Історія розвитку хірургії. Асептика та антисептика. ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ

1. Історія розвитку хірургії.Асептика та антисептика. ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ І.Р. Копитчак кафедра загальної хірургії

2. Визначення хірургії • ХІРУРГІЯ - з грецької рукоділля - галузь медицини, яка передбачає лікування хворих переважно оперативним методом.

3. Сучасне визначення хірургії Хірургія— один з основнихразділівклінічноїмедицини, щовивчаєхвороби і пошкодження при діагностиці і лікуванніякихзастосовуютьсяметоди, які в тійчиіншіймірісупроводжуютьсяпорушеннямцілостіпокривних тканин організму. Хірургія— терапія, доведена до відчаю.

4. Сьогодення і майбутнє хірургії - лікування травматичних пошкоджень органів та тканин; - хіругія невідкладних станів; - хірургія гострих захворювань органів черевної порожнини і інших систем; - відновна хірургія (імплантації); - трансплантаційна хірургія; - хірургія доброякісних і злоякісних пухлин; - хірургія ускладнень хронічних захворювань.

5. Місце і значення хірургії в медичній науці Хірургія – як наука, об’єднує в собі всі галузі і спеціальні науки: біології, генетики, фізики, математики, хімії і біохімії,терапевтичні дисципліни і багато інших Особливості професії хірурга • Хірург повинен завжди ходити в терапевтичних штанах; • Хірург повинен володіти зором сокола, руками дівчини, мудрістю змії та серцем лева; • Фізична кондиція; - Хірург повинен володітиздатністюрозпізнавати хворобу, створювати з окремихрізноманітнихознак та симптомівчітку картину, мистецтвоманалізувати та намічатилогічновірний шлях; вибирати з арсеналу численнихлікувальних методик одну, найоптимальнішу для даного хворого.

6. Історіярозвиткухірургії • НайстародавнішізгадкидатуютьсяXVIст.дон.е. • Найбільш визначними представниками римської медицини нашої ери були К.Цельс та К.Гален. Цельсзапропонував для лікування ран свинцеві дренажі, лігатури судин для зупинки кровотеч. Гален вважав, що нагноєння це обов`язковийетап в загоєнні ран, а не ускладнення цього процесу. • З розпадом Римської, а потім і Візантійської імперій розвиток медицини і хірургії, був зупинений. Майже 15 століть хірургією займались цирюльники, костоправи, банщики. Заборона розтинів трупів, затримала розвиток - анатомії, без чого вдосконалення хірургії неможливе. • Гідне положення хірургія зайняла лише в XVIIIст. • З 1745 року почався бурхливий розвиток хірургії. Але на її шляху стояли три перешкоди: біль, гнійна інфекція, крововтрата. • В ХІХ столітті післяопераційна летальність перевищувала 80% - причинами її переважно були гнійно-септичні ускладнення з боку ран, перитоніти, сепсис, газова анаеробна інфекція.

7. І тільки відкриття Л. Пастера, який довів, що гниття обумовлене мікроорганізмами, які попадають із оточуючого середовища,послужило потужною теоретичною базою революційним розробкам І.Земмельвейса, Д. Лістера, які згодом запропонували і обгрунтували метод антисептики. Угорський акушер ІгнацЗеммельвейс в 1846 р. будучи асистентом в акушерській клініці у Відні, відмітив те, що майже кожна п’ята породілля помирала на 2- 3 день після пологової гарячки. Тоді, як в іншому акушерському відділенні клініки летальність в породіль була в тричі нижчою. Виявилось, що в першому відділі пологи приймали лікарі та студенти, які часто відвідували прозекторську та анатомічні театри, в той час, як в другому проводили всю роботу акушерки, які не мали справи з трупним матеріалом.

8. Поряд з цим в хірургію почали проникати ідеї про те, що треба знезаражувати не тільки рану та оточуюче повітря, але й інструменти, перев’язочний матеріал, тобто все, що контактує з раною. Наукове обгрунтування цього методу репрезентував Е. Бергманв 1890 році. Він отримав назву асептики. • Отже в кінці ХІХ ст. були розроблені та впроваджені в практику антисептика та асептика.

11. АСЕПТИКА Асептика – сукупність методів, направлених на попередження попадання інфекції в рану, тканини, органи, порожнини тіла хворого при хірургічних операціях та діагностичних маніпуляціях. Принципи: Все, що контактує з раною має бути стерильним; Розділення потоків хворих на чистих та гнійних

12. Асептика базуєтьсяна двох китах: стерилізації та дезинфекції • Стерилізація (лат. sterilis - безплідний) - повне знешкодження речовин, або засобів медичного призначення від мікроорганізмів за допомогою фізичних або хімічних методів. • Дезінфекція - сукупність засобів, часткового або селективного знищення потенційно патогенних для людини мікроорганізмів на об’єктах зовнішнього середовища. Дезинфекціяв хірургічному відділенні проводиться з метою різкого зменшення числа популяцій всіх потенційно патогенних для людини мікробів на всіх об’єктах приміщення.

