Методика роботи з історичними джерелами на уроках історії

1. Методика роботиз історичними джереламина уроках історії

2. Класифікація історичних джерел

3. Речові історичні джерелаабо археологічні пам'ятки Матеріальні рештки діяльності людини чи змінене людською працею (із слідами діяльності людини) природне середовище Вони складають: • місця проживання давніх людей – стоянки, поселення, городища (населені пункти, оточені ровами, валами, мурами), житла; • поховальні пам’ятки – поля поховань, кургани, могили; • місця культового характеру – храми, святилища; • споруди та місця для роботи (майстерні, рудники, шахти); • предмети (знаряддя праці, прикраси, предмети побуту, зброя та ін.) Методами дослідження речових історичних джерел, в основному, займається археологія

4. Роботаз речовими історичними джерелами • Розгляньте зображені на малюнках знаряддя праці первісної людини. • Визначте, з якого матеріалу вони зроблені. • Зіставте і порівняйте ці знаряддя за складністю виготовлення. • Яке із знарядь є складнішим за технікою виготовлення? • Поміркуйте, що могла робити первісна людина, використовуючи знаряддя №1? • Поміркуйте, що могла зробити первісна людина, використовуючи знаряддя №2? • Чи можна на основі зображених знарядь праці зробити висновок про поступ первісного суспільства? 2 1

5. Роботаз речовими історичними джерелами • Розгляньте малюнок. Опишіть те, що ви бачите. • Які знаряддя праці використовують зображені на малюнку люди? • Виконайте запропоноване тестове завдання. Позначте межі тривалості історико-археологічного періоду на території України, коли людина вперше навчилася використовувати зображені на малюнку знаряддя полювання: А 1 млн. – 150 тис. років тому; Б 150 тис. – 40-35 тис. років тому; В 40-35 тис. – 11 тис. років тому; Г 11 тис. років тому – VІ тис. до н.е; Д VІ – ІV тис. до н.е.

6. Роботаз речовими історичними джерелами • Розгляньте зображені на малюнку предмети. • Як називається вид ремесла, що з ними пов’язаний? • В котрий історичний період виникає гончарство. • Чим зумовлене його виникнення? • Відомо, що декотрі археологічні культури отримують свої назви від способу оздоблення кераміки. Запропонуйте свої назви археологічних культур відповідно до зображень на малюнках. • Визначте малюнок, що зображує кераміку трипільської археологічної культури. • Виконуючи домашнє завдання, намалюйте предмети трипільської кераміки. Розфарбуйте їх відповідно до традицій трипільців. 1 2 4 3

7. Писемні історичні джерела або історичні документи Писемні історичні джерела або історичні документи прийнято поділяти на первинні і вторинні. Під первинними джерелами розуміються неопрацьовані свідчення учасників подій та їх очевидців. Під вторинними – описи і міркування істориків, журналістів, коментаторів, оглядачів тощо. Вирізняють: • документи державного характеру: грамоти, укази, закони; • документи історичного характеру: літописи, хроніки, аннали, історичні твори; • документи особистісного характеру: спогади (мемуари), щоденники, листи, свідчення очевидців; • статистичні матеріали; • пам’ятки художньої літератури: твори усної народної творчості (міфи, казки, легенди, пісні, анекдоти та ін.), літературні твори (поезія, проза). Існують й інші варіанти структурування історичних документів за змістом: • літописи; • законодавчі акти; • діловодна документація; • приватні акти; • статистичні джерела; • періодична преса; • особисті документи: документи, щоденники, листи; • літературні пам’ятки; • публіцистика і політичні твори; • наукові праці

8. Роботаз писемними історичними джерелами Види читання текстів: • читання мовчки; • читання вголос; • читання ланцюжком; • коментоване читання; • читання в особах.

9. Роботаз писемними історичними джерелами «Ясновельможна володарка, її величність, так прийме того государя Ягайла, великого князя, в сини, а прекрасну государиню Ядвігу, вашу дочку, королеву Польщі, так з’єднає з ним законним шлюбом. І віримо, що з цього буде Господові слава, душам порятунок, людям гордість і збільшення Королівства. А поки все згадане належним чином буде здійснене, государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще не хрещеними братами, ближніми, знатними вельможами й дрібними землевласниками, що проживають на його землях, жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... Ягайло, великий князь, обіцяє всі свої багатства вжити й витратити на усунення недоліків обох королівств, як Польщі, так і Литви, якщо володарка Угорщини вищезгадану дочку, королеву Польщі, з’єднає з ним шлюбними узами... Нарешті, згаданий князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського» 1. Прочитайте текст історичного документа. 2. Назвіть імена історичних осіб, згаданих у тексті. 3. Впізнайте подію, про котру мовиться в документі. 4. Визначте причини цієї події, вкажіть її дату. 5. Визначте наслідки цієї події для подальшого перебігу українського історичного процесу.

