230 likes | 318 Views
Моніторингові дослідження щодо діяльності вчителя. м. Новомосковськ 2011 рік. План. Теоретичні засади педагогічного моніторингу та кваліметрична оцінка діяльності вчителя. Технології педагогічного моніторингу. Система діагностики професійної компетенції вчителя.
E N D
Моніторингові дослідження щодо діяльності вчителя м. Новомосковськ 2011 рік
План • Теоретичні засади педагогічного моніторингу та кваліметрична оцінка діяльності вчителя. • Технології педагогічного моніторингу. • Система діагностики професійної компетенції вчителя. • Проведення моніторингових процедур за допомогою квадрант-аналізу.
Якість освіти = якість знань • повнота • глибина • системність • оперативність • конкретність • узагвльненість
Компоненти • Якість викладання самого процесу • Якість науково-педагогічних кадрів • Якість освітніх програм • Якість матеріально-технічної бази • Якість тих,хто навчається • Якість управління • Якість дослідження
Складові вимірювання • Об`єкт • Засоби • Субєкти
Педагогічну діяльність можна вимірювати, оцінити через якість і кількість • Оцінюється ефективність освітнього процесу (результативність)
видиосвітнього моніторингу • за масштабами мети освіти ( оперативний, тактичний, стратегічний); • за етапами навчання ( вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий); • за часовою залежністю ( попереджувальний, поточний); • за частотою процедур ( разовий, періодичний, систематичний); • за охопленням об’єкта спостереження ( локальний, вибірковий, суцільний); • за організаційними формами ( індивідуальний, груповий, фронтальний); • за рівнями управління навчально-виховним процесом (керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський)
напрямки моніторингу якості освіти • Базовий (предметний) моніторинг, який полягає у відстеженні відповідності освітнього рівня учнів з базових дисциплін вимогам Державних стандартів. • Проблемний моніторинг, пов'язаний з окремими аспектами оновлення та модернізації освітньої системи в контексті комплексу регіональних програм, за напрямками: • підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі самоосвітньої діяльності; • розвиток творчих здібностей; • діагностика навчання учнів із низькою успішністю; • рівень професійної компетентності педагогічних кадрів.
моніторинг педагогічної майстерності вчителя • удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників; • повніше та ефективніше задоволення їхніх професійних запитів та потреб у системі методичної роботи; • визначення сильних сторін учителя; планування шляхів і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.
сприяє визначенню напрямів та перспектив професійного зростання, • зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивного само сприйняття й професійної комфортності педагога; • оптимальне вирішення проблеми атестації працівників, оскільки максимально усуває суб’єктивізм і упередженість оцінок адміністрації школи.
Напрямки моніторингу педагогічної діяльності • Результативність освітньої діяльності. • Розвиток реальних навчальних можливостей учнів. • Організація уроку. • Робота з обдарованими учнями. • Рівень педагогічної майстерності
Напрямки моніторингу педагогічної діяльності ( для гімназії) • Педагогічна діяльність вчителя • Інноваційна діяльність вчителя • Виховна робота педагога • Самоосвітня діяльність учителя • Науково-методична діяльність вчителя
форми моніторингу педагогічної діяльності • анкетування та самотести (виявлення суб’єктів орієнтування вчителя під час вирішення професійних питань); • карта відстеження ефективності уроку (окремо заповнюють учитель та учні, порівнюють їх); • відстеження уроку на діалогічній основі «вчитель-адміністратор»
Карта відстеження ефективності уроку • Дата_____________________ Урок______________ • Учитель__________________Клас______________ • Твоє ставлення до уроку ( підкреслити): • відмінний, цікавий, захоплюючий; • добрий, змістовний, спонукає до роботи; • нормальний, звичайний; • нудний, робота без зацікавлення; • марний, зовсім не цікавий. • Яка мета стояла перед тобою на уроці? • Рівень реалізації мети уроку.
