820 likes | 1.9k Views
Провідна система серця. 1. Синусовий вузол. 2. Атріовентрикулярний вузол (AV). 3. Пучок Гіса (ПГ). 3.1. Права ніжка ПГ. 3.2. Ліва ніжка ПГ. 3.2.1. Передня гілка (передньо-верхня) лівої ніжки ПГ. 3.2.2. Задня гілка (задньо-нижня) правої ніжки ПГ.
E N D
Провідна система серця 1. Синусовий вузол. 2. Атріовентрикулярний вузол (AV). 3. Пучок Гіса (ПГ). 3.1. Права ніжка ПГ. 3.2. Ліва ніжка ПГ. 3.2.1. Передня гілка (передньо-верхня) лівої ніжки ПГ. 3.2.2. Задня гілка (задньо-нижня) правої ніжки ПГ. 4. Волокна Пуркін’є (ВП).
Додаткові провідні шляхи(в нормі не функціонують) Кента (К) – передсердно- шлуночковий; Джеймса (Д) – між СВ і нижньою частиною AV чи ПГ; Махейма (М) – параспеци- фічні волокна в міжшлуноч- ковій перегородці в зоні розгалуження гілок ПГ
Параметри нормальної ЕКГ зубці ЕКГ – P, Q, R, S, T, U сегменти – PQ, ST, TU інтервали – P-Q, Q-T, R-R
QRS – деполяризація шлуночків – тривалість ≤0,09 с. Співвідношення зубців R/S в грудних відведеннях: R=SV3 – перехідна зона; RV4 – найвищий зубець; SV4 <4 мм. ST – на ізолінії або вище/нижче ізолінії на 0,5-1,0 мм (у V1-V3 – до 3 мм). Точка J (точка з’єднання) – визначає величину зміщення сегмента ST від ізоелектричної лінії.
Відображення відділів міокарда відведеннями ЕКГ
Алгоритм аналізу ЕКГ • 1. Паспортна частина. • 2. Калібрувальний імпульс 1 мВ=10 мм. • 3. Правильність (регулярність ритму) – різниця найкоротшого • R-R і найдовшого не >0,15 с (при тахікардії – 0,10 с); розрахунок • ЧСС = 60/R-R. • 4. Водій ритму – ритм синусовий при послідовності P-qRs-T. • P, qRs, P-q – однакової протяжності, форми, величини в • кожному відведенні. • 5. Вольтаж збережений, якщо R в одному із стандартних • відведень >5 мм, або RI+RII+RIII >15 мм. • 6. ЕВС – за співвідношенням R/S у стандартних відведеннях. • 7. Аналіз параметрів ЕКГ в кожному відведенні. • 8. Формулювання ЕКГ-висновку.
ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого передсердя 1. P-mitrale: подовжений (≥0,11 с), двогорбий або двофазний Р у лівих грудних відведеннях. 2. Двофазний РV1з поглибленою і поширеною негативною фазою. 3. Час внутрішнього відхилення ЛП ≥0,06 с.
ЕКГ-ознаки гіпертрофії правого передсердя 1. P-pulmonale: високий (>2,5 мм), щпилястий у правих відведеннях. 2. Час внутрішнього відхилення ПП ≥0,04 с.
ЕКГ-ознаки гіпертрофії обох передсердь 1. Збільшення амплітуди і тривалості P-pulmonale в II, III, V1-V2. 2. P-mitrale в I, avL, V5-V6; в V1 – так звана форма зубця Р “щит і меч”.
ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого шлуночка 1. Високоамплітудний R у лівих грудних відведеннях. 2. Глибокі S у правих відведеннях. 3. Подовження qRs>0,09 с. 4. ЕВС вліво (/_ α = -20°). 5. Зміщення перехідної зони вправо R=SV1-V2. 6. Збільшення часу внутрішнього відхилення qR V5-V6> 0,05 c (N – 0,45 с для ЛШ). 7. Дискордантне зміщення ST-T.
