Причини і організація Голодомору

1. Голодомо́р 1932—1933 років — масовий штучний голод у 1932—1933 роках, що призвів до багатомільйоних людських втрат в сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян

2. У 2003 році Український парламент назвав, а у 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. В 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду; безпосередньо винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат безпосередньо від Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб.

3. Причини і організація Голодомору • У 1930 році генсек ЦК ВКП(б)Йосип Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. У квітні того року було прийнято Закон про хлібозаготівлі, згідно якого колгоспи мусили здавати державі від третини до чверті зібраного збіжжя. Щоб заробити валюту, було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від праці на землі, і породило масову неконтрольовану урбанізацію. Для боротьби з цим явищем в грудні 1932 року було в СРСР було запроваджено внутрішні паспорти. Причини і організація Голодомору

4. На фоні цього, продовольче становище українських сіл ставало все важчим. Внаслідок хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, в певних сільських районах України почався голод, внаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.

5. . Тільки за даними ГПУ, від 20 лютого до 2 квітня1930 року в Україні відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися «як широкі збройні повстання проти радянської влади». Вони об'єднували до двох тисяч людей, і відбувалися під гаслами: «Верніть нам Петлюру!», «Дайте другу державу!», «Хай живе самостійна Україна!», «Геть СРСР!», «Давайте завойовувати іншу свободу, геть комуну!». Партійці і комсомольці втікали. Радянська влада не приживалася в Україні.

6. Селянин приймаєнову тактику. Вінвідмовляєтьсязбирати урожай. Вінхочезгноїти зерно, щобзадушитирадянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемойому, щотаке голод. Ваше завданняпокінчитизкуркульським саботажем урожаю. Вимуситезібратийого до останньоїзерниниівідразувідправити на заготівельний пункт. Селяни не працюють. Вони розраховують на попередньозібране зерно, яке вони заховали в ямах. Ми повинніпримуситиїхвідкритисвоїями На партійних зборах влітку 1930 року керівник Компартії УкраїниКосіор заявив:

7. Якщо не візьмемось нині за виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити... Поставити собі за мету перетворити Україну у найкоротший термін на справжню фортецю СРСР; на справжню зразкову республіку. Грошей на це не шкодувати Розумів це і Сталін. В листі Кагановичу від 11 серпня1932 року, вождь писав:

8. Виїзд червоної валки з хлібом. Колгосп «Хвиля пролетарської революції», Харківська область, 1932 рік Початок репресій. «Закон про п'ять колосків»

9. 7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назваю«Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. Рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 22 жовтня 1932 року в основних хлібозаготівельних регіонах створені Надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК).

10. Постанова РНК УРСР та ЦК КП(б)У про занесення ряду сіл на «чорні дошки»

11. Крім блокади внутрішніх адміністративних одиниць, наприкінці 1932 — на початку 1933 року було запроваджено блокаду самої Української РСР. Справа в тому, що українські селяни втікали в сусідні обастіРосійської РФСР, де не було голоду. Так звана «харчова» блокада України була організована силами внутрішніх військ і міліції. Було заборонено виїзд селян з УРСР. Разом з цим, громадянам, які в'їжджали в Україну з Росії було заборонено провозити харчі без дозволу держави.

12. Більшість померлих не хоронили — просто не було кому. В кращому разі трупи звозили в братські могили, куди часто потрапляли й живі люди. Доволі поширеним був канібалізм. За радянської влади тема Голодомору була заборонена, але це не означає, що про неї не писали. Так, нещодавно були розшукані ненадруковані вірші Андрія Малишка, написані ще в 1964 році, в яких згадується Голодомор: • « • ...Ізтридцятьтретімголим роком,Голодно-голим та німим,Та тричіпухлим. Хай биз нимПоїли б кору ікомору,Траву і шкуру, цвільіміль,Та мерли б жовті, як зпохміль,Без трунпонесенііз двору.Нізащо. Просто. Без вини.»

13. Регіони європейської частини СРСР, де кількість смертей перевищила кількість народжень у 1933році (тисячі осіб) • Регіон у містах у селах всього • Українська РСР−116,6 −1342,4 −1459,0 • Північно- Кавказький край−63,9 −227,1 −291,0 • Нижньо-Волзький Край−54,5 −108,6 −163,1 • Центральна Чорноземна область−23,1 −39,2 −62,3 • Уральська область−40,1 -5,5 −34,6 • Середньо-Волзький Край−29,113, - 7 − 15,4 • Північний край−7,1 -1,6 −5,5 Український голодомор на тлі загальносоюзного голоду

14. У листопаді2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила «Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932—1933 років», де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, в тому числі Росія.