Robert M. Hayes, Professor Emeritus University of California, Los Angeles

1. Robert M. Hayes, Professor Emeritus University of California, Los Angeles Роберт М. Хейс, почесний професор Каліфорнійського університету, Лос-Анджелес Library Functions in National Information Economies Функції бібліотек у національній іноформаційній економіці

2. A talk presented as part of the ХІІI International Scientific Conference Ukrainian Institute of Scientific, Technical, and Economic Information 7-9 October 2009 Lviv, Ukraine Доповідь, презентована на Міжнародній науковій конференції 7-9 жовтня 2009 Львів, Україна

3. This PowerPoint presentation together with other supporting materials is available at my web site: http://polaris.gseis.ucla.edu/rhayes/Courses/Courses.htm • Ця презентація у форматі PowerPoint,разом із рештою допоміжних джерел, доступна на моїй веб-сторінці

4. OverviewСтислий огляд The Theme and its Rationales A Staffing and Costing Model National Input-Output Matrix National Industry-Occupation Matrix Libraries in Information Economies Supporting Materials Тема та обґрунтування Модель кадрового та матеріального забезпечення Таблиця національних витрат/продукції Таблиця національної зайнятості у галузі Бібліотеки в інформаційній економіці Допоміжні матеріали

5. The ThemeТема • Libraries, librarians, and the functions they perform are crucial components of national information economies. • I am not alone in this perception. Dow-Jones company published a full-page ad in the Wall Street Journal of Monday, 15 June 2009, that celebrated the founding by John Cotton Dana of the Special Libraries Association 100 years ago • Бібліотеки, бібліотекарі та функції, що вони виконують, є значущими складовими національної інформаційної економіки. • Не один я поділяю таке переконання. Компанія Доу-Джонс присвятила цілу сторінку повідомленню в Уолл Стріт Джорнал від 15 червня 2009 р. про заснування Джоном Коттоном Дана Асоціації спеціальних (галузевих) бібліотек США 100 років тому.

8. For literally decades I have been curious about the role of libraries in national economies and, especially, in the information-related components of the economy. I have observed the extent to which libraries have quietly served as means for testing and validating new technologies. I think of the National Library of Medicine in setting the context for development of computer-based publishing in the early 1960s. I think of university libraries as the testing ground for the databases and database services that arose in the late 1960s. I think of OCLC, the Washington Library Network (WLN), and the Research Libraries Information Network (RLIN) as precursors during the 1970s of today’s networking. • In March 1984 I served as convener of a conference, held at Lake Arrowhead, California, sponsored by the California State Library and under the aegis of UCLA, on “Libraries and the Information Economy of California”. The proceedings of that conference were published by UCLA the following year.

9. Цілі десятиліття мене цікавила роль, яку відіграють бібліотеки в національних економіках та дотичних до інформації складових економіки. Я спостеріг як бібліотеки без зайвого галасу слугують засобами випробування і запровадження новітніх технологій. Згадую про Національну медичну бібліотеку в контексті розвитку електронного видання на початку 1960-х. Я думаю про університетські бібліотеки як випробувальні майданчики для створення баз даних та послуг на їх основі , що постали наприкінці 1960-х. • Я згадую Онлайновий комп`ютерний бібліотечний центр (OCLC), Вашингтонську бібліотечну мережу (WLN), та Інформаційну мережу наукових бібліотек (RLIN), створених у 1970-і, як попередників потужної мережевості сьогодення. • У березні 1984 р. я головував на конференції “Бібліотеки та інформаційна економіка Каліфорнії” у Лейк Ерроухед у Каліфорнії, організованій Бібліотекою штату Каліфорнія під егідою Університету Каліфорнії у Лос-Анжелесі. Звіт цієї конференції було опубліковано Університетом Каліфорнії наступного року.

