130 likes | 320 Views
І нститут демографії та соціальних досліджень ім . М.В. Птухи НАН України Соціально-економічний портрет молоді України Марченко Ірина Сергіївна. Індивідуальні характеристики молоді. В іковий розподіл
E N D
Інститутдемографії та соціальнихдослідженьім. М.В. Птухи НАН УкраїниСоціально-економічнийпортрет молодіУкраїниМарченко Ірина Сергіївна
Індивідуальні характеристики молоді Віковий розподіл найбільшачасткамолодісконцентрована у старшійвіковійгрупі 25-29 років (37,6%), найменша – у молодшійвіковійгрупі (26,9%) Територіальнаїмобільнсть Найбільше проявляється у представниківстаршоївіковоїгрупи (25-29 років) – з них 20,9% опитанихраніше мешкали в іншомунаселеномупункті. Основною причиною переїзду (зазначеноюбільше половиною респондентів) є супровідсім’ї. Для молоді, яка переїзжаєізсельськоїмісцевості до міської, частішезустрічаютьсятакі причини переїзду як отриманняосвіти (15,6%) чироботи (14,4%) Створення сім’ї 65,7% українськоїмолодініколи не булиодруженими, а 34,3% – перебувають у шлюбіабобулиодруженими (41,7% жінок та 27,1% чоловіків). Найчастішеукраїнська молодь впершеберешлюбу віці 20-24 років(65,5% відусіх, хто є аборанішебулиодруженими). Традиційножінкиберутьшлюбраніше за чоловіків В середньому 26,5% молодих людей маютьдітей. Середжінокцейпоказникпомітновищий, аніжсередчоловіків (33,9% проти 19,5%). На наявністьдітейтакожвпливають тип поселення та вік - у сільськоїмолодічастіше є діти, аніж у міської, а середмолодістаршоївіковоїгрупичастка з дітьми є вищою, аніжсередмолодшихгруп.
Фінансове забезпечення молоді • В якостіосновнихресурсівматеріальногозабезпеченнядопомогувідсім’їзазначили 51,7% молодих людей, близькополовини- заробітну плату та/абопідприємницькийдохід. • З вікомзбільшуєтьсячастка тих, для кого основними ресурсами матеріальногозабезпечення є заробітна плата та/абопідприємницькийдохід (73,0% у віці 25-29 роківпроти 10,7% у віці 15-19 років), та зменшуєтьсячасткамолоді, яка покладається на допомогувідсім’ї (36,5% у віці 25-29 роківпроти 77,7% у віці 15-19 років). • Такожз вікомзростаєчастка тих, хтоотримуєсоціальнудопомогувіддержави). Сільська молодь та молодіжінкичастішеживуть за рахуноксім’ї, аніж молодь, яка мешкає у місті та молодічоловіки Основні ресурси матеріального забезпечення, %
Освіта молоді (1) • характерним є високийрівеньосвіти– більшеполовинивжеотрималиабоздобуваютьвищуосвіту, а початковийрівеньосвітимаютьлише 0,1% осіб у віці15-29 років • економічно активна молодь з вищоюосвітоюмаєбільшешансів на працевлаштуванняу порівнянні з тою, яка не маєцієїосвіти • тільки30,0%молодімаютьдосвідпоєднаннянавчання і роботи • середтих, хтонавчається, 17,4% поєднуютьздобуттяосвіти з участю на ринку праці(більше 3/4з них здобуваютьвищуосвіту) Розподілмолоді, яказаразненавчається, зарівнемосвітитастатусомекономічноїактивності
Освіта молоді (2) Розподілмолоді, яказакінчиланавчання, зарівнемосвітитадоходівдомогосподарства • Рівеньосвітимолоді в Українітакожзалежитьвідматеріального стану домогосподарства: зізростаннямдобробутузбільшуєтьсячастка тих, хтоздобуввищуосвіту, та зменшується - тих, хтоотримавпрофесійно-технічну та середнюосвіту
Освіта молоді (3) • Існує позитивна тенденціящододосягненнябільшвисокого, аніж у батьків,рівняосвітисеред тих, хтоотримуєвищуосвіту. З другого боку, існує велика кількістьмолоді, яка здобулалишесереднійабонижчийрівеньосвіти, тим самим зробивши «крок назад» у порівнянні з власними батьками. • Не підтверджуєтьсягіпотезащодо того, що молодь, яка націлена на отриманнявищоїосвітиможепереорієнтуватися на отриманняпрофесійно-технічноїосвіти при сприятливих для цьогоумовах, ‑ приблизнодвітретинимолоді (62,3%) не погодяться на професійно-технічнуосвіту,навітьякщо вона допоможеїмматибільшустабільність та більшезаробляти. • Основною причиною цього є те, щоробота, якою вони хочутьзайматися, вимагаєвищоїосвіти.Тільки 5,4% зазначило, щопрофесійно-технічнаосвітамаєпоганурепутацію, а 18,1% ‑щоцього не схвалитьїх родина. Розподіл респондентів в залежності від їх рівня освіти та освіти батька, %
