Медіаосвіта в Україні (результати дослідження)

1. Медіаосвіта в Україні(результати дослідження) • Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України • лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти

2. слабкий спротив насадженню низькопробної медіа продукції, аморальних цінностей • поширення медіазалежності Низький рівень медіакультури в сучасному українському суспільстві: • вразливість до медіаманіпуляцій,

3. Зміни молодіжних медіапрактик

4. Медіаосвіта – частина освітнього процесу, що спрямована на вивчення закономірностей масової комунікаціїпреси,  телебачення,  радіо,  кіно,  відео,  комп’ютерно опосередкованого спілкування,  інтернету,  мобільної телефонії тощо.

5. Основні завдання медіаосвіти – підготувати особистість до •  життя в інформаційному суспільстві,  до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа,  до сприйняття інформації,  усвідомлення наслідків її впливу на психіку,  формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів,  навчання різноманітних форм самовираження через створення медіатекстів,  оволодіння способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів

6. Мапа експериментубілим кольором позначено загальноосвітні навчальні закладичорним – вищі навчальні заклади (Київська, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Миколаївська, Черкаська обл., Київ, АР Крим)

7. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД • По-перше, медіа пропонують нам зразки поведінки і моделі міжособових стосунків (частота подій) • По-друге, медіа здатні компенсувати негаразди реальних стосунків, виконують функцію заміщення реальних стосунків на віртуальні (анестезія). • По-третє всі негативні впливи медіа можна долати, якщо реальна комунікація безпосереднє спілкування з людиною має лідерство впливу.

8. Етапи реалізації медіаосвітніх підходіводержання знань про історію, структуру, мову і теорії медіа (освітня складова);розвиток сприйняття медіатекстів, їх „читання”, активізація уяви, зорової пам’яті, розвиток різних видів мислення (у тому числі й критичного, логічного, творчого, образного, інтуїтивного), умінь для розуміння ідей (моральних, філософських проблем), образів тощо;розвиток креативнихпрактичних умінь на матеріалі медіа.

9. Вітчизняна модель медіаосвіти: матриця змістових складових

10. Дослідження уявлення щодо ризиків споживання телепродукції

11. 1 4 2 5 3 6

12. І. Думки батьків про ризики впливу телебачення на дітей

13. ІІ. Існують ризики для дітей до 4-х років • Фоновий перегляд • мати дивиться телевізор, годуючи дитину груддю • Включає телевізор, щоб у дитини не було відчуття самотності • Дитина грається іграшками при паралельному перегляді програм дорослими в кімнаті • Дитину годують, відволікаючи увагу мультиком • Це окремий напрям досліджень

14. ІІ. Ризики для дітей 5-7 років • Надмірна вразливість (все, що в телевізорі показують, все є, все відбувається; вірять в то, що показують, думають то реально; «мамо я боюся, навіщо вони так роблять?) • Моральний розвиток (що не показують – то все добре, так треба робити, приймає все на віру) • Копіювання виразів, імітація дій (Вони ж між собою спілкуються тими мультиками, ідуть такі фрази з тих мультиків, як тільки зійдуться на дитячому майданчику, • починають битися, імітувати вбивства з якихось фільмів; починає перетворюватись на Губку Боба

15. ІІ. Ризики для дітей від 7 до 9-10 років • Надмірна довіра рекламі товарів (Купити і всьо, навіть таблетки; Не можемо визначитись, що ми збираємо – все купляємо. Бакуганів ми купуємо, картки купуємо) • Телевізор дуже захоплює (не відірвати; навіть не чує, що ти до нього говориш; це спосіб відтягнути час, щоб не робити уроків) • Вплив від дитини, яка дивилася (треба дивитися зомбі, бо всі дивляться) • Страх, що зі мною це станеться (Земля загине, погано спить)

16. ІІ. Ризики для дітей 11-13 років • Висока залежність від думки однолітків(це всі дивляться і я хочу, тиск: звонять, чого «Універ» не дивишся) • Копіювання моделей поведінки (може слугувати ідеями: знущання, вбивства специфічні, суїцид, коли п’ятеро на одного, і впав, а б’ють; брат брата підколює; захоплення героями) • Вважають, що це є нормою життя, що це так і повинно бути (це подобається, це адреналін; кримінал – норма, вживання алкоголю) • Отупіння, деградація (не інтелектуальний гумор, «овощ пасивний», нема міркування, розвитку)

17. ІІ. Ризики для дітей 14-16 років • Копіювання моделей стосунків із перекрученими людськими цінностями (пародія на сім’ю замість материнства, доброти, що треба берегти близьких і себе; демонструється безвідповідальність, якісь розборки між людьми, що вважались недостойними, невістка не зрозуміла свекруху; всі з усіма сплять і всім добре, це така крутизна) • Спрощене розуміння подій (Оксана Макар: не сприймають, що це про правоохоронну систему, а про подію; спотворене бачення соціального життя; рисує нереальний світ, переноситься в нього)

18. ІІ. Думки дітей про телебачення

19. Діти проти психотравмуючого впливу телебачення • «Найбільший страх викликають програми, у яких показують вбивства, насилля, жахи, стриптиз». • «Пугают фильмы ужасов, потому что после них кажется, что с тобой может произойти то же самое».

20. Сцени насильства викликають звикання до них • «Неприємно, коли демонструють сварки і бійки політичних діячів. Зовсім не хочеться бути такими, як вони. Погано тільки, що я сам до цього потроху звикаю.” • «Складається враження, що вбивства на екрані вже не лише норма, але й розвага, від якої ми починаємо отримувати задоволення»

21. Бажання наслідувати героївБути героєм = вбивати ? • цитую хлопчика: «Хочу, как в том фильме, где всех убивают, а в конце и я бы был в тюрьме, убил бы себя, это было б супер!».

22. страждають від страшних повідомлень про дійсність • Новини лякають більше, ніж фільми • Десятикласники підрахували: У новинах до 40 відсотків позитиву і понад 60 відсотків негативу. (катастрофи, аварії, злодіяння із загибеллю людей). • Якими позначками промаркувати новинні передачі? • Шокують сюжети передач про реальні події

23. Розпізнання батьками значення графічних позначок

24. ВИСНОВКИ • Батьків дітей різного віку турбують різні ризики негативного впливу телебачення • Існуюча система позначок не задовольняє потреб батьків у інформуванні про зміст ризиків • Кількісне статистично достовірне підтвердження рівня підтримки нової системи позначок методом репрезентативного масового опитування батьків дітей різного віку має враховувати такі параметри: • Ступінь задоволеності батьків телеконтентом і впливом сучасного телебачення на інтеектуальний, емоційний і соціальний розвиток дитини,її психологічне благополуччя • Рівень зацікавеності батьків у покращенні ситуації • Рівень медіакультури батьків та особливості їх медіапрактик • Ступінь інтуїтивного роз уміння, точності розпізнання і прийняття графічних образів позначок • Рівень готовності батьків до відповідального споживання і використання системи розумних позначок • Рівень активності батьків у випадку впровадження нової системи

25. Дякуємо за увагу! • Автор – Любов Найденова, завідувачкалабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, к.псих.н • mediasicolo@gmail.com