Моніторинг професійного рівня вчителя здійснюється за такими критеріями • знання нормативних документів; • самоосвіта – творчий підхід до вибору способів, методів,, прийомів, засобів забезпечення особистісно орієнтованого навчання через зміст його предмета; • участь учителя у розробці методик і технологій розвитку навчально-виховного процесу; • вміння вчителя змоделювати активну діяльність учня до уроку та на уроці, позакласну роботу з предмета; • ведення шкільної документації ( поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та дотримання єдиного орфографічного режиму); • вміння вчителя підтримувати життєдіяльність школи; • виконавська дисципліна; • робота з батьками та виконання громадських доручень
функції моніторингу професійної педагогічної майстерності • відстеження результатів навчальної діяльності учнів; • експертиза рівня педагогічної та управлінської майстерності педагогічних кадрів; • прогнозування розвитку освітнього закладу на підставі отриманої інформації; • вирішення управлінських завдань на підставі контрольних і прогностичних висновків; • створення незалежної експертизи результатів експериментальної роботи кожного вчителя, творчих груп, кафедр; • оцінювання ефективності інноваційної діяльності
функцію внутрішкільного моніторингу здійснюють адміністрація освітнього закладу, голови методичних об`єднань, шкільний психолог, педпрацівники
Методологічною основою вираження якісних характеристик кількісною мірою є кваліметричний підхід, який передбачає кількісний опис якості процесу, надаючи кількісну оцінку якості.
І квадрант (+, +): • рівень навчальних досягнень учнів знаходиться у відповідності до рівня кваліфікації вчителів; • у порівнянні з іншими об’єктами моніторингу, системи підвищення кваліфікації вчителів за багатьма параметрами відповідають сучасним уявленням про організацію якісної совіти; • вивчення системи роботи ШМО над проблемою якості викладання предмету дає можливість отримати певний ефективний досвід, який можливо буде трансформований у роботу МО інших шкіл.
ІІІ квадрант ( -, -) • недостатня професійна компетентність вчителів, щодо організаційно-методичного забезпечення викладання, а також про деякі психологічні, комунікаційні та інші фактори чи перешкоди, які привели до зниження рівня навчальних досягнень учнів; • функціонуюча система підвищення кваліфікації вчителів не забезпечує необхідного рівня професіоналізму; ефективність роботи ШМО знаходиться на низькому рівні; • особиста дисциплінованість вчителів, їх працелюбність, здатність до самоконтролю не завжди відповідають сучасним вимогам
ІІ квадрант (-, +) • недостатній рівень контролю з боку адміністрації навчального закладу за виконанням вимог щодо якісної організації процесу атестації педагогів; • недостатнє знання і недотримання вчителями критеріальної бази щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти; • недооцінка адміністрацією навчального закладу результатів педагогічної діяльності педагогів; • у психологічному плані – можливо, занижена самооцінка вчителями власних професійних можливостей або відсутність у них зацікавленості в результатах власної праці
ІV квадрант ( +, -) • перерозподіл власних повноважень адміністрацією навчального закладу на основі формальної довіри не забезпечується дієвим контролем за виконанням вчителями нормативних вимог щодо організації навчального процесу; • вчителі формально дотримуються нормативних вимог критеріальної бази щодо оцінювання навчальних досягнень учнів; • у вчителів завищена самооцінка власних професійних можливостей; • основним є той факт, що при проведені атестації вчителів недостатньо уваги приділяється з боку ШМО вивченню і аналізу результативності педагогічної діяльності вчителів, спрямованої на підвищення рівня навчальних досягнень учнів; • робота ШМО має ознаки формалізму, що є основним фактором, який суттєво впливає на знецінювання рівня кваліфікаційних вимог у свідомості окремого вчителя; • результати моніторингу висувають перед адміністрацією ЗНЗ зміни вектору управлінської діяльності – перехід від формалізованих форм керівництва навчальним закладом до виконання функцій дієвого контролю, спрямованого на підвищення продуктивності навчально-виховного процесу, зростання рівня якості освіти в навчальному закладі.