Александріна Т.А.

1. Обгрунтування доцільності розширення програм замісної підтримувальної терапії в Україні на наступні 5 років та забезпечення їх сталості Александріна Т.А. Голова Держслужби України соцзахворювань, заступник голови Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу Засідання Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу 15 січня 2014 року

2. Мета розгляду зазначеного питання • Поінформування керівництва країни (Президента, Уряду) та членів Національної Ради про результати впровадження ЗПТ в Україні • Формування прихильності серед членів Нацради та громадськості щодо подальшого поширення ЗПТ • Виконання зобов'язань перед ГФ щодо розгляду пріоритетних питань профілактики, як ЗПТ на ССМ (КМК), роль якого виконує Нацрада • Розпочати роботу з формування плану передачі функції організації (закупівель, постачання) та проведення ЗПТ від ГО до державних установ

3. Нормативні документи, регламентуючі впровадження замісної підтримувальної терапії в Україні • Закон України “Про протидії поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодифіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ”. • Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009 - 2013 роки”. • Розпорядження від 13 травня 2013 року № 356-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки» . • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1002-р «Про затвердження плану заходів щодо подальшого впровадження замісної підтримувальної терапії для споживачів опіоїдних ін’єкційних наркотиків». • Наказ МОЗ України від 27.03.2012 № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 2012 року за № 889/21201. • Cпільний наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України та Державної служби України з контролю за наркотиками від 22 жовтня 2012 року № 821/937/1549/5/156 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів щодо забезпечення безперервності лікування пацієнтів замісної підтримувальної терапії», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.10.2012 за № 821/937/1549/5/156.

4. Головна мета проведення замісної підтримувальної терапії в Україні • попередження подальшого поширення ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків та їх статевих партнерів; • підвищення прихильності ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків до антиретровірусної та протитуберкульозної терапії; • забезпечення доступу СІН до лікування опіатної залежності; • зниження поширення вірусних гепатитів та інших інфекційних захворювань, завдяки переводу СІН на таблетовані форми наркотиків замість ін’єкційних; • покращення перебігу вагітності та зменшення перинатальних ускладнень; • зниження рівня криміналізації; • доступ до заходів з ресоціалізації (працевлаштування, навчання, реінтеграція у суспільство)

5. Впровадження замісної підтримувальної терапії в Україні • За даними офіційної статистики МОЗ України станом на 01.01.2013 в Україні на диспансерному обліку перебуває 66201 споживачів ін’єкційних наркотиків (оціночна кількість 250000). • BOOЗ, ЮНЕЙДС та Управлінням ООН з наркотиків та злочинності для забезпечення припинення поширення ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків рекомендовано охоплення ЗПТ хворих на опіоїдну залежність не менше ніж 25%. • При формуванні потреби у ЗПТ враховуються запити регіонів України у відповідності до листів очікування пацієнтів та індикатори Програми. • Потреба у препаратах для замісної підтримувальної терапії забезпечується за кошти гранту Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією фінансування 10 раунду якого закінчується у 2016 році.

6. Охоплення споживачів ін'єкційних наркотиків замісної підтримувальної терапії • Cтаном на 01.12.2013 замісну підтримувальну терапію отримує 8380 хворих, що складає 12,6 % від диспансерної групи. • Середній стаж споживання наркотиків 16 років, середній вік пацієнтів 39 років. • Серед пацієнтів, які отримують ЗПТ: 3 510 особи є ВІЛ-інфікованими (42,2 %), з них антиретровірусну терапію отримує 1 705 (20,5 %) хворих, 290 (2,5 %) ВІЛ-інфікованих осіб готуються до початку АРТ; 5 848 (70,4 %) пацієнтів є носіями вірусних гепатитів В, С; 1 419 (17,1 %) пацієнтів хворі на туберкульоз.

7. Результати впровадження замісної підтримувальної терапії в Україні: • до 9,07 % зменшилась кількість уражених ВІЛ-інфекцією серед споживачів ін’єкційних наркотиків (у 2006 році серед 33 094 обстежених споживачів ін’єкційних наркотиків виявили 16,5 % ВІЛ-інфікованих, у 2012 році серед 37290 обстежених споживачів ін’єкційних наркотиків виявили ВІЛ-інфікованих 9,07 %); • на 25,7% зменшились темпи приросту захворюваності на ВІЛ-інфекцію в уразливих групах у 2012 році порівняно з 2006 роком при збільшенні кількості тестувань на ВІЛ-інфекцію; • в 16 разів зменшилось вживання нелегальних наркотиків і в 11,3 рази проявів ризикованої поведінки, асоційованої з інфікуванням ВІЛ(Результати дослідження ефективності програм ЗПТ в Україні. Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров’я, Європейським офісом ВООЗ, Інститут громадського здоров'я та вивчення наркоманії, Цюріх, Швейцарія); • підвищення прихильності ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків до антиретровірусного та протитуберкульозного лікування; • покращення соціальної адаптації споживачів ін’єкційних наркотиків (з 6127 пацієнтів ЗПТ працевлаштувались 2061 особа, 1828 осіб створили сім’ї, 207 осіб народили здорових дітей), покращення фізичного та психічного стану пацієнтів.

8. Подальші плани щодо впровадження замісної підтримувальної терапії в України(проект Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки) Розділ 2 “Профілактичні завдання”. Завдання 3 “Розширення охоплення програмами профілактики ВІЛ представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та їх статевих партнерів, а також ув’язнених, дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, безпритульних та бездоглядних дітей та які не отримують належного батьківського піклування”: • Забезпечення надання споживачам ін’єкційних наркотиків комплексних профілактичних послуг, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Об’єднаною програмою Організації Об’єднаних Націй з урахуванням кращого світового досвіду, на базі громадських організацій, мобільних пунктів та амбулаторій, аптек тощо(154400 на 2018 рік). • Забезпечення охоплення споживачів ін’єкційних наркотиків програмами замісної терапії, включаючи заклади системи виконання покарань (20892 на 2018 рік). • Забезпечення, зокрема через механізм соціального замовлення, доступу споживачів ін’єкційних наркотиків до програм ресоціалізації та реабілітації у центрах ресоціалізації та реабілітації.

9. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки

10. Пропозиції до рішення: • Погодити підходи щодо розширення програм замісної підтримувальної терапії в Україні та забезпечення їх сталості на наступні 5 років. • Основним реціпієнтам грантів Глобального фонду (ДУ Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України”, МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”) підготувати План забезпечення впровадження програм замісної підтримувальної терапії по завершенню 10 раунду гранду Глобального фонду та представити на наступному засідання Національної ради. • Поінформувати Адміністрацію Президента України щодо результатів розгляду даного питання.