10. Пам'ятка для роботиз писемними історичними джерелами Умови створення • Якою була причина створення документа? • Який привід для його створення? Авторство • Хто автор документа? • Хто ще брав участь у підготовці документа? • Що ви знаєте про цих людей? • Що додаткового ви змогли довідатися про авторів з досліджуваного документа? Датування • Коли був написаний чи створений документ? • Як це можна зрозуміти з його змісту? • Яке значення має час написання документа? Зміст • Де відбулися описані події? • Як це можна зрозуміти з його змісту? • Яке значення має місце, де відбулися описувані у документі події? • Які факти наведені в документі? • Які висновки можна зробити на їх основі? Висновки • Як досліджуваний документ допоміг вам довідатися більше про історичну подію, котру він розкриває?

11. У рік 6562. Преставився великий князь руський... А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяслав, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу – Смоленськ». І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу… Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…

12. У рік 6562. Преставився великий князь руський... А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, ______, найстаршому синові… ____________. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А ___________ даю я Чернігів, а ___________ – Переяслав, а ___________ – Володимир, а ___________ – Смоленськ». І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу… Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…

13. Візуальні історичні джерела Градація візуальних історичних джерел також є умовною. Сюди входять: • фотографії; • графічна статистика: діаграми (кругові, стовпчикові), графіки тощо; • карикатури; • плакати; • реклама; • діафільми; • кінофільми; • відеофільми; • твори образотворчого мистецтва та ін.

14. Роботаз візуальними історичними джерелами • Зіставте зображення на ілюстраціях. Представників яких верств суспільства намалював художник? • Чому ви так вважаєте? Поясніть свої міркування, опираючись на знання історії України попереднього періоду. • Назвіть заняття, які (яке) є основними (основним) для зображених на малюнках людей? Поясніть свої міркування. • Що ви можете сказати про майновий статус зображених постатей? Хто із них заможний, а хто бідний? Яким чином це видно із малюнка? • Чому стає можливим поділ людей за суспільним та майновим статусом? Що засвідчує такий поділ? • Як ви гадаєте, наскільки було розшарованим українське суспільство у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.? • Що зумовлювало таке розшарування? • Чи було тогочасне українське суспільство строкатішим у порівнянні з іншими періодами української історії, скажімо, Київської Русі чи Галицько–Волинської держави? Чому?

15. Роботаз візуальними історичними джерелами • Доберіть слова–асоціації, що об’єднують логічний ряд ілюстрацій. • Чому після занепаду Київської Русі та Галицько–Волинської держави українські освіта і наука перебували у стані занепаду? • Як ви гадаєте, як розвиватимуться вітчизняне шкільництво та наука після укладення Люблінської унії? Обговоріть свої міркування у парах. Оголосіть їх перед однокласниками.

16. Роботаз візуальними історичними джерелами • Розгляньте ілюстрації №1 і 2. • Як ви гадаєте, яка подія на них зображена? • Що вам відомо про традиції скликання козацьких рад? • Які питання на них вирішувалися? • Зіставте і порівняйте обидва зображення. Знайдіть спільні і відмінні ознаки. • Як ви гадаєте, делегація котрої із країн зображена на ілюстрації №1. • Що привело чужинців до Гетьманщини? Поясніть свої міркування. 1 2

17. Роботаз візуальними історичними джерелами • Розгляньте карикатуру. • Які дійові сторони на ній зображені? Які дії вони виконують? • Що засвідчує підпис до карикатури? • Із перелічених гасел, визначте те, котре відповідає меті повстанської боротьби, що розгорнулася з часу звільнення теренів України від німецьких загарбників: «За українську автономію у складі нової Великонімецької держави»; «За Українську самостійну соборну державу… проти СРСР і проти німецької «нової Європи»; «За українську автономію у складі нової Великоросійської держави»; «За українську федерацію у складі нової демократичної європейської спільноти»; «За відновлену 30 червня 1941 року Українську державу». • Що спільного між карикатурою і першою сторінкою газети “Повстанець”? Зробіть відповідні висновки.

18. Роботаз візуальними історичними джерелами • Визначте жанр візуальногоджерела. • Які художні засоби використані автором карикатури? • Поясніть, чому в карикатуриста виникли такі бачення Європи напередодні подій Першої світової війни? • На кого були розраховані такі зображення? • Яку роль, на вашу думку, вони мали відігравати?