ЕКГ-ознаки гіпертрофії правого шлуночка 1. Високі R (або R1) у правих відведеннях. 2. Глибокі S у лівих грудних відведеннях. 3. ЕВС вправо (/_ α = +110°) або S-тип: SI-SII-SIII. 4. Подовження qRs >0,09 c (блокада ПНПГ). 5. Дискордантне зміщення ST-T. 6. Збільшення часу внутрішнього відхилення qRV1-V2> 0,03 c.
Ознаки перевантаження відділів серця Систолічне – q V5-V6до 2 мм, RV5-V6>RV4, глибокі S V1-V2із зміщенням ST під ізолінію і T(-). Діастолічне – qV5-V6≥2 мм, <1/4 R i ≤0,03 c; високі RV5-V6, глибокі S V1-V2, ST на ізолінії або вище, Т (+), шпилястий.
ЕКГ-ознаки гіпертрофії обох шлуночків 1. RV5-V6>RV4 i RV1-V2 >5 мм. 2. Високі RV5-V6>RV4і неповна БПНПГ. 3. Ознаки гіпертрофії ЛШ + ЕВС відхилена вправо. 4. Ознаки гіпертрофії ПШ + ЕВС відхилена вліво. 5. Достовірні ознаки ГПШ + глибокі qV5-V6. 6. Чітка ГЛШ + SV5-V6. 7. RV1-V2 високі й глибокі SV1-V2. 8. RV1-V6=SV1-V2 (особливоV3-V5). 9. ГПШ + P-mitrale або ГЛШ + P-pulmonale. 10. Нормальна ЕКГ при клінічних ознаках гіпертрофіїодного із шлуночків.
Аритмії Класифікація порушень ритму і провідності серця Коди МКХ-10
І. Порушення утворення імпульсу І 49.8 - синусова тахікардія (більше 90 комплексів за хвилину) - синусова брадикардія (менше 60 комплексів за хвилину) - синусова аритмія І 45.8 - відмова (зупинка) синусового вузла І 49.8 - вислизуючі комплекси та ритми * передсрдні * з АВ-з’єднання * шлуночкові І 45.8 - АВ-дисоціації І 49.8 - міграція надшлуночкового водія ритму
Екстрасистолія (передчасна деполяризація) І 49.1 передсердна; І 49.2 атріовентрикулярна; І 49.3 шлуночкова * поодинока (до 30 за годину), * часта (30 і більше за годину), * алоритмія (бі-, три-, квадригемінія), * поліморфна, * парна * рання (R на T).
Тахікардії • - реципрокні - хронічні • - вогнишеві - пароксизмальні • А. Надшлуночкові: • сино-передсердна (синоатріальна); - з додатковими • передсердна (атріальна); шляхами • передсердно-шлуночкова проведення • (атріовентрикулярна). • Б. Шлуночкові • І 47.2 - нестійка (від 3 шлуночкових - мономорфна • комплексів до 30 секунд); • - стійка (більш ніж 30 секунд); - поліморфна • І 47.0 - постіно-зворотня
І 48.0 Фібриляція і тріпотіння передсердь - пароксизмальна - брадисистолічна ( ритм відновлюється (частота самостійно в межах 48 год.); шлуночкових - персистуюча (коли для скорочень менше відновлення ритму необхідне 60 за хвилину); втручання); - тахісистолічна - постійна (коли синусовий ритм (частота відновити неможливо або шлуночкових недоцільно); скорочень більше 90 за хвилину). І 49.0 Фібриляція і тріпотіння шлуночків
ІІ. Порушення проведення імпульсу І 45.5 - синоаурикулярні блокади; - атріовентрикулярні блокади; І 44.0 * І ст. І типу І 44.1 * ІІ ст. ІІ типу І 44.2 * ІІІ ст.
- внутрішньошлуночкові блокади • однопучкові • І 45.0 - блокада правої ніжки • пучка Гіса; • І 44.0 - блокада передньоверхнього - постійні • розгалуження лівої ніжки • пучка Гіса; - минучі • - блокада задньонижнього • розгалуження лівої ніжки • пучка Гіса;
двопучкові: • - блокада лівої ніжки пучка Гіса; • - блокада правої ніжки пучка Гіса • та передньоверхнього • розгалуження лівої ніжки • І 45.2 пучка Гіса; - постійні • - блокада правої ніжки пучка Гіса • та задньонижнього • розгалуження лівої ніжки - минучі • пучка Гіса; • І 45.3 трипучкові.
