Електронний Парламент України: с тан і перспективи

1. Електронний Парламент України: стан і перспективи Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України Київ 2009

3. Світовий е-парламентЗвіт 2008 • У сучасному комп’ютеризованому світі парламенти змушені використовувати ІКТ для забезпечення більшої презентабельності, прозорості, доступності, звітності та ефективності своїх функцій. Застосовуючи нові технології парламенти мають звертати увагу на проблеми, котрі виникають при глобальних спробах створити рівноправне, демократично спрямоване цілісне інформаційне суспільство. Способи, до яких вдасться парламент для втілення ІКТ у своєму середовищі, вплинуть на характер інформаційного суспільства у відповідній країні, а також на їхній внесок у створенні такого суспільства. • Готуючи Звіт про світові електронні парламенти за 2008 рік, ООН та Міжпарламентський союз співпрацювали із Глобальним центром парламентських інформаційно-комунікаційних технологій, досліджуючи деякі проблеми. • Звіт про світові електронні парламенти за 2008 рік є першим звітом такого типу і він містить інформацію, яку надали понад сто асамблей з усього світу. Мета звіту полягає не у класифікації законодавчих органів за рівнем розвитку їх електронних парламентів, а у стимулюванні міжнародної дискусії на цю тему, тоді, як зростає міжпарламентська співпраця. З уваги на це, у звіті подано загальний огляд проблем для широкого кола зацікавлених читачів. • У Звіті подано основну авторитетну інформацію, щоб парламенти змогли провести своє власне дослідження стосовно використання ІКТ у щоденній роботі, почерпнути досвід із різноманітних способів їх використання, і проаналізувати, як вони зможуть поліпшити їхню діяльність. Суспільство, представники бізнесу та академічні структури також матимуть змогу оцінити труднощі використання ІКТ у такій багатофункціональній структурі, як парламент. • Звіт про світові електронні парламенти за 2008 рік є відчутним внеском ООН (а саме його Департаменту з економічних та соціальних питань) та Міжпарламентського союзу до втілення висновків Світового саміту з питань інформаційного суспільства.

4. Світовий е-парламент Звіт 2008 Короткий огляд • Звіт про світові електронні парламенти за 2008 рік – це перше глобальне оцінювання використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) парламентами у багатьох аспектах своєї діяльності. Звіт ґрунтується на відгуках та коментарях 105 асамблей зі всього світу, поданих у відповідь на дослідження використання ІКТ у парламенті. Він також містить дані зі Світової Конференції з питань електронного парламенту в 2007 році та відповідну публічну інформацію. • Звіт про світові електронні парламенти за 2008 рік дає змогу законодавчим органам оцінити потенційні вигоди використання ІКТ, забезпечуючи такі основні парламентські цінності, як прозорість, доступність, звітність та ефективність, а також репрезентативні, законодавчі та контрольні функції. Опублікування звіту має на меті поширити цю інформацію серед світових парламентів, а також, щонайважливіше, стимулювати міжнародний діалог з цих питань. • У Звіті електронний парламент розглядається як концепція, котра постійно розвивається, і яка походить із інституційного підходу до сучасних технологій у складному парламентському середовищі. У цьому контексті, документ подає визначення електронного парламенту як законодавчого органа, котрий набуває більшої прозорості, доступності та звітності завдяки ІКТ. Він дає людям змогу долучитися до суспільного життя, оскільки надає ширший доступ до парламентської діяльності та документів. Він також стимулює розвиток рівноправного цілісного інформаційного суспільства завдяки використанню сучасних технологій і стандартів.