19. ПАМ’ЯТКАдля роботи з карикатурою Опис • Опишіть зображені персонаж та фон. • Як зображені персонажі чи об’єкти. За допомогою яких художніх засобів? Інтерпретація та аналіз • Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це реальні люди – назвіть їх та те становище, яке вони займали у час створення карикатури або під час подій, яким присвячено малюнок. • Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи якому явищу вона присвячена? • Визначте символи, використані автором. Чому художник помістив їх у малюнок? • Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура? • Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею? • Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити? • Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури? Як співвідносяться ваші попередні знання з посланням карикатури?

20. Роботаз візуальними історичними джерелами • Розгляньте діаграми, що ілюструють розподіл кількості господарств поміж різними категоріями сільських жителів Наддніпрянщини (1) та західноукраїнських земель (2) у другій половині ХІХ століття. • Які господарства переважали на території Наддніпрянщини, Західної України? • Які господарства становили меншість у земельному фонді Наддніпрянщини, Західної України? • Зіставте і порівняйте обидві діаграми. Визначте спільні риси. • В котрому регіоні тогочасної України налічувалася найбільша (найменша) кількість бідняцьких господарств, господарств середнього достатку, господарств заможних селян? • Зробіть висновок про господарську стратифікацію українського села другої половини ХІХ століття. 1 2

21. Роботаз візуальними історичними джерелами Позначте назву галузі економіки підросійської України другої половини ХІХ ст., що її стосується логічна добірка: А видобуток залізної руди і виплавка сталі; Б видобуток кам’яного вугілля; В вирощування і продаж зернових, зокрема пшениці; Г вирощування і переробка цукрового буряка; Д видобуток нафти.

22. Роботаз візуальними історичними джерелами • Розгляньте ілюстрації. Кого і що ви на них бачите? • Зіставте і порівняйте обидва зображення. Знайдіть спільні риси. • Як ви думаєте, чому і в Німеччині, і в СРСР з’являються подібні фото? • Як ви думаєте, чому саме середина 1930х рр. стала часом «обернення до людини»? • Як джерела розкривають поняття «олюднення»?

23. ПАМ’ЯТКАдля роботи з фотоджерелами • Опишіть, що ви бачите на фотографії (не шкодуйте часу на опис – найменша помічена вами деталь може мати важливе значення). • Які предмети, рече зображені на фото? Які з них автор, на вашу думку, хотів показати найбільш виразно? Чому? • Що роблять, чим займаються люди, зображені на фото? • Особливу увагу зверніть на те, чи люди позували для цієї фотографії спеціально. Чому саме в цей момент і на цьому місці опинилася людина з фотоапаратом? • Чи є на фото якась текстова інформація (плакати, реклама, підписи)? У якому зв’язку вона знаходиться з рештою зображень? • Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте за всіма можливими ознаками якомога точніше визначити час її появи. • Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься інформація з фотографії із інформацією з інших джерел (текст, статистика, карикатура тощо), та намагатися створити цілісне уявлення. • Якщо ж джерела суперечать одне одному, то спробуйте з’ясувати – чому. Яку нову інформацію дає протиставлення різних джерел? Яке з них викликає у вас більшу довіру? Чому? • Отже, яку максимальну інформацію ви можете отримати, розглядаючи фото? • На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує?

24. Роботаз візуальними історичними джерелами • Розгляньте ілюстрації, що розкривають перебіг повсякденного життя радянської людини упродовж 1930х років. • Котрі із них зображують життя мешканців села, а котрі – міста? Поясніть свої міркування. • Зіставте і порівняйте рівень життя мешканців села і міста. Знайдіть подібності і відмінності. • Пригадайте, які процеси відбувалися упродовж 1930-х років у радянському місті і селі. • Чи відповідають вони змісту добірки ілюстрацій?

25. ПАМ’ЯТКАдля роботи з рекламою • Який товар чи послуги пропонуються? • Яким періодом можна датувати рекламу? Чому ви так вважаєте? • До якої категорії населення належать потенційні споживачі? Поясніть свої міркування. • Які уявлення формує, на які стереотипи спирається реклама? • Яку інформацію про суспільство можна отримати з реклами? В чому „історичність” цієї реклами? Які елементи реклами (художні, інформаційні) допомагають зробити висновки? Наскільки ці висновки відповідають іншим джерелам? • Чи звертаєте ви увагу на рекламу? Чому? Що вас у ній приваблює чи, навпаки, відштовхує?

26. ЛІТЕРАТУРА • Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. – Київ: Генеза, 2004. • Комаров Ю. Реклама як двигун... історичної освіти (використання рекламних матеріалів як історико-дидактичного джерела) // Історія в школах України. – 2005. – №7. • Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів; Торонто: Світ, 2003. • Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. Львів: Світ, 1993. • Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Генеза, 2005. • Страдлінг Р. Викладання історії Європи ХХ століття. • Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992.

27. Дякую за увагу!Успіху в тестуванні!