170 likes | 411 Views
Запорізька гімназія №45. Професійна сомоосвіта вчителя. 2014. Педагоги не можуть успішно когось учити, якщо в цей же час ретельно не вчаться самі. Алі Апшероні Педагогічний словник так визначає поняття « самоосвіта »:
E N D
Запорізька гімназія №45 Професійна сомоосвіта вчителя 2014
Педагоги не можуть успішно когось учити, якщо в цей же час ретельно не вчаться самі. • Алі Апшероні • Педагогічний словник так визначає поняття «самоосвіта»: • «Самоосвіта, ціленаправлена пізнавальна діяльність, керована самою особистістю; придбання систематичних знань у будь-якій галузі науки, техніки, культури, політичному житті й т.д. В основі самоосвіти лежить цікавість того, хто навчається, в поєднанні з самостійним вивченням матеріалу»
Важливою рисою самоосвіти вчителя є те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистісному й професійному плані, а й розвиток учнів (вихованців). Учитель повинен сам досягти успіху, щоб його досягли учні.
Результатом його роботи виступає поліпшення якості викладання предмета, якості виховної роботи, підвищення рівня знань, вихованості і розвитку учнів.
Самоосвітню діяльність вчителя можна розглядати як сукупність вісьмох «само»: - самооцінка – вміння оцінювати власні можливості; - самооблік – вміння брати до уваги наявність в себе певних якостей; - самовизначення – вміння вибрати своє місце в житті, суспільстві, усвідомлювати свої інтереси; - самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність; - самореалізація – реалізація самою особистістю своїх можливостей; - самокритичність – вміння критично оцінювати перевагу та недоліки власної роботи; - самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність; - саморозвиток – результат самоосвіти.
Мета самоосвіти педагога –розширення загальнопедагогічних і психологічних знань з метою поширення й удосконалення методів навчання й виховання; поглиблення предметних знань; оволодіння досягненнями педагогічної науки, передової педагогічної практики; підвищення загальнокультурного рівня педагога.
Основні вимоги до самоосвіти педагога: • зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; • систематичність і послідовність самоосвіти, неперервний характер роботи, постійне ускладнення змісту та форм самоосвіти; • комплексний підхід до відбору змісту й організації обраної теми з самоосвіти; • індивідуальний характер самоосвіти не виключає і колективних форм роботи; • гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі школи, району, області; • створення в школі певних умов, що спонукають звертання педагогів до нових наукових досягнень і фактів передового педагогічного досвіду; • завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі.
Самоосвітня діяльність включає: • науково-дослідницьку роботу за проблемою; • вивчення наукової, методичної та навчальної літератури; • участь у колективних і групових формах методичної роботи; • вивчення досвіду своїх колег; • теоретичну роботу і практичну апробацію особистих матеріалів
Методи самоосвіти: • систематичний перегляд певних телепередач; • читання конкретних педагогічних періодичних видань; • читання методичної, педагогічної і предметної літератури; • огляд в Інтернеті інформації з предмету, що викладається, педагогіки, психології, педагогічним технологіям; • рішення завдань, вправ, тестів, кросвордів та інших завдань по своєму предмету підвищеної складності, або нестандартної форми; • відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, уроків колег; • дискусії, наради, обмін досвідом з колегами; • вивчення сучасних психологічних методик в процесі інтерактивних тренінгів;
вивчення іноземних мов для читання інформації про досягнення світової педагогіки; • систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації; • проведення відкритих уроків для аналізу з боку колег; • організація гурткової та позакласної діяльності з предмета; • вивчення інформаційно-комп'ютерних технологій; • відвідування предметних виставок і тематичні екскурсії з предмета; • написання статей у періодичну пресу та фахові журнали; • спілкування з колегами в школі, районі, місті і в Інтернеті; • ведення здорового способу життя, заняття спортом, фізичними вправами. Хвороби - велика перешкода для професійного зростання.
Критерії оцінювання результатів самоосвіти: • 1. Педагогічний - освітні програми і технології, рівень навченості дітей. • 2. Психологічний - рівень психофізіологічного комфорту, розвинутість професійних та особистісних якостей. • 3. Соціально-психологічний - характер взаємин між учасниками навчально-виховного процесу, розширення комунікативного простору. • 4. Соціальний рейтинг педагога. • 5. Науково-методичний – підвищення кваліфікації, авторські програми, впровадження педагогічних технологій, активність у науково-методичній роботі.
З появою в роботі вчителя комп'ютера та Інтернету значно підвищуються можливості вчительського самоосвіти. З'являються нові теми, цікаві завдання та способи їх реалізації. Нагадаємо, що мета і в цьому випадку залишається незмінною - підвищення ефективності навчання. Які нові способи самореалізації відкриваються перед вчителем за умови використання комп'ютера та Інтернету?
розробка комплекту електронних уроків, об'єднаних предметною тематикою або методикою викладання; • розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді; • розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем; • комплект дидактики з предмета (самостійні, практичні і контрольні роботи); • розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета (картки, завдання і питання з предмету); створення електронного підручника; • створення термінологічного словника з предметної теми, розділу;
розробка комплекту тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних предметних заходів (пізнавальні ігри, конкурси, вистави); • розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учня; • розробка проекту організації і занять гурткової роботи; • пакет адміністративної документації класного керівника; • пакет адміністративної документації предметного методичного об'єднання;
база даних методик навчання; • пакет матеріалів за однією з педагогічних технологій (інтерактивних, диференційоване, блочне, випереджальний та ін. навчання); • проект особистої методичної веб-сторінки; • пакет сценаріїв уроків із застосуванням інформаційних технологій; • створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно загальноосвітньою програмою; • ведення предметного гуртка з використанням медіа-ресурсів.
Підводячи підсумок вищесказаного, можна стверджувати, що чим більше інформації, методів та інструментів у своїй роботі використовує вчитель, тим більшим буде ефект від його роботи. Але яким би сучасним комп'ютером і найшвидшим Інтернетом не забезпечити вчителя, найголовніше - це бажання вчителя працювати над собою і його здатність творити, вчитися, експериментувати і ділитися своїми знаннями та досвідом, набутими у процесі самоосвіти.
Список використаних джерел: • http://krutienko.ucoz.ua/Zavuch/posibnik_samoosvita_vchitelja.pdf • http://festival.1september.ru/articles/609103/ • http://shandrivska.ucoz.ua/load/samoosvita_vchitelja/1-1-0-26 • http://teacher.at.ua/publ/samoosvita_vchitelja/38-1-0-9122