Володимир

1. Володимир Мономах Підготував Федоренко Петро Якович, учитель історії Сушківського навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів” Канівської районної ради

2. План • Чому у Володимира було прізвище Мономах • З'їзд князів в місті Любеч • Осліплення князя Василька Ростиславича 4. Запрошення Володимира Мономаха на велике княжіння 5. Володимир Мономах – великий князь 6. «Повчання дітям» Володимира Мономаха

3. Чому у Володимира було прізвище Мономах Більш як сто п'ятдесят років після смерті Ярослава Мудрого пройшливбезперервних міжусобних війнах. Світлою особистістю запам'ятався син Всеволода Ярославича князь Володимир Мономах. Літописці в один голос дають схвальні оцінки його княжінню з 1113 по 1125 роки. За їх словами, він ще за життя отримав народну любов, і назавжди залишив після себе велику славу та добру пам'ять.

4. Володимир був сином Всеволода Ярославича та Анни, доньки візантійського імператора Костянтина Мономаха, від нього він і отримав своє прізвище. Костянтин IX Мономах. Мозаїка св.Софії в Костантинополі

5. В Збройовій палаті Московського Кремля зберігається експонат, який називається Шапкою Мономаха. За легендою, ця шапка належала Костянтину Мономаху, а потім була передана греками Володимиру.

6. В істориків є серйозні сумніви в тому, що ця шапка походить від греків. Але зате є точні докази, що сам Володимир називав себе «Мономах». В 1960 році на розкопках Новгородського городища знайдено свинцеву печатку з довгим написом на грецькій мові. На одній стороні печатки зображений святий Василій, а на іншій — грецький напис: «Печатка Василія, найблагороднішого архонта Русі Мономаха». Архонт по-грецькому — князь. А Василій — ім'я Володимира, яке було дане йому під час святого хрещення, як і його великому прадіду Володимиру Красне Сонечко.

7. С.В. Єрмолін Володимир Мономах 1990 В 1078 році він став князем Чернігівським, але це місто в результаті міжусобиць йому довелось в 1094 році віддати Олегу Святославичу. Тоді Володимир Мономах отаборився в Переяславському князівстві. Маючи незаурядні організаторські здібності, він очолював походи русичів проти половців в 1103, 1107, 1111 роках.

8. З'їзд князів у місті Любеч Після смерті свого батька, великого князя Всеволода, Володимир міг легко зайняти київський престол, бо користувався великою пошаною у киян. Але Володимир цього не зробив. «Якщо сяду на столі батька свого, то буде у мене війна зі Святополком, бо стіл цей був раніше у його батька», — так, за розповіддю літописця, міркував Володимир після поховання батька. І він поступився київським престолом своєму двоюрідному братові Святополку Ізяславовичу Великий князь Володимир Всеволодович Мономах. Портрет із Царського титулярника. 1672 рік

9. Все своє життя Володимир намагався встановити мир на Руській землі. В 1097 році він скликав всіх ворогуючих між собою онуків Ярослава Мудрого в містечку Любеч на загальний князівський з'їзд. М. Горелік. Володимир Мономах на князівському з'їзді

10. Сидячи на одному килимі, князі визнали, що усобиці приносять користь лише половцям, які «землю нашу розносять і лише раді, що між нами ідуть війни. Відтепер об'єднаємось і будемо берегти Руську землю, і нехай кожен володіє вотчиною своєю». Іванов С.В. З'їзд князів у Любечі

11. Розподіл князівських столів. Мініатюра Радзивилівського літопису Князі домовились, кому якою вотчиною володіти, і цілували хрест на тому, що якщо хто заведе смуту, то йти на нього всім князям, всією землею.

12. Осліплення князя Василька Ростиславича Але не встигли князі роз'їхатися по своїх вотчинах, як звершився злочин, не чуваний до тих пір на Русі. Давид Ігоревич, князь Володимир-Волинський, оббрехав перед великим князем Святополком Василька, сина Ростислава Тмутороканського. Він сказав, що Василько разом з Володимиром замислили вбити Святополка і захопити Київ. Василька по зрадницькому захопили і осліпили. Осліплення Василька Теребовльського. Мініатюри. Радзивилівський літопис. 15 ст.

13. Володимир жахнувся, коли дійшла до нього звістка про це. Знову закликав він князів на раду, намагаючись виправити ситуацію, примирити князів. Ківшенко А. Д. Долобський з'їзд князів

14. «Виправимо зло, що сталося в Руській землі і серед нас, братів, бо це в нас ніж кинутий. І якщо цього не поправимо, то ще більше зло постане серед нас, і почне брат брата заколювати, і загине земля Руська, і вороги наші половці, прийдучи, візьмуть землю Руську». Білібін І.Я. Великий князь Володимир Мономах. 1926 р.