13. Шляхи попадання інфекції в рану 1. Ендогенний шлях (лімфогенно, гематогенно, контактно) - мікроорганізми шкіри хворого; - мікрофлора кишківника, дихальної системи, сечовивідних шляхів, біліарної системи; - вогнища інфекції (каріозні зуби, хронічний тонзіліт, аднексит, бронхіт, простатит і т.д.) 2. Екзогенний шлях (попадання інфекції в організм пацієнта зовні) - імплантаційний (шовний, пластичний матеріал, ендопротези і т.д); - контактна інфекція (білизна, інструменти, руки хірургічної бригади, шкіра пацієнта, перев’язувальний матеріал); - повітряно-крапельний шлях (повітря, пилюка, краплі рідин).

14. Попередження повітряно-крапельної інфекції - використання масок; - застосування бактерицидних ламп; - вентиляція приміщень; - особиста гігієна хворих та медичного персоналу; - палати з абактеріальним середовищем;

15. Профілактика контактної інфекції Стерилізація: Фізичні методи - обпалювання та кип’ятіння - автоклавування (стерилізація парою) - сухим жаром - іонізуючим промінням Хімічні методи - газами (пари формаліну) - розчинами антисептиків

16. Стерилізація хірургічного інструментарію 1. Передстерилізаційна підготовка; - знезаражування; - миття; - висушування; - контроль якості передстерилізаційної обробки;

17. Знезаражування • Всіінструментипісляїхвикористаннярозбирають і занурюють у 3 % розчинхлораміну, 0,2%р-н дезактинуабомінобаку на 30 хвилин. • Якщоінструментарійбувзабрудненийкров'ю, спочаткуйогозанурюють в 1 % розчиннатріюбензоату на 60 хвилин, або в 4 % розчин пероксиду водню на 90 хвилин.

18. миття • Післязакінченнядезінфекції, медичніінструментипромивають проточною водою до повноговидаленнядез. засобу. • Миючийрозчинскладається з 5 г синтетичного пральногозасобу («Біолог», «Лотос», «Аріель»), 170 мл З % розчину пероксиду водню на 825 мл дистильованої води. • Очищений і вимитийінструментополіскуютьспочаткупід проточною водою, а потім у дистильованійводі.

19. контроль якості передстерилізаційної обробки • Бензидинова проба (на залишкикрові) : на інструментнаносять 1-2 краплібензидину. Появафіолетово-синьогозабарвленнявказує на наявністьзалишківкрові. • Фенолфталеїнова проба (на залишкимиючогозасобу) : беруть 1 % розчинфенолфталеїну і наносять на вимитийінструмент 2-3 краплірозчину. При наявностізалишківмиючогозасобуз'являєтьсярожевезабарвлення. В цьомувипадкуінструменти повторно промивають проточною ідистильованою водою.

20. Стерилізація хірургічного інструментарію • 2. Власне стерилізація (ріжучого, неріжучого металічних інструментів, оптичних інструментів, синтетичних виробів)

21. Сухожарова шафа

22. Стерилізація білизни і перев’язувального матеріалу проводиться автоклавуванням Методи укладки бікса: - універсальної укладки (в біксвкладають все необхідне на один робочий день операційної); - цілеспрямованої укладки (в один біксукладають все, щопотрібне для операції); - видового укладання (в один біксвкладають один вид матеріалу).

23. 132°C — 20 хв при тиску 0,2 МПа; 120°C — 45 хв при тиску 0,11 МПа.

24. Обробка рук хірургічної бригади - механічна і хімічна обробка (миття); - обробка антисептичними середниками; методи обробки рук: - первомуром, - хлоргексидином, - дегміном (дегміцидом), - церигелем, - АХД, - євросептом

25. Хірургічна антисептика рук • Стандартна методика обробки кистей рук

27. Обробка шкіри пацієнта - гігієнічна ванна; - зміна натільної білизни. Принципи обробки операційного поля - обробка хімічними антисептиками - багаторазовість, - широке поле (площа), - від центру до периферії, - забруднені ділянки обробляються в останню чергу. застосування клеючихплівок

34. Прибиранняопераційної та перев’язочної проводиться вологим методом. • 1. поточне прибирання в процесі операції • 2. прибирання після кожної операції • 3. прибирання після закінчення робочого дня • 4. генеральне прибирання Кожен працівник, який поступає на роботу в відділах хірургічного профілю повинен пройти: • повний медичний огляд, бак обстеження зі слизової носоглотки; • весь колектив відділення підлягає диспансерному нагляду для виявлення бацилоносійства; • зав. відділом організує 1 раз в квартал обстеження персоналу на бацилоносійствоз наступною санацією при необхідності.