ІІІ. Комбіновані порушення утворення і проведення імпульсу - передсердна І 49.4 - парасистолія - з АВ-з’єднання - шлуночкова
ІV. Захворювання, синдроми і феномени І 49.8 - ідіопатичні форми аритмій; - синдроми та ЕКГ-феномени передзбудження шлуночків: * синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта; * синдром укороченого інтервалу P-R (Лауна- Ганонга-Левіне); І 49.8 - синдром ранньої реполяризації шлуночків; І 49.8 - синдром подовженого інтервалу Q-T: - вроджений - набутий; І 49.5 - синдром слабкості синусового вузла; І 46.9 - синдром Морганьї-Адамса-Стокса; І 49.8 - аритмогенна дисплазія правого шлуночка; І 49.8 - синдром Бругада; І 49.8 - синдром Фредеріка;
І 46.1 - раптова серцева смерть (аритмічна): • * з відновленням серцевої діяльності; • * раптова серцева смерть (незворотня); • - зупинка серця (смерть, що настала більш ніж • через 1 годину після появи чи посилення • симптомів захворювання): • І 46.0 * з відновленням серцевої діяльності; • І 46.9 * зупинка серця (незворотня). • фібриляція шлуночків • асистолія • електромеханічна дисоціація
Синусова тахікардія 1. Р – синусового походження. 2. P-q – 0,12-0,20 с, постійний. 3. R-R < 0,60 c (ЧСС > 90-100 уд./хв.).
Синусова брадикардія 1. Р – синусового походження. 2. P-q – 0,12-0,20 с, постійний. 3. R-R > 1,00 c (ЧСС <60 уд./хв.).
Синусова аритмія 1. Р – синусового походження. 2. P-q – 0,12-0,20 с, постійний. 3. Різниця найдовшого і найкоротшого R-R ≥0,16.
Зупинка (відмова) синусового вузла 1. Періодична поява тривалих пауз (асистолія). 2. Тривалість R-R сильно коливається. 3. Довгі інтервали не = двом R-R >2 R-R. Асистолія передсердь На відміну від ЗСВ з’являються замісні систоли або ритми. Синдром слабкості синусового вузла Об’єднує різні порушення ритму – тахі-брадикардії, AV-блокади, асистолію передсердь, СА-блокади, патологічна реакція на введення атропіну, проведення вагусних ортостатичних проб.
Пасивні ектопічні комплекси і ритми (замісні або вискакуючі) Основна їх ознака – ектопічні імпульси у період подовженого інтервалу, а не у період скороченого (“передекстрасистолічного”) проміжку. Якщо реєструється група 3-6 замісних скорочень, то їх називають пасивним ектопічним ритмом.
Суправентрикулярний ектопічний комплекс 1. Виникає після паузи. 2. Змінений Р. 3. Незмінений qRs. Шлуночкове замісне скорочення 1. Виникає після тривалої паузи. 2. Р відсутній. 3. qRs розширений. 4. Дискордантні R-ST-T.
Міграція водія ритму: а) в синусовому вузлі – Р(+) із зміною форми, р-q – постійний, різниця R-R> 0,16 с; б) в передсердях – Р(+), змінюється, p-q – різний; в) між синусовим і AV-вузлами – Р деформується, p-q – до 0,12-0,10 с, шлуночкові комплекси не змінені.
Активні ектопічні комплекси і ритми Екстрасистола – передчасне збудження за рахунок імпульсів з активного ектопічного вогнища. Передсердна екстрасистола 1. Передчасне скорочення. 2. Зубець Р деформований (в ЕС). 3. qRs не змінений. 4. Компенсаторна пауза неповна.
AV-екстрасистола – 3 варіанти 1. AV-ЕС із передзбудженням передсердь:Р (-), p-q <0,10 с. 2. AV-EC з одночасним збудженням шлуночків і передсердь: Р нашаровуються на qRs. 3. AV-EC з попереднім збудженням шлуночків: Р (-), після qRs.
