150 likes | 329 Views
Тема ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИМОГ МІЖНАРОДНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН І РОЗРОБЛЕННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ГАРМОНІЗАЦІЇ Виконала: Шуляк О.Г. Керівник: к.т.н., доц. Юзьків Я.М. 2011. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:.
E N D
Тема ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИМОГ МІЖНАРОДНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН І РОЗРОБЛЕННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ГАРМОНІЗАЦІЇ Виконала: Шуляк О.Г. Керівник: к.т.н., доц. Юзьків Я.М. 2011
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: необхідність реалізації на практиці принципово нового підходу до розробки систем захисту рослин, який би базувався на вивченні норм міжнародного законодавства та гармонізації їх з вітчизняним досвідом
об’єкт дослідження: вітчизняна і міжнародні системи захисту рослин • предмет дослідження: вітчизняне і міжнародне законодавство з питань створення і управління системою захисту рослин
МЕТА РОБОТИ: дослідження систем захисту рослин у вітчизняному і міжнародному законодавстві і розробка шляхів їх гармонізації
ЗАВДАННЯ: • огляд шкідників та аналізу ризиків заподіяння шкоди; • встановлення і характеристика елементів системи захисту рослин; • висвітлення засобів захисту рослин та основних правил їх застосування; • огляд міжнародних угод та принципів захисту рослин; • дослідження системи захисту рослин в Європейському Союзі; • розробка пропозицій з удосконалення вітчизняної нормативно-правової бази системи захисту рослин.
Алгоритм прогнозування імовірності занесення шкідника Аналіз фауни фітофагів, трофічно пов’язаних з цільовою рослиною в первинному її ареалі Виділення реальних і потенційних шкідників Біоекологічна характеристика виділених видів Визначення можливих шляхів поширення виду Визначення ймовірності занесення Оцінка ймовірності їх влаштування на території
Модель інтегрованого захисту польових культур Запланований урожай Оцінка агрофону і фітосанітарного стану поля Прогнозований і фактичний агрометеорологічний стан і ступінь загрози від шкідливих організмів Планування систем захисту культури Стійкі сорти (з урахуванням ентопатологічної стійкості)
Модель інтегрованого захисту польових культур (продовження) Цілеспрямовані агротехнічні заходи Можливе використання біологічних агентів Обґрунтування доцільності застосування пестицидів і кратність обробок Періодична оцінка фактичної агрометеорологічної і фітосанітарної ситуації та коригування заходів із захисту посівів Біологічна, економічна та господарська оцінка ефективності інтегрованого захисту
ОСНОВНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН • Пестициди,за українським законодавством – це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції чи припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також призначені для знищення гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючи видів риб. • Агрохімікати – це органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.
МІЖНАРОДНІ УГОДИ • Міжнародна конвенція із захисту рослин (МКЗР); • Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів (СФС); • Принципи карантину рослин, пов’язані з міжнародною торгівлею (Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів – МСФЗ).
ДОКУМЕНТИ В ЄС ЩОДО ЗАХИСТУ РОСЛИН • Директива Ради ЄС 2000/29/ЕС від 8 травня 2000 р. «Про захисні заходи проти ввезення в співтовариство організмів, небезпечних для рослин, і рослинних продуктів та їх поширення в межах Співтовариства». • Нова Директива 2009/128/ЄC зобов’язує держави-члени з початку 2014 року здійснювати захист рослин у відповідності до принципів комплексної боротьби з шкідниками, яка заснована на мінімізації застосування хімічних методів захисту рослин. • З 14 червня 2011 року в ЄС почне діяти Регламент 1107/2009. Він буде продовжувати гармонізацію засобів захисту рослин на всій території ЄС, а також введе деякі нові вимоги, такі, як введення небезпеки обґрунтованих критеріїв, оцінки сукупних і синергетичних ефектів, порівняльну оцінку та ендокринні порушення.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ РОСЛИН • розробити науково-обгрунтовані фітосанітарні процедури, які б задовольняли вимоги міжнародного законодавства; • поглиблювати міжнародне співробітництво у галузі карантину і захисту рослин; • переглянути існуючі переліки дозволених до використання на території країни пестицидів і агрохімікатів; • розробити і впровадити моніторингову програму, за допомогою якої можна буде проводити контроль залишків пестицидів у об’єктах системи «повітря – ґрунт – рослини – тварина – людина».
ВИСНОВКИ • В роботі встановлено, що аналіз ризиків – процес оцінки біологічних, екологічних та економічних даних з метою визначення необхідності здійснення контролю за регульованими шкідливими організмами та необхідністю фітосанітарних заходів. Аналіз ризиків та фітосанітарний моніторинг базуються на ряді методів виявлення і обліку шкідників рослин, встановлення шкідливості і втрати врожаю від пошкодження. Особливу увагу було приділену характеристиці методу прогнозування, видів прогнозів та встановлено алгоритм прогнозування імовірності занесення шкідника. • Дослідження складових елементів системи захисту рослин дозволило встановити, що ними є завдання системи захисту рослин, вимоги до неї, методи і засоби захисту рослин. Основними елементами системи захисту рослин є наступні: організаційно-господарські; агротехнічні; фізичні; хімічні; біологічні;селекційно-генетичні.
ВИСНОВКИ • При вивченні засобів захисту рослин було з’ясовано, що ними є препарати, які вміщують одну або декілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослини або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин. Основними засобами захисту рослин є: пестициди; агрохімікати. • Міжнародні угоди і принципи захисту рослин спрямовані головним чином на те, щоб забезпечити рівні умови для всіх країн-членів у здійсненні світової торгівлі і забезпеченні при цьому належного захисту здоров’я громадян, рослин і тварин на своїх територіях, розробці методичних інструкцій, принципів і рекомендацій з належної організації захисту рослин на території кожної країни. • Дослідження українського законодавства в галузі захисту рослин дозволило зробити висновок, що в цілому воно базується на принципових положеннях міжнародних угод, хоча і повністю не завершений процес його гармонізації з міжнародним законодавством.