Освіта молоді (4) Розподілмолоді, щонавчається, за напрямамипідготовки (вищаосвіта), % Розподілмолоді, яка зараз не навчається, за рівнемосвіти, %
Характеристики зайнятої молоді (1) • Зайняті - всі особи, якіпрацювали за винагороду, зарадиотриманняприбутку, чисімейного доходу, хоча б 1 годину впродовжобстежуваноготижня, а також особи, якібулитимчасововідсутні на роботі (тобто, формально малеробочемісце, власнепідприємство) з незалежнихвід них причин • 44,7 % молодіє зайнятими(50,5 % молодихчоловіків і 38,8 % молодихжінок). Найвищийрівеньзайнятостіспостерігаєтьсясередстаршоївіковоїгрупи‑ 25-29 років (59,4%), коли у наймолодшійгрупі (15-19 років) цейпоказник становив 5.5%. Майже70% всіхнайманихпрацівниківпрацюють на приватнихпідприємствах (середжінокцейпоказник є дещонижчим) • Майже дві третини з молодих найманих працівників в Україні мають щорічну оплачувану відпустку і оплачувані лікарняні, але тільки половина (54,9%) охоплені обов’язковим пенсійним страхуванням та 46,4 % мають соціальні гарантії щодо відпустки в зв’язку із пологами та доглядом за дитиною. Молодь не особливо цікавиться наявністю таких відтермінованих у часі соціальних гарантій, як пенсійне та соціальне страхування Розподілзайнятоїмолоді за статусом зайнятості, %
Характеристики зайнятої молоді (2) - якість • 43,6% молодих найманих працівників і самозайнятих отримають менше середньої щотижневої заробітної плати • підвищеннярівняосвітипризводитьлише до дуже невеликого збільшеннязаробітної плати. Наприклад, середнязаробітна плата молодого працівника з вищоюосвітоюдещобільше, ніж у молодого робітника з початковою освітою, але меншемісячноїзарплати молодого робітникаізсередньоюзагальноюабосередньоюпрофесійноюосвітою • невідповідність кваліфікації, в результаті чого молодь влаштовується на роботу, для якої вони або занадто добре або недостатньо кваліфіковані, є характерною для чотирьох з десяти молодих людей (30,9% молодихпрацівниківнадто добре освідчені для роботи, яку вони виконують, а 4,6% ‑ недостатньо) • 57,1% молодихпрацівниківпотрапляють в категоріюнеформальноїзайнятості. 19,8% - зайнятів неформальному секторі (тобто вони працюють на незареєстрованихпідприємствах) і 80,2% працюють на неформальнихробочихмісцях у формальному секторі (без соціальногострахування та/абооплачуваноїщорічноївідпустки та/або без оплачуванихлікарняних)
Безробіття (1) • Безробітні (строгевизначення) – особи 15 років і старше, які впродовж обстежуваного тижня одночасно відповідають трьом основним умовам: а) не мали роботи (відповідно до наданого вище визначення зайнятості); б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; в) були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів. За класичнимвизначенням – рівеньбезробіття становив 16,8%, без критерію активного пошуку - 21,4% Рівнібезробіттямолодізастаттю, віковимигрупамитамісцемпроживання, %
Безробіття (2) • Безробітній молоді притаманний пошук роботи з наступним професійно-кваліфікаційними рівнями: кваліфіковані робітники з інструментом - 17.6%, професіонали – 17.0%, працівники у сфері торгівлі і послуг 14.7% • Чотири п'ятих (81.2%) опитаних молодих безробітних вказали, що за останній рік вони не мали будь-якої допомоги від Державної служби зайнятості. У тих небагатьох випадках коли молодь отримували таку допомогу, то це в основному мало форму консультацій стосовно пошуку роботи та інформацію про вакансії (12.3% і 13.4% відповідей респондентів відповідно). Перешкоди у знаходженні хорошої роботи
Економічно неактивна молодь • Найбільш значною в загальній чисельності молоді залишається частка економічно неактивного населення - 46,2 %, у складі якої переважають жінки (56,9%), представники 15 - 19-річної вікової групі (49,3%), і міські жителі (67,8%) Причини економічної неактивності, %