Мова твору

1. Мова твору Презентацію виконала: Поволоцька Ірина Миколаївна, учитель української мови і літератури Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №13 Черкаської міської ради Черкаської області

2. Складові художньої мови ФОНІКА ЛЕКСИКА СИНТАКСИЧНІ ФІГУРИ ТРОПИ

3. Фонетичні засоби Асонанс – повторення голосних звуків. Ти вчи любити все, що перемінне І що незмінне, як незмінний світ… М. Рильський

4. Алітерація Повторенняоднакових приголосних звуків. Сипле, стеле сад самотній Сірий смуток - срібний сніг… В.Кобилянський

5. Звуконаслідування (ономатопея) Імітація засобами мови різних позамовних явищ. І все отак зозуля: ку-ку! П. Тичина

6. Какофонія Немилозвучне ( хаотичне) поєднання звуків мови. Карл у Клари вкрав корали. Скоромовка

7. Лексика АРХАЇЗМИ НЕОЛОГІЗМИ ДІАЛЕКТИЗМИ ЖАРГОНІЗМИ

8. Архаїзми Застарілі слова або ті, що зовсім вийшли з ужитку ( десниця – права рука).

9. Неологізми Нові слова і вирази в мові. І над Софіївську дзвіницю зносить мене мій дух. Нехай-но і помру – та він за мене відтонкоголосить. В.Стус

10. Діалектизми Слова, що вживаються на певній території (кептар – кожушок). “Ой, ні! Велику пізьму (гнів) має у серці стариня наша.” (М.Коцюбинський “Тіні забутих предків”)

11. Жаргонізми – слова умовної мови представників певних верств населення міщанські (спотворення розмовної мови) професіоналізми (певної професії) вульгаризми (лайливі слова) варваризми (чужомовні слова) макаронічна мова (перенасичення іншомовними словами)

12. Тропи Троп (відгрецькогоtropos — спосібвираження, зворот, образ) — слово,уживане в переносному значенні.

13. Гіпербола (відгрецькогоhyperbole— перебільшення) — зворот, у якомуознакиописуваного предмета поданов надмірноперебільшеномувигляді. Спини мене, отямсяіотям,Такалюбовбуває раз в ніколи. Л. Костенко

14. Евфемізм (відгрецькогоeuphemismos, відeu —добре і phemi — говорю) —милозвучне слово абовираз, ужиті длязамінинепристойних, небажаних, грубих. Наприклад: чорт —нечистий, стара людина — літнялюдина.

15. Епітет (відгрецькогоepithetonозначенняабопрізвисько) — цеособливехудожнєозначення у переносному значенні. Мріютькриламиз тумануЛебедірожеві,Сиплютьночі у лиманиЗорісургучеві. В. Симоненко

16. Іронія (відгрецькогоеігопеіа, буквально — удаваненезнання) — художній троп, якийвиражаєглузливо-критичнеставленнямитця до предмета зображення. Ценасмішказамаскованазовнішньою благопристойною формою. Од молдаванина до фінаНа всіхязиках все мовчить,Боблагоденствує! Т. Шевченко

17. Метафора (відгрецькогоmetaphoга — перенесення) — один з основнихтропівпоетичногомовлення, коли певні слова та словосполученнярозкриваютьсутність одних явищ тапредметів через інші за схожістючиконтрастністю. Осіннійвечір морозом дихав. В. Симоненко

18. Метонімія (відгрецькогоmetonутіа — перейменування) - різновид тропа, близького до метафори, у якому переноситься значенняслівзпевнихявищ та предметів наінші за суміжністю. ТидовгоШекспіраперекладавсьогодні. Є. Маланюк

19. Оксиморон (відгрецькогоoxymoron — дотепнанісенітниця, дотепно-безглузде) — різновид тропа, щополягає у сполученнірізкоконтрастних, протилежних за значеннямслів. Ні, я хочу крізьсльозисміятись,Серед лиха співатипісні, Без надії таки сподіватись… Леся Українка

20. Перифраз (відгрецькогоperiphrasis — описовийвираз) — заміна прямого найменування предмета непрямимйогоозначенням, по даним у форміописового словесного звороту. Птах миру — голуб; триматиязик за зуба­ми — мовчати.

21. Порівняння Троп, якийпояснює один предмет через інший, подібний до нього. Над сизимсмуткомранньоїзимиПринишклихмари, мовкопицісіна. В. Симоненко

22. Синекдоха (відгрецькогоSynekdoche — співвіднесення) — різновидметонімії, заснований на кількісно­музіставленніпредметів та явищ(уживанняоднини в значеннімножи­ни і навпаки). Кругом СічіЗапорожця Москальоблягає (Народна пісня)

23. Синтаксичні фігури Риторичнізапитання, звертання, вигуки- вони посилюютьувагучитача, не вимагаючивідньоговідповіді. О рідне слово, хто без тебе я? О.Олесь

24. Анафора(єдинопочаток) (відгрецькогоanaphora,буквально — винесеннянагору) —стилістичнафігура, яка утворюєтьсяповтором слівабословосполучень напочатку рядка, речення. Благословен той день і час… Благословенна ти в віках… М. Рильський

25. Епіфора (єдинозакінчення) Повторення однакових слів або синтаксичних конструкцій у кінці рядків, строф або речень. Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. В. Симоненко

26. Симплока Поєднання анафори з епіфорою. Чи я в лузі не калина була? Чи я в лузі не червона була? Народна пісня

27. Кільце Повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій на початку і в кінці твору або його частини. Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і темна була… Леся Українка

28. Антитеза (відгрецькогоantithesi — протиставлення) — стилістичнафігура, яка утворюєтьсязіставлен­нямслівабословосполучень, проти­лежних за змістом. Антитеза часто трапляється в прислів’ях та приказках, афоризмах: «Ситий голодному не вірить».

29. Інверсія Незвичайний (непрямий) порядок слів у реченні. Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Т. Шевченко

30. Паралелізм Паралельне зображення двох і більше явищ з різних сфер життя (порівняння у формі зіставлення). При потоці явір, Явір зелененький. А у вдови хлопець, Хлопець молоденький. С.Воробкевич

31. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література: - Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2009. – 293 с. Інтернет-ресурси: - http://schoollit.com.ua/xudozhni-zasobi-tablicya/ - http://litmisto.org.ua/?p=13953 - www.ukrlib.com.ua/encycl/techii/index.php