5. Світовий е-парламент Звіт 2008 Короткий огляд • Звіт про світові електронні парламенти за 2008 рік торкається дев’яти основних галузей, в котрих розглянуто основні проблеми та подано результати досліджень: а) Парламент, ІКТ та інформаційне суспільство; б) Бачення, новаторство та лідерство; в) Втілення бачення: управління, організація та ресурси; г) Інфраструктура та послуги; д) Документальне затвердження законодавчої діяльності; е) Веб-сторінки парламентів; є) Створення бази даних для парламенту; ж) Парламенти та громадяни: поглиблення діалогу; з) Співпраця та координація. • Результати дослідження підтверджують, що прибутковість країни має велику вагу, визначаючи рівень запровадження ІКТ у парламентах. Проте технологічна спадщина у старіших законодавчих органах, гнучкість організації у новіших парламентах, і швидкий розвиток технологій встановлюють рівні можливості для законодавчих органів. Високий рівень ефективності застосування ІКТ залежить не лише від ресурсів; він також вимагає сильного політичного лідерства, активної участі всіх членів, професійного секретаріату, кваліфікованого технічного персоналу, а також постійного прагнення виважено запроваджувати інформаційно-комунікаційні технології на законодавчому рівні.

6. Світовий е-парламент Звіт 2008 Короткий огляд • Понад 10% палат і парламентів, котрі брали участь в дослідженні, досягнули широких можливостей ІКТ у різних провідних сферах, таких як системи для управління базовими документами, систематизація документів відкритого стандарту, створення багатих веб-сторінок, що надають інформацію за допомогою багатьох форматів і каналів, а також забезпечення доступу до широкого кола он-лайн інформації, яка дає посилання на законодавсто ще в стадії розгляду. З іншого боку, багато парламентів не мають стратегічного плану, відповідної ІКТ інфраструктури, основного устаткування для членів парламенту та персоналу, систем управління документами і кваліфікованого ІКТ персоналу. У парламентів, котрі знаходяться між вищеназваними двома групами, статус систем та послуг ІКТ залишається нестабільним. Більшість із них встановила програми ІКТ, котрі допомагають виконувати найважливіші завдання. Проте більшість таких програм є не надто ефективними, а їхня якість не вдосконалюється, щоб поліпшити ефективність та корисність ІКТ чи забезпечити додаткові послуги. • У сучасному світі найважливішим завданням для парламентів є поліпшення діалогу із громадянами. Деякі палати і парламенти шукають нові підходи, використовуючи світову мережу, а інші планують випробувати нові системи на базі ІКТ. Проте наразі системи лише кількох законодавчих органів мають змогу забезпечити інтерактивне спілкування з громадянами.

7. Світовий е-парламент Звіт 2008 Короткий огляд • У Звіті наголошується на значній відмінності між можливостями ІКТ і тим, що вже досягнуто парламентами. З одного боку, результати дослідження вказують, що більшість парламентів планують поліпшити використання технології для досягнення поставлених цілей та забезпечення діяльності. Велика кількість учасників у Світовій конференції на тему електронного парламенту в 2007 році, а також активна участь у дослідженні підтверджують те, що парламенти приділяють велику увагу стратегічному значенню ІКТ. • Для зменшення такої різниці необхідна активніша співпраця і координація між парламентами, у партнерстві із іншими партнерами. Звіт про світові електронні парламенти за 2008 рік дає багато можливостей для вигідної співпраці на регіональному та глобальному рівнях у сфері електронного парламенту. Наявні та новостворені парламентські мережі забезпечують таку співпрацю деякою мірою, але світовий діалог все ж конче потрібен. Парламенти зможуть краще задовольняти законні очікування громадян, досягати спільних цілей та втілювати засади Світового саміту на тему інформаційного суспільства, якщо вони надаватимуть узгоджену підтримку і проводитимуть навчання для парламентів із меншими ресурсами, ділитимуться досвідом та програмним забезпеченням на глобальному рівні, а також надаватимуть ширший доступ до парламентських інформаційних ресурсів.

