300 likes | 489 Views
Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри – доктор мед. наук Н.І.Ярема Науковий керівник – доктор мед. наук ,проф. В.М. Василюк ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЛАНСОПРАЗОЛУ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ
E N D
Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри – доктор мед. наук Н.І.Ярема Науковий керівник – доктор мед. наук ,проф. В.М. Василюк ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЛАНСОПРАЗОЛУ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ Ярославіцька Світлана Василівна
Актуальність проблеми • Початок третього тисячоліття характеризується бурхливим зростанням ГЕРХ у розвинених країнах світу ( у 4-5 разів), що дозволяє розглядати її як “проблему третього тисячоліття”.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – одне з найбільш поширених хронічних кислото залежних захворювань травного тракту, яке виникає внаслідок недостатності нижнього стравохідного сфінктера і в 25-50% випадків вимагає застосування кислотознижувальних препаратів протягом усього життя.
Вважається, що в розвинутих країнах світу поширеність ГЕРХ може сягати 40-50% всього дорослого населення.
За даними світової літератури печію щоденно відчувають 7-11 % дорослого населення: • декілька разів в тиждень – до 15 %; • декілька разів в місяць – до 50 % дорослого населення.
Завдання наукової роботи: Визначити ефективність використання лансопразолу і домперидону у хворих на ГЕРХ.
Матеріали і методи: Дослідження проведені в Тернопільській університетській лікарні в гастроентерологічному відділі. Обстежено 35 пацієнтів із діагностованою ГЕРХ , серед яких: 26 жінок і 9 чоловіків у віці 19 -64 роки ( середній вік 41,5 ± 2,5 ). Контрольна група налічувала 10 студентів –добровольців у віці 21 рік.
Обговорення результатів дослідження: Серед клінічних симптомів у обстежуваних переважали • печія 75 % • відрижка 53% • дисфагія 10%
Обстежуваним проведений комплекс обов’язкових клінічних досліджень, в тому числі: • ЕГДС • Інтрагастральна рН-метрія • Рентгенологічне дослідження стравоходу та шлунка
ЕГДС • ГЕРХ виявлено у 2 варіантах: 1. ендоскопічно-негативна 51% 2. ендоскопічно–позитивна49%
Як показали наші дослідження: • При ендоскопічно-негативному варіанті ГЕРХ, зміни слизової оболонки стравоходу не візуалізуються або мають ознаки катарального рефлюкс езофагіту. Проте за даними світової літератури були встановлені запальні зміни на мікроскопічному рівні. • Морфологічним субстратом ендоскопічно-позитивного варіанту ГЕРХ є ерозивний рефлюкс-езофагіт.
Катаральний (еритематозний) езофагіт, виявлений у 51% хворих
Ерозивний езофагіт, виявлений у 49 % хворих
Згідно Лос-Анджелівської класифікації рефлюкс-езофагіт в обстежуваних хворих переважав по ступеню В : • ступінь А: одне ураження слизової оболонки стравоходу ,обмежене складками слизової оболонки, розміром не більше 5 мм; (30%) • ступінь В: декілька уражень слизової оболонки стравоходу розміром більше 5 мм, що не зливаються між собою і обмежені складками слизової оболонки;(40%) • ступінь С: декілька уражень слизової оболонки стравоходу, що розташовані на складках і між ними та займають менше 75 % слизової; (20%) • ступінь D: дефекти слизової оболонки, що займають 75 % і більше слизової оболонки стравоходу. (10%)
На представленому слайді рефлюкс-езофагіт, ступінь А ( 30% обстежуваних)
На представленому слайді рефлюкс-езофагіт, ступінь В ( 40% обстежуваних )
Рефлюкс-езофагіт, ступінь С, ( 20% обстежуваних)
Рефлюкс-езофагіт, ступінь D, (10 % обстежуваних)
Методом рентгенологічного дослідження стравоходу та шлунка виявлено пептичну стриктуру нижньої третини стравоходу виявлену у 2 (6 %) хворих:
Інтрагастральна рН-метрія констатувала що:
ГЕРХ Як показали наші клінічні дослідження НЕЕРОЗИВНА 18 ( 51% ) ЕРОЗИВНА 17осіб ( 49% ) УСКЛАДНЕННЯ 2 ( 6% ) наявні симптоми ГЕРХ, однак відсутні ерозивні зміни слизової оболонки стравоходу; виявлено у 18 осіб наявні ерозивні зміни стравохідного епітелію різного ступеня ; виявлено у 17 осіб Виявлено 2 хворих із стриктурою стравоходу
Згідно класифікації проявів ГЕРХ (Монреаль 2005) у обстежених хворих переважали стравохідні симптоми: Позастравохідні симптоми Стравохідні симптоми Встановлений зв’язок Припустимий зв’язок Синдроми з Ушкодженням стравоходу Симптоматичні синдроми 1. Рефлюкс-езофагіт (17 осіб – 49%) 2. Рефлюкс-стриктура ( 2 хворих – 6%) • Кашель • Рефлюкс –ларингіт • Астма • Ушкодження зубної емалі • Типовий • рефлюксний синдром • (печія і відрижка • кислим) – (26 осіб -75%) • 2. Синдром • рефлюксного • загрудинного болю • ( 4 особи – 11%) • Кашель • ( 5 осіб – 14 % )
Лікування: Для зниження кислотності був використаний ІПП: • лансопразол в дозі 30 мг 2 рази на добу, протягом 14 днів.
Для нормалізації моторики верхніх відділів травного каналу використовували прокінетик: • домперидон - 10 мг 3 рази на добу впродовж 14 днів.
Аналіз результатів лікування показав :
Інртагастральна рН метрія констатувала, що після проведеного лікування кислотність зменшилась
Висновок: Застосування ІПП (лансопразол) та прокінетика ( домперидон) у хворих із ГЕРХ забезпечує не тільки високий лікувальний ефект, але й значно покращує їх самопочуття .