозв'язкузріднимкраємі народом Мала книжка (фототипічневидання 1963 року): приклад сторінкизвиправленнями

8. Хід дослідження Аральська описова експедиція — експедиція, яку 1848–1849 організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів і умов майбутнього судноплавства. Очолював її Олексій Бутаков. Він порушив перед командиром Окремого Оренбурзького корпусу Володимиром Обручовим клопотання про введення до складу експедиції Тараса Шевченка як художника. Незважаючи на заборону Шевченкові малювати, Обручов задовольнив це клопотання. Шхунибіля форту Косарал. Робота Тараса Шевченка. Папір, акварель (20,6 × 30). Косарал]. 6.10 1848 — 6.05 1849. Корабель, залишенийбілямістаАральська. Сучасність. О. Бутаков

9. Хід дослідження Дружба з польськими засланцями навіяла поетові тему братання слов'янських народів. У вірші «Полякам» Шевченко вказує на той факт, що ворожнечу між двома братніми народами посіяли «неситі ксьондзи, магнати» з проголошенням Брестської унії. Розпалюючи ворожнечу між народами, католицизм прикривався Божим ім'ям. Поет закликає поляків брататися з українцями: Подай же руку козакові І серце чистеє подай! Орськафортеця. Малюнок 1736 року Поеті на засланнідалітаврував у своїхтворахсамодержавно-кріпосницький лад та поневоленняуярмлених Москвою народів. Свою політичнуактуальністьдонинізберігзакликШевченка у вірші «Полякам» («Ще як були ми козаками» 1847) до згодийбратерстваукраїнськогоіпольськогонародів як рівнийзрівним. У невеликійпоемі «У Бога за дверима лежала сокира» (1848) Шевченко використавказахську легенду про святе дерево, щобвідтворити в алегоричних образах тяжку долю поневоленогоказахського народу. Відгукомпоета на революційніподії в ЗахіднійЄвропібула сатира «Царі», одна знайзначнішихполітичнихпоезійШевченкачасівзаслання.Aвтор створив поему, яка містила в собізаклик до революційногоповаленняцарату: Бодай кати їхпостинали, Отихцарів, катівлюдських.

10. Хід дослідження За часівШевченка Арал був четвертою за розміромзамкненоюводоймоюпланети, містячиблизько 1000 кубокілометрів води. Завдякидвомпотужнимрічкам — Амудар'їйСирдар'ї, що впадали в Арал зпівдняйпівночі — ця вода буламайжепрісною, містячи на один літрутричіменшесолі, аніж у світовомуокеані. Тому в морійнавколоньогоствориласяунікальнаекосистема — безлічриби, численнептаство, гаїйфруктові садки в гирлах рік.

11. Хід дослідження Проте все почало мінятисяз початку 1960-х. Радянська держава потребувала «бавовняноїнезалежності». А бавовна, в свою чергу, потребувалавеличезноїкількості води. Тому з 62 кубокілометрів, якіщороку приносили колись у море річки (урівноважуючитимвтративід природного випаровування), дедалібільшачастина стала безповоротногубитися на бавовнянихплантаціях та рисових чеках. На початку 1980-х до моря доходило не більше 10 кубокілометрів. А сьогодні — не більше 2—3-х. І то — лишезСирдар'ї. Амудар'явже давно губиться в піскахісолонцевих болотах, не даючиАраловіжодноїкраплі. Як наслідок, море почало стрімковсихатийтікативід берега. Спантеличенірибалкиспершунамагалисяритиканали, щобдалівиводити на промиселсвоїбаркаси. Але швидкозрозумілимарністьцьогозаняття. До того ж, солоність води стала стрімкозростати — йпристосована до малоїсолоностіриба, якоюранішеславився Арал, не витрималанових умов ще на початку 1980-х. Загинулийфруктові садки. Колишні порти Аральські Муйнак перетворилися на напівживіпоселенняпосередпустелі.