8. Світовий е-парламент Звіт 2008 Зміст Розділ I: Парламент, Інформаційно-Комунікаційні Технології та Інформаційне Суспільство • Парламентський внесок у демократичне інформаційне суспільство • Визначення електронного парламенту • Політика електронного парламентуРозділ II: Бачення, Новаторство та Лідерство • Роль інформаційно-комунікаційних технологій у парламенті • Основні проблеми • Завдання новаторства • Роль учасників • Висновки • Розділ III: Втілення бачення: управління, організація та ресурси • Обов’язки акціонерів • Види парламентської організації • Необхідність стратегічного планування • Управління проектами та структура організації • Ресурси • Знання інформаційно-комунікаційних технологій • Коментарі стосовно парламентських спроб • Висновки

9. Світовий е-парламент Звіт 2008Зміст • Розділ V: Документальне затвердження законодавчої діяльності • Розробка проектів законів та поправок • Методи розробки проектів законів • Методи розробки поправок • Документи та діяльність Комітету • Методи проведення слухань • Методи розробки звітів • Методи проведення засідань та заходів • Пленарна діяльність і документація • Методи проведення дебатів та виступів • Методи голосування • Методи ведення сесійних протоколів • Урядова діяльність та документація. • Аналіз методів проведення комітетських, пленарних та урядових заходів • Зразки документів • Розділ IV: Інфраструктура та послуги • Основні принципи електронного парламенту • Витрати та інвестиції • Зв'язок із баченням та стратегічним планом • Результати дослідження • Обслуговування інформаційно-комунікаційних технологій • Системи та послуги для членів парламенту та персоналу • Мережі та сервери • Основні програми • Парламентські програми • Персонал. • Кошторис • Приклади на основі двох парламентів • Коментарі стосовно практичних спроб • Висновки

10. Світовий е-парламент Звіт 2008Зміст • Розділ VI: Веб-сторінки парламентів • Роль веб-сторінок • Веб-сторінки комітетів • Веб-сторінки членів парламенту • Принципи та правила створення веб-сторінок • Веб-сторінки у мережах Інтранет та Інтернет • Результати дослідження • Завдання парламентських веб-сторінок та управління ними • Наповнення парламентських веб-сторінок та принципи інформаційно-комунікаційних технологій • Наповнення веб-сторінок: доступність та своєчасність документів • Лінкування документів до відповідного законодавства • Дизайн інтерфейсу • Аудіо- та відеотехнології • Системи та послуги сповіщення • Переваги відкритих стандартів законодавчих документів • Проблеми запровадження та використання відкритих стандартів документів • Результати дослідження на тему документів відкритого стандарту • Коментарі стосовно практичних спроб • Методи розробки законодавчих документів відкритого стандарту • Італійський проект Norme in Rete • Австрійський проект електронного законодавства • Канадський проект Prism • Африканський проект AKOMA NTOSO • MetaLex • Дослідницький проект Університету Нагоя • Законодавча і правова інформатика • Висновки

11. Світовий е-парламент Звіт 2008Зміст • Відмінності між веб-сторінками для парламенту і для загального користування • Доступність завантажуваних документів та інформаційних файлів • Заплановані удосконалення • Коментарі стосовно практичних спроб • Висновки • Розділ VII: Створення бази даних для парламенту • Парламенти та інформація • Функціональні блоки • Використання інформаційно-комунікаційних технологій бібліотеками та інформаційними центрами • Доступ до інтернет-ресурсів • Доступ до політики та законодавчого аналізу • Збір та упорядкування інформації • Архівування інформації • Висновки • Розділ VIII: Парламенти та громадяни: поглиблення діалогу • Способи спілкування з громадянами • Електронна пошта • Дискусії в режимі он-лайн • Інші способи обміну думками • Способи спілкування між членами парламенту • Веб-сторінки • Телемовлення і трансляція подій через інтернет-мережу • Висновки

12. Світовий е-парламент Звіт 2008Зміст Розділ IX: Співпраця та координація • Приклади співпраці • Європейський центр парламентських досліджень та документації • Національна конференція державних законодавчих установ • Африканська мережа парламентських знань • Латиноамериканська мережа парламентських фахівців із інформаційно-комунікаційних технологій • Об’єднання парламентських генеральних секретарів • Міжнародна федерація об’єднань бібліотек • Значення глобальної співпраці • Можливості співпраці • Значення Глобального Центру парламентських інформаційно-комунікаційних технологій