10. The Rationales for the Theme • Employment Aspects • Employment opportunities for graduates of LIS programs • Entrepreneurial opportunities for graduates of LIS programs • Library Aspects • Opportunities for libraries to “fill the gap” for industries by providing direct services • The Economic Aspects • Effectiveness of information functions • Efficiencies of information workers • Investment in information for future development • Investment in information as a means for production • The Moral and Ethical Aspects • Librarians have the professional standards, experience, and commitment to balancing the imperatives of open access to and transparency of information with the equally important imperatives and privacy and protection of intellectual property rights.

11. Обґрунтування теми • Аспекти працевлаштування • Можливості працевлаштування для випускників програм бібліотечно-інформаційних наук (LIS) • Підприємницькі можливості для випускників цих програм • Бібліотечні аспекти • Нагоди бібліотекам “заповнити прогалини” в галузях, завдяки впровадженню прямих послуг • Економічні аспекти • Дієвість інформаційних функцій • Продуктивність інформаційних працівників • Внески в інформаційну галузь задля подальшого розвитку • Інвестиції в інформаційну галузь як засіб продукування • Моральні та етичні аспекти • Бібліотекарі володіють професійними стандартами, досвідом і схильністю урівноважувати важливість відкритого доступу та прозорості інформації із так само значущими вимогами приватності та захисту прав інтелектуальної власності.

12. The Three Models • For several years, I have been applying three models to the analysis of this theme in national economies: • A Staffing and Costing Model • Leontief National Input-Output Matrix • Industry-Occupation Matrix • I have applied them or hope to do so to various countries: • To the United States for the past 15 years • To Croatia with the support of the U.S. Department of State, in cooperation with colleagues from the Universities of Zagreb, Osijek, and Zadar, in 2006 • To Austria with the support of the Auwstrian National Bank, in cooperation with colleagues at the University of Graz • My purpose in this talk is briefly to describe these three models to you.

13. Три моделі • Протягом декількох років я застосовував до аналізу цієї теми в національній економіці три моделі: • Модель кадрового та фінансового забезпечення • Таблицю національних витрат/продукції Леонтьєва • Таблицю національних фахів • Я застосовував їх чи маю надію це зробити в безлічі країн: • У Сполучених Штатах протягом минулих 15 років • У Хорватії, за підтримки Державного департаменту США, у співпраці з колегами з університетів Загреба, Осієка та Задара в 2006 р. • В Австрії за допомогою Національного банку Австрії, співпрацюючи з колегами з Грацького університету • Цією доповіддю я маю на меті стисло презентувати Вам ці три моделі

14. The Three Models • I have applied them to various countries and hope to do so to others: • To the United States, by myself, for the past 15 years • To Australia as a Visiting Professor in cooperation with colleagues at the University of New South Wales, in 2002, 2003 • To Croatia with the support of the U.S. Department of State in cooperation with colleagues from the Universities of Zagreb, Osijek, and Zadar, in 2006 • To Austria with the support of the Austrian National Bank in cooperation with colleagues at the University of Graz, since 2007, to be completed in 2010 • To Italy in cooperation with colleagues from the Universities of Parma and Bologna, formally agreed to but still to be proposed • To Ukraine, I hope in cooperation with colleagues from the National University of the Kiev Mohyla Academy

15. Три моделі • Я застосовував їх у різноманітних країнах і маю сподівання випробувати в інших: • У Сполучених Штатах, самостійно, продовж минулих 15 років • В Австралії як Запрошений професор у співпраці з колегами в Університеті Нью Саут Вейлс у 2002 та 2003 рр. • У Хорватії, за підтримки Державного департаменту США, у співпраці з колегами з універститетів Загреба, Осієка та Задара в 2006 р. • В Австрії, за підтримки Національного банку Австрії, співпрацюючи з колегами з Грацького університету з 2007, робота має завершитись 2010 р. • В Італії формальну згоду на співпрацю з колегами з університетів Парми та Болонії дано, проте попереду внесення грантової пропозиції • В Україні я сподіваюся на співпрацю із колегами з Національного університету “Києво-Могилянська академія”