12. Хід дослідження Моторошневраження справляло звуженняконтурів Аралу на географічніймапі (принагідновідзначу: навітьсучасніатласипоказуютьситуаціюсередини 1980-х, коли море буловжеменшим, алеще морем). Знімкиз космосу рельєфнопоказували, як рік за роком різкоскорочуваласяшагреневашкіраводноїповерхні. Десь вода відступилавідпервісного берега на кілометри, десь — на десятки йсотнікілометрів. ОстрівВідродження (відкритийекспедицієюБутаковайупершезамальованийШевченком як «острів Святого Миколи») спершустрімкозбільшився у розмірах, а згодомперетворився на півострів. На знімкахз космосу вінмаєбілийколір — і пил цієїсоляноїпустелівітеррозвіює на тисячікілометрів. На місці води, тепер, всипанавелетенськимикристаламисолі, пустеля, де немаєжиття... Джерелоілюстрації: http://www.static.panoramio.com Вітернесепісокісіль далеко за межі Аралкуму. Джерелоілюстрації: http://www.www.panoramio.com

13. Український Кос-Арал - Крим Офіційна статистика свідчить, що за час ІІ світовоївійнинаселення в Кримузменшилосявдвічіі до травня 1944 року становило 780 тисячосіб, а післядепортаціїкримських татар тут лишилосяблизько 500 тисяч. Перша хвиляпереселенців до Кримузглибинних областей Росії не принесла бажанихнаслідків. Люд ізлісистоїРосіїважкоприживався в степу і не мігадаптуватися до гірськоїмісцевості. Рішення про передачу КримськоїобластіУкраїні у вищогокерівництва СРСР визрілонаприкінці 1953 - на початку 1954 року. Впродовжцьогоперіодувелася напружена підготовча робота. Проводиласятакожінтенсивнаідеологічна робота зпідготовкикримчан до перемін. Сьогоднініхто не повірить у те, що в Кримущенаприкінці 1953 року булолише 3 хлібнихмагазини, 18 - м'ясопродуктів, 8 - молочних, 2 - тканин, 9 - взуття, 5 - будівельнихматеріалів та 28 - книжковихкрамниць. «Глибокоїосені 1952 року в колгоспім. КалінінаЗуйського району прибулипереселенці. Їхбуло 86 сімей, всізУкраїни, зЧернігівщини. Тривалий час у колгоспі не ладилосязтваринництвом. Для худоби не вистачалоприміщень, кормів, на фермідуженизькоюбулатрудовадисципліна. Потрібнобуловживатирішучихзаходів» ("Крымская правда" 12 січня 1954 року) Шлюз на Північно-кримськомуканалі (1960-ті). Гігантськаіригаційнаспоруда, побудована у 1961-1971 рр, постачаєдніпровську воду з "материку" у Крим - в степовірайони, вСімферополь, Феодосію, Керч, Судак...

14. Та не однаковомені, • Як Українузлії люде • Присплять, лукаві, і в огні • її, окраденую, збудять... • Ох, не однаковомені. • Т. Г. Шевченко

15. Список використаної літератури: • В. Анісов, Є. Середа. Літописжиттяітворчості Т. Г. Шевченка / Вид. 2-е, доповн. — К.: Дніпро, 1976. — С. 103-213 • Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імперативУкраїни. Історіо- йнаціософська парадигма. – К., 2004. • Брижицька С. Тарас Шевченко: “Все йде, всеминає, — і краю немає” // Українознавство—2001: Календар-щорічник. — К.: УкраїнськаВидавничаСпілка, 2000. — С.141-145. • Вольвач П. 60 років разом // Українська правда. – 2014. – 30 березня. • Грабович Г. Шевченко як міфотворець / Григорій Грабович. – К.: “Критика”, 1998. • Гунчак Т. Пророка не чують на своїй землі / Тарас Гунчак/ Україна Incognita / За заг. ред. Л. Івшиної. – К.: Факт, 2002. – 400 с. – С. 169-173. • Демчук Н.Р.Пейзаж як засібпсихологічногоаналізу образу у повістяхТ.Шевченка “Варнак” та “Наймичка” // Збірникматеріаліві тез міжнародноїнауковоїконференції “Тарас Шевченко ісучасність”. – Рівне, 21 травня 1996 . – С. 82 – 86. • Зарудний Є. Пророк і цар /ЄвгенЗарудний/ Дві Русі / За заг. ред. Л. Івшиної. – К.: Факт, 2003. – 496 с. – С. 173-176. • Стріха М. Шевченкове море, якого більше немає. http://www.umoloda.kiev.ua/number/186/204/6491/ • Сюндюков І. “Всевидящеєоко”, або Бог Шевченка /ІгорСюндюков/ Україна Incognita / За заг. ред. Л. Івшиної. – К.: Факт, 2002. – 400 с. – С. 173-177. • Сюндюков І. “Волясвятая”/ІгорСюндюков/ Дві Русі / За заг. ред. Л. Івшиної. – К.: Факт, 2003. – 496 с. – С. 177-181. • Т.Шевченко. Твори у п’яти томах. Т.2 – К.:Дніпро, 1970.– 416с.