15. З великими труднощами вдалось Володимиру примирити братів та всім разом піти воювати з половцями. Укладення миру. Мініатюра Радзивилівського літопису

16. Запрошення Володимира Мономаха на велике князювання Великий князь Святополк II (Святополк I носив прізвище Окаянний) не користувався авторитетом у киян із-за своєї підозріливості, жадібності та невдячності. Тому, коли він помер, ніхто його особливо не оплакував і в обхід права старшинства люди вибрали на престол найбільш шанованого ними князя Володимира Мономаха. Святополк II

17. По праву старшинства престол повинен був зайняти представник Святославичів. Але не любили кияни і синів третього сина Ярослава — Святослава (їх називали Святославичі). Занадто часто, добиваючись для себе престолу, приводили вони на Русь половців, занадто багато пролилось руської крові із-за їх вини. Страждання русичів у половецькому полоні. Мініатюра Радзивилівского літопису

18. І ось зібрались всі бояри Києва на раду і вирішили, що княжити повинен лише Володимир. «Іди, князю, на стіл батьківський та дідівський», — говорили йому посли. Не бажаючи нових протиріч, Володимир Мономах відмовився. Але кияни не прийняли ні Святославичів, ні відмови Володимира. Олександр Камчатов. Володимир Мономах

19. Так сів у 1113 році на золотий стіл батька свого та діда Володимир Мономах. І було йому шістдесят літ від народження. Н.Кургузова-Мірошник, К.Мірошник. Володимир Мономах

20. Володимир замінив деякі закони в «Руській Правді». Згідно його правил не можна було брати занадто великі проценти за гроші, надані в борг. Більше того, Володимир встановив різницю між боржниками. Якщо людина потрапить в боржники із-за того, що її майно згорить, чи буде розкрадене, чи буде втрачене в силу якихось інших обставин, то такому боржнику давалась тривала відстрочка в платежах. Якщо ж боржник потрапить у біду по своїй вині, - із-за пияцтва чи із-за лінощів, то він може бути навіть проданий в холопи. Сошинська К. А. Володимир Мономах

21. Володимир Мономах – великий князь Період князювання Володимира Мономаха був найбільш квітучим в історії Київської Русі. Половці отримували дружну відсіч, удільні князі підкорились, а непокірні відчували сильну руку князя.

22. «Повчання дітям» Володимира Мономаха Володимир Мономах залишив після себе хороший твір: «Повчання чадам своїм». Текст «Повчання» виявлено в Лаврентіївському літопису, який написаний у 1377 році. В якому році Володимир писав свої «Повчання», точно невідомо. Може бути, що незабаром після з'їзду князів у Любечі. І, мабуть, тому так гаряче закликає князь руських людей до єдності та безкорисливого служіння Батьківщині. Великий князь Володимир Мономах. І. Архипов

23. Із «Повчання» ми можемо дізнатися про дитинство та юність Володимира, про його вірність православній вірі, про його любов до церковної служби та молитви, турботу про своїх підданих, про ставлення до самого себе та до інших людей. Заповіт Володимира Мономаха дітям. Літографія за малюнком художника Бориса Чорікова. 1836 рік

24. Ось деякі уривки з «Повчання», яке в старовину було улюбленим читанням кожної руської людини. «Діти мої чи інший хто, слухаючи цю грамоту, не посмійтесь, але кому з дітей моїх вона буде люба, нехай прийме її в серце своє і не буде ледарювати, а буде трудитись... О Владичице Богородице! Відніми від серця мого бідного гордість та високомірство, щоб не величався я суєтою світу цього в нікчемному цьому житті...

25. «Їсти й пити без шуму великого, при старших мовчати, премудрих слухати, старшим покорятися, з рівними та молодшими взаємоповагу мати, без лукавства бесідуючи, а побільше думати; не зловживати словом, не хулити в бесіді, не сміятися багато, стидатися старших, очі тримати донизу, а душу вгору, уникати суєти; не ухилятися вчити тих, хто захоплюється владою, ні в що ставити загальну пошану.»

26. Всього ж більше убогих не забувайте, і, скільки зможете, посильно годуйте та подавайте сироті, і вдовицю захищайте самі, а не давайте сильнішим загубити людину. Ні правого, ні винуватого не вбивайте і не наказуйте вбити його. Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів. В домі своєму не лінуйтесь.

27. На війну пішовши, не ледарюйте, не надійтесь на воєвод; ні питтям, ні їжею не захоплюйтесь, ні спанням; біля воїнів спати лягайте, а вставайте рано; а зброї не знімайте з себе - похапцем, не оглянувшись з-за лінощів, несподівано людина може загинути... Куди б ви не тримали шлях по своїх землях, не давайте воїнам причиняти шкоду ні своїм, ні чужим, ні селам, ні посівам, щоб не стали проклинати вас...

28. Куди ж не підете і де не зупинитесь, напійте та нагодуйте бідного, больш за все шануйте гостя, звідки би до вас він не прийшов. Хворого відвідайте, покійника проведіть, бо всі ми смертні. Не пропустіть людини, не привітавши її, і добре слово їй скажіть... Що вмієте хорошого, то не забувайте, а чого не вмієте, тому вчітесь.»

29. Список використаних джерел: • Література: • 1.Вовк Ю. Й. Історія України в художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. – С. 139-145. • 2.Гусєв В. І., Дрожжин В. П., Сокирко О. Г., Червінський В. І.Видатні постаті в історії України:Короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети. – К., 2002. • 3. Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996. • 4. Толочко П. П. Нащадки Мономаха. – К., 1972. • Інтернет-ресурси: • - http://poznayko.at.ua/load/25-2-2 • - http://chkolarik.my1.ru/