Мовні стратегії В полікультурних суспільствах

1. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОГО І ПОРІВНЯЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ Мовні стратегії В полікультурних суспільствах Студентки 1 курсу факультету романської філології (іспанське відділення) групи 102 Кагарлицької Ангеліни Ігорівни Київ 2013

2. Мовна політика країни Іспанська(español), або кастильська (castellano),— мова, щогенетичноналежить до іберо-романської (західної) підгрупироманськоїгрупиіндоєвропейськоїмовноїсім'ї. Виникла в Кастилії (Центральна Іспанія).

3. Близько 407 млн осіб розмовляють іспанською, як першою мовою (за цим показником вона є найпоширенішою після китайської). 60 млн осіб використовують іспанську, як другу мову, а також 20 млн знають її як іноземну. Іспанська є однією з шести офіційних мов ООН, а також – офіційною мовою Європейського Союзу та Меркосуру.

4. Окситано-романськімови у класифікаціїроманськихмов Оксита́но-рома́нські мо́ви – окситанська та каталанська мови разом зі своїми численними діалектами. Ці мови поширені в5 країнах Західної Європи: Іспанії, Франції, Андоррі, Італії та Монако. Історично вонивикористовувалися також у Північній Африці (графство Тріполі, Французький Алжир) та в Арагонському королівстві, зокрема у Афінському графстві та Південній Італії. Каталанська та окситанська мови розділилися вXIII ст.

5. Класифікація іберо-романської підгрупи

6. НайпоширенішоюмовоюІспанії є іспанська (кастильська(ісп. castellano)). Нею розмовляєбільшістьмешканцівкраїни. • У деякихрегіонахІспаніїпоширені також іншімови: • баскійська(баск. Euskera) в КраїніБасків і Наваррі; • каталанськав Каталонії, Валенсії (де її також називаютьваленсійською) і на Балеарськихостровах; • галісійськав Галісії.

7. Іспанська / кастильськамованалежить до: • Сім’я: Індо-європейська. • Гілка: Італійська. • Група: Романська. • Комплекс:Західно-італійська. • Підкомплекс: Західна. • Гілка: Гало-іберійська. • Гілка: Іберо-романська. • Гілка: Західно-іберійська.

8. Іспанська мова офіційна на території країни. Інші мови Іспанії мають офіційний статус в областях, де компактно проживають їх носії. Цімовиохоплюютьзначнітериторії, на якихдіалектнодиференціюються. Іспанськамова також маєдіалекти, з якихандалузькийє найближчим до латиноамериканськоїіспанськоїмови, на яку вінмавзначнийвплив.

9. Іберо-романська підгрупа мов виникла на основі кількох діалектів латинської мови в Іберії після розпаду Західної Римської імперії в 5 ст. н.е. Перша згадка – в 9 ст. в центрально-північній Іберії. Із розширенням Королівства Кастилії мова поширилася на центральну й південну частини Піренейського півострова. Від початків іспанська лексика зазнала впливу баскійської мови та сусідніх іберо-романських мов, увібрала багато арабських слів (Королівство Кастилія поширювалося на території Арабського халіфату). Поширення іспанської відбувалося з утворенням іспанських колоній в обох Америках, Африці та на Філіппінах у 15-19 ст.

10. Деякіграматичніособливості іспанськоїмови: • ІМЕННИКИ маютьдва роди: чоловічий – часто закінчуються на -о (libro — книжка, otoño — осінь) – та жіночий – на -а (ruta — шлях, tierra — земля). • ПРИКМЕТНИКИ узгоджуютьсяз іменниками в роді та числі. Напр., plumanegra — чорна ручка (прикметникnegro вжитий у жіночомуродіоднини, як і іменникpluma). Прикметникнайчастішестоїть у постпозиції до означуваного слова (avemigratoria — перелітний птах, буквально – птах перелітний), як і в більшостіроманськихмов. • Особові ЗАЙМЕННИКИ вживаютьсявкрайрідко (лише у випадкунеобхідностінаголосити на особіпідмета).

11. ДІЄСЛОВО маєблизько 50 форм. За типом дієвідмінювання всі дієслова іспанської мови діляться на три групи( три дієвдміни): -дієслова І дієвідміни в інфінітиві мають закінчення –ar; -дієсловаІІ дієвідміни– закінчення–er; -дієсловаІІIдієвідміни– закінчення–ir. Більшість дієслів змінюються за загальним для кожної дієвідміни зразком. Такі дієслова умовно називаються типовими або «правильними». Інші дієслова, нетипового дієвідмінювання, діляться на дві групи: що відхиляються, тобто мають низку особливостей чи відхилень від типового дієвідмінювання, і дієслова індивідуального відмінювання («неправильні»), тобто дієслова, які мають свою власну парадигму дієвідмінювання.

12. В іспанськіймові активно вживаєтьсятакаслужбовачастинамовияк АРТИКЛЬ, якийстоїть у препозиції до іменника. Розрізняють: • неозначеніартиклі (artículosindeterminados)un (перед іменникамичоловічого роду) та una (перед іменникамижіночого роду). Генетичноціформипоходятьвідкількісногочислівникаuno (один). • означені(artículosdeterminados) окрімроду, мають категорію числа. • Синтаксис • Структура реченняпереважнопідмет-присудок-додаток (SVO), хочатрапляютьсяваріації. • Порядок слів у питальнихреченнях не змінюється; єдиноювідмінністюміжрозповідним і питальнимреченням є інтонація.

13. Фонетика • В іспанськіймові 5 голосних фонем (vocales): a, e, i, o, u. До сильних належать a, e, o, слабких — i, u. • Редукціяненаголошенихголоснихвідсутня: всі як наголошені, так і ненаголошеніголоснівимовляються ясно й чітко. • Наявнідифтонги. Зрідкатрапляютьсятрифтонги. • Характерною рисоюіспанського консонантизму є наявністьінтердентальноїглухоїфонеми /θ/, яка відсутня в рештіроманськихмов. • Наголосвільний (змінний), але найчастішеприпадає на передостаннійсклад. Звукоутворювання в ротовому апараті

14. Leísmo/Laísmo Leísmo/Laísmo— цеявищевикористаннянепрямихприйменників (le/les) замістьпрямих (la/lo/las/los) (leísmo), або прямихзамістьнепрямих (laísmo). Laísmo — характерна ознакакастильськогодіалекту, тоді як leísmoпоширеніше, але також тільки в Іспанії.

15. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани і гори — Все покину і полину До самого бога Молитися... а до того Я не знаю бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом. Cuando yo muera, enterradme en una tumba allá arriba, sobre un cerro que domine toda mi Ucrania querida. Que inmensos campos se vean, y al Dnipro con sus colinas que se le vea y que se oiga cómo ruge y cómo grita. Cuando el Dnipro desde Ucrania. al mar azul lleve en clamor, de todos sus enemigos, la sangre, entonces yo dejaré campos y montes y he de volar hasta Dios para rezar. Y antes de esto a Dios no conozco yo. Y después de sepultarme alzaos, romped las cadenas, rociad con sangre enemiga la libertad, que es tan vuestra. Y a mi, en la familia nueva no me olvidéis, acordaos con palabras dulces, buenas.