Шлуночкова екстрасистола 1. Передчасне скорочення. 2. Р відсутній. 3. qRs деформований (>0,10 c), з дискордантним S-T. 4. Компенсаторна пауза повна: 2 (R-R1) < (R1-R2).
Шлуночкові ЕС (за локалізацією вогнища збудження в шлуночках): • лівошлуночкові: екстрасистолічний комплекс qRs • виглядає, як при блокаді правої ніжки пучка Гіса, • тобто R поширений, деформований, М-подібний у • правих відведеннях ІІІ, avF, V1; • правошлуночкові: екстрасистолічний комплекс qRs • виглядає, як при блокаді лівої ніжки пучка Гіса – див. • нижче;
А. ЕС з верхівки серця – екстрасистолічний комплекс qRs в І, ІІ, ІІІ відведеннях з широким глибоким S I, II, III; Б. ЕС з основи серця – екстрасистолічний комплекс qRs в І, ІІ, ІІІ відведеннях з високим широким R I, II, III (високі відділи шлуночків), тобто при конкордантних ЕС основний зубець вказує на локалізацію екстрасистоли.
Період з’єднання екстрасистоли – відстань між зубцем Т і екстрасистолою (Т-ЕС). ЕС: • монотопні (з одного вогнища) – період з’єднання • (Т-ЕС) постійний; • політопні (з гетерогенних) – (Т-ЕС) різний; • вставні – ЕС вставлена в нормальний R-R (немає • компенсаторної паузи); • ранні шлуночкові – період з’єднання (Т-ЕС) ≤0,04 с; • пізні ЕС – період з’єднання (Т-ЕС) >0,04 с; • групові ЕС – групи з 2-3 і більше ЕС; • алоритмічні – бігемінія, тригемінія і т. д.
Класифікація шлуночкових ЕС за B. Lown, M. Wolf (1971): 0 – ЕС немає; 1 – рідкі ЕС (<30 за год.); 2 – часті ЕС (>30 за год.), монотопні; 3 – політопні ЕС; 4а – дві послідовні (парні) ЕС; 4б – декілька (3 і більше) ЕС підряд – “пробіжки шлуночкової тахікардії”; 5 – ранні ЕС типу “R на Т”. ЕС 3, 4, 5 класів (високих градацій) – медикаментозна корекція.
Диференціальний діагноз функціональних і органічних ЕС
Пароксизмальна тахікардія (ПТ) – напади значного прискорення серцевої діяльності правильного ритму в результаті імпульсів, які виходять не з синусового вузла. Характерні ознаки ПТ: 1. Раптовий початок і кінець нападу тахікардії. 2. 3-5 і більше групових ЕС – це ПТ. 3. ЧСС – від 150 до 300 уд./хв. (ритм правильний). 4. Немає компенсаторних пауз.
Непароксизмальна тахікардія – поступове збільшення ЧСС до 140-170 уд./хв., поступове припинення тахікардії.
Парасистолія – є 2 водія ритму: синусовий вузол і парасистолічне вогнище: 1. Різні передпарасистолічні інтервали (Т-ПС), qRs (ПС) однакові. 2. Інтервали між парасистолами – в математичній залежності (найкоротший парасистолічний інтервал кратний довшим). 3. Зливні скорочення (основного ритму з парасистолою).
Тріпотіння передсердь (ТП) 1. Наявність хвиль F однакової форми “пилки” в ІІ, ІІІ, avF, V1. 2. ЧС передсердь 250-350 імп./хв. 3. Ізолінії немає. 4. Часткова (функціональна) AV-блокада (2:1, 3:1 і т. д.), пропускна здатність AV обмежена (180-200 імп./хв.). 5. qRs нормальні. 6. R-R різні (неправильна форма) або однакові(правильна форма).
Мерехтіння (фібриляція) передсердь 1. Зубці Р відсутні. 2. Хвилі f з частотою 350-600 імп./хв. 3. R-R різної протяжності.
Тріпотіння шлуночків 1. Високі, широкі, однакової форми і амплітуди хвилі з частотою 150-300 імп./хв., в яких неможливо диференціювати комплекс qRs, сегмент ST, зубець Т. 2. Відсутність ізоелектричного інтервалу (хвилі переходять одна в одну).