Поняття та суть медичної послуги

1. Поняття та суть медичної послуги Підготувала за загальнодоступними матеріалами д.мед. наук Лущик Уляна Богданівна, лікар-юрист

2. суть медичної послуги У зв’язку із швидким поширенням в Україні медичних послуг усе частіше на практиці виникають питання щодо правової регламентації відносин, які виникають між закладами охорони здоров’я, що їх надають, та споживачами, які їх отримують

3. суть медичної послуги Для правового регулювання процесу надання медичних послуг дуже важливим є визначення їх правової сутності та особливостей, без розуміння яких не можна правильно визначити весь обсяг прав та обов’язків учасників.

4. Регламентація надання медичних послуг на законодавчому рівні Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV (поточна редакція від 02.05.2011) (далі — ЦК); Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII (остання редакція від 13.10.2010) (далі — Основи); постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти» від 17 вересня 1996 р. № 1138; рішення Конституційного Суду України «У справі про платні медичні послуги» від 25 листопада 1998 року № 15-рп/98 рішення Конституційного Суду України «У справі про безоплатну медичну допомогу» від 29 травня 2002 р. № 10-рп/2002; Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ (остання редакція від 06.01.2011 р.) окремі накази МОЗ України.

5. Регламентація надання медичних послуг на законодавчому рівні До цього часу окремого зведеного спеціалізованого нормативного акту (зокрема, Медичного кодексу) у нашій країні ще не прийнято. Тому, враховуючи переважно договірний характер цих відносин, більшість практичних питань вирішується за допомогою положень ЦК.

6. Регламентація надання медичних послуг на законодавчому рівні ЦК не визначено перелік послуг, які надаються на підставі цивільно-правового договору. Глава 63 (ст. 901–907), яка окремо присвячена послугам, визначає тільки особливості та суттєві умови договорів про їх надання, без переліку видів послуг.

7. Регламентація надання медичних послуг на законодавчому рівні Загальний характер положень цієї глави дозволяє використовувати їх щодо послуг, які надаються медичними закладами (або приватно практикуючими лікарями). Серед таких послуг можуть бути не тільки медичні, але й сервісні (розміщення у стаціонарі з додатковими зручностями, харчування), побутові, інформаційні тощо.

8. Регламентація надання медичних послуг на законодавчому рівні Відповідно до статті 901 ЦК послуга є певними діями чи діяльністю, яку здійснює виконавець за завданням замовника. Причому така послуга споживається фактично в момент її надання. Таке визначення цілком справедливе для більшості медичних послуг. У сучасній юридичній літературі поширеною є точка зору, що послуга не має матеріального результату, а отже, не існує після завершення діяльності послугодавця. Причому в цьому випадку наявність або відсутність результату не впливає на зобов’язання чи відповідальність надавача послуги.

9. Регламентація надання медичних послуг на законодавчому рівні Головне зобов’язання послугодавця- сумлінне виконання всіх дій, необхідних для досягнення поставленої замовником мети. Наприклад, репетитор не може гарантувати, що його учень опанує іноземну мову, а хірург ніколи не передбачить стовідсотково результати операції. При наданні нематеріальної послуги її замовник зобов’язаний здійснити оплату незалежно від того, досягнуто результату (корисного ефекту послуги) чи ні. Тобто за загальним правилом пацієнт або інший замовник медичної послуги сплачує не за результат, а за сам процес лікування. У більшості випадків діяльність надавача послуг не втілюється в упредметненому результаті. У сфері проведення консультацій, діагностики, лікувальних процедур немає упредметнених результатів.

10. Упредметнені медичні послуги Окремі медичні послуги можуть мати матеріальний (упредметнений) результат — наприклад, використання полімерних імплантатів в реконструктивній гінекології, ортопедичне лікування в стоматології, встановлення штучного кришталику в офтальмології. Упредметнений результат медичної послуги не може існувати як самостійний об’єкт цивільних прав саме в тій формі і в тому функціональному призначенні, в якому він існував для первинного замовника чи одержувача послуг. Коронка з дорогоцінного металу може бути предметом купівлі-продажу, але покупець не може її використовувати за первинним призначенням без переробки.

11. Нематеріальність результату медичної послуги До особливостей нематеріальних послуг, зокрема й медичних, можна віднести: відсутність речових результатів, відокремлених від виконавця; формування вартості послуги у процесі її надання; - неможливість гарантувати результат.

12. Поняття «Медична послуга» Послугою є певні дії або певна діяльність, яка сумлінно здійснюється послугодавцем для досягнення певної мети, визначеної послугоотримувачем, яка не створює упредметненого результату, або такий результат не може без змін бути самостійним об’єктом цивільних прав.

13. Поняття «Медична послуга» Поняття «медична послуга» з’явилося у законодавстві України ще на початку 90-х років минулого сторіччя, однак до цього часу у більшості актів чинного законодавства це поняття використовується набагато рідше, ніж поняття «медична допомога». Ці поняття не є тотожними, причому поняття «медична послуга» є ширшим, ніж «медична допомога».