16. A Staffing and Costing Model • The Staffing and Costing Model is my own. It has been developed over the past 50 years as a tool to help in my own consulting with libraries and countries. The following slides will present: • The Menu Structure • A Typical Matrix • The Array of Matrices • Workloads • Workload Distributions • Workload Factors • Results • The Help Screens

17. Модель кадрового та матеріального забезпечення • Модель кадрового та матеріального забезпечення створено мною. Вона розвивалась протягом останніх 50 років як інструмент, покликаний допомогти моєму консультуванню бібліотек та країн. Наступні слайди презентують: • Структуру меню • Типову таблицю • Список таблиць: • Обсяг роботи, що необхідно виконати • Розподіл цього обсягу • Чинники • Наслідки • Допоміжні екрани

24. National Input/Output Matrix A national input-output matrix (called a Leontief matrix, after Wasily Leontief) shows the purchases by each industry from every other industry. It also shows the distribution of the remaining output from each industry to other destinations (export, government, and final consumption or use). And, finally, it shows the costs of labor, capital, and taxes as shown by the value added for each industry.  Thus, if there are 70 national accounts at the four digit level of detail (as is the case with the data for the United States that is used in this presentation), the matrix will consist of 70 rows (one for each selling industry) and 70 columns (one for each purchasing industry) to which are added columns for the other destinations and rows for the other sources of costs. 

25. Таблиця національних витрат/продукції • Таблиця національних витрат/продукції (звана таблицею Леонтьєва, на честь Васілія Леонтьєва) показує придбання кожної галузі економіки у решти галузей. Вона також висвітлює розподіл залишкових внесків із кожної галузі на інші спрямування (експорт, уряд і кінцеве споживання чи використання). І, нарешті, вона демонструє вартість праці, капіталу та податків, як показано на прикладі доданої вартості для кожної країни. • Отже, якщо існує 70 національних рахунків на чотирьох цифрових рівнях (у цьому випадку, в презентації використано дані Сполучених Штатів), таблицю складають 70 рядів (один на кожну країну-продавця) та 70 колонок (по одній на кожну країну-покупця), до яких долучено колонки для решти спрямувань та ряди для решти джерел витрат.

26. National Information Economies For purposes of analysis, national economies are usually divided into “sectors”, which historically included (1) agriculture sector, (2) manufacturing industries sector, (3) services sector. Within the past thirty years, though, to those has been added (4) information sector. In this presentation, “National Information Economies” is used to refer to three segments of the “Information Sector” of the economy: (1) Information Technology Industries segment, (2) Information Transaction Industries segment, (3) Knowledge Industries segment

27. Національна інформаційна економіка • Для аналізу, національні економіки зазвичай поділяють на “сектори”, що історично містять: • Агрикультурний сектор • Сектор промислових галузей • Сектор послуг • Втім, у межах останніх 30 років додають іще: (4) Інформаційний сектор • У цій презентації термін “Національні інформаційні економіки” використано, щоб розглянути три сегменти “інформаційного сектору” економіки: • Сегменту індустрії інформаційних технологій • Сегменту індустрії передачі інформації • Сегменту індустрії знання

28. Services Manufacturing Agriculture Information Services Manufacturing Agriculture

29. It should be noted that the Information Sector, in the InformationTechnology segment, draws its component industries from the traditional manufacturing industries sector, so those industries are therefore removed from the manufacturing industries sector. In the same vein, the Information Sector, in the Transaction and Knowledge segments draws industries from the traditional services sector, so those are therefore removed from the services sector. The latter point is especially important because there is still a tendency in discussions of national economies to treat the services sector as encompassing industries that in this project are assigned to the Information Sector.

30. Необхідно зазначити, що Інформаційний сектор, у сегменті Інформаційних технологій, черпає галузі-компоненти з сектору традиційних виробничих галузей, отже ці галузі викреслено з сектору виробничих. • За тим само принципом, Інформаційний сектор, у сегментах Операцій і Знання бере галузі з традиційного сектору послуг, тож їх викреслено з сектору послуг. • Останній пункт особливо важливий, адже досі в дискусії національної економіки існує тенденція розглядати сектор послуг як складову кожнї з галузей, і в цьому проекті його віднесено до Інформаційного сектору.