13. «Електронний парламент» • «Електронний парламент» – законодавчийорган, який набуває більшої ефективності, прозорості, доступності та звітності завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям. Світовий е-парламент. Звіт 2008.Global Centre for Information and Communication Technologies in Parliament

14. «Електронний парламент» • Парламент є центральною демократичною установою і відіграє ключову роль у встановленні соціальних та політичних цінностей, які є корисними для всіх членів суспільства, незважаючи на їх різноманітність. Для налагодження і підтримки особливих стосунків із громадянами парламент повинен лідирувати у запровадженні інформаційно-комунікаційних технологій, а також у розвитку правового та нормативного ладу, котрий надасть ширший доступ до інформації, в той же час забезпечивши свободу вираження, приватність та безпеку інформації. Тому парламент має унікальне становище у використанні нових технологій для демонстрування відкритості та прозорості в управлінні, та впливу на розвиток інформаційного суспільства, оскільки він є головним органом державної влади у системі державного устрою.

15. Концепція застосування ІКТ • Забезпечення ефективної роботи парламенту; • Забезпечення прозорості і відкритості парламенту; • Забезпечення всезагального доступу для громадян, незважаючи на їхні особисті ресурси чи можливості; • Поліпшення механізмів звітності парламенту та його членів своєму електорату; • Налагодження діалогу між парламентом, його членами та громадянами; • Гарантування безпеки інформації і конфіденційності особистої інформації; • Участь у глобальному інформаційному суспільстві.

20. Основа системи «Електронний парламент». Основою Системи є діючі автоматизовані системи Верховної Ради України, перелік яких визначено Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 1 липня 2003 р. № 663 «Про перелік автоматизованих систем інформаційно-технологічного забезпечення діяльності Верховної Ради України», а також автоматизовані системи, програмно-технічні комплекси і парламентські веб-ресурси, розробка та впровадження яких передбачені у 2007-2015 роках: «Електронний документообіг і контроль виконання доручень Верховної Ради України», «Система електронного цифрового підпису», «Комплексна система захисту інформації в автоматизованих системах Верховної Ради України», єдиний веб-портал Верховної Ради України та інтегровані до нього веб-сайти Голови Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій, структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України.

21. Принципи інтеграції підсистем в систему «Електронний парламент» Інтеграція зазначених інформаційних ресурсів до Системи відбуватиметься шляхом максимального використання наявних інформаційно-технологічних рішень, створення електронних архівів з необхідною глибиною збереження інформації за рахунок: • єдиної програмно-технічної платформи; • єдиної серверної платформи; • єдиної системи адміністрування, управління та моніторингу; • єдиної пошукової системи та набору ефективних електронних сервісів; • єдиної комплексної системи захисту інформації; • Широкого використання відкритих стандартів.

22. Ядро системи «Електронний парламент»: Ядро системи – інтегрована база даних законотворчого процесу Верховної Ради України.

23. Основні бази даних ВРУ • БД «Законодавство»(«Законодавство України», «Законодавство АР Крим», «Законодавство м. Київ») • БД загального документообігу • БД «Кадри» • БД Управління технічної роботи з документами • БД обліку обчислювальної техніки • БД разових перепусток • БД тимчасових перепусток • БД перепусток до сесійної зали ВРУ • БД «Телефонний довідник» • БД системи “Графіт” • БД автоматизованої системи проведення пленарних засідань «Рада» • БД аналізу законотворчої діяльності народних депутатів • БД обліку та контролю проходження законопроектів • БД оброблення депутатських запитів, доручень ВРУ • БД обліку та контролю виконання листів та звернень громадян • БД «Адміністративно-територіальний устрій України» • БД «Міжпарламентські зв’язки»

24. Витоки проблем в даних автоматизованої інформаційної системи ВРУ Як і будь-яка велика унікальна автоматизована система, АІС Верховної Ради України історично формувалася шляхом послідовного нарощування функціональних можливостей. На теперішній час у Верховній Раді України експлуатується понад 20 окремих спеціалізованих багатокористувацьких баз даних. • Бази даних ВРУ містять нормативно-довідкові дані спільного використання (декілька сотень таблиць), значний обсяг яких багатократно дублюється і, внаслідок децентралізованого ведення, містить суперечності. • Крім того, в процесі експлуатації виявляються численні випадки надмірності структур даних та інші прояви їх невідповідності стану предметної галузі, який змінюється у часі. • Все це призводить до виникнення неточностей у звітах АІС ВРУ, знижує загальну оперативність її роботи і гальмує підключення додаткових функцій.