14. Поняття «медична допомога» У 1996 році було прийнято Конституцію України, ст. 49 якої проголосила, що «... У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно…». Це положення, як установив Конституційний Суд України в пункті 1 резолютивної частини «Рішення в справі про безоплатну медичну допомогу» від 29 травня 2002 р. № 10-рп/2002, «треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги». Згідно з другим абзацом того ж пункту «порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та перелік таких послуг мають бути визначені законом». У цьому Суд розвинув думку про відмінність між «медичною допомогою» та «медичними послугами», сформульовану в його попередньому «Рішенні в справі про платні медичні послуги» від 25 листопада 1998 року № 15-рп/98.

15. Поняття «медична допомога» Відсутнє визначення поняття «медична допомога» також в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативних актах. Однак у медичній науці поняттям „медична допомога“ переважно охоплюються лікування, профілактичні заходи, які проводяться при захворюваннях, травмах, пологах, а також медичний огляд та деякі інші види медичних робіт.

16. Поняття «медична допомога» Зміст же близького до „медичної допомоги“ поняття „медична послуга“ до цього часу залишається не визначеним не тільки в нормативних актах, зокрема і в названій Постанові Кабінету Міністрів України, а й у медичній літературі». Керуючись цим, Суд визнав неконституційним Перелік платних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти». Закон, що містив би такий перелік, так і не було прийнято, натомість Кабінет Міністрів прийняв нову редакцію названої постанови.

17. Медична послуга чи медична допомогав тлумаченні Конституційного Суду При цьому у зазначеному рішенні Конституційного Суду, на жаль, було закладене абсолютно необґрунтоване з точки зору світової практики протиріччя між поняттями "медична допомога" та "медична послуга", що заважає адекватному вирішенню цієї проблеми в нашій державі.

18. Медична послуга чи медична допомогав тлумаченні Конституційного Суду Найбільш характерними ознаками медичної послуги, що відрізняють її від медичної допомоги, є плата і мета (кінцевий результат).

19. Медична послуга чи медична допомога ? Якщо особа звертається до медичного закладу для лікування хвороби, то метою всіх дій медичного закладу є поліпшення здоров’я людини, а результат — відсутність проявів хвороби. Фактично медичний заклад допомагає людині одужати. У випадку, коли людина не має проявів хвороби, а хоче лише вдосконалити окремі риси своєї зовнішності, результатом медичного втручання будуть естетичні зміни. У випадку естетичної стоматології - пацієнту усувають не тільки дефекти зубного ряду, а ще й встановлюють металокерамічні протези, що мають кращий вигляд за природні зуби. Тому при наданні медичної послуги може досягатися не тільки лікувальний (відновлювальний) результат, а ще й додатковий естетичний ефект.

20. Медична послуга чи медична допомога? Медична допомога завжди спрямована на досягнення лікувального, діагностичного або профілактичного результату. У межах медичної послуги може надаватися і допомога — таким чином, медична допомога може бути частиною медичної послуги. Медична послуга — це вид професійної або господарської діяльності медичних закладів (організацій), фізичних осіб-підприємців, які займаються приватною медичною практикою, що включає застосування спеціальних заходів стосовно здоров’я (результатом яких є поліпшення загального стану, функціонування окремих органів або систем організму людини) чи спрямованих на досягнення певних естетичних змін зовнішності.

21. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОЇ ПОСЛУГИ Ряд авторів виділяють такі особливості медичної послуги. Медична послуга завжди спрямована на особливе благо фізичної особи — здоров’я. Тобто за допомогою медичної послуги найчастіше можна досягти оптимального для організму людини стану (позитивний результат: поліпшення чи підтримання стану здоров’я). 2. очікуваний «корисний» результат медичної послуги як діяльності послугодавця не може бути ним цілком гарантованим.

22. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОЇ ПОСЛУГИ . 3. медична послуга не підлягає повній стандартизації, тому що характер самих дій суб’єкта надання медичної послуги може істотно відрізнятися у залежності від багатьох факторів (задавненості хвороби, віку пацієнта, особливостей анатомічної будови його тіла тощо), які не можна заздалегідь повністю передбачити жодними стандартами чи нормативами, затвердженими МОЗ України. 4. до медичної послуги з боку держави ставляться підвищені вимоги шляхом висунення вимог до суб’єкта їх надання. Наприклад, суб’єкт надання медичних послуг повинен відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам, проходити акредитацію. Згідно чинного законодавства України, медична практика відноситься до видів господарської діяльності, які дозволено здійснювати лише за наявності ліцензії, яку видає орган ліцензування. Органом ліцензування в сфері медичної діяльності є Міністерство охорони здоров'я України. Норми про ліцензування медичної практики закріплені в ст.ст. 17, 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», а також в спеціальному Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Окрім того, медична послуга нерозривно пов’язана з особою виконавця — якість її надання прямо залежить від професійності медичних працівників, рівня технічного оснащення медичного закладу тощо.

23. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОЇ ПОСЛУГИ 5. У більшості випадків надавач медичних послуг не може гарантувати пацієнтові досягнення певного бажаного результату — наприклад, повного одужання онкологічного хворого. Однак навіть негативні результати лікування не скасовують факт надання медичних послуг. У більшості випадків бажаний для пацієнта результат (скажімо, повне вилікування артриту) перебуває за рамками договору з надання платних медичних послуг. Тобто ризик недосягнення бажаного результату, якщо інше не передбачене угодою сторін, покладається на самого пацієнта, що зумовлено специфікою таких послуг.

24. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОЇ ПОСЛУГИ 6. Суб’єкт надання медичних послуг може лише прогнозувати (зокрема у відсотковому відношенні), як ті чи інші дії медичного характеру вплинуть на стан здоров’я пацієнта. Тому гарантувати надавач медичних послуг може лише належне виконання обумовлених угодою (планом лікування) медичних дій. Окрім того, досягнення корисного ефекту (повне видужання чи відчутне поліпшення стану здоров’я) великою мірою залежить від організму та поведінки самого пацієнта. Навіть за попереднього сприятливого прогнозу через недодержання пацієнтом вказівок лікуючого лікаря одужання може й не настати.

25. Правова сутність медичної послуги Трапляються випадки, коли складно визначити правову сутність послуг, які були надані медичними закладами. Тільки правильне розв’язання цього питання допомагає визначати їх правовий режим, порядок оподаткування та юридичного оформлення прийняття їх результатів. У першу чергу це стосується так званих «медичних робіт», «комплексних» та «пов’язаних» послуг, які надаються медичними закладами у процесі лікування чи обстеження пацієнтів.

26. До числа медичних робіт відносять виготовлення зубних протезів, ортопедичних протезів кінцівок тощо. Фактично у таких випадках виконавець створює річ, тобто предмет зовнішнього матеріального світу. Виготовлений протез призначений для задоволення потреб людини і доступний для володіння. Тобто на перший погляд дії виконавця можна розглядати як роботу. Однак діяльність з установки цього ж протезу в організмі пацієнта не має матеріального характеру і тому не може розглядатися як створення упредметненого результату. Головна мета таких правовідносин — не виготовлення, а саме встановлення протезу, причому замовник у більшості випадків здійснює оплату дій виконавця (зокрема субпідрядників) у комплексі. Характеризуючи подібні приклади, слід також звернути увагу на те, що медичні роботи, як і медичні послуги (наприклад, стоматологічні протези), не можуть бути передані третім особам, оскільки, як правило, вони виготовлюються для кожного індивідуально чи підганяються під анатомічну будову пацієнта. Вбачається, що медичну роботу з виготовлення певного матеріального об’єкта (протез, стимулятор тощо) потрібно розглядати саме як складову медичної послуги комплексного типу.

27. Комплексні медичні послуги за участю третій осіб До числа медичних робіт відносять виготовлення зубних протезів, ортопедичних протезів кінцівок тощо. Фактично у таких випадках виконавець створює річ, тобто предмет зовнішнього матеріального світу. Виготовлений протез призначений для задоволення потреб людини і доступний для володіння. Тобто на перший погляд дії виконавця можна розглядати як роботу. Однак діяльність з установки цього ж протезу в організмі пацієнта не має матеріального характеру і тому не може розглядатися як створення упредметненого результату. Головна мета таких правовідносин — не виготовлення, а саме встановлення протезу, причому замовник у більшості випадків здійснює оплату дій виконавця (зокрема субпідрядників) у комплексі.

28. Комплексні медичні послуги за участю третій осіб Характеризуючи подібні приклади, слід також звернути увагу на те, що медичні роботи, як і медичні послуги (наприклад, стоматологічні протези), не можуть бути передані третім особам, оскільки, як правило, вони виготовлюються для кожного індивідуально чи підганяються під анатомічну будову пацієнта. Вбачається, що медичну роботу з виготовлення певного матеріального об’єкта (протез, стимулятор тощо) потрібно розглядати саме як складову медичної послуги комплексного типу.

29. Пов’язані послуги До них належать додаткові послуги, які також можуть надаватися в медичних закладах чи здійснюватися з використанням медичних технологій та за участю медичних спеціалістів: естетичні зміни зовнішності у пластичній хірургії (зміна форми носу, збільшення грудей, корекція статевих органів тощо), відбілювання та інкрустація зубів у стоматології, послуги із розміщення у стаціонарі підвищеного рівня комфортності, ресторанне харчування, виготовлення додаткових інформаційних документів, патолого-анатомічні дослідження тощо. За своєю сутністю такі послуги не мають лікувального ефекту і не можуть належати до числа медичних, а тому мають інший правовий режим регулювання.