31. Information Technology Industries This segment includes industries that produce hardware and software for telecommunications, computers, and a variety of other technologies that acquire, communicate, and process data (such as medical and scientific instrumentation). It is important to emphasize that this segment includes both hardware and software, the latter being the means by which the general purpose hardware (usually a computer in one form or another) is specialized to specific tasks. It is also relevant to note that the division between hardware and software is by no means absolute. There are many cases in which the software becomes embedded in the hardware

32. Індустрія інформаційних технологій • Цей сегмент містить виробництва, що продукують обладнання та програмне забезпечення для телекомунікацій, комп`ютерів та інших технологій, які отримують, передають та обробляють інформацію (на зразок медичного та наукового обладнання). • Важливо підкреслити, що цей сегмент містить як апаратуру, так і програмне забезпечення, причому останнє є засобом, за допомогою якого апаратура загального вжитку (зазвичай комп`ютер у тій чи іншій формі) застосовують для виконання спеціалізованих завдань.Доречно також зауважити, що розмежування між апаратурою та програмним забезпеченням не є абсолютним. У багатьох випадках програмне забезпечення вмонтовано в апаратуру і складає невід’ємну її частину.

33. Information Transaction Industries This segment includes those industries in which the primary emphasis is on the processing of transactions which represent actions taken but have substantive value only in that processing. This includes telecommunications services, banking and related financial activities, retail and wholesale transactions, reservation services (such as for hotels, air travel, autos, tourism), and a wide variety of similar transaction processing contexts.

34. Індустрія передачі інформації (даних) • Цей сегмент охоплює виробництва, які спеціалізуються на обробці операцій, що репрезентують запроваджені дії, які мають самостійну вагу лише в цій обробці. • До цього сегменту відносятся телекомунікаційні послуги, банківська справа та споріднені фінансові дії, операції роздрібного та гуртового продажу, послуги бронювання (як для готелів, повітряних перевезень, автомобілів, туризму), та велике розмаїття подібних контекстів обробки інформації.

35. Knowledge Industries This segment includes those industries in which the substantive content of the information is significant. It includes education, research and development, the professions (law, medicine, engineering, architecture, etc.), and what traditionally are called “Miscellaneous Business Services” (e.g., consulting, related services). Most specific to the interests of this lecture, though, it includes the entire range of industries involved in publication and distribution of knowledge, including publishing, radio, TV, movies, the arts, the Internet. And, of course, it explicitly includes traditional libraries and library-like institutions, such as archives and museums. In that same vein, it includes information management industries.

36. Індустрія знань • Цей сегмент охоплює ті виробництва, де важить самий зміст інформації. Мається на увазі освіта, дослідження і розвиток, професії (правознавство, медицина, інженерія, архітектура тощо), й те, що традиційно називають “Змішаними бізнесовими послугами” (приміром, консультування, споріднені послуги). • Найбільш дотичний до інтересів цієї лекції, цей сегмент містить усю низку індустрій, задіяних у публікуванні та поширенні знання, разом із видавничою справою, радіо, телебаченням, кіно, мистецтвом, Інтернетом. Він, очевидна річ, охоплює традиційні бібліотеки та подібні інституції, як архіви та музеї. Так само й галузі управління інформації.