35. Профілактика імплантаційної інфекції - використання одноразових, серійно заготовлених матеріалів; - ретельний догляд за дренажами; - дотримання стерильності, правил заготовки і зберігання трансплантатів; - разове використання імплантаційних матеріалів.

36. Профілактика госпітальної інфекції - скорочення доопераційного ліжко-дня - рання виписка з стаціонару - раціональне призначення та використання антибіотиків - розмежування “чистих” та “гнійних” хворих - санітарний ремонт та “відпочинок” приміщення

37. Антисептика Це система заходів, направлених на знищення інфекції в рані, тканинах та в цілому організмі. Розрізняють такі види: - механічна - фізична - хімічна - біологічна.

38. Механічна антисептика - туалет рани, - первинная хірургічна обробка рани (ПХО), - вторинна хірургічна обробка (ВХО), - операції та маніпуляції (розкриття і дренування гнійників, тощо)

41. Фізична антисептика - Гігроскопічний перев’язувальний матеріал - гіпертонічні розчини - сорбенти - активне дренування ран - технічні засоби (ультразвук, лазер, рентген опромінювання, промивання під тиском, пульсуючий струмінь, висушування рани струменем повітря).

42. Дренаж Редона

43. Хімічна антисептика Досягається за рахунок застосування: - дезинфікуючих засобів, - антисептичних середників, - хіміотерапевтичних препаратів. Групи хімічних антисептиків: галоїди, солі важких металів,спирти, альдегіди, феноли, барвники, кислоти, луги, окисники, детергенти, препарати нітрофурану, хіноксаліну, нітроімідазолу, антисептики рослинного походження, сульфаніламіди, смоли, дьогті.

44. Біологічна антисептика Поділяється на два види: -прямої дії- досягається речовинами біологічного походження, що безпосередньо впливають на мікроорганізми (антибіотики, протеолітичні ферменти, засоби специфічної пасивної імунізації – сироватки, бактеріофаги, імунна плазма); -опосередкованої дії - препарати, що стимулюють організм до захисту від мікроорганізмів (УФО, кварцування, переливання препаратів крові, лазерне опромінення), стимулятори неспецифічного імунітету (вітаміни, лізоцим, інтерлейкіни), препарати для стимуляції специфічного імунітету (вакцини, анатоксини).

46. Загальнаіпитанняанестезіології Анестезіологія("an" - заперечення, "aesthesis" – відчуття, чутливість (у першу чергу болю), "logos" - наука) - наука, що вивчає методи усунення болю; В сучасному розумінні анестезіологія - це наука, що вивчає: - теорію і практику усунення болю; - методи підтримки і відновлення життєво важливих функцій організму, керування ними; - порушення гомеостазу, що виникли в результаті будь-якого патологічного процесу, або під впливом оперативного втручання.

47. Наркоз- це гальмування ЦНС, що виникає під впливом різних анестетиків, супроводжується втратою свідомості, чутливості, рухів, умовних і деяких безумовних рефлексів і яке зникає при припиненні введення анестетиків; Використаннятерміну "загальний наркоз" неприпустиме і свідчить про неграмотність медичногопрацівника, тимбільшелікаря, через те, що "місцевого наркозу" не існує!

48. Методи анестезії • Загальна анестезія - блокада сприйняття болю на рівні ЦНС: • Термінальна (місцева) анестезія – блокування больових імпульсів анестетиком, що безпосередньо впливає на чутливі нервові закінчення. • Регіонарна анестезія – блокування проведення больового імпульсу на відстані від зони операції, але не на рівні ЦНС: різновиди регіонарної анестезії: - провідникова (стовбурна); - анестезія нервових сплетень (паравертебральна, плексусна); - епідуральна; - спинномозкова або субарахноїдальна.

49. Наркоз поділяють на види: ♦ за кількістю анестетиків, що використовуються: - однокомпонентний; - багатокомпонентний; ♦ за способом введення анестетиків: - інгаляційний; - неінгаляційний: -внутрішньовенний; -внутрішньом'язовий; -пероральний; -прямокишковий; -внутрішньопорожнинний;

50. Термінальна (місцева) анестезія Показання до місцевої анестезії: -короткочасні невеликі оперативні втручання; -практично всі амбулаторні операції; -хворі, для яких є високий ризик інтубаційного наркозу з м'язовими релаксантами і ШВЛ; -хворі, що страждають на дихальну і серцево-судинну недостатність; -особи літнього і старечого віку; -ослаблені і виснажені хворі.