ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

1. ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

2. Мета: • Ознайомити слухачів з основними стратегічними напрямками економічного і соціального розвитку України у контексті європейської інтеграції

3. Після вивчення теми слухач зможе: • Охарактеризувати цілі розвитку тисячоліття, адаптовані до України, сутність Індексу людського розвитку; • Розуміти існуючі європейські інтеграційні механізми та можливості їх використання Україною; • Визначати пріоритети розвитку економічних зв’язків та інтеграційних рухів для національної економіки України; • Пояснити причини переходу на міжнародні статистичні класифікації, потребу в гармонізації національного законодавства у звязку зі вступом України до СОТ, важливість співпраці з міжнародними податковими організаціями

4. Зміст теми: • Україна – цілі розвитку тисячоліття • Україна і ЄС: європейська політика сусідства • Європейські інтеграційні механізми поза ЄС. • Гармонізація національних та міжнародних класифікацій • Гармонізація національного законодавства у зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ) • Співробітництво України з міжнародними податковими організаціями

5. Цілі розвитку тисячоліття • Згідно з даними останнього глобального Звіту ПРООН з людського розвитку Україна за рівнем розвитку посідає 69 місце і входить в групу держав з високим рівнем розвитку людського потенціалу • За даними рейтингу, в Україні середня тривалість життя становить 68 років, тривалість освіти 11 років, ВВП - більше 6 тис. дол на душу населення. У цій групі Україну випереджають Білорусь (61 місце), Росія (65 місце), Казахстан(66), Азербайджан(67)

9. Індекс людського розвитку України, 1990-2010рр.

10. Цілі розвитку тисячоліття в Україні на 2001-2015 роки • Подолання бідності; • Забезпечення якісної освіти впродовж життя ; • Сталий розвиток довкілля ; • Поліпшення здоров'я матерів та зменшення дитячої смертності; • Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/ СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів; • Забезпечення гендерної рівності.

11. Європейська політика сусідства (ЄПС) • ЄПС була розпочата у 2002 році з Україною, Молдовою та Білоруссю, які мали незабаром стати сусідами розширеного ЄС. • Основоположною ідеєю ЄПС було створення «кола друзів», тобто зони стабільності, процвітання та безпеки. • ЄПС засіб недопущення появи нових ліній розподілу у Європі та надання сусідам ЄС можливості поглиблення політичної, безпекової, економічної та культурної співпраці.

12. Результати досягнення Європейської політики сусідства • поліпшення врядування в країнах-сусідах ЄС; • сприяння мобільності громадян; • зростання обсягів торгівлі між ЄС та країнами Європейської політики сусідства; • зміцнення співпраці в енергетичній сфері; • на реалізацію Європейської політики сусідства у 2007-2013 роках ЄС надав близько 12 мільярдів євро.

13. Європейські інтеграційні механізми поза Європейським Союзом • Рада Європи заснована у 1949 році для реалізації широкого спектру цілей, зокрема зміцнення демократичної стабільності в Європі, захисту прав людини, сприяння культурній самобутності та розмаїттю Європи. • Організація з безпеки та співробітництва в Європі. ОБСЄ була заснована у 1975 році (як Конференція з безпеки та співробітництва в Європі) після прийняття Гельсінського заключного акту 1975 року. Її головною метою було стати форумом для обговорення питань безпеки в Європі, причому не лише у політичній, а й у економічній та гуманітарній сферах. • Європейська асоціація вільної торгівлі. ЄАВТ була заснована у 1960 році для сприяння вільній торгівлі між країнами.

14. Гармонізація національних та міжнародних класифікацій Класифікація видів економічної діяльності в Україні дозволила розпочати: • роботи з вивчення структури економіки країни та її регіонів за видами економічної діяльності, що відповідають міжнародним стандартам; • порівнювати структуру економіки України з аналогічними даними інших країн світу, які теж користуються міжнародними статистичними класифікаціями

15. Загальне кодове позначення об'єктів КВЕД має таку структуру YYY XX.XX.X Y – секція (літери латинської абетки від A до Q),  YY – підсекція (є тільки у секціях "C" та "D"), XX – розділ,  XX.X – група, XX.XX – клас, XX.XX.X –  підклас 

16. Структура КВЕД за класифікаційними рівнями

17. Вступ України до СОТ Переваги членства в СОТ: • створення прозорого та передбачуваного ділового середовища в Україні; • спрощення митних процедур та підвищення їх прозорості і контрольованості; • здешевленню кредитних ресурсів для підприємств України. Недоліки: • не всі галузі економіки зможуть мати позитивні наслідки від вступу в СОТ, зокрема сільське господарство та автомобілебудування, напевно, в короткотерміновій перспективі зазнають втрат.

18. Гармонізація національного законодавства у зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ) • Центральними органами виконавчої влади здійснено аналіз законодавства у сферах, що регулюються угодами СОТ; • Підготовлено проекти законів з метою усунення невідповідностей чинного законодавства України у митній, податковій та інвестиційній сферах, у сферах захисту прав інтелектуальної власності, нетарифного регулювання, сільського господарства, санітарних та фітосанітарних заходів, технічних бар‘єрів в торгівлі та у сфері торгівлі послугами; • Верховною Радою України з метою гармонізації українського законодавства з питань оподаткування із вимогами угод СОТ було прийнято ряд законів України .

19. Співробітництво України з міжнародними податковими організаціями Україна активно співпрацює у сфері оподаткування з країнами СНД через: • Координаційну раду керівників податкових служб держав-учасниць СНД; • Координаційну раду керівників органів податкових (фінансових) розслідувань держав – учасниць СНД; з країнами Європи через: • Внутрішньо-європейську організацію податкових адміністрацій (ІОТА)

20. Координаційна рада керівників податкових служб держав-учасниць СНД (КРКПС) • КРКПС створена рішенням голів урядів СНД 31 травня 2001 року у Мінську виходячи з необхідності розширення співробітництва в галузі податкової політики та податкового адміністрування.

21. Основні напрями діяльності КРКПС(1) • вироблення пропозицій щодо вдосконалення та гармонізації національних законодавств, що регулюють податкову політику та адміністрування податків; • розвиток взаємовигідного співробітництва з іншими органами галузевого співробітництва держав – учасників Співдружності та національними структурами, які відають питаннями податкової політики та адмініструванням податків згідно з національними законодавствами та нормами міжнародного права;

22. Основні напрями діяльності КРКПС(2) • сприяння реалізації прийнятих міждержавних та міжурядових рішень в галузі податкової політики та адміністрування податків; • здійснення обміну інформацією між податковими службами з питань податкової політики та адміністрування податків а також взаємне сприяння в дотриманні податкового законодавства і недопущення його порушень; • взаємодія в питаннях підготовки та підвищенні кваліфікації кадрів, інших питаннях, що потребують спільних дій.

23. Координаційна рада керівників органів податкових (фінансових) розслідувань держав-учасників СНД КРОПР - міждержавний правоохоронний інститут, що виконує завдання забезпечення економічної безпеки на території Співдружності незалежних держав.

24. Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій (ІОТА) ІОТА – міжнародна організація, яка забезпечує співробітництво та підтримку податкових адміністрацій відповідно до їх індивідуальних потреб.

25. З метою запозичення позитивного досвіду європейських країн щодо ефективного адміністрування податків і підвищення інтелектуального рівня персоналу служби ДПС України співпрацює з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) шляхом участі працівників органів ДПС у навчальних курсах та семінарах з питань оподаткування.