Тема 7: Географічні особливості захворюваності населення Харківської області

1. Тема 7: Географічні особливості захворюваності населення Харківської області Лекційно-семінарське заняття 7

2. Забезпеченість населення Харківської області лікарськими амбулаторно-полікліклінічними закладами у 2007 р.

3. Чисельність населення по районах Харківської області у 2007 р.

4. Динаміка захворюваності населення Харківської області 1990 – 2007 рр. (кількість вперше зареєстрованих випадків на 100 тис. населення)

5. Структура захворюваності населення Харківської області за класами хвороб у 2007 р.

6. Динаміка захворюваності населення Харківської області на злоякісні новоутворення (кількість хворих з діагнозом, що встановлений вперше) 1990 – 2007 рр.

7. Структура захворюваності на інфекційні захворювання населення Харківської області (грип та ГІВДШ не включені)

8. гострі кишкові інфекції сальмонельозні інфекції Динаміка захворюваності населення Харківської області інфекційними захворюваннями 1990 – 2007 рр. грип та гострі інфекції верхніх дихальних шляхів

9. Динаміка захворюваності на активний туберкульоз населення Харківської області (кількість хворих з діагнозом, що встановлений вперше) 1990 – 2007 рр.

10. Територіальний розподіл середнього індексу і відносної ентропії

11. Графік Парето для середнього значення індексурозвитку РМС

12. Графік Парето для ентропії розподілу параметрів РМС

13. Групування районів за середнім індексом розвитку РМС

14. Поверхня залежності середнього індексу розвитку РМС (V3), ентропії (V5) та приведеної ентропії (V8) .

15. Поверхня залежності середнього індексу розвитку РМС (V3),ентропії (V5) та приведеної ентропії (V8)

16. Модель залежності дисперсії (V11), асиметрії (V12) та ексцесу (V8) розподілу показників РМС

17. Структура індикатора медичного обслуговування населення Інд = (Пк + Пм + Пе)*Кв*Кз Пк – показник кадрового забезпечення МС; Пм – показник матеріального забезпечення МС; Пе – опосередкований показник ефективності функціонування МС; Кв – коефіцієнт відтворення населення; Кз – коефіцієнт захворюваності населення.

18. Структура показника кадрового забезпечення району Кл – кількість лікарів усіх спеціальностей в медичних закладах району (фізичні особи); Кл,сер – середня по області кількість лікарів усіх спеціальностей (фізичних осіб); Ксмп та Ксмп,сер аналогічні показники для середнього медичного персоналу.

19. Розподіл РМС за показником кадрового забезпечення

20. Структура показника матеріального забезпечення району Кр – кількість у районі районних та міських лікарень; Ка,п – кількість дільничих лікарень, амбулаторій (у тому числі і сімейного лікаря) та поліклінік; Кфап– кількість фельдшерсько – акушерських пунктів; Кап – пропускна здатність амбулаторно – поліклінічних закладів у районі (сумарна кількість пацієнтів, яких вони можуть прийняти протягом робочого дня); Кап,сер – той же показник, середній по області; Клл і Клл,сер – відповідні сумарні кількості лікарняних ліжок у лікарнях району; Клдс і Клдс,сер – відповідні сумарні кількості ліжок у денних стаціонарах; Кн і Кн,сер – відповідна кількість населення, що обслуговується фельдшерсько – акушерськими пунктами.

21. Розподіл районів за показником матеріального забезпечення

22. Мережа медичних закладів у сільських районах

23. Структура показника ефективності МС району Клл – сумарна кількість лікарняних ліжок у районі; Длл - середнє число днів роботи лікарняних ліжок протягом року; Кан – кількість аналізів, виконаних в лабораторіях району протягом року; Кан,сер – середня по області кількість лабораторних аналізів, виконаних протягом року; Кфт і Кфт,сер – відповідні кількості відвідувань фізіотерапевтичних кабінетів (відділів) протягом року; Кд і Кд,сер – відповідні кількості обстежень в кабінетах діагностики протягом року.

24. Розподіл районів за показником ефективності МС

25. Структура коефіцієнтів відтворення і захворюваності населення Кн – кількість народжених протягом року; Кс – кількість померлих протягом року; Кзхв,сер – середня по області загальна захворюваність населення; Кзхв – захворюваність населення району.

26. Розподіл РМС за коефіцієнтами відтворення і захворюваності населення

27. Графік Парето для комплексного індикатора медичного обслуговування

28. Групування районів за комплексним індикатором якості охорони здоров’я

29. Розподіл РМС за комплексним індикатором медичного обслуговування

30. Модель взаємозв’язку комплексного індикатора (V19), показника матеріального забезпечення (V15) та коефіцієнта захворюваності (V18)

31. Розподіл РМС за сумою рейтингів

32. Комплексна класифікація районів

33. Медико – географічне районування території Харківської області

34. Висновки • Загалом природно-географічні особливості, особливо геохімічні у комплексі з іншими – кліматичними і водними формують досить строкату структуру класів захворюваності населення Харківської області без надто сильного переважання якогось конкретного класу. • Проте варто зазначити, що у місцях поширення карбонатних геологічних порід в межах області (південний схід і схід області) спостерігається дещо підвищений рівень захворюваності на хвороби органів сечовивідної та ендокринної системи, опосередковано – органів дихання. • У цілому ж для Харкова – як міста-мільйонера характерне підвищення рівня захворюваності класами хвороб, що пов’язані з підвищеною забрудненістю навколишнього середовища, запиленістю, загазованістю і нервовою напруженістю життя.