37. Input-Output Matrices • The Structure • The Make Matrix and the Use Matrix • Producing Industries (Rows), Purchasing Industries (Columns) • Value Added and other Purchases • Final Consumers (General Public, Gvbernment, Exporta) • The Categories of Industry • Renewable Resources Industries • Manufacturing Industries • Services Industries • Information Technology Industries • Information Transaction Industries • Knowledge Industries • The Results

38. Таблиці витрат/продукції • Структура • Таблиця виготовлення і Таблиця використання • Індустрії-виробники (ряди), Індустрії-покупці (колонки) • Додана вартість та інші придбання • Кінцеві споживачі (громадськість, уряд, експорт) • Категорії виробництва • Виробництва, що залучають відновлювальні джерела • Виробничі індустрії • Індустрії послуг • Індустрії інформаційних технологій • Індустрії передачі інформації • Індустрії знання • Наслідки

39. This matrix illustrates the structure of an Input/Output matrix: Note the flow from each Providing Industry to Final Usage, the flow from Value Added (i.e., Cost of Capital and Labor etc.) into each Using Industry, and the flow from each Providing Industry to each Using Industry. The Providing Industries plus Capital & Labor are the sources of input to the economy. The Using Industries and Final Usage are the outputs from the economy. Purchases are made by the Using Industries from the Providing Industries and, in effect, from the Value Added. Purchases are made by Final Usage from the Providing Industries.

40. Ця таблиця унаочнює структуру Витрат/Продукції: Зверніть увагу на те, як кожна Індустрія-постачальник стікає до Кінцевого використання, також на потічок з Доданої вартості (тобто Вартості капіталу та праці тощо) до кожної індустрії-користувача, та з кожної Індустрії-постачальника до Індустрій-користувачів. Індустрії-постачальники разом із Капіталом і працею становлять джерела внесків в економіку. Індустрії-користувачі та Кінцеве використання є продукцією економіки. Індустрії-користувачі купують в Індустрій-постачальників і, загалом, у Доданої вартості. Також, купівля здійснюється Кінцевим використанням у Індустрій-постачальників.

42. The cells in this matrix can be either absolute monetary values (dollars, for example) or percentages. The values in the cells show the absolute amount or percentages for each flow. In either event, for the economy to be in equilibrium the row totals must be equal to the column totals. If they are not, there is disequilibrium. Клітки цієї таблиці можуть бути як абсолютною грошовою вартістю (доларами, наприклад), так і відсотками. Вартість, вказана в клітках, показує абсолютну кількість чи відсотки для кожного потоку. У будь-якому випадку, щоб економіка зберігала рівновагу, підсумки рядів мають дорівнювати підсумкам у колонках. Якщо ні, виникає незбалансованість.

47. Industry-Occupation Matrix I turn now to a second matrix involved in representing national information economies: the Industry-Occupation Matrix. The columns of this matrix are, in principle, the same industries represented in the Input-Output Matrix. I say “in principle” because the facts of life are that, while the same sets of industries indeed are involved, the actual two matrices obtained from their sources are likely to show different sets of industries, combining the fundamental industries in different accumulations. The rows of this matrix are the occupations, and the cells will then show the employment by each industry from each occupation.

48. Таблиця зайнятості галузі • Я тепер звертаюсь до другої таблиці, що також репрезентує національні інформаційні економіки: Таблиці зайнятості галузі. • Колонки цієї таблиці є, в принципі, тими само індустріями, показаними в Таблиці витрат/продукції. Я кажу “в принципі”, бо в реальності, попри те, що залучаються ті самі низки індустрій, справжні дві таблиці, складені на їх основі, скоріше показують різні низки галузей, по-різному комбінуючи фундаментальні індустрії. • Ряди таблиці – це фахи, а клітинки тоді показують їх зайнятість у кожній з індустрій.

49. Industry-Occupation Matrix • The Structure • The Occupations (Rows) and the Industries (Columns) • The Categories of Industry (same as for I/O Matrix) • The Categories of Occupations • Physical Occupations • Information Management Occupations • Information Technology Occupations • Supervisory and Management Occupation • Knowledge Occupations • The Results

50. Таблиця зайнятості галузі • Структура • Фахи (ряди) та індустрії (колонки) • Категорії виробництва (ті самі, що й для таблиці витрат/продукції • Категорії фахів • Фізичні фахи • Фахи інформаційного менеджменту • Фахи інформаційних технологій • Фахи спостереження і керівництва • Фахи знання • Наслідки