Легка промисловість

1. Легка промисловість

2. Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а промисловість технічними тканинами і шкірою. • Легка промисловість належить до галузі групи "Б"

3. Галузевий склад легкої промисловості

4. Чинники розміщення: • Споживач • Близькість підприємств хімічної промисловості • Спеціалізація сільського господарства – постачальника сировини • Наявність трудових ресурсів • Сировинний чинник Підприємства розміщені по всій території України, але спеціалізація їх різна

5. Розташування галузей легкої промисловості

6. Текстильна промисловість. • Виробництва: • 1.Прядильне • 2.Ткацьке • 3.Крутильно-ниткове • 4.Фарбувальне

7. Бавовняна промисловість виробляє 55 % тканин, працює на імпортній сировині. • На комбінатах здійснюється повний цикл виробництва, на фабриках - один або два виробничі процеси. • Найбільші комбінати: • 1.Тернопільський • 2.Херсонський • 3.Донецький • 4.Нікополь – прядильно-ниткова фабрика • Інші центри: Київ, Харків, Чернівці, Львів, Полтава.

8. Вовняна промисловість представлена: • Первинною обробкою • Виготовленням пряжі • Виготовленням тканин і виробів із них. Галузь виробляє 10 % вітчизняних тканин. Сировинна база: 1.Вовна 2.Добавки з бавовни, штучних і синтетичних волокон.

9. Підприємства: • Чернігівський камвольно-суконний комбінат • Луганська фабрика тонкосуконного волокна • Криворізька вовнопрядильна фабрика • Інші центри: • Харків • Одеса • Суми • Донецьк • Стрий

10. Шовкова промисловість • Галузь виробляє: нитки шовку-сирцю • Виробляє 2,5% тканини в Україні. • Розміщення: в центрі та на сході країни. • Галузь тісно пов’язана з хімічною промисловістю. Хімічні волокна витісняють шовк-сирець.

11. Центри: • Київ – шовковий комбінат • Дарницький шовковий комбінат виготовляє тканини із хімічного волокна. • Черкаси – виробляє тканини зі штучних синтетичних волокон. • Луганськ – меланжеві шовкові тканини. • Лисичанськ – виготовлення шовкових тканин технічного призначення.

12. Лляна промисловість виготовляє лляну пряжу і тканини (5% виробництва) і орієнтується на вітчизнянусировину. • Україна є експортером льону-волокна. • Галузь виробляє тканини високої міцності, з яких виробляють білизну, брезент, і є сировиною для взуттєвої промисловості. • Центри: Житомир і Рівне

13. Трикотажна промисловість виробляє панчішно-шкарпеткові вироби, білизну, одяг.

14. Виробництва: • Київська фабрика "Киянка" • Київське виробниче + трикотажне об’єднання • Миколаївська трикотажна фабрика • Львівська і Червоноградська панчішно-шкарпеткові фабрики. • Інші центри: Одеса, Донецьк, Луганськ, Харків, Житомир.

15. Швейна промисловість посідає 2 місце за вартістю виробленої продукції. (костюми, плащі…) • Орієнтується на споживача і жіночі трудові ресурси. • Найбільші виробники одягу: • Фабрика ім. Тінякова (Харків) • Одеська швейна фабрика • "Ворскла" (Полтава) • "Фея" (Маріуполь)

16. Конкурентоспроможними підприємствами на світовому ринку є українські бренди: • ВАТ "Желань" - Київ – чоловічі костюми • ЗАТ "Рана" – пальта, плащі, куртки • Українсько-швейцарське підприємство "Весна" • ВАТ "Маяк" – Львів • ЗАТ "Селена" – Запоріжжя

17. Шкіряно-взуттєва промисловість об’єднує три групи виробництв: • Виробництво взуття: валяне, фетрове, гумове з верхом, із натуральної шкіри чи текстилю, штучної шкіри. • Шкіряна промисловість виробляє жорсткі, юхтові, хромові шкіряні товари і штучну м'яку шкіру.

18. Взуттєві підприємства використовують шкіряну сировину та парусину (важкуцупкулляну тканину з товстої пряжі) і розміщені у Києві, Львові, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Луганську.

19. Хутрове виробництво представлене підприємствами, які переробляють натуральну сировину, виготовляють штучне хутро та вироби з нього. Центри: Харків, Тисмениця (Івано-Франківська область), Балта (Одеська область), Жмеринка (Житомирська область)

20. Проблеми: • Залежність від імпортної сировини • Удосконалення старих і створення нових технологій • Механізація і автоматизація виробничих процесів • Освоєння матеріалів із поліпшеними технологічними і експлуатаційними можливостями.