25. Технологічні принципи побудови апаратно-програмної інфраструктури серверної платформа «Електронного парламенту» Серверна платформа повинна мати: • внутрішню діагностику; • засоби коригування одиночних помилок в оперативній пам’яті серверу; • наявність локальної системи джерела безперебійного живлення; • «гарячу» заміну жорстких дисків у разі виникнення збоїв; • можливість підключення додаткових потужностей; • підтримку багатопроцесорної архітектури. Серверна платформа будується на основі технології Oracle Real Application Clusters (RAC), що дозволяє будувати: • масштабовані рішення. Технологія Oracle RAC дозволяє нарощувати потужності поступово, за доцільністю, підключая до роботи будь-яку кількість процесорів, і таким чином об’єднувати обчислювальні потужності декількох серверів. Процес нарощування ресурсів стає значно більш простим та швидким, так при необхідності розширення до кластеру можна додати нові вузли замість того, щоб замінювати існуючі більш потужними

26. Технологічні принципи побудови апаратно-програмної інфраструктури серверної платформа «Електронного парламенту» • рішення високої готовності системи. В Oracle RAC одночасно працюють 2 чи більше серверів, тому відмова одного з них не зупиняє роботу системи. Рознесений у просторі кластер (геокластер) дозволяє добитися катастрофостійкости рішення. • безперебійність роботи. Додаткове підключення нових серверів до кластеру не перериває загальної роботи центра обробки даних. Профілактика серверів проводиться за чергою, непомітно для користувачів - збоїв в роботе с базою даних не відбувається. • відмовостійкі рішення. Інформаційна система зберігає працездатність у випадку збою деяких вузлів кластера або окремих екземплярів кластерної бази даних Oracle. • універсальність для прикладного програмного забезпечення. Архітектура Oracle RAC прозора для "типового" застосування, яке працює з кластерною базою даних, тобто, як правило, не потрібно суттєво модифікувати застосування для його розгортання в середовищі Oracle RAC. Таким чином за допомогою технології Oracle Real Application Clusters (RAC) отримуємо відмовостійкі та масштабовані інформаційні системи, за допомогою об’єднання серверів у кластери. Кластер Oracle RAC - це декілька об’єднаних мережею серверів та з’єднаних з ними за допомогою оптоволоконного інтерфейсу дисковий масив. На дисковому масиві знаходиться база даних, загальна для всіх серверів, які опрацьовують інформацію з цієї бази даних. В архітектурі Oracle RAC екземпляри СУБД Oracle одночасно виконуються на серверах кластера, та керування загальною базою даних виконується екземплярами спільно.

27. Технологічні принципи побудови апаратно-програмної інфраструктури серверної платформа «Електронного парламенту» Відмовостійкий кластер побудований на чотирьох симетричних мультипроцесорних серверах/вузлах (SMP – Symmetric Multiprocessing). Кожен вузол це 4-и процесорна SMP система, побудована на основі двоядерних процесорів Opteron 2 ГГц, 16ГВ.

28. Технологічні принципи побудови апаратно-програмної інфраструктури серверної платформа «Електронного парламенту» Вузли кластера: • частота процесору – не нижче 2 ГГц; • розмір оперативної пам’яті – 16 ГБ на вузол; • розмір дискового простору – не нижче 500 ГБ; • RAID 1 рівня (не нижче); • мережева карта типа Ethernet 10/100-BaseTX (UTP); • наявність CD/DVD-R-приводу; • наявність додаткового блоку живлення з можливістю «гарячої» заміни потужністю не нижче 1200 Вт; • операційна система SUSE Linux Enterprise 10 /11; • сервер баз даних Oracle Database Enterprise Edition 10g/11g